Ухвала

від 12.06.2009 по справі 36/36-11/211

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/36-11/211

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

12 червня 2009 р.                                                                                   № 36/36-11/211  

        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Суддів:Губенко Н.М.,Барицької Т.Л.,Мирошниченка С.В.,

перевіривши  касаційну скаргу

Київської міської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.04.2009

у справі№ 36/36-11/211господарського суду м. Києва  

за позовомТОВ "Овідій"

до

третя особаГоловного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)Київська міська рада

прота за зустрічним позовом

до провизнання договору продовженимГоловного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації)ТОВ "Овідій"виселення та стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року у справі № 36/36-11/211.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно вимог ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93  (в редакції від 25.03.2005 року), розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами становлять - 50 відсотків ставки, що підлягає  сплаті у разі  подання   заяви, для  розгляду  спору в першій інстанції, а із спорів  майнового  характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян і не  більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного  характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У резолютивній частині касаційної скарги оскаржувач просить скасувати постанову у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі № 36/36-11/211 в первісному позові про визнання договору оренди проводженим відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково: виселено ТОВ "Овідій” з нежилого приміщення;  стягнуто з ТОВ “Овідій” 46626,60 грн. боргу з орендної плати, неустойку в розмірі 331992,62 грн. та судові витрати. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Оскаржуваною постановою апеляційну скаргу ТОВ "Овідій" задоволено та прийнято нове рішення: первісний позов про визнання права на користування нежитловим приміщенням площею 512 м2 за адресою: м. Київ, вул. Сиренька, 29, на строк та на умовах Договору оренди нежилого приміщення від 01.11.1997 р. задоволено. В зустрічному позові про виселення ТОВ “Овідій” з нежитлового приміщення та про стягнення неустойки в розмірі 591752,26 грн. відмовлено повністю. Стягнуто з ТОВ “Овідій” 45645,59 грн. боргу з орендної плати та 90812,64 грн. орендної плати. В іншій частині рішення  господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі № 36/36-11/211 залишено без змін.

Оскільки заявник оскаржує постанову у даній справі в повному обсязі, то підлягає оплаті державним митом у встановленому розмірі і майнова, і немайнова вимога, які були розглянуті судом апеляційної інстанції.

Проте, як вбачається із доданої до касаційної скарги квитанції від 27.05.2009 р., зазначені вимоги заявником не дотримані. Скаржник сплатив тільки 42,50 грн., тобто за вимогу немайнового характеру.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню. Після усунення зазначених недоліків скаржник має право повторно подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд     

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу повернути скаржнику.

Головуючий, суддя                                                            Н. Губенко

Судді:                                                                                        Т. Барицька

                                                                                              С. Мирошниченко