Рішення

від 22.04.2014 по справі 545/3918/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №545/3918/13-ц

№2/545/76/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», у вересні 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір №11063582000 про надання споживчого кредиту у розмірі 144000 грн. на строк користування до 24 жовтня 2013 року. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені кредитним договором терміни, але взятих зобов'язань, заборгованість за кредитом не сплатила.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 24 жовтня 2006 року банком з ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2, зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань в повному обсязі, що виникли з умов кредитного договору.

Враховуючи, що боржник за кредитним договором, а поручитель за договором поруки зобов'язання не виконують, просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів 188700 грн. 67 коп., яка складається з заборгованості за простроченим кредитом в сумі 125142,81 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 46351,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 8116,29, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 500 грн. та судові витрати.

В жовтні 2009 року представник Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись та те, що в забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором про надання споживчого кредиту, 24 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку банку передано житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,15 га, призначену для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Враховуючи вказане, просив звернути стягнення на переданий ОСОБА_1 в іпотеку банку житловий будинок та земельну ділянку площею 0,15 га для задоволення вимог банку по договору про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2006 року, які станом на 10 вересня 2009 року становили 188700 грн. 63 коп., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки - проведення прилюдних торгів.

Ухвалою суду від 28 грудня 2009 року вказані позовні заяви об'єднані в одне провадження (т.2 а.с.48).

ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Акціонерного комерційного регіонального департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки. Посилалась на те, що ОСОБА_2 вступив в змову з працівниками АКІБ «УкрСиббанк» для отримання в банку грошових коштів. Оскільки ОСОБА_2 був керівником, він заставив її підписати кредитний договір, хоча наміру отримати будь-які кредитні кошти вона не мала. Підтвердженням вказаного є підписання тексту договору за межами банківської установи, виготовлення ОСОБА_2 документів про начебто отримані нею доходи, покази свідків та підсудних в ході судового розгляду кримінальної справи. Після оформлення кредитного договору особисто вона будь-яких грошових коштів в установі банку не отримувала, грошові кошти отримав ОСОБА_2 та використав їх на власні потреби.

Враховуючи вказане, просила визнати недійсним кредитний договір від 24 жовтня 2006 року №11063582000 та договір іпотеки від 24 жовтня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу, відповідно до якого в іпотеку передано житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,15 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, як укладений внаслідок психологічного та фізичного тиску.

Ухвалою суду від 25 листопада 2013 року зустрічна позовна заява об'єднана в одне провадження з позовами ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Представник позивача за первісним позовом Бідник А.А. направив до суду письмові пояснення з обставин у справі, посилався на те, що вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2012 року встановлено, що ОСОБА_1 при оформленні кредитного договору №11063582000 від 24 жовтня 2006 року умисно використала завідомо підроблений документ, що надав право на тримання кредиту, а саме підроблену довідку. Також при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_1 суд акцептував увагу на первинні показання ОСОБА_1 в якості обвинуваченої, згідно яких ОСОБА_1 свою вину за ч.3 ст.358 КК України (використання завідомо підробленого документу) визнавала повністю та підтвердила, що використала підроблену довідку про свої доходи, надану їй ОСОБА_2 шляхом подання до банку при отримання кредиту.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет іпотеки підтримала, дала пояснення аналогічні викладеному в позовах, зустрічний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позов до неї не визнала, а зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5 вважав, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в частині стягнення боргу з ОСОБА_2 з обставин, викладених у зустрічному позові. Зустрічний позов просив задовольнити, оскільки вважав, що правочини ОСОБА_1 вчинено проти її справжньої волі внаслідок застосування психічного тиску.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином був повідомленим про день і час слухання справи, що підтверджується оголошенням в газеті «Зоря Полтавщини» №51 (22360) від 08 квітня 2014 року.

Суд, заслухавши представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3, відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_5, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір №11063582000 про надання споживчого кредиту у розмірі 144000 грн. на строк користування до 24 жовтня 2013 року на умовах визначених договором (т. 2 а.с.5-8).

Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлені кредитним договором терміни. Взятих зобов'язань за договором ОСОБА_1 не виконала, заборгованість за кредитом не сплатила.

Погашення нарахованих процентів згідно договору про надання споживчого кредиту повинно відбуватись з 1 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

Умовами договору передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, та у відповідності зі ст.530 цього Кодексу, у встановлений строк відповідно до договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Крім того, відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж за один місяць, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави/іпотеки, позивач має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в розділі 11 договору.

Відповідно до умов договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно умов кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, 21 січня 2008 року за вих.№205 банк направив їй вимогу, згідно з якою запропоновано виконати зобов'язання за договором (т.2 а.с.12). Вказана вимога залишилась не виконаною.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за договором №11063582000 від 24 жовтня 2006 року, в той день, 24 жовтня 2006 року ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2, зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з умов кредитного договору (т.2 а.с.11).

У відповідності до ст.ст.553, 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Станом на 10 вересня 2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед банківською установою за договором не погашена.

Розмір заборгованості становить 188700 гривень і складається із заборгованості за простроченим кредитом в сумі 125142,81 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 46351,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 8116,29 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 500 грн. та судові витрати, що підтверджується наданим банком розрахунком.

Як передбачено вимогами ст.60 ЦПК України кожна зі сторін повинна довести суду ті обставини,на які вона посилається в обґрунтування доведеності чи не доведеності своїх вимог, заперечень. Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно вимог ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 вступив в змову з працівниками АКІБ «УкрСиббанк» для отримання в банку грошових коштів та заставив її, як підлеглу підписати кредитний договір, хоча наміру отримати будь-який кредит вона не мала, не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

До того ж, при розгляді Октябрським районним судом м.Полтави кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.190, ч.1 ст.358 КК України та ОСОБА_1 за ч.3 ст.358 КК України встановлено, що ОСОБА_1 за власним бажанням погодилась оформити на себе кредитний договір №11063582000 в ПАТ «УкрСиббанк» під заставу нерухомості. Видані їй грошові кошти отримав ОСОБА_2 В подальшому вона вимагала у ОСОБА_2 погашення оформленого на неї кредиту.

Також, під час кримінального судочинства встановлено, що ОСОБА_1 було відомо, що для видачі їй кредитних коштів банку необхідно було надати довідку про її доходи, за якою проводилась оцінка її кредитоспроможності, що було обов'язковою передумовою отримання кредиту та вказана довідка надавала можливість отримати кредит.

При розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_1 суд акцептував увагу на первинні показання ОСОБА_1 в якості обвинуваченої, згідно яких ОСОБА_1 свою вину за ч.3 ст.358 КК України (використання завідомо підробленого документу) визнавала повністю та підтвердила, що використала підроблену довідку про свої доходи, надану їй ОСОБА_2, шляхом подання до банку при отримання кредиту.

Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2012 року ОСОБА_1 визнано винною за ч.3 ст.358 КК України (в редакції, яка діяла до 01 липня 2011 року) як використання завідомо підробленого документу.

Наявність умислу ОСОБА_2 в момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 на заволодіння грошовими коштами банку шляхом шахрайства не підтверджено.

При розгляді кримінального провадження також встановлено, що ОСОБА_1 при оформленні кредитного договору та договору іпотеки діяла за своєю волею та в поясненнях суду зазначала, що фізичного насильства та погроз ОСОБА_2 до неї не застосовував.

Належних доказів щодо застосування до ОСОБА_1 фізичного чи психічного тиску з боку ОСОБА_2 під час укладання кредитного договору від 24 жовтня 2006 року №11063582000 та договору іпотеки від 24 жовтня 2006 року не надано і під час розгляду даної справи.

До показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, наданих в судовому засіданні, суд відноситься критично, оскільки вказані особи не були безпосередніми свідками того, що суперечки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувались саме з приводу укладення спірних договорів та що саме при укладені вказаних договорів ОСОБА_2 застосував до ОСОБА_1 психічний тиск.

До того ж, враховуючи умови, на яких ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ПП ОСОБА_2, позивачем за зустрічним позовом необґрунтовано та не надано доказів про наявність такої залежності від роботодавця, внаслідок якої вона вимушена була підписати з банком договори, ризик від невиконання яких значно більше того, ніж втрата роботи у приватного підприємця ОСОБА_2

А тому підстав для задоволення зустрічного прозову ОСОБА_1 суд не вбачає.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором №11063582000 від 24 жовтня 2006 року про надання споживчого кредиту у розмірі 188700 грн. 63 коп. підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно.

В забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту між банком та ОСОБА_1 24 жовтня 2006 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_10(т.1 а.с.13-15).

Відповідно до договору іпотеки, в іпотеку банку передано житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений Полтавською районною державною нотаріальною конторою 23 травня 2003 року за №1-758, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» в книгу №6 під номером 105 та Державного акта на право власності на землю ЯГ №661136, виданого Тахтаулівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11 жовтня 2006 року за №01065460073.

Згідно п.1.1. договору іпотеки експертна оцінка земельної ділянки становить 7260 грн., за домовленістю сторін вартість житлового будинку складає 240300 грн.. Загальна вартість предмету іпотеки становить 247560 грн. (т.1 а.с.13).

Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно положень ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При вирішенні питання про звернення стягнення на заставлене майно судом враховується, що позивач ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до вимог законодавства здійснив попередження відповідача ОСОБА_1 щодо наміру звернути стягнення на заставлене майно (т.1 а.с.16).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, то у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в 1700 грн. (т.2 а.с.15, 16) та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. (т.2 а.с.17).

Керуючись ст.ст.7, 8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.33 Закону України «Про іпотеку», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року в сумі 188700 грн. 63 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот гривень 63 коп.).

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року: - житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, розташовані по АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 23 травня 2003 року за №1-758, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» в книзі №6 під номером 105 та Державного акта на право власності на землю ЯГ №661136, виданого Тахтаулівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11 жовтня 2006 року за №01065460073, за рахунок вартості якого погасити заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», для задоволення вимог Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року в розмірі 188700 грн. 63 коп., що складається із заборгованості за простроченим кредитом в сумі 125142,81 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 46351,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 8116,29 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 500 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, у межах процедури, встановленої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.

Встановити початкову ціну для реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року, а саме: житлового будинку загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, що розташовані по АДРЕСА_2 на рівні вартості предмету іпотеки, яка буде встановлена суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 60 грн. (шістдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 60 грн. (шістдесят гривень).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 10 днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя Полтавського районного суду Л.В.Шелудяков