Постанова

від 14.05.2014 по справі 910/25072/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 910/25072/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників:

від позивача Положенцева Т.В., дов. від 14.01.2014,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 (дата підписання - 03.03.2014)

у справі №910/25072/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р"

до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 15716,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р" (далі - позивач) до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 15 716,50 грн відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є правонаступником Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, а отже має оплатити виконані роботи по договору від 01.11.2010 №113.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Ропій Л.М., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 16.04.2014. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 28.03.2014) відповідачу - 31.03.2014, позивачу - 01.04.2014, долучені до матеріалів справи.

14.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

16.04.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 розгляд справи відкладено на 14.05.2014.

14.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду:

відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на апеляційну скаргу;

позивач надав письмові пояснення.

У судовому засіданні 14.05.2014 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги позивача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011 між Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та позивачем укладено договір №113 (далі - договір), відповідно до якого підрядник зобов'язується у 2010 році виконати роботи по аварійному ремонту мережі ЦО та ГВП (внутрішня мережа) в СЗШ №128 (початкова) по вул. Плеханова,6 Дніпровського району, згідно ДБН, технічних умов та правил, перелік, обсяг, вартість яких наведений у кошторисі, які є невід'ємними частинами договору (п.1.1 договору).

Вартість доручених підряднику робіт за договором становить 13844,96 грн. Вартість ремонтних робіт визначається згідно "Правил визначення вартості будівництва" ДБН 1.1-1-2000. В разі змінення Держбудом України правил визначення вартості будівництва, вищевказані положення вартості робіт можуть коригуватись (п.п.2, 2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору оплата вартості робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт форма КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форма КБ-3, протягом п'яти днів після підписання вищезгаданих актів, але не пізніше п'ятого числа місяця, що слідує за звітним.

Договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2010 (п.9.1 договору).

Правочин підписано обома сторонами, підписи скріплено печатками товариства та управління.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 №7/98 акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат.

Згідно п. 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Так, на виконання умов договору позивачем виконано підрядних робіт на загальну суму 13844,96 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом №01 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року, які підписані уповноваженими представниками сторін 19.11.2010 без зауважень та заперечень, підписи скріплені печатками сторін договору.

Тобто, враховуючи п.3.1 договору та дату підписання акта №01 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року, виконані роботи мали бути оплачені відповідачем до 24.11.2010.

Згідно матеріалів справи виконані підрядні роботи на суму 13844,96 грн замовником не оплачені.

31.12.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою №221 про сплату 13844,96 грн боргу за договором від 01.11.2010 №113.

Листом від 10.01.2011 №1-35-1250/12 голова ліквідаційної комісії повідомив позивача, що заборгованість буде сплачена повністю протягом 2011 року. А у листі 12.01.2011 №1-35/237 в.о. начальника управління поінформував позивача, що правонаступником управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації по укладених договорах за 2008-2010 роки є управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.

На час розгляду справи у суді заборгованість перед позивачем не погашена.

Відповідно до п.4 рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві" припинено шляхом ліквідації виконавчих органів районних в місті Києві рад.

Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацію видано розпорядження від 09.12.2010 № 639 "Про ліквідацію управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації", відповідно до п.1 якого припинено шляхом ліквідації управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації. Виплату грошових сум кредиторам провадити у порядку черговості, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу (п.6.9 розпорядження від 09.12.2010 № 639).

Згідно повідомлення державного реєстратора від 08.06.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 40 рішення Київської міської ради від 30.12.2010 №573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік", з метою забезпечення сталого фінансування та виконання бюджетних зобов'язань, взятих виконавчими органами районних в місті Києві рад (районними в місті Києві державними адміністраціями), їх структурними підрозділами, що ліквідуються згідно з рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819, установлено, що районні в місті Києві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, яким передаються функції ліквідованих виконавчих органів районних в місті Києві рад, є правонаступниками прав та обов'язків за бюджетними зобов'язаннями тих виконавчих органів районних в місті Києві рад (районних в місті Києві державних адміністрацій), їх структурних підрозділів, функції яких їм передаються згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.12.2010 №1057 "Про затвердження рекомендаційного переліку управлінь, відділів, інших структурних підрозділів та граничної чисельності працівників районних в місті Києві державних адміністрацій" та положеннями про ці управління та відділи, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з Положенням про Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (затвердженого розпорядженням від 04.01.2011 №9 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації), Управління освіти (відповідач) є структурним підрозділом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

04.01.2011 проведено державну реєстрацію Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), що вбачається з виписки з ЄДР серія АГ №217027 та довідки з ЄДР серії АБ №905573.

Отже, з огляду на викладене вище, зважаючи на листи відповідача від 10.01.2011 №1-35-1250/2 та від 12.01.2011 №1-35/237, доводи відповідача, що він не є правонаступником ліквідованого Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Крім того, враховуючи умови договору щодо строків оплати (п.3.1 договору) та дату прийняття розпорядження "Про ліквідацію управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації" (09.12.2010), обов'язок сплатити грошові кошти в сумі 13844,96 грн по договору виник у відповідача раніше (24.11.2010), ніж прийнято розпорядження про ліквідацію управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Факт припинення управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації шляхом ліквідації не може бути причиною для ухилення від сплати боргу його правонаступником управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до ст.2 Бюджетного кодексу України (в редакції від 13.10.2010, що діяла на дату укладання договору) бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом районної держадміністрації, що утворюється розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, є підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації та Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації. Управління утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва (п.1.1, 1.7 Положенням про Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації).

Згідно ст.2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік".

Як зазначено у ст.47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Отже, зобов'язання за договором від 01.11.2010 №113 є бюджетним, а правонаступником такого бюджетного зобов'язання є управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач), тому, у відповідача виник обов'язок по оплаті заборгованості в сумі 13844,96 грн за виконані позивачем роботи за вказаним договором.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не є правонаступником управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013).

Тобто, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 №15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Таким чином, позов ТОВ "Санта-Р" про стягнення з управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 13844,96 грн боргу підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач також наводить розрахунок та просить стягнути з відповідача 636,87 грн інфляційних втрат за період з січня 2011 року по грудень 2013 року та 1234,67 грн 3% річних за період з 01.01.2011 по 20.12.2013.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до п.6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

27.01.2014 відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про застосування строку позовної давності. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено порушення прав позивача, клопотання про застосування строку позовної давності підлягає розгляду.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.ч.1,3 ст.264 ЦК України).

Як вбачається з листа від 10.01.2011 №1-35-1250/2 (у відповідь на претензію позивача від 30.12.2010 №221) відповідач визнав існування у нього заборгованості в сумі 13844,96 грн, чим перервав строк позовної давності, який почав свій перебіг з 11.01.2011.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень позивачем ст.ст.257 та 261 ЦК України, оскільки трьохрічний строк позовної давності для пред'явлення вимоги про сплату заборгованості за виконані роботи сплив 11.01.2014, в той час як позивач з даним позовом до суду звернувся 24.12.2013. Відповідачем не надано належних доказів на спростування доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі №910/25072/13 скасувати та прийняти нове.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, пр-т Миру, 6-А, код 37397216) 13844 (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 96 коп. основного боргу, 1234 (тисячу двісті тридцять чотири) грн 67 коп. 3% річних, 636 (шістсот тридцять шість) грн 87 коп. інфляційних втрат, 1720 (тисячу сімсот двадцять) грн 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/25072/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій