Рішення

від 22.01.2007 по справі 44/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/437

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.01.07 р.                                                                               Справа № 44/437                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Ткаченко Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою приватної фірми „ГАЛС” (представник Соколова Т.П., довіреність від 14.06.06 року) до товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторської компанії „Макро-опт” (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості за передану продукцію з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 13'611,27 грн.,

                                            ВСТАНОВИВ:

Приватна фірми „ГАЛС” (далі – Продавець) звернувся до суду з позовом  про стягнення заборгованості 12'113,63 грн., інфляційних 791,75 грн., трьох процентів річних 105,88 грн. та пені 600,01 грн. за поставлену за договором купівлі-продажу № 182/06 від 13.04.06 року (далі – Договір) мінеральну воду „Роганська” (далі – Товар) до товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторської компанії „Макро-опт” (далі – Покупець). Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні умов зазначеного Договору, а також простроченні Покупцем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки Товару на загальну суму 13'041,36 грн.  

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, висунув клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та проінформував суд про часткову оплату відповідачем 1'000 грн. боргу., яка сталася 18.12.06 року (після подання позову до суду).

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 521568-0. Водночас, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Продавця підлягає задоволенню (за винятком суми основного боргу 1'000 грн., за якою провадження підлягає припиненню), виходячи з наступного.

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин (не зважаючи на назву. визначену сторонами) за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статей 712 і 655 ЦК України та розділів 1, 2 та 6 Договору, Продавець зобов'язався передати Товар у власність Покупця на умовах самовивезення (Ex Works) або централізованого завезення на склад, а Покупець зобов'язався прийняти Товар і остаточно сплатити за нього визначену суму коштів не пізніше 21 банківського дня з моменту поставки.

Згідно видаткових накладних №№ 69663 та 72161 Продавець 19.07.06 року та 23.08.06 року передав Покупцеві Товар вартістю 13'041,36 грн. Покупцем прийнято означений Товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, а також довіреністю ЯМЛ № 948066 від 23.08.06 року, внаслідок чого обов'язок передачі Продавцем Товару на загальну суму 13'041,36 грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов розділу 1 Договору. Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані позивачем видаткові накладні та довіреність – є належним доказом здійснення передачі відповідачу Товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару – суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пунктах 6.1-6.2 Договору, Покупець має оплатити отриманий Товар не пізніше 21 банківського дня після поставки. Таким чином, суд вважає, що право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобов'язання на суму 7'795,20 грн. виникло 18.08.06 року, а на суму 5'246,16 грн. – 22.09.06 року.

За змістом позовної заяви та зворотної накладної № РН-000805 від 25.11.06 року відповідачем було частково повернуто отриманий Товар на суму 927,73 грн.

Наразі, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на суму 12'113,63 грн. на момент подання до суду позову (15.12.06 року) – виконане не було, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Після надіслання позивачем позову до суду та відповідача, відповідач також частково оплатив суму боргу у розмірі 1'000 грн., про що свідчить пояснення позивача. З огляду на наведене суд має припинити провадження у справі в частині стягнення боргу 1'000 грн. через відсутність предмету спору.

Прострочення Покупцем грошового зобов'язання за умовами пунктів 6.2, 7.3 Договору, а також Додаткової угоди до Договору № 1 від 16.10.06 року тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 600,01 грн., нарахованої у період з моменту виникнення права вимоги до 10.12.06 року, тому оскільки зазначений порядок нарахування пені відповідає змісту статті 232 ГК України, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та трьох процентів річних з простроченої суми за період з моменту виникнення права вимоги до 10.12.06 року становить 791,75 грн. та 105,88 грн. відповідно.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом. Між Покупцем та адвокатом Соколовою Т.П. (свідоцтво № 1069 від 17.02.05 року) 07.07.06 року укладено договір про надання юридичних послуг.

Протоколом № 5 (додаток до зазначеного договору) встановлено розмір витрат за послуги адвоката у сумі 500 грн., які сплачено позивачем згідно платіжного доручення № 7 від 11.12.06 року. Таким чином, витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються судом на відповідача, оскільки спір виник через неправильні дії останнього.

Клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача задоволенню не підлягає через відсутність фактичних доказів, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання судового рішення.

На підставі ст.ст.525, 526, 549-551, 625 та 655-697 ЦК України, ст.232 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.11 частини 1 статті 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

                                                   ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за позовом приватної фірми „ГАЛС” до товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторської компанії „Макро-опт” про стягнення заборгованості за передану продукцію у розмірі 1'000 грн.

Задовольнити позов приватної фірми „ГАЛС” до товариства з обмеженою відповідальністю дистриб'юторської компанії „Макро-опт” про стягнення заборгованості за передану продукцію з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 12'611,27 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Макро-опт” на користь приватної фірми „ГАЛС” заборгованість та санкції у розмірі 12'611,27 грн., відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 136,11 грн., витрати на оплату послуг адвоката 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Мєзєнцев Є.І.                               

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області