Постанова

від 13.05.2014 по справі 915/726/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р.Справа № 915/726/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Мирошниченко М.А.,

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду від 28.04.2014 р.)

при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Власенко М.О., за довіреністю;

від ДВС: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року

по справі № 915/726/13

за скаргою Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області по справі №915/726/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Південні ресурси»

до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 167 164,15 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області по справі №915/726/13.

В зазначеній скарзі боржник просив суд визнати неправомірними дії Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо неповернення виконавчого документу до суду згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати дії Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо невстановлення строку на добровільне виконання рішення суду неправомірними; визнати дії Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо винесення Постанови від 26.12.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними; скасувати повністю Постанову Заводського Відділу ДВС ММУЮ від 26.12.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП 38959171.

Скарга заявника мотивована тим, що орган виконавчої служби мав повернути виконавчий документ на підставі заяви боржника від 23.08.2013 року, та мав закінчити провадження, однак виконавчою службою не встановлено строк для добровільного виконання рішення після апеляційного розгляду. Скаржник вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена з порушенням норм права; заходи примусового виконання рішення не застосовувались а тому підстав для стягнення виконавчого збору немає.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року по справі № 915/726/13 (суддя Олейняш Е.М.) відхилено скаргу боржника Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської по справі № 915/726/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південні ресурси" до відповідача Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором № 2012-03/02 від 03.02.2012 року у сумі 167 164, 15 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що боржником ДП "Миколаївський облавтодор" не було здійснено вчасне та повне виконання рішення у семиденний строк згідно постанов про відкриття виконавчого провадження, та про відкладення провадження виконавчих дій, боржником не подано доказів направлення стягувачу та державному виконавцю документального підтвердження повного чи часткового виконання рішення суду, а тому суд першої інстанції зазначив про те, що посилання боржника на неправомірність дій державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору у зв'язку з повним виконанням рішення суду боржником, як він стверджує, є необґрунтованими.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в передбаченому законодавством розмірі 10% від суми, що підлягала стягненню.

Не погодившись з ухвалою суду, Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, та прийняти нове рішення, яким:

- поновити строк на оскарження дій (бездіяльності) Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо неповернення виконавчого документу до суду згідно ч.1 ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження";

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо неповернення виконавчого документу до суду згідно ч.1 ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження";

- визнати дії Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо винесення постанови від 26.12.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними;

- скасувати повністю постанову Заводського відділу ДВС ММУЮ від 26.12.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску оскарження дій органу ДВС щодо неповернення виконавчого документу до суду, про які скаржнику стало відомо 14.01.2014 року.

Скаржник вважає, що не повинен контролювати дії органу ДВС, оскільки це є його правом, разом з тим, суд проігнорував ухилення виконавчої служби від виконання своїх обов'язків у вигляді неповернення виконавчого документу, а тому неправомірна бездіяльність органу ДВС стала обґрунтування подальших неправомірних дій, як-то винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Також апелянт зауважував, що виконавцем невірно обраховано строк для добровільного виконання рішення суду в строк до 16.08.2013 року у той час як рішення набрало законної сили лише 12.09.2013 року, тобто майже через місяць після закінчення строку для добровільного його виконання.

Крім того, скаржник звертав увагу на порушення виконавчою службою норм чинного законодавства при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, а саме - згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документу на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, натомість, Заводський відділ ДВС виніс постанову про стягнення виконавчого збору аж через чотири місяці.

По друге, скаржник зазначав, що заходи примусового виконання рішення не застосовувались, а сума заборгованості була оплачена в добровільному порядку, а тому підстав для стягнення виконавчого збору немає.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду.

Про причини неявки в судове засідання апелянт не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року, було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південні ресурси" до відповідача Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором № 2012-03/02 від 03.02.2012 року у сумі 167 164, 15 грн.

Стягнуто з відповідача Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південні ресурси":

- 146 346, 10 грн. (сто сорок шість тисяч триста сорок шість грн. 10 коп.) - основного боргу до договором № 2012-03/02 від 03.02.2012 року;

- 1 166, 87 грн. (одна тисяча сто шістдесят шість грн. 87 коп.) - пені за договором № 2012-03/02 від 03.02.2012 року;

- 259, 52 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять грн. 52 коп.) - 3% річних за договором № 2012-03/02 від 03.02.2012 року

- 2 955, 46 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 46 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 року були видано наказ господарського суду від 16.07.2013 року.

Постановою Заводського відділу ДВС ММУЮ від 19.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаного наказу господарського суду Миколаївської області було відкрито виконавче провадження ВП № 38959171 та надано боржнику ДП "Миколаївський облавтодор" строк на самостійне виконання рішення суду до 26.07.2013 року включно.

Пунктом 3 зазначеної постанови передбачено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Боржником ДП "Миколаївський облавтодор" рішення суду в строк до 26.07.13 року не виконано, водночас 02.08.2013 року до відділу органу ДВС надійшла заява ДП "Миколаївський облавтодор" № Юр/1109 про відкладення провадження виконавчих дій та продовження строку на добровільне виконання наказу суду, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими Законом України "Про виконавче провадження", так як постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла лише 01.08.2013 року, вже після закінчення строку для самостійного виконання рішення суду.

02.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 16.08.2013 року та направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 21141/01.02-47-1є.

Боржником ДП "Миколаївський облавтодор" рішення суду в строк до 16.08.13 року не виконано.

23.08.2013 року до відділу органу ДВС надійшла заява ДП "Миколаївський облавтодор" від 23.08.2013 року №юр/1224 про повернення виконавчого документу на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відновленням строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду. Згідно ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.13 року розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2013 року.

22.11.2013 року до відділу надійшла заява ТзОВ "ВКФ "Південні ресурси" про поновлення виконавчого провадження з постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 915/726/13 від 12.09.2013 року про залишення без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 01.09.2013 року по справі № 915/726/13.

26.12.2013 року Заводським відділом ДВС ММУЮ було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 15072, 80 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 50, 00 грн.

14.01.14 року до відділу органу ДВС надійшла заява стягувача ТОВ "ВКФ "Південні ресурси" про відмову від стягнення та повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" без повідомлення сплати боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП "Миколаївський облавтодор" виконало рішення суду шляхом сплати боргу підприємству, якому стягувач відступив право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.12.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором про відступлення права вимоги від 05.12.13 року, листом про повідомлення нових реквізитів без номера та дати, а також платіжними дорученнями від 08.01.2014 року № 10 на суму 20 000 грн. та від 14.01.2014 року № 20 на суму 130 727, 95 грн.)

Судова колегія не погоджується з висновками суду про відмову у відновленні строків на оскарження бездіяльності ДВС щодо неповернення виконавчого документу, та визнання дій Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо невстановлення строку на добровільне виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї (дію) відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вже було зазначено вище, 01.08.2013 р. ДП «Миколаївський облавтодор» отримано постанову про відкриття провадження від 19.07.2013 р., якою встановлено строк на добровільне виконання рішення суду до 26.07.2013 р. Тобто, на момент отримання Постанови про відкриття провадження, добровільний строк сплинув. У зв'язку з цим 02.08.2013 р. ДП «Миколаївський облавтодор» звернулося із заявою №юр/1109 про відкладення виконавчих дій на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Як стверджує апелянт, та підтверджено матеріалами справи, зокрема, відмітками на супровідному листі Заводського відділу ДВС ММУЮ (а.с.8 матеріалів оскарження), лише 19.08.2013 р. ДП «Миколаївський облавтодор» отримано Постанову від 02.08.2013 р. про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання до 16.08.2013 р.

В подальшому, як зазначає апелянт, попередивши 16.08.2013 року державного виконавця засобами телефонного зв'язку про відкриття апеляційного провадження, та отримавши 23.08.2013 року ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.13р. по справі №915/726/13 про прийняття апеляційної скарги до провадження, того ж дня 23.08.2013 р. ДП «Миколаївський облавтодор» звернулося із заявою № юр/1224 про повернення до суду виконавчого документу, на підставі якого було видано Постанову від 19.07.2013 р. у порядку ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з прийняттям до розгляду апеляційним судом скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ. Копію відповідної Ухвали було надано державному виконавцю.

Таким чином, 23.08.2013 року боржником було надано органу виконавчої служби підтвердження відповідними документами того, що рішення, за яким проводиться стягнення, оскаржується в апеляційному порядку.

Відповідно до п.1,3 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В подальшому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 року залишено без змін, а отже набрало законної сили.

Платіжними дорученнями від 08.01.2014 року № 10 на суму 20 000 грн. та від 14.01.2014 року № 20 на суму 130 727, 95 грн., ДП "Миколаївський облавтодор" добровільно виконало рішення суду шляхом сплати боргу підприємству, якому стягувач відступив право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.12.2013 року.

26.12.2013 року Заводським відділом ДВС ММУЮ було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 15072, 80 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 50, 00 грн., яку отримано ДП «Миколаївський облавтодор» 14.01.2014 року, що вбачається з відмітки на супровідному листі Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції №40299/01.02-47/1 від 26.12.2013 р. та витягу з журналу вхідної кореспонденції ДП «Миколаївський ОАД» за 2014 рік.

Судова колегія вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою вказані вимоги можуть свідчити саме про бездіяльність органу ДВС при здійсненні виконавчого провадження.

Що ж стосується пропущеного строку на оскарження бездіяльності органу ДВС, то судова колегія вважає необхідним поновити пропущений строк, з огляду на те, що з моменту подання заяви боржника про повернення виконавчого документу до суду до Заводського відділу ДВС ММУЮ 23.08.2013 року до моменту отримання боржником поштою постанови про стягнення виконавчого збору у даному виконавчому провадженні не було жодного руху.

Судова колегія зауважує, що в у даному випадку згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» боржник не зобов'язаний відслідковувати послідовність та хронологію дій органу ДВС, тобто здійснювати контроль за діями виконавця. Правом боржника являється подання заяви про повернення виконавчого документу з моменту виникнення підстав для цього, що було виконано ДП «Миколаївський облавтодор» в день отримання ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження - 23.08.2013 року.

Водночас, обов'язком органу виконавчої служби, відповідно до ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження», являється повернення виконавчого документу до суду у разі наявності підстав для цього, в строки, передбачені чинним законодавством, чого здійснено не було взагалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

За приписами ч. 1, 3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 3.7, п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.12 року за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства, дозволяє дійти висновку про те, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься на наступний день після завершення семиденного строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

За таких умов, враховуючи, що строк добровільного виконання було встановлено з порушенням приписів Закону, фактично виконати рішення Облавтодор було зобов'язано ще до набрання ним законної сили, судова колегія вважає, що в даному виконавчому провадженні має місце неправомірна бездіяльність державного виконавця Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції по виконання рішення по даній справі.

Відповідно до приписів Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 28.01.2013, № 24-152/0/4-13 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі", при вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, то суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій.

При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Враховуючи викладене, оскільки процедура виконання рішення суду проведена з порушеннями норм чинного законодавства, зокрема, ч.1, 3 ЗУ «Про виконавче провадження», судова колегія дійшла висновку про те, що Постанова Заводського Відділу ДВС ММУЮ від 26.12.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору винесена з порушенням ст.ст. 25, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та п.3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги обґрунтовані, а матеріалами справи підтверджено порушення проведення процедури виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 року, судова колегія дійшла висновку про необхідність поновлення пропущеного заявником строку на оскарження дій ДВС, визнання дій Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції в частині неповернення виконавчого документу до суду у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження неправомірними, визнати неправомірною бездіяльність Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо неповернення виконавчого документу до суду згідно ч.1 ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження", визнати дії Заводського відділу ДВС ММУЮ щодо винесення постанови від 26.12.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними, та у зв'язку з цим скасувати постанову Заводського відділу ДВС ММУЮ від 26.12.2013 року ВП №38959171 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року по справі № 915/726/13, задоволення скарги Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області по справі №915/726/13.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06 березня 2014 року по справі № 915/726/13 скасувати.

Відновити Дочірньому підприємству «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» строк на оскарження дій Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо неповернення виконавчого документу до суду згідно ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження».

Визнати дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо неповернення виконавчого документу до суду неправомірними.

Визнати дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 26.12.2013 року ВП №38959171 про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними.

Скасувати постанову Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 26.12.2013 року ВП №38959171 про стягнення з боржника виконавчого збору .

Стягнути з Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн.) судового збору.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.05.2014р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя М.А. Мирошниченко