Рішення

від 12.05.2009 по справі 31/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09                                                                                           Справа№ 31/39

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства „Експрес-меблі”, м. Львів

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

про:стягнення 29924,74 грн.

Суддя: Артимович В.М.                                                                                         Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Моргаєв Є.О. –представник;

від відповідача:не з”явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства „Експрес-меблі”, м. Львів, надалі –відповідач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення 29924,74 грн., в тому числі основний борг в сумі 27346,24 грн. та пеню в сумі 2578,50 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 29.04.2009 р.

В судове засідання 29.04.2009 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 12.05.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач в судове засідання 12.05.2009 р. не з'явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 12.05.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 18.05.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 19.09.2007 р. укладено договір № ТП-840. Згідно умов договору позивач зобов”язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач в свою чергу зобов'язався приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до п. 3.1 ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які складаються на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Відповідно до п. 3.4 договору відповідач зобов”язаний оплатити вартість товару протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання кожної партії товару.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач, всупереч умовам договору не виконав зобов'язання з оплати за поставлений йому товар. Станом на час слухання справи в суді заборгованість відповідача за отриманий товар складає 27346,24 грн., що, зокрема, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2009 р. та накладними № 2/2008 від 20.08.2008 р. на суму 9084,47 грн., № 1/0710 від 07.10.2008 р. на суму 6470,66 грн., № 3/0710 від 07.10.2008 р. на суму 8455,88 грн., № 2/0710 від 07.10.2008 р. на суму 8615,40 грн.

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2578,50 грн. за несвоєчасну оплату поставленого товару за період із 21.09.2008 р. до 23.03.2009 р. є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Експрес меблі”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (79008, вул. Галицька, 4, м. Львів; код ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства „Експрес-меблі” (79053, вул. Холодноярська, 59, м. Львів; код ЄДРПОУ 22416557) основний борг в сумі 27346,24 грн., пеню в сумі 2578,50 грн., сплачене державне мито в сумі 299,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

         3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя                                                                                             Артимович В.М.