Рішення

від 02.06.2009 по справі 21/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.09                                                                                           Справа№ 21/257

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Масловська Л.З.

при секретарі Зубачик Н.

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Арконто”, м. Львів,

до відповідача: спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфлекс”, м. Львів,

про стягнення 1405432,21 грн. боргу за виконані роботи по акту №1/2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р..

за зустрічним позовом: Спільне підприємство  у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфлекс”, м. Львів,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Арконто”, м. Львів,

про стягнення 1912246 грн., визнання правомірності розірвання договірних відносин між сторонами, зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Арконто” звільнити будівельний майданчик по вул. Левицького, 128 у м. Львові.

за участю представників сторін:

від позивача      –Сенишин Я.Б. –представники

від відповідача –Кузубов В.В. –ген. дир., Мотринець І.М. – представник

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Арконто”, м. Львів, до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфлекс”, м. Львів, про стягнення 16033,47 грн. боргу за виконані роботи по акту №1/2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р.. Заявою про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1405432,21 грн.. Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфлекс”, м. Львів, звернулось із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Арконто”, м.Львів, про стягнення 1912246 грн., визнання правомірності розірвання договірних відносин між сторонами, зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Арконто” звільнити будівельний майданчик по вул. Левицького, 128 у м. Львові.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 02.12.2008 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалі суду від 02.12.2008 р., 13.01.2009 р., 02.02.2009 р., 26.02.2009 р., 19.03.2009 р., 09.04.2009 р., 24.04.2009 р..

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, а зустрічний заперечив з мотивів, зазначених у відзиві та доповненні до відзиву. Ствердив, зокрема, що 14.03.2005 р. між сторонами був укладений договір №1 генпідряду на капітальне будівництво. Позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 7084752,27 грн. які були оплачені відповідачем. Переплата становила 50075,73 грн. Відповідачу також було направлено на підписання акт №1/2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на суму 66109,20 грн., однак, останній не був підписаний та оплачений відповідачем. Різниця до стягнення становить 16033,47 грн.. Крім того, ствердив, що в 2008 р. проводились й інші роботи, зокрема, за актами приймання виконаних підрядних робіт №1/10 (який включає роботи, вказані в акті №1/2 за лютий 2008 р.), 2/10, 3/10, 4/10, 5/10, 7/10 за жовтень 2008 р., які були надіслані відповідачу, але не підписані ним. Ствердив також, що у відповідача зберігаються придбані позивачем але не змонтовані сантехнічні матеріали на суму 100190,94 грн., а також посилається на оплату за власний рахунок 30000 грн. на користь ПФ “Біон”. Просить первісний позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Зустрічний позов заперечив, посилаючись на прострочку відповідача в оплатах, погодження відповідачем здорожчання робіт у зв'язку із збільшенням об'ємів робіт. Просить у зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві, відзиві, клопотанні. Ствердив, що договором №1 генпідряду на капітальне будівництво від 14.03.2005 р. була передбачена тверда ціна робіт –7146000 грн.. Посилається на завищення позивачем вартості робіт, не проведенні будівельних робіт у 2008 р., самостійному несенні ряду витрат. Ствердив, що відповідач поніс загальну суму витрат на користь позивача –7134828 грн., крім того, оплатив матеріали та послуги, що входять у договір ген підряду в сумі 689872,87 грн., тобто, усього 7824700,87 грн.. Однак, позивач станом на вересень 2007 р. не завершив будівництво об'єкта, завищив вартість робіт на 1197646 грн., які підлягають стягненню з позивача. Крім того, на підставі п. 13.5. договору №1 генпідряду на будівництво, позивач зобов'язаний сплатити пеню в сумі 714600 грн., тобто, усього 1912246 грн.. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний задовольнити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

14.03.2005 р. між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір №1 генпідряду на капітальне будівництво, відповідно до п.1.1. якого генпідрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті –житловому будинку на 20 квартир по вул. Левицького, 128 у м. Львові відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації і переліку робіт у відповідності із діючими нормами та здати об'єкт в експлуатацію по пунктах, що належать до його компетенції. Замовник зобов'язався оплатити фактично виконані роботи при умові виконання їх з якістю і в об'ємі, передбаченому будівельними нормами. Неякісно виконані роботи до оплати не приймаються, а переробляються генпідрядником за власний рахунок (п.1.2.). Договірна ціна робіт, доручених генпідряднику до виконання, розраховується на основі ДБН, з врахуванням розрахункової заробітної плати по галузі 1000 грн. за фактично виконані роботи. Орієнтовна загальна вартість будівництва 7146000 грн. Зміна опорядження квартир і громадських приміщень, точок підключення до інженерних і силових комунікацій, фактичного розміру приміщень змінює вартість угоди (п.2.1.). При виникненні необхідності збільшення (зменшення) суми договору, сторона зобов'язана письмово повідомити про це свого контрагента протягом трьох днів із доданням документів, що обґрунтовують таке підвищення (зменшення) (п. 2.3.). Враховуючи зміст зазначених пунктів, суд погоджується із позивачем щодо орієнтовного визначення ціни, можливості її уточнення в ході будівництва. Такі висновки не спростовуються документами, складеними у процесі пошуку генпідрядника, який би запропонував найнижчу ціну чи найкоротший строк виконання робіт, оскільки такі документи не носять обов'язкового характеру для позивача чи відповідача у договірних відносинах із позивачем. Крім того, як вбачається з листа відповідача №117 від 15.11.2006 р., на звернення позивача про необхідність проведення додаткових робіт та відповідного збільшення вартості будівництва, відповідач надав свою згоду та зобов'язався прийняти та оплатити акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт. Додатком від 01.11.2006 р. до договору генпідряду на капітальне будівництво від 14 березня 2005 р. позивачу було доручено виконання додаткового об'єму робіт.

Згідно із п. п. 3.1., 3.7. договору, датою початку виконання робіт вважається дата оплати необхідного для початку будівництва авансу за умови передачі генпідряднику затвердженої до виконання робіт проектної документації та будівельного майданчика по акту приймання-передачі, який підписується сторонами. У випадку порушення замовником термінів надання розділів проектно-кошторисної документації, за розробку яких відповідає він, або її некомплектного (неякісного) надання відповідно до графіка, термін закінчення робіт за договором продовжується на термін затримки надання даної документації. Доказів підписання між сторонами акта приймання-передачі проектної документації суду надано не було.

Основним обов'язком замовника є строкове і своєчасне фінансування будівництва об'єкта, розрахунки з генпідрядником за виконані роботи (п. 4.1.). Замовник не пізніше п'яти днів до початку виконання робіт перераховує аванс у розмірі, обумовленому з генпідрядником, але не більше 10% від договірної ціни робіт (п. 4.2.). Твердження позивача про несплату завдатку не заслуговують на увагу. Як вбачається з платіжного доручення №17 від 27.04.2005 р., відповідач сплатив позивачу 25000 грн.. Не заслуговує на увагу як недоведене у встановленому порядку належними доказами посилання позивача на порушення відповідачем графіку фінансування. У відповідності до п. п. 4.3., 4.4., 4.5. договору, оплата проводиться лише за фактично виконані роботи згідно форм 2КБ, КБ-3 протягом 5 банківських днів. Замовник розглядає подані акти на виконані роботи не більше 50 днів, а остаточний розрахунок з генпідрядником за виконані роботи здійснюється протягом десяти днів після підписання акту здачі –приймання робіт на підставі довідки форми КБ-3. Однак, позивач не надав належних доказів дат підписання обома сторонами актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, а відтак не довів пропуск відповідачем встановлених строків оплати. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складались зведені графіки виконання та фінансування робіт, у яких за відповідний період передбачалось виконання певних робіт на відповідне фінансування, що відповідає зазначеним умовам договору.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, позивач виконав а відповідач прийняв роботи на загальну суму 7084752,27 грн.. Відповідач повністю оплатив прийняті ним роботи на вказану суму та здійснив переплату в розмірі 50075,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та визнається позивачем.

Позивач також направив відповідачу на підписання акт №1/2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на суму 66109,20 грн., однак, останній не був підписаний та оплачений відповідачем. Крім того, відповідачу також направлялись інші акти приймання виконаних підрядних робіт №1/10 (який включає роботи, вказані в акті №1/2 за лютий 2008 р.), 2/10, 3/10, 4/10, 5/10, 7/10 за жовтень 2008 р., які були надіслані відповідачу, але не підписані ним. Позивач просить стягнути зазначену у них суму. Однак, згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Однак, зі змісту зазначених актів вбачається, що позивач не скористався своїм правом, не вказав в актах із скріпленням своїм підписом. При цьому, суд також враховує ту обставину, що у 2008 р. роботи позивачем практично не проводились, що підтверджується листом ТзОВ “Арніка”, яке здійснювало авторський нагляд. На пропозицію суду призначити судову будівельно-технічну експертизу сторони не зголосились. Крім того, як вбачається з опису поштового вкладення,  зазначені акти виконаних робіт були направлені відповідачу 22.10.2008 р. при тому, що п. 4.4. договору відповідач вправі здійснювати їх перевірку протягом 50 днів і цей строк не сплив станом на дату порушення провадження у справі. Враховуючи наведене, наявність у відповідача обов'язку оплатити зазначені в цих актах роботи не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.

Не заслуговує на увагу як недоведене також посилання на наявність в розпорядженні відповідача належних позивачу сантехнічних виробів, які не були змонтовані, оскільки відомість матеріалів на залишку є одностороннім документом позивача, не підтверджує місцезнаходження тих матеріалів, факту їх передачі у володіння відповідача та обов'язку повернути чи оплатити станом на дату розгляду справи судом.

Відповідно до п. 8.1. договору, генпідрядник здійснює забезпечення будівництва об'єкта матеріалами та обладнанням. Замовник має право самостійного придбання матеріалів і передачі їх генпідряднику за актом. Відповідно до п. 8.2. договору, генпідрядник зберігає право власності на матеріально-технічні ресурси власного постачання, які знаходяться на будівельному майданчику, якщо вони не оплачені замовником, і несе ризик їх випадкової втрати й ушкодження до закінчення виконання робіт за договором. Відповідач у зустрічному позові посилається на оплату ним матеріалів і послуг, що включаються у договір генпідряду в сумі 689872,87 грн., що підтверджує картками рахунків контрагентів. Однак, належних доказів того, що дані оплати підлягали проведенню позивачем і що вони були включені в кошторис до договору від 14.03.2005 р. суду надано не було. З карток рахунків контрагентів не вбачається навіть того, що такі витрати були понесені у звязку із будівництвом будинку по вул. Левицького, 128 у м. Львові. Суду також не було надано передбаченого в п. 8.1. договору акту приймання-передачі віконних блоків генпідряднику, про що стверджує у зустрічному позові відповідач.

Згідно із п. 9.2. договору, замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю проекту, якістю обсягів і вартістю виконаних робіт. При виявленні відхилень замовник видає генпідряднику письмове розпорядження з указанням терміну їх усунення, а при необхідності приймає рішення про призупинення робіт. Посилання відповідача на завищення вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Натомість, факт прийняття таких робіт по відповідним розцінкам відповідачем свідчить про згоду останнього. Пояснення директора ТзОВ “БК “Нова”  оцінене на рівні з іншими доказами по справі, розцінюється як власна думка особи, яка надавала такі пояснення, не обов'язкова для врахування сторонами договору, оскільки відповідно до ст. 629 ЦК України саме договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до п. 9.7. договору, генпідрядник самостійно оплачує роботи (послуги), виконані субпідрядними організаціями. Посилання на сплату платіжним дорученням №123 від 14.05.2007 р. на користь ПФ “Біон” 30000 грн. саме по собі не свідчить про обов'язок відповідача оплатити ці кошти позивачу. Договору субпідряду чи іншого доказу наявності підстав для оплати вказаній організації даних коштів позивачем та обов'язку їх відшкодувати відповідачем суду надано не було. З платіжного доручення такі обставини не вбачаються.

З графіків вбачається, що роботи підлягали завершенню у вересні 2007 р. Відповідно до п. 11.1. договору, після закінчення усіх передбачених цим договором робіт генпідрядник повідомляє замовника. Дата підписання акту є датою закінчення робіт. Однак, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що такий акт не складався, роботи станом на дату розгляду справи судом не завершені. Згідно із п. 13.5. договору, при порушенні з вини генпідрядника термінів виконання робіт, він сплачує пеню замовнику в розмірі 0,04% ціни договору за кожен день перевищення терміну виконання робіт. Загальна сума пені обмежується 10% ціни даного договору. Однак, посилання відповідача у зустрічному позові на те, що така пеня підлягає стягненню в розмірі 714600 грн., не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Зокрема, суду не представлено передбаченого в п. 3.1. договору акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації, передбаченого в п. 5.2.1. договору в редакції додатку від 01.11.2006 р. акту приймання-передачі зміни до робочого проекту, передбаченого в п. 7.1. договору акту приймання-передачі будівельного майданчика з указанням точок тимчасового підключення інженерних комунікацій і тимчасових умов на підключення електроенергії, води, угод  на використання електроенергії, води, передбачених в п. 7.3. договору документів на використання земельної ділянки під будівництво, дозволу на виконання робіт. З урахуванням наведеного, відповідачем не доведено початку перебігу строку виконання робіт. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до п. п. 15.1., 15.2., 15.3. договору, замовник має право розірвати, або призупинити дію договору, зокрема, за неодноразові відхилення при виконанні робіт генпідрядником від проектних рішень та недотримання графіку виконання робіт більше, ніж на 3 місяці, неодноразові порушення генпідрядником і субпідрядниками умов договору. Приймаючи таке рішення сторона зобов'язана повідомити іншу сторону за п'ятнадцять днів письмово з обґрунтуванням причин. Всі документи і розрахунки при розірванні договору для остаточного розрахунку повинні бути подані зацікавленій стороні протягом місяця з дня ухвалення рішення про розірвання. Відповідач у зустрічному позові посилається на наявність підстав для розірвання зазначеного договору. Однак, як вбачається зі змісту адвокатського запиту №74 від 10.09.2008 р., у ньому лише висловлюється думка про достатність підстав для припинення будь-яких договірних стосунків, але  не констатується рішення, передбаченого в п. 15.2., 15.3. договору. Не вбачається такого рішення і зі змісту претензії від 02.10.2008 р., у якій йдеться про необхідність реалізувати п. 15 договору від 14.03.2005 р. та розірвати договірні відносини лише після проведення звірки недовиконаних робіт. З урахуванням наведеного, зустрічна позовна вимога визнати правомірність розірвання договірних відносин між сторонами не заслуговує на увагу, а окрім того, сформульована без врахування способів захисту цивільного права, передбачених в ст. 16 ЦК України. Враховуючи, що договір не припинено у встановленому договором чи законом порядку, позбавлена правового підґрунтя і зустрічна позовна вимога щодо повернення будівельного майданчика.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно із ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Однак, обставини, якими сторони обґрунтовували свої позовні вимоги не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами, не зважаючи на створення для цього судом усіх належних умов у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України. Суд наголошує на обов'язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Не зважаючи на багаторазове відкладення розгляду справи, належні докази не були представлені сторонами, що змушує суд скористатись своїм правом, передбаченим у ст. 75 ГПК України та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами. При цьому, сторонам наголошується, що відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції приймає додаткові докази лише у випадку обґрунтованої неможливості для сторони не подати їх суду першої інстанції з обставин, що від нього не залежали.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні первісного позову та зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати по первісному позову залишити за позивачем, по зустрічному позову стягнути з позивача в дохід державного бюджету 19122 грн. держмита в порядку ст.49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.613,629,632,837,853,854 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У первісному позові відмовити повністю.

2.          У зустрічному позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з СП ТзОВ “Інтерфлекс”, м.Львів, вул.Квітнева, 3/37 (ЄДРПОУ 22343048) в дохід державного бюджету 19122 грн. державного мита.

Наказ видати.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.