Ухвала

від 29.04.2014 по справі 813/4122/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 876/13230/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

представника позивача Вершиніна А.Г.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Медокс" до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Медокс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України за № 3 від 24 січня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи відповідача про те, що митний орган не визначав митну вартість товару, що ввозився позивачем на митну територію України, а лише перевіряв митну вартість такого товару відповідно до наданих до митного оформлення документів. Питання щодо розрахунку митної вартості товару митним органом має місце лише у випадку, коли митний орган не погоджуючись із самостійно задекларованою митною вартістю товару, визначеною декларантом, приймає рішення про коригування митної вартості товару та визначає таку вартість самостійно.

Таким чином, відповідач вважає, що зважаючи на обов'язок митних органів визначити суму грошових зобов'язань суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності при отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів відомостей, які свідчать про заниження податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях, Львівська митниця абсолютно правомірно визначила суму грошових зобов'язань позивачу в розміні несплаченого антидемпінгового мита, яка відображена в оскаржених повідомленнях-рішеннях.

З огляду на викладене, митний орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник митного органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання наказу від 13.12.2012 року №919 Львівська митниця провела невиїзну документальну перевірку ТзОВ ,,Медокс" на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за ВМД №20900000/2011/003022 від 08.02.2011 року, №209000009/2010/037704 від 14.12.2010 року, №209000009/2010/033897 від 11.11.2010 року, №209000009/2010/031257 від 21.10.2010 року, №209000009/2010/018681 від 14.07.2010 року, №209000009/2010/011006 від 07.05.2010 року, №209000009/2010/008081 від 09.04.2010 року, №209000009/2010/006983 від 29.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт за №01/13/209000009/0031729394 від 02.01.2013 року, на підставі висновків якого Львівська митниця винесла повідомлення - рішення від 24.01.2013 року №3, яким згідно вимог пункту 54.3.6 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання по антидемпінговому миту в розмірі 1222048,28 грн..

Висновки митного органу базуються на тому, що позивач допустив порушення позивачем вимог статей 16, 28 Закону України ,,Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", статей 11, 13 Закону України ,,Про Єдиний митний тариф", що призвело до невиконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 ,,Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки".

В акті перевірки зафіксовано, що 30.03.2010 року, 12.04.2010 року, 07.05.2010 року, 14.07.2010 року, 21.10.2010 року, 11.11.2010 року, 14.12.2010 року, 08.02.2011 року, 11.11.2010 року за ВМД відповідно №209000009/2010/006983, №209000009/2010/008081, №209000009/2010/011006, №209000009/2010/018681, №209000009/2010/031257, №209000009/2011/033897, №209000009/2010/037704, №209000009/2011/003022 ТзОВ ,,Медокс" ввезло на митну територію України товар: ,,Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування BD DISCARDIT, шприци ін'єкційні одноразового застосування - BD Plastipak, Виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня", країна походження - Іспанія, код товару 9018311000 згідно УКТЗЕД, загальна фактурна /митна вартість - 2718545,00 грн..

Серед ввезених товарів, були наявні такі, які відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі ,,Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року підлягають розмитненню із застосуванням антидемпінгового мита. Однак, при митному оформленні товару антидемпінгове мито не сплачувалось позивачем внаслідок чинності на момент митного оформлення товарів судових рішень про зупинення або скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 про запровадження такого мита. Товар пройшов митне оформлення та був випущений у вільний обіг.

Даючи аналіз доводам апеляційної скарги, висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступних обставин.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом (МК) України.

Статтею 86 МК України (в редакції 2002 року) встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, визначаються Законом України ,,Про митний тариф України", приписами якого встановлено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Класифікація товарів за УКТЗЕД - це віднесення товарів до певного класу із цифровим позначенням (кодом), від якого залежить оподаткування товару, а також надання необхідних пільг, преференцій, якщо вони передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 313 МК України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Згідно з п. 10 розділу III Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667, затвердженого наказом ДМСУ від 07.08.2007 року № 667, рішення про визначення коду товарів приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Рішення доводиться до підрозділу митного оформлення і є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 05.02.1992 року № 2097-XII ,,Про Єдиний митний тариф" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито.

За змістом ст. 13 Закону України ,,Про Єдиний митний тариф" антидемпінгове мито підлягає застосуванню, зокрема, відповідно до Закону України ,,Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Частиною 1 ст. 15 Закону України ,,Про Єдиний митний тариф" передбачено, що особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до Законів України ,,Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", ,,Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", ,,Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, а також засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів, визначаються Законом України ,,Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 року № 330-XIV (із змінами та доповненнями).

Згідно ч. 6 ст. 16 вказаного Закону, остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Відтак, наведеними вище положеннями передбачено, що ставки остаточного антидемпінгового мита мають застосовуватися відповідачем до конкретних постачальників (виробників, експортерів, імпортерів) товару, імпорт якого в Україну є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, і лише в разі неможливості визначити відповідних постачальників Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі в праві прийняти рішення про вжиття остаточних антидемпінгових заходів стосовно країн експорту.

В свою чергу, частиною 1 статті 28 Закону України ,,Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Відповідно до п. 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару становить: для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, зокрема, об'ємом 5мл походженням з Королівства Іспанія - 10,54 %, об'ємом 10мл походженням з Королівства Іспанія - 196,38 %.

Частинами 2-3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати та обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами у справі, позивач при ввезенні на територію України товару за вищевказаними ВМД не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито по причині зупинення дії Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 на підставі ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 у період з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року, а у період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року зазначене Рішення комісії було визнано протиправним та скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року у справі № К-40593/10 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року про визнання протиправним та скасування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року та залишено в силі постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010 року, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фогт Медікал Логістік", товариства з обмеженою відповідальністю ,,Медік-О-Планет", товариства з обмеженою відповідальністю ,,Альянс Фарм" про визнання протиправним та скасування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року відмовлено повністю. При цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 10 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Так, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, у період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року було визнано протиправним та скасовано, а тому не підлягало застосуванню при ввезенні позивачем вищевказаного товару на територію України за поданими ним ВМД.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій позивача під час митного оформлення товару за вказаними вище ВМД, оскільки останнім були надані всі необхідні для цього документи, а тому пропуск товару на митну територію України відповідачем було здійснено без будь-яких істотних зауважень.

Крім того, в акті перевірки не ставилася під сумнів митна вартість товару, що була вказана позивачем у вантажних митних деклараціях, а тому нарахування антидемпінгового мита згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 є безпідставним.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 813/4122/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 05 травня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Н.М. Судова-Хомюк