Рішення

від 30.10.2008 по справі 15/383-06-10324-3/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/383-06-10324-3/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  15/383-06-10324-3/238

30.10.08

За позовом           Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»

До                     Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»

Про                      зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя Сівакова В.В.

У засіданнях брали участь

Представники:

Від позивача           Дроботенко Ю.О. –по дов. № 3/168 від 14.01.2008

                                 Ярославський В.Т. –по дов. № 43-ВГА від 22.10.2008

Від відповідача       Джулай А.А. –по дов. № б/н від 15.10.2008

                                 Бозаджі Ю.В. –по дов. № б/н від 15.10.2008

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 16.10.2008 та 23.10.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»про зобов'язання Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,21 га за адресою м. Київ, квартал вул. Польової та знести за власний рахунок частину торговельно-побутового комплексу Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»розташовану на вищезазначеній земельній ділянці.

Листом Господарського суду міста Києва № 06-5-36/654 від 28.09.2006 позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України було надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2006 порушено провадження у справі № 15/383-06-10324.

В ході розгляду справи позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить зобов'язати Приватне підприємство «Торговий дім «Каштан» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,21 га за адресою м. Київ, квартал вул. Польової та знести за власний рахунок частину торговельно-побутового комплексу Приватного підприємства «Торговий дім «Каштан»площею 0,13 га, розташовану на вищезазначеній земельній ділянці.

Рішенням Господарського суду Одеської області № 15/383-06-10324 від 20.11.2006 в задоволенні позову Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Одеської області № 15/383-06-10324 від 20.11.2006 Прокуратура Одеської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційним поданням.

Постановою Вищого господарського суду України 15/383-06-10324 від 28.05.2008 рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2006 у справі № 15/383-06-10324 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 23.06.2008 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2008 справу прийнято до провадження Господарського суду міста Києва, присвоєно номер № 15/383-06-10324-3/238 та призначено до розгляду на 15.07.2008.

Однак, засідання суду призначене на 15.07.2008 не відбулось, оскільки не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України 15/383-06-10324 від 28.05.2008 відповідач звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду України від 07.08.2008  відмовлено в порушені провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2008 у справі № 15/383-06-10324-3/238.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/383-06-10324-3/238 від 06.10.2008 справу призначено до розгляду на 16.10.2008.

В порядку ст. 77 Господарського процессуального кодексу України в судовому засіданні 16.10.2008 було оголошено перерву до 23.10.2008, та відповідно в засіданні суду  23.10.2008 до 30.10.2008.

Позивач у письмових поясненнях зазначає наступне. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 (далі рішення) відповідно до діючого на той час законодавства була відведена земельна ділянка в кварталі вул. Польової. 56-74 підприємству п/с В-2793. Наказом Міністерства загального машинобудування СРСР від 17.03.1975 № 93с було створено на базі заводу «Київприлад»та конструкторського бюро заводу «Київприлад»виробниче об'єднання. та присвоєно відкрите найменування Виробниче об'єднання «Київприлад». Наказом Міністерства загального машинобудування СРСР від 23.05.1977 № 166 с. Виробничому об'єднанню було присвоєно умовне найменування п/с В- 2793. В 1999 році ВО «Київприлад»відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 236-р передано до сфери управління Національного космічного агентства України. З наведеного слідує, що п/с В - 2793 і Державне підприємство Виробниче об'єднання «Київприлад»одне і теж саме підприємство. В матеріалах справи є довідка видана Національним космічним агентством України видано довідку № 2048/9-4 від 05.05.2004 про те, що ДП «ВО «Київприлад»є правонаступником підприємства п/с В-2793, зазначена довідка не відповідає вище викладеним обставинам, і є помилковою. Згідно ст. 16 Земельного кодексу Української РСР 1970 року (втратив чинність) надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення проводиться па підставі рішення виконавчою комітету міської ради народних депутатів. Якщо володіння спирається на правову основу (правовий титул) то це законне володіння. Правовою основою даному випадку є рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981. Лист Головного управління земельних ресурсів від 07.05.2007 підтверджує, що єдиним законним користувачем є ДП «Виробниче об'єднання «Київприлад». ВО «Київприлад»користувалось відведеною земельною ділянкою побудувавши каскадний будинок вул. Польова. 56-74, який був ведений в експлуатацію на підставі розпорядження Представника Президента від 31.12.1992 № 761 та розпорядження Представника Президента 31.03.1993 № 251 з присвоєнням архітектором Жовтневого району м. Києва поштової адреси вул. Індустріальна 46-А. ПП «ТД «Каштан»звернулось до ДП ВО «Київ прилад»з листом від 23.06.2000 № 03-74/4127 в якому просило погодити вилучення земельної ділянки на вул. Індустріальна 46  Б. В 2000 році ДП ВО «Київприлад»згоду на відчуження на користь ПП «ТД «Каштан»частини вищевказаної території (лист ДП ВО «Київприлад»№ 35-ВКБ від 13.05.2000) Київська міська рада своїм рішенням за № 121/1098 від 21.12.2000 відвела Приватному підприємству Торговий дім «Каштан»земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва торговельно-побутового комплексу. На підставі вищевказаного рішення було укладено договір оренди земельної ділянки на 15 років, зареєстрований в Київському міському управлінні земельних ресурсів 16.04.2002 за № 72-6-00046. Незважаючи на те, що згідно з вищезазначеним договором ПП «ТД «Каштан»було передано в оренду земельну ділянку площею тільки 0,25 га фактично ним було зайнято 0,46 га території та побудовано там торговельно-побутовий комплекс ПП ТД «Каштан». Таким чином, відповідач самовільно зайняв  0,21 га.

Відповідач у письмових поясненнях проти позову заперечує з огляду на наступне. В заяві позивач зазначає, що він є законним користувачем земельної ділянки площею 0,21 га, зайнятої частиною будівлі торгівельно-побутового комплексу відповідача. В обґрунтування законності користування спірною земельною ділянкою позивач наводить копію рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 09.03.1981 № 366, яким підприємству п/с В-2793 (правонаступником якого вважає себе позивач) було відведено ділянку в кварталі вул. Польової, 56-74. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Отже, позивачем не надано жодного документа, що підтверджує право власності, право постійного користування, або право оренди на земельну ділянку по вул. Індустріальна 46-Б в місті Києві. Твердження позивача про те, що будівництво торговельно-побутового комплексу було здійснено відповідачем без погодження проектно-кошторисної документації та  за  відсутності  акта  вводу будівлі  в експлуатацію є абсолютно безпідставними. Будівля торгівельно-побутового комплексу площею 2476,80 кв. м., розташована в м. Києві по вул. Індустріальній № 46 Б була введена в експлуатацію у встановленому законом порядку, про що 15.11.2005  державною приймальною комісією було складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «торгівельно-побутовий комплекс, розташований в м. Київ, вул. Індустріальна 46 Б». 30.11.2005 Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією зазначений акт було затверджено розпорядженням № 1640. Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новозбудоване нерухоме майно виникає після його введення в експлуатацію та державної реєстрації. Отже, вимоги позивача, обґрунтовані на положенні статті 376 ЦК України, мають бути залишені без задоволення, оскільки: 1. позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки; 2. торгівельно-побутовий комплекс не є самочинним будівництвом; 3. право власності на збудований торгівельно-побутовий комплекс визнано і зареєстровано у встановленому законодавством порядку. З позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити, які саме права та законні інтереси позивача порушені, та в чому полягають ці порушення. Таким чином, вважає, що позивач не довів факт порушення його прав і законних інтересів, не надав доказів наявності в нього права користування на спірну земельну ділянку, посилання на проведення відповідачем будівельних робот без введення будівлі в експлуатацію спростовані наданими раніше доказами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 підприємству п/с В-2793, правонаступником якого є ДП «Виробниче об'єднання «Київприлад», було відведено земельну ділянку площею близько 3,0 га під будівництво житлових будинків по вул. Польовій, 56 в Жовтневому районі.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 № 121/1098 «Про проведення земельного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок»було вилучено з користування Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад»(лист-згода від 13.07.2000 № 35/ОКС) частину земельної ділянки площею 0,25 га, відведеної відповідно до рішень Київської міської ради народних депутатів № 366 від 09.03.1981 «Про відведення земельної ділянки підприємству п/с В-2793 під будівництво житлових будинків»та № 460/6 від 21.05.1984 «Про відведення додаткової земельної ділянки підприємству п/с В-2793 для будівництва жилих будинків по вул. Грибоєдова та Гаражній в Жовтневому районі».

25 грудня 2001 року між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Торговий дім «Каштан»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київська міська рада на підставі вищевказаного рішення від 21.12.2000 № 121/1098 передала в оренду відповідачу строком на 15 років земельну ділянку по вул. Індустріальна, 46-Б у Солом'янському районі м. Києва розміром 0,25 га для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що він є законним користувачем земельної ділянки площею 0,21 га зайнятої частиною будівлі торговельно-побутового комплексу відповідача. При цьому позивач посилається на ст. 126 Земельного кодексу України, відповідно до якої право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу Української РСР (чинної на момент прийняття рішення про відведення земельної ділянки позивачу та до 15.03.1991) відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Проте, позивач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували його право постійного користування або право оренди на земельну ділянку по вул. Індустріальна. 46-Б в м. Києві, яку просить звільнити відповідача. Доказів того, що на спірній земельній ділянці розташоване майно, яке належить позивачу, Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київприлад»також не надано.

Крім того, безпідставними є твердження позивача про те, що будівництво торговельно-побутового комплексу було здійснено відповідачем без погодження проектно-кошторисної документації та за відсутності акту вводу будівлі в експлуатацію з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, будівля торговельно-побутового комплексу площею 2476,80 кв. м. розташована в м. Києві по вул. Індустріальній № 46-Б була введена в експлуатацію у встановленому законом порядку, про що 15 листопада 2005 року державною приймальною комісією, утвореною Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією було складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - торговельно-побутового комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Індустріальна, 46Б. Також вказаний акт було затверджено 30 листопада 2005 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією розпорядженням № 1640.

Отже, враховуючи вищевикладене. суд вважає недоведеними обставини, на які посилається позивачу у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим  Кодексом заходів, та спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вище викладене, суд  дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 23.10.2008 представником позивача заявлено усне клопотання про витребування відомостей кому належить на праві власності будівля розташована на спірній земельній ділянці. Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність позивачем свого порушеного права в даному випадку.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова