Постанова

від 04.07.2016 по справі 813/4122/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року Справа № 813/4122/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Войтко І.В.,

представника відповідача Рибака Н.Я,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медокс» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №3 від 24.01.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медокс» (надалі - ТзОВ «Медокс», позивач) звернулося у травні 2013 року до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №3 від 24.01.2013 року.

Свої позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує тим, що при здійсненні митного оформлення позивачем виконано вимоги, передбачені наказом ДМС України №314 від 20.04.2005 року, при цьому, працівниками Львівської митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитку штампу "Під митним контролем". Під час здійснення митного контролю з боку відповідача зауважень до ВМД не було, відповідачем підтверджено правильність та достовірність даних, зазначених у ВМД, відтак було погоджено, що позивач був звільнений від сплати антидемпінгового мита. Також позивач звертає увагу суду на положення п.3.1, 9.1.16, 54.5, 54.3.3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.4.2.1, 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181), ч.1 ст.17 Закону України "Про єдиний митний тариф", ст.88 МК України та лист ВС України від 01.01.2010 року "Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних із справлянням податків і зборів митними органами". Вважає, що оскільки сума мита була нарахована Львівською митницею під час митного оформлення товару, то в даному випадку, застосуванню підлягає п.54.4 ПК України, а ТзОВ "Медокс" не може бути притягнено до відповідальності у формі додаткових донарахувань мита. Оскільки Львівська митниця випустила товар у вільний обіг, додаткові донарахування по спірним ВМД є протиправними.

Окрім цього, позивач вважає, що Львівська митниця, провівши перевірку, діяла не в порядку та не у спосіб, що встановлений законами України, що є порушенням ст.19 Конституції України та ст.3 МК України. У звязку із чим, акт перевірки, складений за наслідками незаконної перевірки, є документом, що базується на даних, отриманих з порушенням закону і не може створювати жодних правових наслідків для позивача. У період з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року зупинялась на підставі рішень суду, а відтак справляння антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товарів, зазначених у рішенні зупинялось 12.03.2010 року по 15.09.2010 року на весь час дії ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-3851/10/2670. Відповідно з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року нарахування позивачу антидемпінгового мита не здійснювалось. Вважає, що на період дії ухвали про забезпечення адміністративного позову рішення не діяло (не застосовувалось), а тому у Львівської митниці не було підстав для донарахування позивачу антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товарів, зазначених в рішенні в період дії заходів забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи наведене, позивач переконаний, що дії Львівської митниці в частині нарахування податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового ввізного мита на суму 1 222 048,28 грн. не можуть розглядатись як законні та обґрунтовані, відтак просить позов задоволити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та вказав на законність оспорюваного повідомлення-рішення. На переконання відповідача, при митному оформленні товару антидемпінгове мито не сплачувалось позивачем в наслідок чинності на момент митного оформлення товарів судових рішень про зупинення або скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 про запровадження такого мита.

Відповідач вважає, що тимчасове зупинення дії нормативного-правового акту чи окремих його положень не припиняє чинності такого акту. Після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.

Окрім цього, Львівська митниця стверджує, що будучи контролюючим органом згідно ПК України, об'єктивно та законно провела невиїзну документальну перевірку, визначила суму грошових зобов'язань ТзОВ "Медокс" та надіслала оскаржувані повідомлення - рішення, при цьому діяла суто в межах наданих їй повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року, позов ТзОВ «Медокс» було задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано повідомлення - рішення від 24.01.2013 року №3.

Не погодившись із прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, просив суд скасувати їх у частині задоволення позовних вимог із мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.02.2016 року касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів було задоволено частково. Указаною ухвалою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року й ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року в частині задоволення позову ТзОВ «Медокс» та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 06.05.2016 року дану справу було прийнято суддею Сакалошем В.М.. до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

У судових засіданнях позивач, явку уповноважено представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, подав через канцелярію суду за Вх.№14846 від 10.06.2016 року додаткові пояснення до позовної заяви, загалом просив суд позов задовольнити повністю й визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №3 від 24.01.2013 року. Окрім цього, позивач в своєму поясненні просив розгляд справи проводити без участі представника ТзОВ «Медокс».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав додаткові пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, письмових поясненнях та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Окрім, цього в судовому засіданні протокольною ухвалою суду від 22.06.2016 року проведено заміну позивача Львівської митниці Міндоходів на її правонаступника - Львівську митницю ДФС (надалі - відповідач).

Заслухавши пояснення сторони, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Львівської митниці від 13.12.2012 року №919 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ТзОВ "Медокс" на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за ВМД №20900000/2011/003022 від 08.02.2011 року, №209000009/2010/037704 від 14.12.2010 року, №209000009/2010/033897 від 11.11.2010 року, №209000009/2010/031257 від 21.10.2010 року, №209000009/2010/018681 від 14.07.2010 року, №209000009/2010/011006 від 07.05.2010 року, №209000009/2010/008081 від 09.04.2010 року, №209000009/2010/006983 від 29.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 02.01.2013 року №01/13/209000009/0031729394 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення - рішення від 24.01.2013 року №3, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання по антидемпінговому миту в розмірі 1222048,28 грн.

Актом перевірки зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог статей 16,28 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", статей 11,13 Закону України "Про Єдиний митний тариф!, що призвело до невиконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки". Відтак, на підставі п.54.3.6 ПК України, відповідачем визначено податкове зобов'язання по антидемпінговому миту в сумі 1222048,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що:

- 30.03.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/006983 було ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування BD DISCARDIT tm II2мл з голкою 0,6х30- 600000 шт., BD DISCARDIT tm II 20мл з голкою 0,8х40- 115200 шт., шприц ін'єкційний одноразового застосування - BD Plastipak tm з кінцем для насадки катетера (об'ємом 50/60 мл)-1200 шт., BD Plastipak tm Luer - Lok tm без голки об'ємом 50/60 мл - 2400шт., BD Plastipak tm Luer інсуліновий (U-40)одноразового вжитку, з голкою (об'ємом 1 мл) - 19200 шт., шприц ін'єкційний одноразового вжитку BD Plastipak tm Perfusion Luer - Lok tmбез голки (об'ємом 50 мл)- 1200 шт. в упаковці. Виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня", код товару 9018311000 згідно УКТЗЕД фактурна /митна вартість - 359389,34 грн., сертифікат про походження товару №А 444887 0810001445 від 18.03.2010 року, країна походження - Іспанія.

- 12.04.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/008081 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування, BD DISCARDIT tm II 5мл з голкою 0,7х40- 633600 шт., виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 273453,55 грн., свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №7390/2007 від 21.12.2007 року, сертифікат про походження товару №А 444887 0810001445 від 18.03.2010 року, країна походження - Іспанія;

- 07.05.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/011006 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування, BD DISCARDIT tm II 5мл з голкою 0,7х40- 144000 шт., BD DISCARDIT tm II 10мл з голкою 0,8х40- 366000шт., шприц ін'єкційний одноразового застосування - BD Plastipak tm з кінцем для насадки катетера (об'ємом 100 мл) - 1000 шт., BD Plastipak tm Luer - Lok tm без голки об'ємом 50/60 мл- 2400 шт., BD Plastipak tm Luer інсуліновий (U-40)одноразового вжитку, з голкою (об'ємом 1 мл) - 19200 шт., виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 328457,62 грн., свідоцтва про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №№7390/2007, 7392/2007 від 21.12.2007, сертифікат походження товару №А535539 0810001753 від 20.04.2010, країна походження - Іспанія;

- 14.07.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/018681 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування BD DISCARDIT tm II 2мл з голкою 0,6х30 - 420000 шт., 5 мл. З голкою 0,7х40- 360000 шт.,20 мл з голкою 0,8х40- 38400 шт., виробник Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 360135,55 грн., свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №7390/2007від 21.12.2007, сертифікат походження товару №А593918 від 09.07.2010, країна походження - Іспанія;- 21.10.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/031257 ввезло на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування BD DISCARDIT tm II 2мл з голкою 0,6х30 - 1020000 шт.,20 мл. З голкою 0,8х40 -76800 шт., шприц ін'єкційний одноразового застосування - BD Plastipak tm Luer (U-40) з голкою (об'ємом 1 мл) - 17600 шт. Кожен шприц в індивідуальній стерильній упаковці. Виробник Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 469197,52 грн., свідоцтва про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №№7390/2007, 7392/2007 від 21.12.2007, сертифікат походження товару №А594217 0810003310 від 13.10.2010, країна походження - Іспанія;

- 14.12.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2010/037704 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування, BD DISCARDIT tm II 5мл з голкою 0,7х40- 648000 шт. Кожен шприц в індивідуальній стерильній упаковці. Виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 303207,62 грн., свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №7390/2007 від 21.12.2007 року, сертифікат про походження товару №А 3584402922 від 09.12.2010 року, країна походження - Іспанія;

- 08.02.2011 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2011/003022 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування, BD DISCARDIT tm II 5мл з голкою 0,7х40- 662400 шт. Виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 324133,91 грн., свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №7390/2007 від 21.12.2007 року, сертифікат про походження товару №А 663432293 від 03.02.2011 року, країна походження - Іспанія;

- 11.11.2010 року ТзОВ "Медокс" за ВМД №209000009/2011/033897 ввезено на митну територію України товар: "Вироби медичного призначення - шприци ін'єкційні пластмасові одноразового застосування, BD DISCARDIT tm II 5мл з голкою 0,7х40- 648000 шт. Кожен шприц в індивідуальній стерильній упаковці. Виробник - Becton Dickinson S.A.', ES. Торгівельна марка - відсутня ", код товару 9018311000 згідно з УКТЗЕД, фактурна/митна вартість - 300569,88 грн., свідоцтво про державну реєстрацію виробу медичного призначення (МОЗ України) №7390/2007 від 21.12.2007 року, сертифікат про походження товару №А 5944810810003544 від 08.11.2010 року, країна походження - Іспанія.

Серед ввезених товарів, наявні такі, які відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки" №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року (далі - Рішення) підлягають розмитненню із застосуванням антидемпінгового мита. Товар пройшов митне оформлення та був випущений у вільний обіг.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено, що при митному оформленні виробів медичного призначення звільнення від сплати податку на додану вартість надавалось правомірно.

В той же час, дія Рішення зупинялась в порядку забезпечення адміністративного позову ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010 року (зупинення скасоване ухвалою суду від 15.09.2010 року) та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 року (зупинення скасоване постановою суду від 25.11.2010 року). Дані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Враховуючи зазначене, дія Рішення зупинялась у період з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та з 01.11.2010 року по 25.11.2010 року. Тобто, на момент ввезення позивачем товару на митну територію України, оформлення ВМД та подання їх для проведення митного контролю відповідачу, антидемпінгове мито не справлялось тому, що діяли рішення судів про забезпечення позову, якими було зупинено дію вказаного Рішення.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого адміністративного сувду України №2 від 06.03.2008 року, судами наголошено на необхідність у своїй діяльності враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах, в тому числі зупинення дії рішення субєкта владних повноважень чий ого окремих положень, що оскаржуються.

Тобто на час дії рішень судів про забезпечення позову, в порядку ст. 117 КАС України, рішення субєкта владних повноважень, що зупиненні таками ухвалами, не підлягають виконанню, а отже, скасування ухвал суду про забезпечення позову, в порядку ст. 117 КАС України, не є підставою для відновлдення дії оскаржувавних рішень на той період часу, коли вони були призупинені.

З урахуванням дії ухвал про забезпечення позову та постанови апеляції з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та з 01.11.2010 року по 15.09.2011 року рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року не діяло, тому ані митний орган, ані позивач не мали правових підстав для його застосування. При цьому судами не відстрочувалося виконання вимог вказаного рішення, а сааме зупинялася його дія в порядку забезпечення позову згідно з вимогами статей 117, 118 КАС України, що не є тотожним поняттю відстороченям його виконання, як це зстверджується відповідачем.

Що стосується твердження відповідача в обгрунтування законності прийняття окаржуваного повідомлення-рішення Львівська митниця ДФС посилається на обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобовязань, зокрема в разі, якщо результати митного контролю, отриманні після закінченя процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобовязань, визначених платноуом податків у митних деклараціях. При цьому вілповідач безпідставно ігнорує п. 54.3.3. ПК України, який поклає на нього як на контролюючий орган безумовний обовязок нарахування сумм податкових зобовязань у відповідностфі із ч.1 ст. 17 спеціального, в данному випадку Закону України «Про єдиний митний тариф» (чинного в момент винекнення спірних правовідносин): «Мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації».

Водночас і п.п. г) п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181) визначено, що контролюючий орган зобо'вязаний самостійно визначати суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо згідно з законами з питань оподаткування (ЗУ «Про єдиний митний тариф») особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежк) є контроюючий орган.

Таким чином, саме Львівська митниця була відповідальна за визначення і нарахування мита при оформленні спірних ВМД позивачем, а повторного визначення податкових зобов'язань контролюючим органом закон не допускає.

Окрім цього, відповідно до п.54.5 ст. 54 ПК України та п.4.2.1 Закону №2181: «Якщо згідно з нормами цієї статті сума грощового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повному нарахування такої суми», тому ТзОВ «Медокс» протиправно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді оскаржуваного повідомлення-рішення.

Так, слід відзначити, що сума мита була розраховано Львівською митницею ще під час митного оформлення товару, тому в даному випадку застосуванню підлягає саме п. 54.5 ст. 54 ПК України, а позивача не може бути притягнуто до відповідальності у формі додаткових нарахувань зі слати антидемпінгово мита, передбаченого с. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України по справі №21-223а11 від 07.11.2011 року, №21-813во10 від 21.02.2012 року, в яких зазначено, що якщо приймаючи ВМД митний орган самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про до рахування податкових зобов'язань, за винятку випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Крім того відсутні підстави для визнання протиправними дій позивача під час митного оформлення товару за відповідними ВМД, оскільки як зазначало ТзОВ «Медокс» в поясненнях надані всі необхідні для цього документи, а тому пропуск товару на митну територію України відповідачем будо здійснено без будь-яких істотних зауважень. Відповідачем не ставиться під сумнів митна вартість товару, що була вказана позивачем у вантажних митних деклараціях.

Окрім цього, суд звертає увагу на тому моменті, що згідно додатку 1 до Акта невиїзної документальної перевірки №01/13/209000000/0031729394 від 02.01.2013 року, митницею здійснено розрахунок податкового зобов'язання ТзОВ «Медокс» зі сплати антидемпінгового мита:

- за ВМД №20900000/2011/003022 від 08.02.2011 у сумі 34163,71 грн.;

- за ВМД №209000009/2010/037704 від 14.12.2010 у сумі 421632,92 грн.;

- за ВМД №209000009/2010/033897 від 11.11.2010 у сумі 278909,72 грн.;

- за ВМД №209000009/2010/018681 від 14.07.2010 у сумі 17636,30 грн.;

- за ВМД №209000009/2010/011006 від 07.05.2010 у сумі 440883,61 грн.;

- за ВМД №209000009/2010/008081 від 09.04.2010 у сумі 28822,00 грн.

Разом з тим, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.02.2016 року, колегія суддів зазначила, що товар ввезений на митну територію України на підставі вантажно-митних декларацій №209000009/2010/033897 від 11.11.2010 року, №209000009/2010/031257 від 21.10.2010 року, №209000009/2010/018681 від 14.07.2010 року, №209000009/2010/011006 від 07.05.2010 року, №209000009/2010/008081 від 09.04.2010 року, №209000009/2010/006983 від 29.03.2010 року у період дії рішення Міжвідомчої комісії №АД-216/2009/4402-37, а відтак у позивача наявний обов'язок зі сплати антидемпінгового мита.

При цьому, антидемпінгове мито не повинно сплачуватися позивачем за вантажно-митними деклараціями ВМД №20900000/2011/003022 від 08.02.2011 року та №209000009/2010/037704 від 14.12.2010 року, оскільки рішення суду апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування спірного рішення Міжвідомчої комісії у період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року було нечинним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нараховане митницею податкове зобов'язання зі сплати антидемпінгового мита за ВМД №20900000/2011/003022 від 08.02.2011 року та №209000009/2010/037704 від 14.12.2010 року на загальну суму 455796,63 грн. є помилковим.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на постанову ВАС України від 17.02.2011 року №К-17781/07 в якій зазначається, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому,

Суд, вирішуючи спір у дані справі й беручи до уваги її попередній розгляд судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, відзначає наступне.

Так, відповідно до приписів ст.ст.223, 227, 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення. При цьому, нове рішення ухвалюється судом касаційної інстанції, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. На новий розгляд же справа скеровується в разі порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, при новому розгляді справи слід встановити ті дійсні обставини спірних правовідносин, які не були встановлені при попередніх розглядах, що в свою чергу вимагає належного доказування таких фактичних обставин, в порядку й спосіб, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, згідно зі ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

При цьому, суд відзначає, що хоча ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (а саме таким є предмет даного спору) обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного, проте, це не звільняє й інші сторони адміністративного процесу від обов'язку доказування в інших аспектах.

У зв'язку з чим, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Медокс», які розглядаються у справі №813/4122/13-а при новому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення - рішення №3 від 24.01.2013 року.

Присудити на користь ТзОВ «Медокс» (адреса:79005, м. Львів, вул. К. Левицького,27/16, код ЄДРПОУ 31729394) 2294 ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 липня 2016 року.