Постанова

від 10.06.2009 по справі 15/383-06-10324-3/238

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/383-06-10324-3/238

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 15/383-06-10324-3/238  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства"Виробниче об'єднання "Київприлад"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р.

у справі№ 15/383-06-10324-3/238

господарського судум. Києва

за позовомДержавного підприємства"Виробниче об'єднання "Київприлад"

доПриватного підприємства Торговий дім "Каштан"

прозобов'язання виконати певні дії

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:Дроботенко Ю.О., дов. № 1/168 від 12.01.2009 р. (у засіданні 27.05.2009 р.);Ярославський В.Т., дов. № 43-ВГА від 22.10.2008 р. (у засіданні 27.05.2009 р.);

відповідача:Джулай А.А., дов. № б/н від 15.10.2008 р. (у засіданні 27.05.2009 р.);

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2006 р. Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київприлад" (далі –Об'єднання) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило зобов'язати Приватне підприємство Торговий дім "Каштан" (далі –Підприємство) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,236 га, розташовану за адресою: м. Київ, квартал вул. Польової, та знести за власний рахунок частину торговельно-побутового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Індустріальна, 46-Б, площею 0,13 га, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці (позовні вимоги наведені з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 54/168 від 17.11.2006 р., т. 1, а. с. 66 –67).

Позовні вимоги Об'єднання обґрунтовувало тим, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради № 366 від 09.03.1981 р. Підприємству п/с В-2793, правонаступником якого воно є, було відведено земельну ділянку у кварталі вул. Польової, 56 –74, частина якої площею 0,25 га за його згодою була відведена Підприємству рішенням Київської міської ради рішенням № 121/1098 від 21.12.2000 р., проте Підприємство, в порушення норм Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, зайняло земельну ділянку не площею 0,25 га, а площею 0,46 га та побудувало на ній торговельно-побутовий комплекс з порушенням порядку, встановленого законодавством України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. (суддя Сівакова В.В.) у задоволенні позовних вимог Об'єднання відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. (колегія суддів: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що Об'єднання не довело у відповідності до частини першої ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які воно посилалось як на підставу своїх позовних вимог, зокрема того, що воно є власником або користувачем спірної земельної ділянки.

Об'єднання звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. і рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Викладені у касаційній скарзі вимоги Об'єднання обґрунтовує, посилаючись на ст. ст. 16, 376, 390, 398 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 15 Закону України "Про плату за землю", ст. 92 Земельного кодексу України,  тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не надали оцінки окремим доказам по справі.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Об'єднання до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Об'єднання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Об'єднання, місцевий та апеляційний господарські суди виходили, зокрема, з того, що Об'єднання не надало доказів, які б свідчили, що земельна ділянка, щодо якої виник спір, належить йому на праві власності або на праві користування.

Між тим, вказаний висновок є передчасним, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої ст. 16 Земельного кодексу Української РСР, який був чинним на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Київської міської ради № 366 від 09.03.1981 р., надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Згідно з абзацом третім п. 5 постанови Верховної ради Української РСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 р. у редакції, яка була чинною до моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 05.05.1993 р., громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав землеволодіння або землекористування, а у редакції, чинній після набрання чинності вказаним законом –громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

П. 7 розділу "X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002 р., передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У позовній заяві Об'єднання зазначало, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради № 366 від 09.03.1981 р. Підприємству п/с В-2793, правонаступником якого воно є, було відведено земельну ділянку у кварталі вул. Польової, 56 –74, частина якої самовільно зайнята Підприємством.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що якщо вказані обставини відповідають дійсності, то Об'єднання, виходячи з наведених вище норм законодавства України, зберігає право на земельну ділянку у кварталі вул. Польової, 56 –74, яка була відведена Підприємству п/с В-2793 на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради № 366 від 09.03.1981 р., і, відповідно, Підприємство безпідставно займає частину вказаної ділянки.

На дійсність вказаних обставин вказує те, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київської міської ради № 121/1098 від 21.12.2000 р. "Про проведення земельного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок" з користування Об'єднання було вилучено частину земельної ділянки площею 0,25 га відведеної відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради № 366 від 09.03.1981 р. та № 460/6 від 21.05.1984 р., якими Підприємству п/с В-2793 відводились земельні ділянки у кварталі вул. Польової, 56 –74, та по вул. Грибоєдова та Гаражній.

Між тим, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарські суди першої та другої інстанцій вказаних тверджень Об'єднання не перевірили та відповідних обставин не дослідили.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що місцевий та апеляційний господарські суди, даючи оцінку листам заступника генерального директора з капітального будівництва і соціально-побутовим питанням Об'єднання Петрушенка П.М. № 35ОКС від 13.07.2000 р. та № 71 від 17.01.2002 р., помилково виходили з положення частини третьої ст. 92 Цивільного кодексу України, так як вказаний Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 р., тобто після складення відповідних листів.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.10.2008 р. у справі № 15/383-06-10324-3/238 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало