53/29
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2009 р. № 53/29
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Губенко Н.М.
суддів :Барицької Т.Л.,Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Святослав"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 р.
у справі№ 53/29
за позовом ВАТ "Чернігівський молокозавод"
доТОВ "Святослав"
простягнення 20 377,44 грн.
за участю представників:
від позивача- Сидорченко Т.В.
від відповідача- не з'явились
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2008 р. ВАТ "Чернігівський молокозавод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Святослав" та просило, за наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, стягнути з відповідача 17580,95 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2008 р. (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 р. (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Святослав" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 23.08.2006 р. між філією ВАТ "Чернігівський молокозавод" (постачальник) та ТОВ "Святослав" (покупець) укладено договір поставки продукції № б/н (надалі –Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлені строки покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію та сплатити за неї кошти.
Відповідно до п. 4.1 Договору поставка продукції здійснюється в строки, зазначені в специфікації до договору.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судами встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив продукції на загальну суму 22403,62 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. В свою чергу відповідач повернув частину поставленої продукції на загальну суму 737,34 грн., а також частково оплатив прийняту продукцію, перерахувавши на рахунок позивача 4085,33 грн., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 17580,95 грн. Зазначена заборгованість на момент прийняття рішення в дані справі погашена не була.
Переглянувши в порядку касації прийняті у справі рішення та постанову, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди належним чином дослідивши обставини справи, зокрема те, що відповідач в порушення умов Договору не виконав свого зобов'язання з оплати за поставлену продукцію, правомірно застосувавши до спірних правовідносин приписи ст. ст. 525, 526, 712 ЦК України, дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.
Посилання оскаржувача на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи, визнано колегією суддів не обґрунтованим з огляду на те, що в матеріалах справи міститься підтвердження про отримання відповідачем ухвали господарського суду міста Києва від 17.10.2008 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 03.11.2008 р.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 р. не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Святослав" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 р. у справі № 53/29 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Губенко
С у д д і Т. Барицька
О. Подоляк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2009 |
Оприлюднено | 22.06.2009 |
Номер документу | 3877033 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Подоляк О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні