Рішення

від 21.08.2009 по справі 8/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/333

21.08.09

За позовом        Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по

                           ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них

                           Голосіївського району" м.Києва                       

до                        Товариства з обмеженою відповідальністю  "Житловик"

про                         стягнення 13 719,87 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       не з`явились

Від відповідача   не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 12 141,43 грн., що становить заборгованість за договором № 44 на прибирання території від 01.04.2008р. та 1 204,28 грн. пені, 374,16 грн. збитків від інфляції.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/333, розгляд справи призначений на 21.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 21.08.2009р. представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.  

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.04.2008р. між Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них (КП ШЕУ) Голосіївського району м.Києва –«підрядник»та ТОВ «Житловик»- «замовник»був укладений договір № 44 на прибирання території, відповідно до умов якого «підрядник»зобов'язався прибирати територію проїжджої частини прилеглої до будівельного майданчика по пр.-ту Науки, 66-70, відповідно до умов даного договору, а «замовник»зобов'язався прийняти та оплатити роботи.

Умовами договору сторони погодили, що вартість робіт за договором визначається по фактичних витратах «підрядника»згідно калькуляції одноразової вартості прибирання території, механізованого та ручного прибирання погодженої сторонами та становить 545,98 грн. (у т.ч. ПДВ) за один раз.

Згідно з п.5.2.1 договору «замовник»зобов'язався щомісячно підписувати надані «підрядником»акти прийняття виконаних робіт протягом 3-х календарних днів, або надавати в цей же термін акт недоліків з вказанням строків їх усунення, підписаний обома сторонами.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти прийняття виконаних робіт за квітень 2008р. на суму 3 405,75 грн., № 4/5 за травень 2008р. на суму 4 367,84 грн., № 10/6 за червень 2008р. на суму 4 367,84 грн., на загальну суму 12 141,43 грн., які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що «замовник»зобов'язаний протягом 15-ти календарних днів оплатити «підряднику»фактично виконані обсяги робіт, передбачені п.1.1 даного договору.  

Відповідач власні зобов'язання  не виконав належним чином, за виконані позивачем  роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 12 141,43 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  12 141,43 грн. основного боргу за договором № 44 на прибирання території від 01.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  1 204,28 грн. пені, 374,16 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 44 на прибирання території від 01.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 374,16 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 374,16 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за затримку оплати за надані послуги та виконані роботи «підрядник» сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на рік, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу (п.6.2 договору).  

З огляду на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 204,28 грн. пені за період з 01.05.2008р. по 31.10.2008р. за актом б/н за квітень 2008р., за період з 01.06.2008р. по 31.10.2008р. за актом 4/5 за травень 2008р. та за період з 01.07.2008р. по 31.10.2008р. за актом 10/6 за червень 2008р., при цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України, якою передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст.   261 ЦК України).

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).       

Таким чином, враховуючи те, що початок перебігу строку позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, як зазначає позивач почався з 01.05.2008р. за актом б/н за квітень 2008р. та відповідно з 01.06.2008р. за актом 4/5 за травень 2008р. та з 01.07.2008р. за актом 10/6 за червень 2008р., а позивач звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів 09.07.2009р., про що свідчить штемпель Господарського суду міста Києва від 09.07.2009р. за вх.. № 23662, отже позовна давність в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення пені сплинула, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 12 141,43 грн. основного боргу, 374,16 грн. збитків від інфляції,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.     

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.  

Керуючись ст. ст. 258, 261, 267, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Житловик" (03028, м.Київ, вул. Малокитаївська, 3; код 24586192) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м.Києва (03083, м.Київ, проспект Науки, 53; код 03334894) 12 141 (дванадцять тисяч сто сорок одна) грн. 43 коп. основного боргу, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 16 коп. збитків від інфляції, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 16 коп. державного мита, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 04.09.2009р.