Рішення

від 07.05.2014 по справі 16/5005/9706/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.14р. Справа № 16/5005/9706/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ЖИТОМИР", м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка", м. Дніпропетровськ

про стягнення 613 735,47 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Воєвода В.О., довіреність від 06.09.2013 року, представник

від відповідача: Мондріч А.Є., довіреність від 03.03.2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ЖИТОМИР" звернулося до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 25 від 31.03.2014 року (яка, згідно пояснень позивача від 07.05.2014 року, є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині відсотків за користування коштами, штрафу та пені, та одночасно заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині індексу інфляції та трьох процентів річних згідно ст.625 ЦК України, при цьому позивач зазначає, що має на увазі зменшення позовних вимог по справі, а саме на різницю суми боргу за індексом інфляції та трьох процентів річних згідно ст. 625 ЦК України, а не відмову від позовних вимог в даній частині у розумінні ст. 80 ГПК України), просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" основний борг у сумі 341 769,75 грн., пеню у сумі 70 352,01 грн., відсотки за неправомірне користування чужими коштами у сумі 180 530,53 грн., штраф 5% у сумі 21 083,19 грн., загальна заборгованість: 613 735,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ від 21.03.2012 року, частковою оплатою поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 613 735,47 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на ті обставини, що поставка товару від позивача не відбувалась, документи, які супроводжують дану поставку уповноваженою особою відповідача не підписувались.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2012 року (суддя Загинайко Т.В.) порушено провадження у справі № 16/5005/9706/2012.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2012 року у справі № 16/5005/9706/2012 призначена судова експертиза, провадження у справі зупинено.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 318 від 21.05.13 року у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Дніпропетровської області Загинайко Т.В. на лікарняному, на підставі п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 16/5005/9706/2012 передано для розгляду судді Петренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013 року (суддя Петренко І.В.) справу № 16/5005/9706/2012 прийнято до свого провадження.

31.05.2013 року заступником керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області прийнято розпорядження № 430 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку перебуванням судді Петренко І.В. на лікарняному.

Згідно автоматизованої системи розподілу справу №16/5005/9706/2012 передано на розгляд судді Крижному О.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2013 року суддею Крижним О.М. справу № 16/5005/9706/2012 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013 року матеріали справи №16/5005/9706/2012 повернуто до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення судової експертизи, провадження у справі зупинено.

09.08.2013 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуто справу № 16/5005/9706/2012 разом із висновком № 98/99-13 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 16/5005/9706/2012 від 29.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013 року у справі № 16/5005/9706/2012 призначено комплексну судову експертизу, ухвалою від тієї ж дати провадження у справі зупинено.

18.02.2014 року матеріали справи № 16/5005/9706/2012 повернулися до господарського суду з висновком комплексної судово-економічної та почеркознавчої експертизи №2369/2370-13 від 28.01.2014 року.

Розгляд справи був відкладений з 12.03.2014 року на 27.03.2014 року, з 27.03.2014 року на 16.04.2014 року, з 16.04.2014 року на 24.04.2014 року та з 24.04.2014 року на 07.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року строк розгляду вирішення спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 07.05.2014 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ЖИТОМИР" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" (покупець) був укладений договір поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 4.5. Договору строк оплати та сума нарахованих процентів зазначаються в додаткових угодах (специфікаціях).

Відповідно до п. 1.3. Договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього Договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього Договору (п. 1.4. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього Договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього Договору і діють на підставі договору доручення.

Строки, порядок та інші умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в додатковій угоді (специфікації) (п. 2.4. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що товар (його ціна, у т.ч. ПДВ), отриманий покупцем на умовах відстрочення чи розстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника проценти.

Ціна товару вказується у додаткових угодах (специфікаціях) (п. 4.3. Договору).

Згідно п.п. 4.4.-4.5. Договору суму договору становить загальна ціна товару та сума належних до сплати процентів. Строк оплати та сума нарахованих процентів зазначаються в додаткових угодах (специфікаціях).

Відповідно до п. 4.14. Договору сторони встановлюють, що до процентів за користування товарним кредитом застосовується такий же порядок визначення розміру грошових зобов'язань покупця та їх оплати, як і щодо товару.

За умовами п. 4.11. Договору розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, становить 0,0 річних від відстрочення чи розстрочення суми платежу, тобто від ціни товару, переданого на умовах товарного кредиту за даним Договором.

Згідно п. 6.3. Договору приймання товару по кількості, якості й асортименту здійснюється під час передачі товару покупцю з наданням усіх необхідних документів. Свідченням приймання товару є підпис співробітника покупця на видаткових накладних, які мають містити посилання на цей договір, та довіреності на отримання товару.

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність за цим Договором та у відповідності з діючим законодавством України (п. 8.1. Договору).

Позивач зазначає, що сторонами були узгоджені та підписані наступні Додаткові угоди (специфікації) (далі - Специфікації) до Договору поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ:

- Додаткова угода (специфікація) № 1 від 21.03.2012 року на суму 171 823, 87 грн., за якою передбачений строк оплати: 51 547,16 грн. - до 22.03.2012 року та 120 276,71 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 2) від 25.04.2012 року на суму 132 392, 08 грн., за якою передбачений строк оплати: 39 717, 62 грн. - до 28.04.2012 року та 92 674, 46 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 3) від 15.05.2012 року на суму 77 381, 44 грн., за якою передбачений строк оплати: 21 662,56 грн. (сума 22 617,44 грн., яка безпосередньо зазначена в специфікації, за поясненнями позивача є помилково зазначеною бухгалтером підприємства) - до 15.05.2012 року та 55 718,88 грн. (сума 52 774,04 грн., яка безпосередньо зазначена в специфікації, за поясненнями позивача є також помилково зазначеною бухгалтером підприємства) - до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 4) від 18.05.2012 року на суму 22 281,17 грн., за якою передбачений строк оплати: 6 684,35 грн. - до 21.05.2012 року та 15 596,82 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 5) від 09.07.2012 року на суму 58 457,76 грн., за якою передбачений строк оплати: 17 537, 33 грн. - до 13.07.2012 року та 40 920,43 грн. до 01.10.2012 року.

Загальна сума поставленого товару за наведеними специфікаціями складає 462 336,32 грн.

Специфікації підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, на кожній специфікації зазначені прізвище та ініціали як позивача (ОСОБА_3) так і відповідача (ОСОБА_4), підписи відповідно скріплені печатками підприємств.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 462 336, 32 грн.

В підтвердження наведеного факту позивач подав до суду копії видаткових накладних: № 8 від 29.03.2012 року на суму 171 823,87 грн., № 108 від 03.05.2012 року на суму 132 392, 08 грн., № 181 від 24.05.2012 року на суму 22 281,17 грн., № 222 від 15.06.2012 року на суму 77 381,44 грн., № 240 від 09.07.2012 року на суму 58 457,76 грн.

Також, позивач надав до суду копії довіреностей № 2603 від 26.03.2012 року та № 709 від 09.07.2012 року за якими товар був отриманий відповідачем, довіреності підписані уповноваженою особою відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає, що у специфікаціях № 2, 3, 4, 5 міститься підпис та печатка невідомої особи, специфікація № 5 взагалі не укладалася з відповідачем, підпис та печатка, які містяться на останній належать невідомій особі. Довіреності № 2603 від 26.03.2012 року та № 709 від 09.07.2012 року, надані позивачем - не відповідають дійсності. Натомість відповідач погоджується з наступними поставками позивача: по специфікації № 1 на суму 51 547,16 грн., по специфікації № 2 на суму 39 717,62 грн., по специфікації № 3 на суму 22 617,44 грн., по специфікації № 4 на суму 6 684,35 грн.

Отже, відповідач погоджується, що отримав від позивача товар на загальну суму 120 566,13 грн., у той же час відповідач не надав первинних документів (видаткових накладних), на підставі яких ним отримано товар на вказану ним суму , оскільки вартість поставленого товару згідно видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, не співпадає з їх вартісю, вказаною відповідачем у будь-якому поєднанні.

На підтвердження оплати наведеного вище товару відповідач надав до суду оригінали платіжних доручень: № 184 від 26.03.2012 року на суму 51 547,16 грн., № 301 від 28.04.2012 року на суму 39 717,62 грн., № 353 від 22.05.2012 року на суму 6 684,35 грн., № 412 від 13.06.2012 року на суму 22 617,44 грн.

Проте стосовно інших передбачених специфікаціями платежів, а саме по специфікації № 1 на суму 120 276,71 грн., по специфікації № 2 на суму 92 674, 46 грн. , по специфікації № 3 на суму 52 774, 04 грн., по специфікації № 4 на суму 15 596,82 грн. - відповідач заперечує, стверджує, що поставки на зазначені суми специфікацій не відбувалося.

11.09.2013 року відповідач подав до господарського суду відзив на позов з урахуванням висновку № 98/99-13 комплексної почеркознавчої та технічної судової експертизи документів від 29.07.2013 року, у якому зазначив, що довіреності № 2603 від 26.03.2012 року та № 709 від 09.08.2013 року підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" ОСОБА_4

Також у наведеному відзиві відповідач стверджує, що позивач поставив на адресу відповідача товар лише на суму 58 457,76 грн ., що підтверджується видатковою накладною № 240 від 09.07.2013 року, інший товар, за який відповідач сплатив грошові кошти позивачем не поставлений. Відповідач також конкретизує місце поставки товару, за яким позивач повинен був поставити товар: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 17, оф. 202.

Окрім того відповідач зазначає, що має в наявності тільки Договір поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ від 21.03.2012 року, специфікації № 1, 5 та видаткову накладну № 240 від 09.07.2012 року з дійсним підписом керівника підприємства в особі ОСОБА_4 та печаткою підприємства.

Позивач із запереченнями відповідача не погоджується, 25.12.2012 року позивач подав до господарського суду пояснення, відповідно до яких стверджує, що товар від імені відповідача, який поставлений позивачем відповідачу за спірними накладними отримали ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В обґрунтування наведеного позивач також зазначив, що у процесі виконання договору сторонами було погоджено, що оскільки виробничі потужності відповідача знаходяться в с. Вишевичі, Радомишльського району Житомирської області, з метою зручності для обох сторін можливе підписання специфікацій та видаткових накладних саме за місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача. У зв'язку з цим, відповідачем було уповноважено на прийняття товару зазначених вище осіб.

26.09.2013 року до господарського суду від позивача надійшли пояснення якими обґрунтовано наступне: щодо місця поставки зазначеного у видаткових накладних і фактичного місця поставки позивач зазначає, що у видаткових накладних зазначена адреса реєстрації відповідача, фактична поставка на усні прохання керівника відповідача здійснювалася за адресою: с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області.

Товар від імені відповідача отримували ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Позивач зазначає, що підпис ОСОБА_6 міститься в акті від 07.08.2012 року, складеному в с. Вишевичі, який стосується відповідності товару "Курзат М", поставка якого передбачена саме в специфікації № 3 від 15.05.2012 року та передача якого здійснена на підставі видаткової накладної № 222 від 15.06.2012 року, в яких відповідно також міститься підпис ОСОБА_6

Підпис ОСОБА_5 міститься в специфікації № 2 від 25.04.2012 року, специфікації № 4 від 18.05.2012 року, видатковій накладній № 8 від 29.03.2012року, видатковій накладній № 108 від 03.05.2012 року та видатковій накладній № 181 від 24.05.2012 року.

У зв'язку з викладеними зауваженнями позивача, поясненнями від 08.11.2013 року відповідач зазначив, що ОСОБА_6 взагалі ніколи не працював на ТОВ "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка", а ОСОБА_5 була звільнена з посади бухгалтера підприємства з 29.03.2013 року за власним бажанням на підставі заяви від 28.03.2013 року (дані документи містяться в матеріалах справи - том № 3 а.с. 141-142).

Ухвалою господарського суду від 25.12.2012 року у справі призначена судова експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експерта було поставлене питання: Чи виконаний підпис ОСОБА_4 на наступних документах, а саме:

- додаткова угода (специфікація) №2 від 25.04.2012р.(Т.№ 2, а.с .35);

- додаткова угода (специфікація) №3 від 15.05.2012р. (Т.№ 2, а.с 36);

- додаткова угода (специфікація) №4 від 18.05.2012р. (Т.№ 2, а.с 37);

- додаткова угода (специфікація) №5 від 09.07.2012р. (Т.№ 2, а.с 38);

- довіреність від 26.03.2012р. №2603 (Т.№ 2, а.с .29);

- довіреність від 09.07.2012р. №709 (Т.№ 2, а.с .34);

- видаткова накладна від 29.03.2012р. №8 (Т.№ 2, а.с.28);

- видаткова накладна від 03.05.2012р. №108 (Т.№ 2, а.с .30) ;

- видаткова накладна від 24.05.2012р. №181 (Т.№ 2, а.с . 31);

- видаткова накладна від 15.06.2012р. №222 (Т.№ 2, а.с.32);

- видаткова накладна від 09.07.2012р. №240 (Т.№ 2, а.с.33) ?

Згідно висновку № 98/99-13 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по господарській справі № 16/5005/9706/2012 від 29.07.2013 року, експерт зазначає наступне.

Підписи від імені ОСОБА_4 в графах "Підпис", "Керівник підприємства" довіреності № 2603 від 26.03.2012 (т 2 а.с.29) та довіреності № 709 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с.34); в графі "Отримав(ла)" видаткової накладної № 240 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с.33); в графі "(ОСОБА_4)" додаткової угоди (специфікації) № 5 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с.38)

- виконані ОСОБА_4.

Підписи від імені ОСОБА_4 в графі "Отримав(ла)" видаткових накладних № 8 від 29.09.2012 року (т. 2 а.с.28), № 108 від 03.05.2012 року (т. 2 а.с. 30), № 181 від 24.05.2012 року (т. 2 а.с. 31), № 222 від 15.06.2012 року (т. 2 а.а. 32); в графі "(ОСОБА_4)" додаткової угоди (специфікації) № 2 від 25.04.2012 року (т. 2 а.с. 35), додаткової угоди (специфікації) № 3 від 15.05.2012 року (т. 2 а.с. 36), додаткової угоди (специфікації) № 4 від 18.05.2012 року (т. 2 а.с. 37)

- виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

На розгляд експерта також було поставлене питання: Чи відповідає відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" на наступних документах, а саме:

- додаткова угода (специфікація) №2 від 25.04.2012р.(Т.№ 2, а.с .35);

- додаткова угода (специфікація) №3 від 15.05.2012р. (Т.№ 2, а.с 36);

- додаткова угода (специфікація) №4 від 18.05.2012р. (Т.№ 2, а.с 37);

- додаткова угода (специфікація) №5 від 09.07.2012р. (Т.№ 2, а.с 38);

- довіреність від 26.03.2012р. №2603 (Т.№ 2, а.с .29);

- довіреність від 09.07.2012р. №709 (Т.№ 2, а.с .34);

- видаткова накладна від 29.03.2012р. №8 (Т.№ 2, а.с.28);

- видаткова накладна від 03.05.2012р. №108 (Т.№ 2, а.с .30);

- видаткова накладна від 24.05.2012р. №181 (Т.№ 2, а.с. 31);

- видаткова накладна від 15.06.2012р. №222 (Т.№ 2, а.с.32);

- видаткова накладна від 09.07.2012р. №240 (Т.№2, а.с.33) відбитку печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" ?

У відповіді на поставлене питання експерт зазначає: Відтиски печатки ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" у додатковій угоді (специфікації) № 5 від 09.07.2012 року ( т. 2 а.с 38); довіреностях № 2603 від 26.03.2012 року (т. 2 а.с .29) та № 709 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с .34); видатковій накладній №240 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с.33) нанесені кліше печатки ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка", кліше, вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

Відтиски печатки ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка № 1" у додаткових угодах (специфікаціях) № 2 від 25.04.2012 року (т. 2 а.с. 35), № 3 від 15.05.2012 року (т. 2 а.с 36) та № 4 від 18.05.2012 року (т. 2 а.с 37); довіреностях № 2603 від 26.03.2012 року (т. 2 а.с. 29) та № 709 від 09.07.2012 року (т. 2 а.с .34); видаткових накладних №108 03.05.2012 року (т. 2 а.с. 30), № 181 від 24.05.2012 року (т. 2 а.с. 31) та № 222 від 15.06.2012 року (т. 2 а.с. 32) нанесені кліше печатки ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка № 1", кліше, вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013 року у справі призначена комплексна судова експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Зокрема на розгляд експертів ставилися наступні питання: Якими первісними та бухгалтерськими документами підтверджена сума боргу? Чи відповідають реєстри бухгалтерського обліку обох сторін первісним документам та вимогам діючого законодавства з цих питань?

Висновком судової експертизи №2369/2370-13 від 28.01.2014 року експерт відповідає на поставлені питання та зазначає, що за даними бухгалтерського обліку підприємств ТОВ "Сервіс Агро - Житомир" та ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" заборгованість за договором ЖИ -46-210312/єззр-БУ відображена у розмірі:

- за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Сервіс Агро - Житомир" відображена

заборгованість ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" перед ТОВ "Сервіс Агро -

Житомир" за договором ЖИ - 46-210312/єззр-БУ у сумі 341 769,75 грн.:

- за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка"

відображена заборгованість ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" перед ТОВ

"Сервіс Агро - Житомир" за договором ЖИ -46-210312/єззр-БУ у сумі 62 108,81 грн.

Згідно первинних документів, що містяться в матеріалах справи (а саме видаткові накладні), сума поставки товару ТОВ "Сервіс Агро - Житомир" на адресу ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" складає 462 336,32 грн. З урахуванням оплати ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" в розмірі 120 566,57 грн., сума заборгованості ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" перед ТОВ "Сервіс Агро -Житомир" за договором ЖИ - 46-210312/єззр-БУ. складає 341 769,75 грн.

Надані на дослідження видаткові накладні не відповідають п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 №996-ХІУ та п.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Встановлення достовірності наданих документів, а також встановлення фактичного здійснення відображених в первинних документах господарських операцій не відноситься до компетенції експертів.

Також експерт встановив, що згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": "П.3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Надані на дослідження сторонами регістри бухгалтерського обліку відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому господарські операції в облікових регістрах відображені:

- по ТОВ "Сервіс Агро - Житомир" на підставі видаткових накладних: № 8 від 29.03.2012 на суму 171 823,87 грн., №108 від 03.05.2012 року на суму 132 392.08 грн.; № 181 від 24.05.2012 року на суму 22281,17 грн., №222 від 15.06.2012 року на суму 77 381,44 грн.; № 240 від 09.07.2012 року на суму 58457,76 грн.

- по ТОВ "Торговий Дім "Вишевичі Агротехніка" на підставі видаткової накладної № 240 від 09.07.2012 на суму 58457,76 грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ від 21.03.2012 року, лише частковою оплатою поставленого товару у сумі 120 566,57 грн., у той час як поставка товару була на загальну суму 462 336, 32 грн.

Поставка товару підтверджується специфікаціями № 1-5 до Договору, видатковими накладними на поставлений товар, довіреностями, відповідно до яких товар був отриманий відповідачем та іншими матеріалами справи.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за поставлений на підставі

Договору поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ від 21.03.2012 року товар, що і є причиною виникнення спору.

Господарський суд відхиляє заперечення відповідача стосовно відсутності повної поставки товару на адресу відповідача та стосовно відсутності наявності підписів уповноважених осіб відповідача на документах, які супроводжують спірну поставку, посилаючись на ті обставини, що відповідач, як вбачається з наведених вище послідовних пояснень, кожного разу надавав до господарського суду пояснення та заперечення, які суперечать один одному.

Так відповідно до початкових пояснень відповідача, до призначення у справі економічної та почеркознавчої експертизи, відповідач стверджував, що довіреності № 2603 від 26.03.2012 року та № 709 від 09.07.2012 року не відповідають дійсності, а специфікації № 2, 3, 4, 5 містять підписи та печатки невідомої особи, специфікацію № 5 відповідач взагалі не укладав з позивачем. Також, відповідач зазначає про те, що поставка товару на суму 120 566,13 грн. відбувалась, яку відповідач і оплатив платіжними дорученнями, які додав до матеріалів справи.

У той же час, суд звертає увагу, що зазначені у п'яти платіжних дорученнях відповідача суми чітко відповідають розмірам перших платежів, зазначених у специфікаціях №1-5 . Вказаний факт, у сукупності з іншими доказами, підтверджує, що оплата відбувалася саме на підставі специфікацій №1-5.

Подальші пояснення відповідача, які були надані після проведення наведених вище судових експертиз, дещо різнилися від тих, які були на початку. Так, відповідач вже не заперечував проти того, що довіреності на отримання товару, які позивач додав до матеріалів справи насправді виписані директором підприємства відповідача ОСОБА_4, відповідач вже не мав питань щодо відповідності оригіналу специфікації № 5, проте стосовно факту поставки думка відповідача змінилась - останній заперечував проти того, що позивач поставив на адресу відповідача товар, також з'явились сумніви щодо місця поставки, які раніше були відсутні.

У той же час відповідач не зміг пояснити, яким чином була підписана специфікація № 5 у випадку відсутності, як стверджує відповідач, специфікацій № 1-4. Також відповідач не надав пояснення на якій підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №2603 від 26.03.2012 року та № 709 від 09.07.2012 року, на яких міститься підпис та печатка відповідача (з чим після проведення експертизи погодився і відповідач), передані позивачеві у випадку неотримання від позивача товару.

За викладеного вбачається той факт, що відповідач спростовує ті пояснення, які самостійно надає.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, строки, порядок та інші умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в додатковій угоді (специфікації) (п. 2.4. Договору).

Сторонами були узгоджені та підписані наступні Специфікації до Договору поставки № ЖИ-46-210312/ззр-БУ:

- Додаткова угода (специфікація) № 1 від 21.03.2012 року на суму 171 823, 87 грн., за якою передбачений строк оплати: 51 547,16 грн. - до 22.03.2012 року та 120 276,71 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 2) від 25.04.2012 року на суму 132 392, 08 грн., за якою передбачений строк оплати: 39 717, 62 грн. - до 28.04.2012 року та 92 674, 46 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 3) від 15.05.2012 року на суму 77 381, 44 грн., за якою передбачений строк оплати: 21 662,56 грн. (сума 22 617,44 грн., яка безпосередньо зазначена в специфікації, за поясненнями позивача є помилково зазначеною бухгалтером підприємства) - до 15.05.2012 року та 55 718,88 грн. (сума 52 774,04 грн., яка безпосередньо зазначена в специфікації, за поясненнями позивача є також помилково зазначеною бухгалтером підприємства) - до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 4) від 18.05.2012 року на суму 22 281,17 грн., за якою передбачений строк оплати: 6 684,35 грн. - до 21.05.2012 року та 15 596,82 грн. до 15.10.2012 року;

- Додаткова угода (специфікація № 5) від 09.07.2012 року на суму 58 457,76 грн., за якою передбачений строк оплати: 17 537, 33 грн. - до 13.07.2012 року та 40 920,43 грн. до 01.10.2012 року.

Отже, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару, поставленого за наведеними вище специфікаціями є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 341 769,75 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 341 769, 75 грн. (462 336, 32 грн. - 120 566, 57 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 8.5.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Пунктом 8.6. Договору передбачено, що нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Поясненнями щодо обґрунтування розрахунку заборгованості від 24.04.2014 року позивач зазначив, що грошові кошти, отримані від покупця були зараховані як передоплата за товар відповідно до хронологічного порядку настання зобов'язань по внесенню передоплати.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у загальній сумі 70 352,01 грн.

Позивач нарахував пеню відповідно по кожній специфікації:

- по специфікації № 1 за загальний період прострочення оплати суми 51 547,16 грн. з 23.03.2012 року по 26.03.2012 року у сумі 63,38 грн. та за загальний період прострочення оплати суми 120 276,71 грн. з 16.10.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 24 423,90 грн.;

- по специфікації № 2 за загальний період прострочення оплати суми 92 674,6 грн. з 16.10.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 18 818,86 грн.;

- по специфікації № 3 за загальний період прострочення оплати суми 21 662, 56 грн. з 16.05.2012 року по 21.05.2012 року у сумі 53,27 грн., суми 6 684, 35 грн. з 22.05.2012 року у сумі 135,05 грн. та за загальний період прострочення оплати суми 55 718,88 грн. з 16.10.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 11 314,51 грн.;

- по специфікації № 4 за загальний період прострочення оплати суми 6 684,35 грн. з 22.05.2012 року по 12.06.2012 року у сумі 60,27 грн. та за загальний період прострочення оплати суми 15 596,82 грн. з 16.10.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 3 167,15 грн.

- по специфікації № 5 за загальний період прострочення оплати суми 954,88 грн. з 14.07.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 4 006, 13 грн. та за загальний період прострочення оплати суми 40 920,43 грн. з 16.10.2012 року по 28.03.2014 року у сумі 8 309,47 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру пені позивачем допущено помилку, пов'язану з зарахуванням як передоплати за товар суми, яка оплачена відповідачем відповідно до наданих до суду платіжних доручень.

Так пеня, нарахована позивачем по специфікації № 4 на суму 6 684,35 грн. за період прострочення з 22.05.2012 року по 12.06.2012 року у сумі 60,27 грн. не може бути нарахована у зв'язку з оплатою наведеної суми відповідачем у передбачений специфікацією № 4 строк, а саме 22.05.2012 року згідно платіжного доручення № 353.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 70 291,74 грн.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Як зазначено вище, пунктом 8.5.1. Договору окрім пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5%.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф окремо по кожній специфікації, враховуючи наведені вище суми та строки на оплату товару, у загальному розмірі 21 083,19 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру штрафу позивачем допущена помилка, яка пов'язана з зарахуванням як передоплати за товар суми, яка оплачена відповідачем відповідно до наданих до суду платіжних доручень.

Так штраф у сумі 144,64 грн., нарахований позивачем по специфікації № 4 на суму 6 684,35 грн. не може бути нарахований у зв'язку з оплатою наведеної суми відповідачем у передбачений специфікацією № 4 строк, а саме 22.05.2012 року згідно платіжного доручення № 353.З

На підставі викладеного, вимога про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню частково по кожній специфікації окремо у сумі 20 748,97 грн.

Частиною 3 статті 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 8.5.2. Договору за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних від суми боргу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь проценти за користування чужими грошовими коштами окремо по кожній специфікації у сумі 180 530, 53 грн.

При перевірці складеного позивачем розрахунку суми процентів за користування чужими грошовими коштами суд встановив, що даний розрахунок має помилку аналогічну наведеним, тобто при розрахунку знову врахована сума у розмірі 6 684,35 грн. по специфікації № 4, на яку нараховані відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних, які нараховуватися не можуть у зв'язку оплатою даної суми відповідачем.

За наведеного, вимога про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню частково у сумі 180 385,89 грн.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на неспіврозмірність суми штрафних санкцій у відношенні до залишкової суми основного боргу та відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Господарський суд також зазначає, що сума у розмірі 180 385,89 грн. як відсотки за користування чужими грошовими коштами є досить великою та звертає увагу на те, що основний борг задоволений судом у повному обсязі, отже позивач покриває понесені ним збитки та відшкодовує понесені витрати у достатній мірі.

Правова природа відсотків за користування коштами!

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

У зв'язку з тим, що розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами є досить великим (180 385,89 грн.) порівняно із сумою основного боргу (341 769,75 грн.) та, враховуючи той факт, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу теж, хоча і частково, але задоволені судом, господарський суд зазначає, що загальна сума стягнення заборгованості на користь позивача є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України 904/5926/13.

За наведеного господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 50% від розміру, заявленого позивачем, що буде становити: пеня у розмірі 35 145,87 грн. (70 291,74 грн. - 50%) та штраф у розмірі 10 374,49 грн. (20 748,97 грн. - 50%).

У той же час, у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає на неможливості зменшення розміру пені та штрафу більше, ніж на 50%.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 567 676,00 грн. (341 769,75 грн. - основний борг + 35 145,87 грн. - пеня + 10 374,49 грн. - штраф, 180 385,89 грн. -відсотки за користування чужими грошовими коштами).

Стосовно розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 13392,78 грн. згідно платіжних доручень: № 550 від 24.09.2012 року у сумі 1 609,50 грн., № 605 від 11.10.2012 року у сумі 5 576,64 грн., № 636 від 31.10.2012 року у сумі 544,06 грн., № 640 від 06.11.2012 року у сумі 223,26 грн., № 135 від 31.03.2014 року у сумі 5 439,32 грн.

У той же час підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12274,71 грн. (613 735,47 грн. * 2%).

Таким чином, судовий збір в розмірі 1 118,07 грн. (13392,78 грн. - 12274,71 грн.) підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог - у розмірі 12 263,93 грн.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Також, господарський суд зазначає, що оплата вартості судових експертиз, які були проведені під час розгляду справи підлягає пропорційному розподілу між сторонами.

Так, відповідно до акту № 98/99-13 здачі-приймання висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 98/99-13, а також рахунку № Рах-0370 від 08.04.2013 року на суму 1 909,44 грн. та рахунку № Рах-0467 від 18.05.2013 року на суму 2 937,60 грн. експертне дослідження оплачене відповідачем у сумі 4 847,04 грн., де ціна проведених експертиз відповідає сплаченій сумі у розмірі 4 847,04 грн.

Згідно акту № 2370-13 здачі-приймання висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи № 2369/2370-13 (в частині почеркознавчого дослідження), а також щодо платіжного доручення № 573 від 28.10.2013 року експертне дослідження оплачене позивачем у сумі 2 826,24 грн., де ціна проведеної експертизи складає 117,60 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання судово-економічної експертизи № 2369-13 та платіжного доручення № 572 від 28.10.2013 року експертне дослідження оплачене позивачем у сумі 7 948,80 грн., де ціна проведених експертиз відповідає сплаченій сумі у розмірі 7 948,80 грн.

Отже, під час розгляду справи проведені експертні дослідження на загальну суму 12 913,44 грн.

З огляду на положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сума проведених експертних досліджень покладається на позивача та відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного на відповідача покладається вартість експертних досліджень у розмірі 12 902,10 грн. та на позивача відповідно покладається вартість експертних досліджень у розмірі 11,34 грн. З урахуванням того, що позивачем були оплачені експертні дослідження на суму 8 066,40 грн., з відповідача підлягає стягненню на користь позивача вартість експертних досліджень у розмірі 8 055,06 грн. (8 066,40 грн. - 11,34 грн.). Така ж сума відповідає різниці частини вартості експертних досліджень, що покладається на відповідача та вартості експертних досліджень, що вже сплачені відповідачем (12 902,10 грн. - 4847,04 грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 20318,99 грн. (12 263,93 грн. - судовий збір + 8 055,06 грн. - витрати на оплату експертних досліджень).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 10, оф. 219, ідентифікаційний код 36365890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ЖИТОМИР" (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, ідентифікаційний код 36549123) заборгованість у розмірі 341 769,75 грн., пеню в сумі 35 145,87 грн., штраф у розмірі 10 374,49 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 180 385,89 грн., судовий збір у розмірі 12 263,93 грн. та витрати на оплату експертних досліджень у розмірі 8 055,06 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО-ЖИТОМИР" (10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, ідентифікаційний код 36549123) зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 118,07 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять грн. 07 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 135 від 31.03.2014 року, оригінал якого заходиться в матеріалах справи.

Повний текст рішення складено - 08.05.2014 року.

Суддя О.М. Крижний