Постанова

від 16.12.2014 по справі 5008/276/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа № 5008/276/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Ужгорода за № 74-7611вих14 від 24.10.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року

у справі № 5008/276/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх», с. Руська Мокра Тячівського району Закарпатської області

до відповідача: Руськомокрянської сільської ради, с. Руська Мокра Тячівського району Закарпатської області

про визнання права власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення № 12, площею 21,8 кв.м.; приміщення № 13, площею 10,6 кв. м.; приміщення № 14, площею 18,5 кв.м.

за участю представників:

прокурора (скаржника): Макогон Ю.І. - посвідчення № 020325 від 06.09.2013 року;

від позивача: Маркусь М.І. - довіреність № 3 від 20.09.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Успіх» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Руськомокрянської сільської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення № 12, площею 21,8 кв.м.; приміщення № 13, площею 10,6 кв. м.; приміщення № 14, площею 18,5 кв.м.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. у даній справі рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014р. рішення місцевого суду та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до Господарського суду Закарпатської області для здійснення нового розгляду.

В постанові Вищого господарського суду зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги, на те, що за змістом ст. 344 ЦК України обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є таке: майно може бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном набуття права власності. Також, суду першої інстанції слід було мати на увазі, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник або особа, яка вважає себе власником майна, проте визначивши відповідачем сільську раду, суд зазначені обставини не дослідив.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року (суддя Ремецькі О.Ф.) позов задоволено повністю. Суд виніс рішення, яким визнав за ТзОВ «Успіх» право власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13, площею 10,6 кв. м.; приміщення №14, площею 18,5 кв.м.

Не погоджуючись з даним рішенням, прокурор міста Ужгорода подав апеляційну скаргу за № 74-7611вих14 від 24.10.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що позивач займаючи приміщення будівлі Руськомокрянської сільської ради по вул. Миру, 225, ТзОВ «Успіх» недобросовісно заволодів ними, знав і повинен був знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності на спірне майно.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-04/7035/14 від 26.11.2014 року), в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року залишити без змін.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідачем було подано до суду лист № 88 від 12.12.2014 року, в якому просив розглядати справа за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.1996 року між Організацією орендарів Усть-Чорнянського лісокомбінату виробничо-торгового лісозаготівельного об'єднання «ЗАКАРПАТЛІС» та ТзОВ «Спільне Українсько-болгарське підприємство з іноземними інвестиціями «АТАD K» було укладено установчий договір про створення та діяльність ЗАТ фірми «СМЕРЕКА-2». Згідно умов установчого договору сторони домовились про створення та діяльність на території України ЗАТ фірми «СМЕРЕКА-2».

В подальшому, 01.12.1999 р. між ТзОВ «Успіх» та ЗАТ «Смерека-2» було укладено договір оренди приміщення двох кімнат на другому поверсі спірної будівлі за адресою с. Руська Мокра, вул. Миру, 182. Строк дії договору - один рік.

15.01.2001 р. між позивачем та ЗАТ «Смерека-2» було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна - адмінбудинку у зв'язку з тим, що ТзОВ «Успіх» надало послуги ЗАТ «Смерека-2», а саме: здійснило очистку лісосіки під посадку, виконало послуги по утриманню автодоріг та мостів, а також ТОВ «Успіх» прийняло на роботу лісорубів та водіїв в свій штат. Згідно даного акту ЗАТ «Смерека-2» передало, ТОВ «Успіх» приймає адмінбудинок за адресою с. Руська Мокра, вул. Миру, 182, Тячівського району, Закарпатської області.

17.06.2003р. Руськомокрянською сільською радою було прийнято рішення №7 «Про обстеження земельних ділянок несільськогосподарського призначення ТзОВ «Успіх», яким вирішено закріпити земельну ділянку розміром 1,96 га за ТзОВ «Успіх» згідно акту обстеження земель несільськогосподарського призначення, на яких розташовані: гараж, пилорама, цех, ремонтна майстерня, адміністративний будинок, склад деревини, територія для відходів виробництва.

У ході проведення двох будівельно-технічних експертиз, на момент розгляду справи судом, у зв'язку з різною нумерацією, ідентифіковано нерухоме майно, яке є об'єктом спору, судом встановлено, що спір виник щодо адміністративної будівлі - згідно експертного висновку цегляна двоповерхова, з лінійними розмірами: довжиною 18,0 м. ширина 12,5 м. розташована по вул. Миру, 225, в с.Руська Мокра (далі - адмінбудинок).

Сторони не надали до суду доказів щодо документального підтвердження моменту створення спірного адмінбудинку та не надали доказів проведення первинної технічної інвентаризації об'єкту нерухомості.

Позивач і відповідач надали пояснення що адмінбудинок введений в експлуатацію в 1982 році, як адмінбудівля Комсомольського лісопункту (перейменований на Мокрянський лісопункт) Усть-Чорнянського лісокомбінату. У письмовому зверненні депутатів, наданого у матеріали справи головою сільської ради, випливає, що в 1992 році в с. Руська Мокра було відновлено Руськомокрянську сільську раду і загальними зборами селян було визначено місце розміщення місцевого самоврядування - перший поверх адмінбудівлі Комсомольського лісопункту.

Позивач стверджує, що на підставі додатку № 2 до установчого договору про створення ЗАТ фірми «Смерека-2» організацією орендарів Усть-Чорняського лісокомбінату виробничо-торгового лісозаготівельного об'єднання «Закарпатліс» передано в статутний фонд ЗАТ «Смерека-2» майна, в т.ч. нерухомість, інвентар та рухоме майно Комсомольського (Мокрянського) лісопункту, що знаходилось в с. Руська Мокра Тячівського району.

Позивач стверджує, що ЗАТ фірми «Смерека-2» отримало від Усть-Чорнянського лісокомбінату все належне йому рухоме та нерухоме майно Комсомольського (Мокрянського) лісопункту (с. Руська Мокра Тячівського району). А з січня 2001 року ТОВ «Успіх» утримує будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту та добросовісно, відкрито та безперервно нею користується.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Це право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 344 цього ж кодексу передбачено особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Зазначена стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю: набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) має тільки суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, суд повинен мати на увазі, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України); володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Виходячи з вимог даної норми матеріального права набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Так, матеріалами справи встановлено факт існування двох будівель - будівля гуртожитку «Яновець» та адмінбудинок Комсомольського лісопункту.

За угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТзОВ «Успіх» існували відносини оренди, які припинились. Орендованим майном був гуртожиток «Яновець», будівля що знаходиться в 15 км від с. Руська Мокра та не є предметом спору в даній справі.

Під час розгляду справи були проведені дві судові будівельно - технічні експертизи, відповідно до висновків яких встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Успіх» та Руськомокрянська сільська рада займають спірну будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а не за номером 182.

Відтак, за угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» існували відносини оренди стосовно будівлі адмінбудинку колишнього гуртожитку «Яновець», а не будівлі адмінбудинку по вул. Миру, 225, с. Руська Мокра. Окрім того, відповідно до п. 3 Угоди, строк дії угоди складав рік, тобто до 01.12.2000р. Закінчення строку дії Договору є підставою для припинення зобов'язань сторін. Доказів продовження строку дії угоди не існує. Також матеріалами справи не підтверджено виконання сторонами такої угоди щодо передачі майна, його оплати, тощо. Відтак, відносини, які могли виникнути з такої угоди припинились 01.12.2000р.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що спірне майно не перебувало у користуванні позивача за наявності у останнього відповідного юридичного титулу.

Матеріалами справи підтверджено факт припинення державної реєстрації господарюючого суб'єкту ВАТ «Усть-Чорнянський лісокомбінат», яким при створенні ЗАТ «Смерека-2» передавалось спірне нерухоме та рухоме майно.

Так, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.12.20013р. вбачається, що ВАТ «Усть-Чорнянський лісокомбінат» є припиненим з 19.07.2006р. за рішенням суду в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Відповідно до довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації № 09/230 від 01.06.2012 року, у смт. Руська Мокра немає об'єктів нерухомого майна, які б належати ЗАТ «Смерека-2» чи ЗАТ «Смерека», як і немає таких в Тячівському районі.

Станом на даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні відомостей щодо ЗАТ «Смерека-2».

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник або особа, яка вважає себе власником майна .

Враховуючи факт припинення державної реєстрації ВАТ «Усть-Чорнянський лісокомбінат», ЗАТ «Смерека-2» та перебування у спірній будівлі Руськомокрянської сільської ради, яка претендує на спірне майно, позивачем правомірно зазначено останнього відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено факт безперервного, добросовісного та відкритого володіння спірним майном з боку позивача.

Так, при огляді приміщень адмінбудівлі на день проведення експертизи виявлено, що відповідно до плану приміщень першого та другого поверху, приміщення першого поверху, а саме поз. 2, 3, 4, 5, 7, 10 використовуються Руськомокрянською сільською радою, як адмінприміщення, приміщення поз. 9, 8 - бібліотека, приміщення другого поверху, а саме поз.12, 13, 14 використовуються ТзОВ «Успіх», як адмінприміщення, приміщення поз.19, 18, 16, 17 знаходяться в занедбаному стані.

Рішенням Руськомокрянської сільської ради від 23.09.2002р. №12 було вирішено передати ТзОВ «Успіх» автомобіль Урал в обмін на оренду першого поверху адмінбудівлі строком на 4 роки.

28.03.2005р. між ТОВ «Успіх» та відділом культури Тячівської райдержадміністрації було укладено договір оренди приміщення під бібліотеку на першому поверсі адмінбудинку в с. Руська Мокра.

В матеріалах справи міститься Акт від 16.06.2003 року, який погоджений головою Р.Мокрянської сільської ради, в якому зазначено, що за результатами комісійного обстеження земельної ділянки, яку займає ТОВ «Успіх» встановлено межі земельної ділянки та перелік майна (в т.ч. адмінбудівлі), яку використовує позивач.

Твердження прокурора про те, що позивач недобросовісно заволодів вказаним приміщенням не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги та визнано за позивачем право власності на нежитлові приміщення, згідно плану приміщень другого поверху (додаток до висновку №137від 18.12.2012 та 176 судової будівельної-технічної експертизи від 14.11.13) другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення: №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13 площею 10,6 кв.м.; приміщення №14 площею 18,5 кв. м.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року є законне і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2014 року.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Якімець Г.Г.