Ухвала

від 24.04.2014 по справі 2а-531/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/47615/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Шипуліної Т.М.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012

у справі № 2а-531/10/0570

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особиа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі по тексту - відповідач, Горлівська ОДПІ Донецької області) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: від 12.08.2009 №0000541730/0 та №0000551730/0; від 11.09.2009 №0000541730/1 та №0000551730/1; від 11.11.2009 №0000541730/2 та №0000551730/2; від 16.12.2009 №0000541730/3 та №0000551730/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012, позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.08.2009 №0000541730/0, від 11.09.2009 №0000541730/1, від 11.11.2009 №0000541730/2 та від 16.12.2009 №0000541730/3 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 268,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 10.07.2009 по 23.07.2009 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт №2146/17-2/НОМЕР_1 від 28.07.2009.

Крім того, період з 22.10.2009 по 26.10.2009 відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та. іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31 03.2009, за результатами якої складено акт №3003/17-2/НОМЕР_1 від 26.10.2009.

На підставі акту перевірки від 28.07.2009 відповідачем 12.08.2009 прийняті податкові повідомлення-рішення №0000541730/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем у розмірі 25855,59 грн. та №0000551730/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - 1160,00 грн., за фінансовою санкцією - 9790,50 грн., а всього 10950,50 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та відповідачем були залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення і прийняті податкові повідомлення-рішення №0000541730/1 та №0000551730/1.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області про результати розгляду скарги від 05.11.2009 №19680/10/25-613-6 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 № 0000541730/0 (від 11.09.2009 №0000541730/1) про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 №0000551730/0 (від 11.09.2009 №0000551730/1) - з податку на додану вартість в частині 6578,00 грн. штрафних санкцій та в цій частині рішення Горлівської ОДПІ Донецької області від 11.09.2009 №11663/25-013-2, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. 11.11.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541730/2 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 25855,59 грн. та №0000551730/2 з податку на додану вартість за основним платежем - 1160,00 грн., за фінансовою санкцією - 3212, 50 грн., а всього на суму 4372,50 грн.

16.12.2009 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000541730/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 25855,59 грн. та №0000551730/3 з податку на додану вартість за основним платежем - 1160,00 грн., за фінансовою санкцією - 3212,50 грн., а всього на суму 4372,50 грн.

Судами зазначено, що згідно висновку судово-економічної експертизи, податковий орган допустив арифметичну помилку при визначенні податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 25855,59 грн., оскільки допустив помилку в сторону збільшення позивачу суми валового доходу і фактичного доходу, тому податок з доходів фізичних осіб буде складати 25587,19 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.08.2009 №0000551730/0, від 11.09.2009 №0000551730/1, від 11.11.2009 №0000551730/2 та від 16.12.2009 №0000551730/3, суди виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПА у Донецькій області про результати розгляду скарги від 05.11.2009 №19680/10/25-013-6 скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 №0000551730/0 (від 11.09.2009 №0000551730/1) - з податку на додану вартість в частині 6578,00 грн. штрафних санкцій. 11.11.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551730/2 з податку на додану вартість за основним платежем - 1160,00 грн., за фінансовою санкцією - 3212,50 грн., а всього 4372,50 грн.

Отже, судами вірно зазначено, що у даному випадку податкові повідомлення-рішення від 12.08.2009 №0000551730/0 та від 11.09.2009 №0000551730/1 вважаються відкликаними в силу закону та визнанню недійсними у судовому порядку не потребують.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 11.11.2009 №0000551730/2 та від 16.12.2009 №0000551730/3, то судами зазначено, що актом перевірки встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань за грудень 2008 року в сумі 19449,00 грн. та їх завищення на 18485,00 грн.

З акту перевірки також вбачається, що позивачем до рядка 1 декларації з податку на додану вартість не включені оподатковані операції з поставки робіт у грудні 2008 року на загальну суму 116694,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 19449,00 грн.

З наданих до перевірки первинних документів (актів виконаних робіт та виписок банку з розрахункового рахунку) слідує, що фактичне податкове зобов'язання за грудень 2008 року складає 33656,00 грн.

У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, наданої до Микитівського відділення Горлівської ОДПІ Донецької області 20.01.2008, визначені податкові зобов'язання в сумі 1658,00 грн.

Однак, у січні 2009 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008 року, у рядку 2 якого зазначена сума податкових зобов'язань, що не врахована в декларації за звітний період - 12549,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем до складу податкових зобов'язань включені суми податку на додану вартість, виникнення яких не підтверджено належними документами, а саме:

за серпень 2008 року задеклароване податкове зобов'язання з урахуванням уточнюючого розрахунку - 39231,00 грн., фактично - 23585,00 грн.;

за жовтень 2008 року задеклароване податкове зобов'язання з врахуванням уточнюючого розрахунку - 20000,00 грн., фактично - 18816,00 грн.;

за листопад 2008 року задеклароване податкове зобов'язання - 1667,00 грн., фактично - 72,00 грн.;

за січень 2009 року задеклароване податкове зобов'язання - 20,00 грн., фактично - 0,00 грн.;

за лютий 2009 року задеклароване податкове зобов'язання - 20,00 грн., фактично - 0,00 грн.;

за березень 2009 року задеклароване податкове зобов'язання - 20,00 грн., фактично - 0,00 грн.

Також позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними на суму 196,26 грн., а саме 2008 рік: жовтень - 64,16 грн. (постачальник ТОВ «Стиролавтосервіс»); грудень - 132,10 грн. (постачальник підприємець ОСОБА_3).

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді повторної скарги позивача податковим органом встановлено, що при розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість Горлівською ОДПІ Донецької області не врахований факт наявності від'ємного значення попередніх податкових періодів, у зв'язку з чим донарахована позивачу сума податкового зобов'язання грудня 2008 року склала 6425,00 грн. (у тому числі фінансова санкція 50 % - 3 212,50 грн.)

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що ДПА в Донецькій області правомірно скасувала податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 №0000551730/0 (11.11.2009 №0000551730/1) - з податку на додану вартість у частині штрафних санкцій - 6578,00 грн.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, сума заниження позивачем по податку на додану вартість за період з 11.07.2008 по 31.03.2009 становить 1160,26 грн.

Отже, висновки актів перевірок не спростовані позивачем, тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволені позовних вимог в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.08.2009 №0000551730/0, від 11.09.2009 №0000551730/1, від 11.11.2009 №0000551730/2 та від 16.12 2009 №0000551730/3.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Т.М. Шипуліна (підпис)М.О. Федоров