Постанова

від 29.04.2014 по справі 5015/2153/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 5015/2153/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елекс», м.Стрий від 21.05.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р.

у справі №5015/2153/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м.Харків

до відповідача: Приватного підприємства «Елекс» , м.Стрий,

про стягнення кредитної заборгованості в сумі 653506,93грн. - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

за участю представників сторін:

від позивача: Кульбій-Кухар Ю.К. - представник

від відповідача: не з'явився (Салада Т.М. - представник, який був присутній в судовому засіданні 08.04.2014р.)

30.05.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Приватного підприємства «Елекс» на рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу розподілена до розгляду судді-доповідачу - Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/2153/12 введено суддів Мирутенка О.Л. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 31.05.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.06.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р., у зв'язку з зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншому судовому засіданні та перебуванням у відпустці судді Мирутенка О.Л., в склад колегії суддів для розгляду даної справи введено суддів Кравчук Н.М. та Малех І.Б.

Ухвалою суду від 18.06.2013р. розгляд справи відкладено до 27.06.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2013р., у зв'язку з зайнятістю судді Малех І.Б., в склад колегії суддів для розгляду даної справи замість судді Малех І.Б. введено суддю Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 27.06.2013р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв'язку з чим, провадження у справі зупинено.

Згідно супровідного листа від 19.03.2014р. №1293 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи №5015/2153/12 (вх. №01-04/1690/14 від 21.03.2014р.) без виконання ухвали суду, через несплату ПП «Елекс» рахунку №105 вартості експертизи, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 24.03.2014р. провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду на 08.04.2014р.

В судове засідання 08.04.2014р. з'явилися представники сторін, яким роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 29.04.2014р.

Представник відповідача (апелянта) на забезпечив явку свого представника, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання. Оскільки присутність повноважних представників сторін у судовому засіданні 29.04.2014р. була визнана судом на власний розсуд, а також враховуючи відсутність будь-яких клопотань з боку відповідача та те, що його представник був заслуханий в судовому засіданні 08.04.2014р., суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності його представника.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/2153/12 (суддя О.Шпакович) позов задоволено частково та стягнено з Приватного підприємства "Елекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" кредитну заборгованість у сумі 638577,57грн. (що виникла за умовами Кредитного договору №24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008), а саме: - кредитні кошти у сумі 74 082,47 дол. США (що еквівалентно 592 104,14 грн.); - відсотки за користування кредитними коштами у сумі 1 840,33 дол. США (що еквівалентно 14 708,83 грн.); - штраф у сумі 31 764,60 грн.,- шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю учбового тренажеру (літ. "А-2", площа 539, 4 м2), що знаходиться у місті Стрий (Львівська область), вулиця Матійціва, 4"а" (об'єкт нерухомості передано в іпотеку згідно з умовами Договору № 24- 13/2008-МК -USD - 3-2 від 01.08.2008.). Крім цього, стягнуто з Приватного підприємства "Елекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" судовий збір у сумі 12 771,55 грн. При цьому, Приватному акціонерному товариству "Мегабанк" передано об'єкт нерухомості (предмет іпотеки), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості Приватного підприємства "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного Рішення суду). В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 14 929, 36 грн. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки відповідачем не подано доказів виконання грошових зобов'язань по поверненню кредиту, сплати відсотків а штрафу, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. При цьому. керуючись ст.ст.33,34 Закону України «Про іпотеку», суд визнав правомірними вимоги позивача щодо передачі йому в управління предмету іпотеки, на період його реалізації.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне підприємство «Елекс» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також розглянено спір за відсутності представника відповідача, який клопотав про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати. Зокрема зазначає, про те, що судом першої інстанції не враховано часткової проплати здійсненої відповідачем 14-15 січня в розмірі 74282,87грн. Крім цього, скаржник вважає безпідставним задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу, оскільки такі вимоги, на його думку, є необґрунтованими, а також вимоги про передачу в управління об'єкту нерухомості, оскільки це суперечить умовам договору та чинного законодавства.

У письмовому відзиві №80-011688 від 18.06.2013р. на апеляційну скаргу (вх.№05-04/3293/13 від 18.06.2013р.) та в судовому засіданні представник ПАТ «Мегабанк» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/2153/12 частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (позивачем) та Приватним підприємством «Елекс» (відповідачем) 01.08.2008р. укладено Кредитний договір № 24-13/2008 -МК-USD, згідно з умовами якого (п.1) Позивачем надано Відповідачу грошові кошти у сумі 150000,00 доларів США на строк до 01.08.2013, за користування якими встановлено плату у розмірі 15% річних.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).

Умовами п.п.1.2.,1.4. Кредитного договору встановлено обов'язок Відповідача здійснювати повернення кредиту щомісячними ануїтетними платежами, розмір яких визначено Графіком платежів (Додаток до Кредитного договору), остаточна редакція якого викладена у Додатковій угоді (до Кредитного договору) № 9 від 15.08.2011р. (т.1, а.с.43-44)

Позивачем повністю виконано свої зобов'язання перед відповідачем за договором, а саме 01.08.2008 року надано кредит в сумі 150000,00доларів США (в еквіваленті 726765,00грн.), що підтверджується меморіальним валютним ордером № 167-1 від 01.08.2008.(т.1, а.с.22).

Натомість відповідачем порушено виконання грошових зобов'язань зі сплати обов'язкових щомісячних ануїтетних платежів, у зв'язку з чим, у Позивача, згідно з нормою ч.2 ст.1050 ЦКУ, виникло право вимоги про дострокове повернення Позичальником кредитних коштів, сума яких складає 74 082,47 дол. США (що, станом на 28.05.2012, еквівалентно 592 104,14 грн.), та відсотків за користування коштами у сумі 1840,33 дол. США ( що, станом на 28.05.2012, еквівалентно 14 708,83грн.).

Крім цього, згідно з умовами п.7.1. (підп.7.1.1.) Кредитного договору, Позивачем нараховано Відповідачу 46 693, 96 грн. штрафу за кожен випадок порушення виконання грошового зобов'язання зі сплати щомісячних ануїтетних платежів у розмірі: 5% від суми ануїтетного платежу при простроченні сплати до п'яти днів; 10 % від суми ануїтетного платежу при простроченні сплати понад 5 днів.

Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд першої інстанції, враховуючи передбаченою нормою п.1 ч.2 ст. 258 ЦКУ спеціальну позовну давність в один рік, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення штрафу лише у сумі 31764,60 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем, згідно з умовами Договору іпотеки № 24- 13/2008-МК -USD - 3-2 від 01.08.2008, виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором забезпечено заставою нерухомого майна: нежитлової будівлі учбового тренажеру (літ. А-2, площа 539, 4 м2), що знаходиться у місті Стрий, вулиця Матійціва, 4"а" (Львівська область). Вартість об'єкту нерухомості, відповідно до умов п.1.4. Договору іпотеки, складає 874758,00 грн.

Згідно з нормами ст. ст.589, 590 ЦКУ, ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" та умовами п.5.1. Договору іпотеки, у Позивача, у зв'язку з невиконанням Позичальником грошових зобов'язань, виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення грошових вимог, що виникли на підставі Кредитного договору.

Позивачем, згідно з умовами п.5.2 Договору іпотеки (які містять застереження про наявність в Іпотекодержателя права на продаж предмету застави), заявлено вимогу про застосування процедури продажу заставленого об'єкту нерухомості, передбаченої нормами ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Крім цього, Позивачем, згідно з нормами ст.34 ЗУ "Про іпотеку", заявлено вимогу про передачу предмету іпотеки, на період його реалізації, в управління Банку (з правом спрямування доходів, отриманих від користування заставленим майном, у рахунок погашення кредитної заборгованості Відповідача).

Як зазначив відповідач в апеляційній скарзі, за час розгляду справи судом першої інстанції, Відповідач частково погасив борг, сплативши Позивачу 74 282 грн., 87 коп., зокрема: шляхом перерахування 73 158,73 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 9 152.85 дол. США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-П8ІІ)), що підтверджується випискою з особового рахунку від 14.01.2013, заявою на купівлю валюти № 1 від 14.01.2013 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 14.01.2013р. (т.2 а.с.124-126), а також шляхом перерахування 1 124,14 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 140,64 дол. США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-ІІ8О), що підтверджується випискою з особового рахунку від 15.01.2013р., заявою на купівлю валюти № 2 від 15.01.2013 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 15.01.2013 (т.2 а.с.127-129).

Враховуючи те, що при здійсненні зазначених вище платежів ПП «Елекс» вказано призначення платежу: перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору№24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р., суд апеляційної інстанції вважає, що в частині стягнення 74282,87 грн. боргу провадження у справі слід припинити, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з чим, рішення господарського суду Львівської області в цій частині слід скасувати.

Щодо доводів скаржника про безпідставне задоволення вимоги позивача про передачу в управління об'єкту нерухомості, оскільки це суперечить умовам договору та чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Згідно з нормами ст. ст.589, 590 ЦКУ, та умовами п.5.1. Договору іпотеки, у По зивача, у зв'язку з невиконанням Позичальником грошових зобов'язань, виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення грошових вимог, що ви никли на підставі Кредитного договору.

Позивачем, згідно з умовами п.5.2 Договору іпотеки (які містять застереження про наявність в Іпотекодержателя права на продаж предмету застави), заявлено вимо гу про застосування процедури продажу заставленого об'єкту нерухомості, передбаченої нормами ст.38 Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до частини 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невико нання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до частини 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до частини 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

· загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті

іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

· опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

· заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

· спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

· пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

· початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Отже, у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань, у Позивача виникло право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором №24-13/2008-МК-USD від 01 серпня 2008 року в повному обсязі, тобто в розмірі заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту, заборгованості по нарахованих та несплачених процентах, заборгованості по неустойці, зокрема за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, - нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в паспорті під літерою «А-2» площею 539,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область м. Стрий, вул. Матійціва 4а, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8487843, та належить на праві власності ПП «Елекс» із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», - шляхом продажу Позивачем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Оскільки при винесенні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), передбачено вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, а також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, та враховуючи те, що позивачем, згідно з нормами ст.34 ЗУ « Про іпотеку», заявлено вимогу про передачу предмету іпотеки, на період його реалізації, в управління Банку ( з правом спрямування доходів, отриманих від користування заставленим майном, у рахунок погашення кредитної заборгованості Відповідача) суд застосував необхідну норму права, передбачену у ст. 39 Закону України «Про іпотеку», що є необхідним для належного виконання рішення суду, у зв'язку з чим, доводи скаржника є безпідставними і рішення в цій частині слід залишити без змін.

Необґрунтованими є також доводи скаржника про те, місцевим господарським судом необґрунтовано стягнено з відповідача штраф, оскільки у відповідності до умов п.7.1.1 Договору, відповідач зобов'язався сплачувати штраф за кожен випадок несвоєчасної, тобто не у відповідності з Графіком сплати щомісячних ануїтентних платежів. Зважаючи на те, що відповідачем ануїтентні платежі своєчасно не сплачувалися, позивачем правомірно нараховано штраф (т.1 а.с.96-97). При цьому слід зазначити, що суд першої інстанції, перевіривши правильність нарахування штрафу, враховуючи строк позовної давності, правомірно задоволив вимоги позивача щодо стягнення частини штрафу в сумі 31764,60грн., а тому в цій частині рішення суду першої інстанції обґрунтоване і відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елекс» залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести пропорційно на сторони.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елекс» задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у справі №5015/2153/12 в частині стягнення 74282,87грн. (9293,49 доларів США) основного боргу скасувати та в цій частині позову - провадження у справі припинити. В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (61002, м. Харків, вул. Артема, 30; ідент. код 09804119) з на користь Приватного підприємства "Елекс" (82400, вул. Матійціва, 4а, м. Стрий, Львівська область,; ідент. код 31755120) 742,83грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 06.05.2014р.