Постанова

від 15.05.2014 по справі 5008/276/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Справа № 5008/276/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу виконуючого обов'язків прокурора міста Ужгорода № 74-1587вих.14 від 20.03.2014р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013р.

у справі № 5008/276/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» (надалі ТзОВ «Успіх») с. Руська Мокра, Тячівський р-н

до відповідача Руськомокрянської сільської ради, с. Руська Мокра, Тячівський р-н.

про визнання права власності,

з участю представників:

від прокуратури: Макогон Ю.І. - прокурор відділу

від позивача: Радь І.І. - представник (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача : не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,28 ГПК України. Клопотання про здійснення фіксації судового процесу та заяв про відвід суддів від сторін не поступало.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013р. (суддя О.В. Васьковський) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ТзОВ „Успіх" право власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13, площею 10,6 кв.м.; приміщення №14, площею 18,5 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що добросовісність набуття позивачем у володіння спірного адмінбудинку та користування ним більше десяти років підтверджується матеріалами справи та є підставою у відповідності до ст.344 ЦК України для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, виконуючим обов'язки прокурора міста Ужгорода подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Зокрема скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що спірне майно у ТзОВ «Успіх» знаходилося у користуванні на підставі договору оренди, не було досліджено чи був продовжений строк договору оренди, також не було встановлено чи були у ЗАТ «Смерека-2» повноваження для передачі спірного майна.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. в склад колегії суддів для розгляду справи №5008/276/2012 введено суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2014р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, а прийнято апеляційну скаргу до провадження і призначено до розгляду на 15.04.2014р.

Ухвалою суду від 15.04.2014р. розгляд справи відкладено на 06.05.2014р.

Ухвалою суду від 06.05.2014р. розгляд справи відкладено на 15.05.2014р.

Прокурор в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю, просить рішення суду скасувати та відмовити в позові.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2014р. та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з»явився, надіслав листа № 47 від 12.05.2014р., в якому зазначено, що Руськомокрянська сільської ради позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення учасників судового спору, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх» звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом про визнання за ним в порядку набувальної давності права власності на будівлю адмінбудинку за адресою: с. Руська-Мокра, вул. Миру,182, Тячівського району, Закарпатської області (а.с. 2-4 том І).

Спір виник між ТзОВ «Успіх» та Руськомокрянською сільською радою з приводу володіння та користування адміністративною будівлею, другий поверх якої займає позивач на підставі договору оренди від 01.12.1999р., укладеного між ТзОВ „Успіх" та ЗАТ „Смерека-2".

В ході розгляду справи по суті, з метою встановлення об»єктивної істини у зв'язку з різною нумерацією об'єкта спору, судом першої інстанції було призначено та експертними установами проведено дві будівельно-технічні експертизи щодо ідентифікації спірного нерухомого майно.

Згідно експертного висновку №137 від 18.12.2012р. за адресою: с. Руська-Мокра, вул. Миру,182 знаходиться дерев'яний, одноповерховий житловий будинок, а цегляна двоповерхова адміністративна будівля, з лінійними розмірами: довжиною 18,0 м. ширина 12,5 м., розташована по вул. Миру, 225, в с. Руська-Мокра (а.с. 115-127 том І).

Згідно експертного висновку №176 від 14.11.2013р. адміністративна будівля - цегляна двоповерхова, з лінійними розмірами: довжиною 18,0 м. ширина 12,5 м., розташована по вул. Миру, 225, в с. Руська-Мокра, на день проведення експертизи приміщення першого поверху використовується Руськомокрянською сільською радою та бібліотекою. Приміщення ТзОВ «Успіх» розміщені на другому поверсі адмінбудівлі (а.с. 41-49 том ІІ).

04.12.2013р. позивачем на підставі ст.22 ГПК України було подано заяву про уточнення характеристик предмету позовних вимог у справі № 5008/276/2012, в якій зазначає, що предметом позову є будівля лісопункту «Комсомольський» («Мокрянський») за адресою: с. Руська-Мокра, вул. Миру,225, Тячівського району, Закарпатської області (а.с. 66-67 том ІІ).

10.12.2013р. позивачем на підставі ст.22 ГПК України було подано заяву про зменшення позовних вимог у справі № 5008/276/2012, в якій просить суд визнати за ТзОВ «Успіх» право власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: с. Руська-Мокра, вул. Миру,225, Тячівського району, Закарпатської області, а саме: приміщення № 12 площею 21,8 кв.м.; приміщення № 13 площею 10,6 кв.м.; приміщення № 14 площею 18,5 кв.м. (а.с. 78-79 том ІІ).

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З аналізу правової позиції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається зі змісту заяви про уточнення характеристик предмету позовних вимог (а.с.66-67 т.ІІ), позивач вважає, що предмет спору не змінився. Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням та звертає увагу позивача, що у позовній заяві ТзОВ «Успіх» (06.04.2012р.) просив визнати право власності на будівлю адмінбудинку за адресою: с. Руська Мокра, вул. Миру, 182, Тячівського району, Закарпатської області, у заяві про уточнення характеристик предмету позовних вимог вказує, що предметом позову є будівля лісопункту «Комсомольський» («Мокрянський») за адресою: с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, Тячівського району, Закарпатської області, а у заяві про зменшення позовних вимог (а.с.78-79 т.ІІ) просить визнати право власності на нежитлові приміщення № 12, 13, 14 другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, Тячівського району, Закарпатської області

Оскільки заява про зменшення позовних вимог прийнята судом першої інстанції до розгляду та задоволена, суд апеляційної інстанції вважає, що це є порушенням норм процесуального права та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції згідно зі ст.104 ГПК України.

Щодо до вимог ТзОВ «Успіх», заявлених у позовній заяві про визнання права власності на будівлю адмінбудинку за адресою: с. Руська Мокра, вул. Миру, 182, Тячівського району, Закарпатської області, то такі не можуть бути задоволені, оскільки з врахуванням матеріалів справи позивачем зазначена не вірна адреса спірної адмінбудівлі.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом неправильно застосовано норми процесуального права, тому його слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст.ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу виконуючого обов'язків прокурора міста Ужгорода № 74-1587вих.14 від 20.03.2014р. задоволити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013р. у справі № 5008/276/2012 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

4. Справу повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.