Рішення

від 04.06.2009 по справі 25/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/69

04.06.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства „Страхова компанія  «Солідарність»

до Акціонерного  комерційного банку „Європейський ”

про стягнення заборгованості  

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача  :        Шляхов М.М. (довіреність  від 06.02.2009);

          від відповідача :    Мідляр В.В. (довіреність №13 від 12.03.2009).

В судовому засіданні 4 червня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія «Солідарність» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку „Європейський ” (надалі –відповідач, Банк) про стягнення 311 780,22 грн. в тому числі боргу з повернення депозиту в сумі 300 000,00 грн., процентів за користування коштами в розмірі 6 147,95 грн., пені за прострочення терміну повернення коштів в розмірі 5 204,52 грн. та 3% річних  в розмірі  427,77 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача  320 394,32 грн., в тому числі боргу з повернення депозиту в сумі 300 000,00 грн., процентів за користування коштами в розмірі 6 147,95 грн., пені  за прострочення терміну  повернення коштів в розмірі 7 959,85 грн. та 3% річних  в розмірі  654,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов'язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проти позову в судовому засіданні  заперечував  посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 14.05.2009 № 293 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов'язаннях лише після припинення дії мораторію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Генеральний договір банківського вкладу (депозиту) № 1116001 (надалі –Договір-1 ), предметом якого є прийняття Банком від Вкладника  грошових коштів  на вкладний рахунок № 26514001116001  з  зобов'язаний  їх повернення після закінчення строку та з виплатою процентів на умовах визначених в окремих додаткових договорах. Згідно з п. 2.1 Договору-1 внесення коштів на вкладний рахунок  відбувається  протягом строку його дії на підставі Додаткових договорів.

14 березня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Додатковий договір №1 до Генерального договору банківського вкладу (надалі –Договір-2), згідно умов якого Вкладник перераховує  на вкладний рахунок № 26514001116001 в Київській  філії Банку відповідача   грошові кошти в сумі 300 000,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору-2 в редакції Додаткової угоди №3 від 17.09.2008 року визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 17 % річних.

Згідно з п.2.2 Договору-2 проценти нараховані за процентною ставкою, перераховуються Банком  на поточний рахунок Вкладника, вказаного у Договорі-1, щомісячно не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється нарахування.

На виконання умов Договору-2 позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 300 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №365 від 15.03.2009р. та не заперечується відповідачем.

Пунктом 1.2 Договору-2 в редакції Додаткової угоди №3 від 17.09.2008 строк повернення вкладу визначений датою –17.03.2009р.

Згідно із п. 3.3.4 Договору-1 після закінчення строку дії відповідного Додаткового договору, Банк зобов'язаний повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані згідно умов Договору-1 та відповідного Договору-2 проценти на його поточний рахунок.

Відповідно до п.3.1.3 Договору-2 по закінченню строку його дії, Вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до умов Договору-1 та Договору-2.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, 17.03.2009 року відповідач не повернув позивачу суму вкладу в розмірі 300 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування вкладом.

20.03.2009 року позивач направив відповідачу претензію за вихідним №201, в якому просив негайно повернути суму вкладу та сплатити нараховані проценти. Як зазначив позивач, відповіді на лист Банк не надав, суму вкладу не повернув.

Враховуючи закінчення терміну виконання зобов'язання по поверненню суми вкладу  17.03.2009 року, а також той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 1.2, 3.1.3 Договору-2, сума вкладу позивача в розмірі 300 000,00 грн. не була повернута позивачу, а саме не зарахована на його поточний рахунок, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми вкладу, а саме в сумі 300 000,00 грн. та в розмірі нарахованих процентів за користування вкладом в сумі 6147,95 грн.  

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 293 від 14.05.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в акціонерному комерційному банку «Європейський»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 15.05.2009 до 14.05.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач визнає, що грошові кошти в сумі 300 000,00 грн. (вклад) та нараховані проценти він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 15.05.2009, але порушив договірне зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов'язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.   

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.  

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 1116001 від 14.03.2007 року закінчився, тобто строк повернення вкладу настав, а банком сума депозитного вкладу не повернута, нараховані проценти на суму вкладу не сплачені, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 300000,00 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 6 147,95грн. (за лютий, березень 2009 року - по 16.03.2009) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Однак, у відповідності до ст. 85  Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 7 959,85грн.  не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що умовами Договору-1 передбачено нарахування процентів за користування вкладом у визначених розмірах лише до настання строку повернення вкладу (п. 2.4), за невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення суми вкладу у встановлений строк після дати виконання зобов'язання (17.03.2009), на підставі ст. 536, 625 ЦК України він зобов'язаний сплатити проценти за користування грошовими коштами в розмірі, визначеному ст. 625 ЦК України, а саме 3% річних, що нараховуються лише на суму вкладу.

Враховуючи те, що законодавство України не відносить стягнення суми 3% річних до фінансових санкцій, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 % річних за користування коштами позивача (з 17.03.2009 до 29.04.2009), що складає 641,16 грн., що розрахована наступним чином: 300000,00 грн. х 3% річних / 365 днів х 26 днів прострочення = 641,16 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 306 789,11 грн., в тому числі основного боргу в розмірі 300 000,00грн., нарахованих процентів за користування  вкладом  в розмірі 6 147,95 грн. та 3% річних за користування  коштами позивача  в розмірі 641,16 грн.

Судові витрати позивача у сумі 3235,81 грн. (3117,81 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Акціонерного  комерційного банку „Європейський” (ідентифікаційний код:19359904, адреса: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд.38/44) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Солідарність»(ідентифікаційний код 31521281, адреса: 04205, м. Київ, Просп.Оболонський,16 , р/р 2650100013227 в ВАТ «КБ «Хрещатик»у м Києві, МФО 300670) 306 789,11 грн. (триста шість тисяч сімсот  вісімдесят дев'ять гривень 11 копійок) та судові витрати в розмірі 3235,81 (три тисячі двісті тридцять п'ять гривень 81 копійку) грн.. Видати наказ.  

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                              С.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 12.06.2009р.