Рішення

від 30.04.2009 по справі 28/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  28/87

30.04.09

за позовом закритого акціонерного товариства „Компанія „Естет”, м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю “Н. “Транс”, м. Київ

про                    стягнення 17374,22 грн.

Суддя Копитова О. С.

                                              При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Коломієць Т.П., прелат. дов. б/н віж 29.04.2009 року

від відповідача:          не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

       Закрите акціонерне товариство „Компанія „Естет” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Н. “Транс” про стягнення 17374,22 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається невиконання відповідачем умов  договору №43/Н від 12.05.2008 року про надання послуг. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати  комплекс послуг на професійній виставці перукарів  „New Look 2008”, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу за отримані послуги грошові кошти у розмірі 16263,17 грн. Також за порушення виконання зобов‘язання позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі  1111,05 грн.

   В  ході судового розгляду справи позивач збільшив суму пені та станом на день розгляду справи просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 299,89 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 26.03.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва продовжено строк вирішення спору.

        Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, доказів спростовуючи доводи позивача не надав, причини неявки в судове засідання невідомі.

В судовому засіданні 30.04.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд -

ВСТАНОВИВ :

12.05.2008 року між закритим акціонерним товариством „Компанія „Естет” (надалі по тексту ЗАТ „Компанія „Естет” ) Організатор та товариством з обмеженою відповідальністю “Н. “Транс” (надалі по тексту ТОВ “Н. “Транс”) Учасник було укладено договір №43/Н, згідно умов якого Організатор зобов'язувався надати  комплекс послуг на професійній виставці для перукарів „New Look 2000”, яка запланована в період з 16 по 18 жовтня 2008 року, а Учасник зобов'язався перерахувати Організатору грошові кошти  у розмірі 17263,17 грн. згідно  з поставленими позивачем рахунками - фактурами.

Як зазначено в п.п. 2.3, 2.4 та 2.5 цього договору, відповідач зобов'язався до 16.06.2008 року перерахувати позивачу авансовий платіж у розмірі 30% від суми договору, а до 10.08.2008 року сплатити повну суму договору.  Оплата здійснюється згідно з рахунками –фактурами, виставлених позивачем.

Позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки - фактури:

№Е-00000379 від 01.09.2008 року на суму 16188,17 грн.

№Е-00001245 від 03.10.2008 року на суму 75,00 грн.

Після виконання повного обсягу робіт сторони підписують акт здачі - прийму наданих послуг. У разі не підписання відповідачем акту приймання - здачі наданих послуг протягом 3-х банківських днів з дати закінчення виставки та ненадходження від нього протягом цього терміну мотивованої відмови від підписання акту, акт вважається підписаним, а послуги надані у повному обсязі відповідно до умов договору (п.2.7 договору).

Матеріали справи містять підписаний відповідачем акт здачі - прийму наданих послуг №1809  від 18.10.2008 року.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач, в порушення умов договору оплатив послуги позивача частково, а саме, згідно виписки з розрахункового  рахунку позивача, оплата за вказаними рахунками - фактурами надійшла 11.11.2008 року в сумі 950,00 грн. та 28.11.2008 року в сумі 250,00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів про повне погашення заборгованості.

 Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Факт надання послуг позивачем відповідно до умов п.2.7 Договору  підтверджується підписаним відповідачем Актом здачі - прийму надання послуг.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до наданих рахунків - фактур, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачеві 16263,17 грн. грн.

Станом на день розгляду справи відповідач зазначену суму позивачеві  сплатив частково, а саме перерахував на його розрахунковий рахунок 1200,00 грн.

Однак, як убачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви, що подана до суду 11.02.2009 року, позивач посилався на наявність у відповідача боргу перед позивачем в розмірі 16263,17 грн. В подальшому позивач надав підтвердження (довідку №206 від 20.03.2009 та виписки по рахунку) часткової сплати відповідачем суми боргу в розмірі 1200,00, проте від позовних вимог в цій частині позивач не відмовлявся. Таким чином, враховуючи той факт, що станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 15063,17 грн., а не 16263,17 грн. господарський суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Щодо стягнення пені судом встановлено наступне.

  Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

          Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

  Як встановлено вище, відповідач зобов'язався до 16.06.2008 року перерахувати позивачу авансовий платіж у розмірі 30% від суми договору, а до 10.08.2008 року сплатити повну суму договору.  При цьому в договорі визначено, що Учасник перераховує вартість робіт та послуг за цим Договором на поточний рахунок організатора згідно з рахунками-фактурами, виставленними Організатором.

  Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Однак, зважаючи на те, що рахунок –фактура № Е-00000379 було виставлено відповідачу 01.09.2008 року на суму 16 188,17 грн., а рахунок фактура № Е- 0001245 03.10.2008 року, то і відповідно сплата відповідачем заборгованості повинна була відбутись у зазначені дати. Таким чином нарахування пені розпочинається з 02.09.2008 року та з 04.10.2008 року відповідно.

Оскільки відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 6.7 Договору, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача в розмірі 1 299,89 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача в повному обсязі не надав.

 Враховуючи викладені обставини та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому господарський суд враховує, що позивачем в ході судового розгляду справи було уточнено позовні вимоги майнового характеру, зокрема збільшено заявлену до стягнення суму пені, однак державне мито при цьому сплачено не було. Приймаючи до уваги той факт, що судом розглянуті по суті всі заявлені позивачем вимоги, господарський суд вважає за доцільне стягнути з позивача несплачену суму державного мита.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Н. „Транс” (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6, код 33543586, р/р 26005201305686 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528 або з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства “Компанія “Естет” (03150,  м. Київ, вул. Червоноармійська, 132, код 33294508, р/р № 2600945026504 в ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175) основний борг в розмірі в сумі 15063,17 грн. (п'ятнадцять тисяч шістдесят три гривні сімнадцять копійок), пеню в розмірі 1 299,89 грн. (одну тисячу двісті дев‘яносто дев‘ять гривень вісімдесят дев‘ять копійок),  витрати на сплату державного мита в сумі 163,63 грн. (сто шістдесят три гривні шістдесят три копійки) та 109, 94 грн. (сто дев‘ять гривень дев‘яносто чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Компанія “Естет” (03150,  м. Київ, вул. Червоноармійська, 132, код 33294508, р/р № 2600945026504 в ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175) на користь державного бюджету України 1, 89 грн. (одну гривню вісімдесят дев‘ять копійок) державного мита.

 Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова