Рішення

від 29.05.2009 по справі 8/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/333

29.05.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд-Сервіс»

про                 стягнення 65 692,70 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник –Кучер Т.М. (дов. №б/н від 28.05.09)   

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 47 898,31 грн., що становить заборгованість за договором № 12/04-07 від 12.04.2007р. та 1 996,77 грн. пені, 14 158,86 грн. збитків від інфляції, 1 638,76 грн. трьох відсотків річних.  

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справа № 8/333 передана для розгляду судді Катрич В.С.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 31.03.2009р. справа № 8/333 була прийнята до провадження суддею Катрич В.С., розгляд справи був призначений на 23.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.04.2009р. розгляд справи був відкладений на 29.05.2009р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання та неподанням ними витребуваних доказів, звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 29.05.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та  витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

12.04.2007р. між ТОВ «Гранд Буд-Сервіс»- «генпідрядник»та ТОВ «Фундамент»- «підрядник»був укладений договір № 12/04-07, відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе зобов'язання в межах вартості договору та на підставі робочої документації «до виробництва робіт»виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт приміщень цокольного поверху житлового будинку по вул. Щорса, 32-б в м.Києві.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Вартість ремонтно-будівельних робіт у відповідності з договірною ціною складає 502 635,96 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що роботи по об'єкту вважаються виконаними після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт у повному обсязі згідно даного договору (п.4.4 договору).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт за квітень 2007р. на суму 23 643,52 грн., за  травень 2007р. на суму 67 456,35 грн., за червень 2007р. на суму 70 086,66 грн., за липень 2007р. на суму 191 848,32 грн., за вересень 2007р. на суму 107 097,47 грн., які свідчать про виконання робіт «підрядником» та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п.3.1 договору для організації робіт, придбання матеріалів та оплати послуг на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами даного договору «генпідрядник»зобов'язався перерахувати на рахунок «підрядника»аванс в сумі вартості матеріальних ресурсів 100 000,00 грн.

Сторони погодили, що оплата робіт «підрядника»здійснюється на підставі фактично виконаних об'ємів робіт визначених в актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) (п.3.2 договору).

Подальше авансування будівельно-монтажних робіт здійснюється в розмірі 50% від вартості робіт запланованих до виконання у поточному місяці згідно графіку виконанні робіт у строки до 10-го числа поточного місяця (п.3.3 договору).

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 412 234,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 47 898,31 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  47 898,31 грн. основного боргу за договором № 12/04-07 від 12.04.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  1 996,77 грн. пені, 14 158,86 грн. збитків від інфляції, 1 638,76 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 12/04-07 від 12.04.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1 638,76 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14 158,86 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 1 638,76 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14 158,86 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що при затримці з вини «генпідрядника»авансових платежів та оплати виконаних робіт, він сплачує «підряднику» пеню у розмірі 0,1 % від вартості відповідних платежів за кожний день прострочки. Загальна сума пені не повинна перевищувати 5 % вартості предмету договору (п.6.5 договору).  

Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст.   261 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 1 086,70 грн., відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 47 898,31 грн. основного боргу, 1086,70 грн. пені, 14 158,86 грн. збитків від інфляції, 1 638,76 грн. трьох відсотків річних,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд-Сервіс» (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 33303260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(02121, м.Київ, вул. Колекторна, буд. 1-Д; поштова адреса: 02160, м.Київ, проспект Возз'єднання, 5-Б; код ЄДРПОУ 19130159) 47 898 (сорок сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 31 коп. основного боргу, 1 086 (одна тисяча вісімдесят шість) грн. 70 коп. пені, 14 158 (чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 86 коп. збитків від інфляції, 1 638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 76 коп. трьох відсотків річних, 647 (шістсот сорок сім) грн. 83 коп. державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 11.06.2009р.