Ухвала

від 28.05.2014 по справі 545/3918/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3918/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1679/14

Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

Представник Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», у вересні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи його тим, що 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір №11063582000 про надання споживчого кредиту у розмірі 144000 грн. строком користування до 24 жовтня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 24 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань згідно умов кредитного договору. У зв'язку з тим, що боржник за кредитним договором, а поручитель за договором поруки зобов'язання не виконують, просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору у розмірі 188700 грн. 67 коп., а також понесені ним судові витрати.

В жовтні 2009 року представник Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що в забезпечення виконання зобов'язання за договором №11063582000 про надання споживчого кредиту, 24 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку банку передано житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1) та земельну ділянку площею 0,15 га, призначену для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель і споруд. Враховуючи вказане, просив звернути стягнення на переданий ОСОБА_1 в іпотеку банку житловий будинок та земельну ділянку площею 0,15 га для задоволення вимог банку по договору про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2006 року, які станом на 10 вересня 2009 року становили 188700 грн. 63 коп., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки - проведення прилюдних торгів.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2009 року вказані позовні заяви об'єднані в одне провадження (т.2 а.с.48).

Разом з цим, в листопаді 2013 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Акціонерного комерційного регіонального департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки. Вказувала, що ОСОБА_2 вступив в змову з працівниками АКІБ «УкрСиббанк» для отримання в банку грошових коштів. Оскільки ОСОБА_2 був керівником, він заставив її підписати кредитний договір, хоча наміру отримати будь-які кредитні кошти вона не мала. Підтвердженням вказаного є підписання тексту договору за межами банківської установи, виготовлення ОСОБА_2 документів про начебто отримані нею доходи, покази свідків та підсудних в ході судового розгляду кримінальної справи. Після оформлення кредитного договору особисто вона будь-яких грошових коштів в установі банку не отримувала, грошові кошти отримав ОСОБА_2 та використав їх на власні потреби. Посилаючись на викладене, просила визнати недійсним кредитний договір від 24 жовтня 2006 року №11063582000 та договір іпотеки від 24 жовтня 2006 року, як укладені внаслідок психологічного та фізичного тиску.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року зустрічна позовна заява об'єднана в одне провадження з позовами ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року в сумі 188700 грн. 63 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот гривень 63 коп.).

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року: - житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, розташовані по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 23 травня 2003 року за №1-758, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» в книзі №6 під номером 105 та Державного акта на право власності на землю ЯГ №661136, виданого Тахтаулівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11 жовтня 2006 року за №01065460073, за рахунок вартості якого погасити заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту №110635820000 від 24 жовтня 2006 року в розмірі 188700 грн. 63 коп., що складається із заборгованості за простроченим кредитом в сумі 125142,81 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 46351,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 8116,29 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 500 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, у межах процедури, встановленої Законом України «Про виконавче провадження» , за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.

Встановлено початкову ціну для реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 24 жовтня 2006 року, а саме: житлового будинку загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої 5324085702 02 001 0082, що розташовані по АДРЕСА_1 на рівні вартості предмету іпотеки, яка буде встановлена суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнуто з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 60 грн. (шістдесят гривень).

Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 60 грн. (шістдесят гривень).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким її зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовити.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір №11063582000 про надання споживчого кредиту у розмірі 144000 грн. строком користування до 24 жовтня 2013 року на умовах визначених договором (т. 2 а.с.5-8).

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за договором №11063582000 від 24 жовтня 2006 року, в той же день, 24 жовтня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2, зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з умов кредитного договору (т.2 а.с.11).

Також , в забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту між банком та ОСОБА_1 24 жовтня 2006 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_3.(т.1 а.с.13-15).відповідно до якого, в іпотеку банку передано житловий будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1) та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої НОМЕР_3 02 001 0082, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений Полтавською районною державною нотаріальною конторою 23 травня 2003 року за №1-758, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» в книгу №6 під номером 105 та Державного акта на право власності на землю ЯГ №661136, виданого Тахтаулівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11 жовтня 2006 року за №01065460073.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, 21 січня 2008 року за вих.№205 банк направив їй вимогу, згідно з якою запропонував виконати зобов'язання за договором (т.2 а.с.12). Вказана вимога залишилась не виконаною.

Станом на 10 вересня 2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед банківською установою за договором не погашена, а її розмір становить 188700 гривень та складається із заборгованості за простроченим кредитом в сумі 125142,81 грн., заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 46351,23 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 8116,29 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 8590,30 грн., штрафу за порушення зобов'язань в сумі 500 грн. та судові витрати, що підтверджується наданим банком розрахунком.

При розгляді Октябрським районним судом м. Полтави кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст. 190 , ч.1 ст. 358 КК України та ОСОБА_1 за ч.3 ст.358 КК України встановлено, що ОСОБА_1 за власним бажанням погодилась оформити на себе кредитний договір №11063582000 в ПАТ «УкрСиббанк» під заставу нерухомості. Видані їй грошові кошти отримав ОСОБА_2 В подальшому вона вимагала у ОСОБА_2 погашення оформленого на неї кредиту.

Також, під час кримінального судочинства встановлено, що ОСОБА_1 було відомо, що для видачі їй кредитних коштів банку необхідно було надати довідку про її доходи, за якою проводилась оцінка її кредитоспроможності, що було обов'язковою передумовою отримання кредиту та вказана довідка надавала можливість отримати кредит.

При розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_1 суд акцентував увагу на первинних показаннях ОСОБА_1 в якості обвинуваченої, згідно яких ОСОБА_1 свою вину за ч.3 ст.358 КК України (використання завідомо підробленого документу) визнавала повністю та підтверджувала, що використала підроблену довідку про свої доходи, надану їй ОСОБА_2, шляхом подання до її банку при отриманні кредиту.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 14 червня 2012 року ОСОБА_1 визнано винною за ч.3 ст. 358 КК України (в редакції, яка діяла до 01 липня 2011 року) як використання завідомо підробленого документу.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Місцевий суд, врахувавши вказані факти кримінального провадження, в якому також було встановлено, що ОСОБА_1 при оформленні кредитного договору та договору іпотеки діяла за своєю волею та в поясненнях суду зазначала, що фізичного насильства та погроз ОСОБА_2 до неї не застосовував, прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її зустрічного позову, оскільки і під час розгляду даної справи ОСОБА_1 не надала належних доказів у підтвердження застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку ОСОБА_2 під час укладання кредитного договору від 24 жовтня 2006 року №11063582000 та договору іпотеки від 24 жовтня 2006 року, а до показів свідків суд віднісся критично, так як вказані особи не були безпосередніми свідками того, що суперечки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувались саме з приводу укладення спірних договорів та що саме при їх укладені ОСОБА_2 застосував до ОСОБА_1 психічний тиск.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки ОСОБА_1 не довела свого позову, як і не представила доказів, що оспорювані правочини були вчинені нею проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного впливу з боку відповідача ОСОБА_2, то у суду не було правових підстав для його задоволення.

Згідно вимог ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, вирішуючи питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка утворилася внаслідок невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, та про звернення стягнення на предмет іпотеки місцевий суд вірно виходив з наступного.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Крім того, відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж за один місяць, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави/іпотеки, позивач має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в розділі 11 договору.

Відповідно до умов договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно умов кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, 21 січня 2008 року за вих.№205 банк направив їй вимогу, згідно з якою запропоновано виконати зобов'язання за договором (т.2 а.с.12). Вказана вимога залишилась не виконаною.

Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому з обсязі, що і боржник.

Виходячи з положень ст. 589 ЦК України, ст. 19 ЗУ «Про заставу», у разі невиконання зобов'язань, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дано їм належну правову оцінку та правильно застосований матеріальний закон, а відтак суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» та відмову в позові ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В свою чергу, апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в ній доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення постановлено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим не вбачається підстав для його скасування або зміни.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Пікуль В.П. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області