Постанова

від 19.05.2009 по справі 54/151

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/151

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.05.2009                                                                                           № 54/151

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Гребінник О.О. (довіреність б/н від 08.12.2009 р.),

                          Недождій О.В. (довіреність б/н від 07.05.2009 р.);

 від відповідача - Коваль О.Л. (довіреність № 01/01-09 від 01.01.2009 р.),

                              Вільшановська Н.В. – головний бухгалтер;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2009

 у справі № 54/151 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Юрисконсульт"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ"

 про                                                   стягнення 62 112,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від04.03.2009р. у справі №54/151 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 50 900,00 грн. боргу, 5 297,16 грн. пені, 600,87 грн. 3% річних, 3 314,32 грн. збитків від інфляції, 601,12 грн. державного мита та 114,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає його таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються наступним.

04.03.2009 р. в судовому засіданні відповідач дізнався про ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р. про повернення зустрічного позову без розгляду. 04.03.2009 р. до оголошення рішення по справі відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р., а також клопотання про зупинення провадження у справі. Відповідно до ст. 63 ГПК України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Господарський суд першої інстанції своїм рішенням порушив процесуальне право відповідача на оскарження ухвали від 25.02.2009 р. в порядку ст. 63 ГПК України. Частина 1 ст. 79 ГПК України не ставить зупинення провадження у справі в залежність від прийняття апеляційної скарги до провадження. Господарський суд першої інстанції порушив вимоги ст. ст. 106, 91 ГПК України, оскільки не надіслав одержаної апеляційної скарги разом зі справою апеляційному господарському суду.

Договір від 28.02.2008 р. є неукладеним, а є лише підписаним. З метою забезпечення ритмічного та безперебійного постачання товарами споживачів відповідача сторони погодили окремий порядок поставки товарів відповідно до замовлень покупця, що мали визначати кількість та строк поставки кожної партії товарів. Позивач не надав суду доказів отримання від відповідача замовлень відповідно до п. 1.1. договору від 28.02.2008 р.

Візуальний підпис одержувача на видатковій накладній № РН-0000143 від 14.07.2008 р. не відповідає зразку підпису особи, що одержала довіреність серії ЯОС № 057410 від 14.07.2008 р. Відповідач заперечує отримання товару на загальну суму 57 600,00 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000143 від 14.07.2008 р.

Позивач не надав суду доказів існування та передачі відповідачу документу під назвою рахунок № 18 від 28.02.2008 р. Сплачена відповідачем на користь позивача грошова сума у розмірі 69 100,00 грн. є помилково зарахованими коштами, які мають бути повернуті впродовж 5 днів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

30.04.2009 р. від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи видаткової накладної № РН-0000143 від 14.07.2008 р. та довіреності серії ЯОС № 057410 від 14.07.2008 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 р. розгляд справи було відкладено на 19.05.2009 р. та повідомлено сторін, що клопотання представника відповідача буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

19.05.2009 р. від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшла заява про відкликання та залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи, в якому останній повідомив, що за відсутності належного контролю зі сторони головного бухгалтера Вільшановської Н.В. відповідачем було загублено (втрачено) видаткову накладну № РН-0000143 від 14.07.2008 р., відповідно до видаткової накладної № РН-0000143 від 14.07.2008 р. товар було отримано, що знайшло своє відображення у відповідних регістрах бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим відповідач відкликає та просить залишити без розгляду раніше подане клопотання про призначення судової експертизи.

Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 52 900,00 грн. основного боргу, 5 297,00 грн. пені, 600,87 грн. 3% річних та 3 314,32 грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено частково.

Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.02.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір б/н (далі договір), за умовами якого позивач, як продавець, продає тираж книги за загальною редакцією Маляренка В.Т. та Гончаренка В.Г. ”Кримінально-процесуальний кодекс України науково-практичний коментар”, видання п'яте, перероблене та доповнене згідно з замовленням покупця в кількості 3 000 примірників, а відповідач, як покупець, купує дану продукцію в повному обсязі (п. 1.1.).

Вартість одного примірника складає 40,00 грн. (п. 1.3. договору), загальна сума договору складає 120 000,00 грн. (п. 1.4. договору).

Відповідач оплачує продукцію на підставі попередньої оплати в розмірі 12 000,00 грн., яку він здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.1. договору).

Остаточний розрахунок в розмірі 108 000,00 грн. відповідач здійснює протягом 60-ти календарних діб з моменту отримання продукції від позивача (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору датою передачі продукції є дата накладної, яку позивач виписує на момент передачі продукції.

Розрахунок здійснюється шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок позивача, або іншим шляхом, за домовленістю сторін (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 2.5. договору позивач зобов'язується передати відповідачу продукцію в повному обсязі до 30.04.2008 р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № РН-0000089 від 06.05.20008 р. на суму 38 400,00 грн. (а. с. 20), № РН- 0000109 від 16.05.2008 р. на суму 24 000,00 грн. (а. с. 21), № РН-0000143 від 14.07.2008 р. на суму 57 600,00 грн. (а. с. 22), позивач передав відповідачу продукцію у кількості 3 000 примірників на загальну суму 120 000,00 грн. Отримання відповідачем продукції в кількості 3 000 примірників на загальну суму 120 000,00 грн. за вказаними накладними підтверджується довіреностями серії ЯОС № 057391 від 05.05.2008 р. (а. с. 23), серії ЯОС № 057394 від 16.05.2008 р. (а. с. 24) та серії ЯОС № 057410 від 14.07.2008 р. (а. с. 25) виданими директорові Кривенку О.А. на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за відповідними накладними. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не заперечував отримання продукції за вказаними накладними.

Як встановлено вище, відповідач оплачує продукцію на підставі попередньої оплати в розмірі 12 000,00 грн., яку він здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 2.1. договору); остаточний розрахунок в розмірі 108 000,00 грн. відповідач здійснює протягом 60-ти календарних діб з моменту отримання продукції від позивача (п. 2.2. договору); датою передачі продукції є дата накладної, яку позивач виписує на момент передачі продукції (п. 2.3. договору).

Тобто, попередньо оплату в розмірі 12 000,00 грн. відповідач повинен був здійснити в строк до 04.03.2008 р., остаточний розрахунок по накладній № РН-0000089 від 06.05.20008 р. здійснити в строк до 06.07.2008 р., по накладній № РН- 0000109 від 16.05.2008 р. – в строк до 16.07.2008 р., по накладній № РН-0000143 від 14.07.2008 р. – в строк до 14.09.2008 р.

Наявні в матеріалах справи виписки з особового рахунку позивача (а. с. 26 - 42)свідчать, що відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в загальному розмірі 69 100,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману за договором продукцію складає 50 900,00 грн. (120 000,00 грн. – 69 100,00 грн.).

Документи, які б свідчили про cплату відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 50 900,00 грн. в матеріалах справи відсутні, не надав їх відповідач і в ході розгляду апеляційної скарги.

Заборгованість відповідача в розмірі 50 900,00 грн. також підтверджується карткою рахунку за ІІ півріччя 2008 року (а. с. 169).

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повної оплати наданої позивачем продукції не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 50 900,00 грн. (проти якої відповідач не заперечує), доказів про погашення заборгованості відповідач не надав, то господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50 900,00 грн.

За прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції, останній нарахував відповідачу до сплати 3 314,32 грн. збитків від інфляції та 600,87 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач свого зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції не виконав, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 314,32 грн. збитків від інфляції та 600,87 грн. 3% річних обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.

За несвоєчасну сплату грошових коштів за договором позивач відповідно до п. 3.2. договору нарахував до сплати відповідачу пеню в розмірі 5 297,16 грн.

Згідно із п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3) ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. договору у випадку несвоєчасної оплати, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи, що відповідач своє зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої позивачем продукції не виконав, то вимога позивача про стягнення з відповідача 5 297,16 грн. пені правомірно та обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.

Відносно тверджень відповідача про те, що господарський суд першої інстанції своїм рішенням порушив процесуальне право відповідача на оскарження ухвали від 25.02.2009 р. в порядку ст. 63 ГПК України, а ч. 1 ст. 79 ГПК України не ставить зупинення провадження у справі в залежність від прийняття апеляційної скарги до провадження, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

При цьому, слід зазначити, що перелік підстав для зупинення провадження у справі, наведених у ст. 79 ГПК України, є вичерпним.

Отже, ст. 79 ГПК України не містить такої підстави для зупинення провадження у справі як-то апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р. не підлягає задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що на дату прийняття оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р. була прийнята апеляційним господарським судом до провадження.

Відносно тверджень відповідача про те, що господарський суд першої інстанції порушив вимоги ст. ст. 106, 91 ГПК України, оскільки не надіслав одержаної апеляційної скарги разом зі справою апеляційному господарському суду, апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р., якою відповідачу зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду, була направлена Господарським судом м. Києва до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р. залишено без розгляду зустрічний позов ТОВ ”КНТ” (відповідач у даній справі) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з ненаданням ТОВ ”КНТ” (відповідачем у даній справі) позовної заяви з доданими до неї документами, що були повернуті Господарським судом м. Києва разом з ухвалою від 25.02.2009 р.

Відносно тверджень відповідача про те, що він заперечує отримання товару на загальну суму 57 600,00 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000143 від 14.07.2008 р. апеляційний господарський суд зазначає, що в заяві вих. № 19/04-09 від 19.04.2009 р. про відкликання та залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи відповідач підтвердив, що відповідно до видаткової накладної № РН-0000143 від 14.07.2008 р. товар було отримано.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м.Києва від04.03.2009р. у справі №54/151 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Справу № 54/151 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді