Рішення

від 02.10.2014 по справі 5008/276/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2014р. Справа № 5008/276/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Успіх", с. Руська Мокра, Тячівський район

до відповідача Руськомокрянської сільської ради, с. Руська Мокра, Тячівський район

про визнання права власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13, площею 10,6 кв. м.; приміщення №14, площею 18,5 кв.м.

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Ковальова М.В. - представник за довіреністю №1 від 20.11.2013р.

від відповідача - Барна А.М. - голова Руськомокрянської сільської ради

від прокуратури - Домніцький А.А. - прокурор відділу прокуратури м. Ужгород

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Успіх", с. Руська Мокра, Тячівський район звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Руськомокрянської сільської ради, с. Руська Мокра, Тячівський район про визнання права власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13, площею 10,6 кв. м.; приміщення №14, площею 18,5 кв.м.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. у даній справі рішення господарського суду Закарпатської області від 11.12.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014р. рішення місцевого суду та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано з підстав, зазначених в ній, справу направлено до Господарського суду Закарпатської області для здійснення нового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2014р. справу №5008/276/2012 прийнято судом до провадження та призначено до розгляду на 20.08.2014р.

Судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України неодноразово оголошувались перерви в судовому засіданні, а саме, 20.08.2014р. на 08.09.2014р., 08.09.2014р. на 15.09.2014р., 15.09.2014р. на 22.09.2014р., а також 22.09.2014р. на 02.10.2014р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про їх уточнення за результатами проведеної судової експертизи, з підстав, викладених в них, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 17.07.2014р. просить суд взяти до уваги те, що матеріалами справи встановлено факт існування двох будівель - будівля гуртожитку «Яновець» та адмінбудинок Комсомольського лісопункту. За угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» існували відносини оренди, які припинились. Орендованим майном був гуртожиток «Яновець», будівля що знаходиться в 15 км від с. Руська Мокра та не є предметом спору в даній справі.

Під час розгляду справи, були проведені дві судові будівельно - технічні експертизи, відповідно до висновків яких встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Успіх" та Руськомокрянська сільська рада займають спірну будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а не за номером 182. Крім цього, експертними висновками підтверджено, що ТОВ «Успіх» займає приміщення другого поверху, а Руськомокрянська сільська рада та бібліотека, за згоди ТОВ «Успіх», займають приміщення першого поверху спірної будівлі.

Окрім того, за угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» існували відносини оренди стосовно будівлі адмінбудинку колишнього гуртожитку «Яновець», а не будівлі адмінбудинку по вул. Миру. 225, с. Руська Мокра.

Відповідно до п. 3 Угоди, строк дії угоди складав рік, тобто, до 01.12.2000р. Закінчення строку дії Договору є підставою для припинення зобов'язань сторін. Доказів продовження строку дії угоди не існує. Крім того, не підтверджено також і виконання сторонами такої угоди щодо передачі майна, його оплати, тощо. Відтак, відносини, які могли виникнути з такої угоди припинились 01.12.2000р.

Зазначає, що з січня 2001 року ТОВ «Успіх» почало володіти будівлею Комсомольського (Мокрянського) лісопункту (спірна будівля) з відома власника ЗАТ «Смерека-2». Це не було недобросовісне володіння, але і не було орендне. Внаслідок великої повені, що мала місце на території Закарпатської області, між ЗАТ „Смерека-2" та ТОВ «Успіх» склалися господарські відносини, у зв'язку чим ТОВ «Успіх» здійснило благоустрій земель після повені та надало послуги з очистки лісосік та з утримання автодоріг та мостів, що знаходилися на балансі ЗАТ «Смерека-2». У зв'язку з чим ТОВ «Успіх» отримало у володіння від ЗАТ' «Смерека-2» будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту.

Стверджує, що матеріалами справи підтверджений факт добросовісного, безперервного та відкритого володіння ТОВ «Успіх» спірним майном за адресою с. Руська Мокра, вул. Миру 225 більше 10 років та його утримання.

Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні з урахуванням висновків ВГСУ у даній справі та просить суд взяти до уваги те, що сільська рада починаючи з 1992 року знаходиться у будівлі колишнього лісопункту, що була збудована у 1980-82 рр. Будівництво лісопункту, у якому тепер знаходиться Руськомокрянська сільська рада, здійснювалося господарським способом силами мешканців села, працівниками лісопункту та підприємства «Інтергаз», яке прокладало газопровід «Союз». Організація орендарів Усть-Чорнянського лісокомбінату виробничо-торгового лісозаготівельного об'єднання «Закарпатліс» передало до статутного фонду ЗАТ «Смерека-2» (сьогодні ТОВ «Успіх») гуртожиток «Яновець», який побудований та введений в експлуатацію у 1960 році та знаходиться в ур. Яновець, після чого кульковою ручкою навмисно була дописана адреса «вул. Миру 182» для того, щоб заволодіти саме будівлею колишнього Комсомольського лісопункту.

Гуртожитки будувались в лісі, ближче до лісозаготівельних ділянок та мали специфічну архітектуру (великі спальні приміщення, до кожного кухня та спеціальні сушки для робочого одягу). Тому гуртожитки, що передавались до статутного фонду ЗАТ «Смерека-2» мали назву та не мали адреси. Гуртожиток «Яновець», який побудований в 1960 році, про що говорить його залишкова вартість, та адмінбудівля Комсомольського лісопункту (маленькі кабінети для одного працівника), побудована в 1982 році - це дві різні будівлі з різними призначеннями. За таких обставин стверджує, що ТОВ «Успіх» жодним чином не доведено законність володіння чи користування приміщенням колишнього Комсомольського лісопункту, а нині - адмінбудівлею Руськомокрянської сільської ради, що знаходиться по вул. Миру, 225 у с. Руська Мокра Тячівського району Закарпатської області.

Прокурор на виконання вимог суду подав письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, в обгрунтування своєї позиції вказує на відповідну судову практику при вирішенні відповідних спорів, а саме, Постановою Вищого господарського суду України №5006/32/206пн/2012 від 03 липня 2013 року колегія суддів вказує на те, що володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Поряд з цим встановлено, що вже на рішенні десятої сесії четвертого скликання «Про вирішення питання адмінбудинку Мокрянського л/та» від 2004 року, у позивача мали виникнути сумніви щодо добросовісності володіння вказаною будівлею. Крім того, вказане підтверджується й тим, що в 2010 році в місцевій газеті було опубліковано оголошення про те, що на території сільської ради с. Руська Мокра знаходиться безгосподарська споруда. Це також спростовує твердження про те, що позивач відкрито і безперервно володів вказаним майном.

Спочатку позивач посилався на договір оренди приміщення між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» як на підставу для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Однак, відповідно до Додаткових пояснень позивача від 01.09.2014 останній вказує, що орендні відносини щодо адмінбудівлі відсутні, а наявна в матеріалах справи угода від 01.12.1999р. не стосується спірної

будівлі, що знаходиться за адресою с. Руське Мокре, 225.

Тобто, вже це вказує про відсутність такої ознаки, як добросовісність

володіння спірним майном, оскільки не було законної підстави для його

заволодіння ТОВ «Успіх».

Також позивачем не було подано жодного доказу, щоб підтверджували

фактичне перебування та утримання спірного майна більше 10 років. Тоді як,

згідно відповіді з ДПІ в Тячівському районі Міндоходів і зборів в Закарпатській області від 19.09.2014 року №5240/15-29, відомості про земельну ділянку, що знаходиться за адресою в с. Руська Мокра, 225 за ТОВ „Успіх" - відсутні. Крім того, Актами про порушення ПКЕЕ №95265 від 31.01.2012, №101174 від 29.11.2012, №99974 від 29.04.2013 року, застосовано штрафні санкції за самовільне підключення до електромережі. У всіх вказаних випадках сплата проводилася саме Руськомокрянською сільською радою, що свідчить про добросовісність володіння вказаною будівлею саме за сільською радою, а не за ТОВ «Успіх».

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами та прокурором документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно установчого договору від 15.02.1996 року про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства фірми „СМЕРЕКА-2" Організація орендарів Усть-Чорнянського лісокомбінату виробничо-торгового лісозаготівельного об'єднання „ЗАКАРПАТЛІС" та товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-болгарське підприємство з іноземними інвестиціями „АТАD K" сторони домовились про об'єднання свого майна та підприємницьку діяльності (стаття 3 установчого договору).

01.12.1999 р. між ТзОВ „Успіх" та ЗАТ „Смерека-2" було укладено договір оренди приміщення двох кімнат на другому поверсі спірної будівлі за адресою с. Руська Мокра, вул. Миру, 182.

15.01.2001 р. між позивачем та ЗАТ „Смерека-2" було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна - адмінбудинку у зв'язку з тим, що ТзОВ „Успіх" надало послуги ЗАТ „Смерека-2, а саме: здійснило очистку та здало лісосіки під посадку, виконало та надалі виконує послуги по утриманню автодоріг та мостів, а також враховуючи те, що ТОВ „Успіх" прийняло на роботу лісорубів та водіїв в свій штат, ЗАТ „Смерека-2" передає, ТОВ „Успіх" приймає адмінбудинок за адресою с. Руська Мокра, вул. Миру, 182, Тячівського району, Закарпатської області.

17.06.2003р. Руськомокрянською сільською прийнято рішення №7 „Про обстеження земельних ділянок несільськогосподарського призначення ТзОВ „Успіх", де вирішено закріпити земельну ділянку розміром 1,96 га за ТзОВ „Успіх" згідно акту обстеження земель несільськогосподарського призначення, на яких розташовані: гараж, пилорама, цех, ремонтна майстерня, адміністративний будинок, склад деревини, територія для відходів виробництва.

У ході проведення двох будівельно-технічних експертиз, на момент розгляду справи судом, у зв'язку з різною нумерацією, ідентифіковано нерухоме майно, яке є об'єктом спору. Отже, спір виник щодо адміністративної будівлі - згідно експертного висновку цегляна двоповерхова, з лінійними розмірами: довжиною 18,0 м. ширина 12,5 м. розташована по вул. Миру, 225, в с.Руська Мокра (далі - адмінбудинок).

Сторони не надали документального підтвердження моменту створення адмінбудинку та не надали доказів проведення первинної технічної інвентаризації цього об'єкту нерухомості. Позивач і відповідач надали пояснення що адмінбудинок введений в експлуатацію в 1982 році, як адмінбудівля Комсомольського лісопункту (перейменований на Мокрянський лісопункт) Усть-Чорнянського лісокомбінату. У письмовому зверненні депутатів, наданого у матеріали справи головою сільської ради, випливає, що в 1992 році в с. Руська Мокра було відновлено Руськомокрянську сільську раду і загальними зборами селян було визначено місце розміщення місцевого самоврядування - перший поверх адмінбудівлі Комсомольського лісопункту.

Позивач стверджує, що на підставі протоколу засідання ради орендарів Усть-Чорнянського лісокомбінату від 12.02.1996р., 15.02.1996р. Організацією орендарів Усть-Чорняського лісокомбінату виробничо-торгового лісозаготівельного об'єднання „Закарпатліс" передано в статутний фонд ЗАТ „Смерека-2" майна, в т.ч. нерухомість, інвентар та рухоме майно Комсомольського (Мокрянського) лісопункту, що знаходилось в с. Руська Мокра Тячівського району.

Відповідно до зазначених вище документів ЗАТ „Смерека-2" отримало від Усть-Чорнянського лісокомбінату все належне йому рухоме та нерухоме майно Комсомольського (Мокрянського) лісопункту (с. Руська Мокра Тячівського району). Відтак, саме на цій підставі з січня 2001 року ТОВ „Успіх" утримує будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту та добросовісно, відкрито та безперервно нею користується.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Це право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 344 цього ж кодексу передбачено особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Зазначена стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю:

- набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

- володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) має тільки суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, суд повинен мати на увазі, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

- володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Виходячи з вимог даної норми матеріального права набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Матеріали справи свідчать про те, що спірне майно не перебувало у користуванні позивача за наявності у останнього відповідного юридичного титулу. Так, матеріалами справи встановлено факт існування двох будівель - будівля гуртожитку «Яновець» та адмінбудинок Комсомольського лісопункту. За угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» існували відносини оренди, які припинились. Орендованим майном був гуртожиток «Яновець», будівля що знаходиться в 15 км від с. Руська Мокра та не є предметом спору в даній справі.

Під час розгляду справи були проведені дві судові будівельно - технічні експертизи, відповідно до висновків яких встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Успіх" та Руськомокрянська сільська рада займають спірну будівлю Комсомольського (Мокрянського) лісопункту за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а не за номером 182.

Відтак, за угодою від 01.12.1999р. між ЗАТ «Смерека-2» та ТОВ «Успіх» існували відносини оренди стосовно будівлі адмінбудинку колишнього гуртожитку «Яновець», а не будівлі адмінбудинку по вул. Миру. 225, с. Руська Мокра. Окрім того, відповідно до п. 3 Угоди, строк дії угоди складав рік, тобто, до 01.12.2000р. Закінчення строку дії Договору є підставою для припинення зобов'язань сторін. Доказів продовження строку дії угоди не існує. Також матеріалами справи не підтверджено виконання сторонами такої угоди щодо передачі майна, його оплати, тощо. Відтак, відносини, які могли виникнути з такої угоди припинились 01.12.2000р.

Також матеріалами справи підтверджено факт припинення державної реєстрації господарюючих суб'єктів, якими при створенні ЗАТ „Смерека-2" та ТОВ „Успіх" передавалось їм відповідне нерухоме та рухоме майно, інвентар, матеріали, тощо. Так, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.12.20013р. вбачається, що ВАТ „Усть-Чорнянський лісокомбінат" є припиненим з 19.07.2006р. за рішенням суду в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Разом з тим, враховуючи факт припинення державної реєстрації ВАТ „Усть-Чорнянський лісокомбінат" та ЗАТ „Смерека-2" та перебування у спірній будівлі Руськомокрянської сільської ради, позивачем було зазначено відповідачем дану особу. Так, при огляді приміщень адмінбудівлі на день проведення експертизи виявлено, що відповідно до плану приміщень першого та другого поверху, приміщення першого поверху, а саме поз. 2, 3, 4, 5, 7, 10 використовуються Руськомокрянською сільською радою, як адмінприміщення, приміщення поз. 9, 8 - бібліотека, приміщення другого поверху, а саме поз.12, 13, 14 використовуються ТзОВ „Успіх", як адмінприміщення, приміщення поз.19, 18, 16, 17 знаходяться в занедбаному стані.

Стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна; встановлення характеру володіння (добросовісне і недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна - упродовж 10 років, а для рухомого майно - 5 років).

Відтак, суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю, крім безперервного відкритого володіння упродовж 10 років нерухомим майном, є встановлення обставин добросовісного заволодіння таким майном у розумінні приписів ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, тобто коли особа не знала і не могла знати, що вона заволоділа чужим майном.

Матеріалами справи підтверджено факт безперервного, добросовісного та відкритого володіння спірним майном з боку позивача, а саме: рішенням третьої сесії четвертого скликання Руськомокрянської сільської ради від 23.09.2002р. №12 було вирішено передати ТОВ „Успіх" автомобіль Урал у власність по умовній вартості в обмін на оренду першого поверху адмінбудівлі строком на 4 роки; 28.03.2005р. між ТОВ „Успіх" та відділом культури Тячівської райдержадміністрації було укладено договір оренди приміщення під бібліотеку на першому поверсі адмінбудинку в с. Руська Мокра; за результатами комісійного обстеження земельної ділянки, яку займає ТОВ „Успіх", та погодженого головою Р.Мокрянської сільської ради, встановлено межі земельної ділянки та перелік майна (в т.ч. адмиінбудівлі), яку використовує позивач.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог. Доказів про те, що позивач недобросовісно заволодів вказаним приміщенням не надано і цього факту відповідачем не доведено. Добросовісність набуття та строк більше десяти років, підтверджується наданими до матеріалів справи документами. Відтак вимоги позивача слід задоволити та визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення, згідно плану приміщень другого поверху (додаток до висновку №137від 18.12.2012 та 176 судової будівельної-технічної експертизи від 14.11.13) другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення: №12, площею 21,8 кв.м.; приміщення №13 площею 10,6 кв.м.; приміщення №14 площею 18,5 кв. м.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Успіх" (с. Руська Мокра, вул. Миру, 182, Тячівського району, код ЄДРПОУ 20447523) право власності на нежитлові приміщення другого поверху будівлі адмінбудинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Руська Мокра, вул. Миру, 225, а саме: приміщення №12, площею 21,8кв.м.; приміщення №13, площею 10,6кв.м.; приміщення №14, площею18,5 кв.м.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 14.10.2014р.

Суддя О.Ф. Ремецькі