Постанова
від 14.05.2014 по справі 20/335
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 20/335 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. у справі№ 20/335 господарського суду міста Києва за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" доДержавної служби інтелектуальної власності України; Товариства з обмеженої відповідальності "Транстур" провизнання недійсним повністю Свідоцтва України № 22921 від 15.01.2002 р. на знак для товарів і послуг "Лужанська-7"

За участю представників:

позивача:Сонець С.В.; відповідача-1:Саламанов О.В.; відповідача-2:Картушин Д.М.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстур" про визнання недійсним повністю Свідоцтва України № 22921 від 15.01.2002 р. на знак для товарів і послуг "Лужанська-7".

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. (суддя Прокопенко Л.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. (судді: Шипко В.В., Верховець А.А., Доманська М.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до 1) Державної служби інтелектуальної власності України 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстур" про визнання недійсним повністю Свідоцтва України № 22921 від 15.01.2002р. на знак для товарів і послуг "Лужанська-7".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позначення "Лужанська-7", зареєстроване як знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 22921 від 15.09.2002 р., складається лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду та з позначень, що вказують на вид, властивості товару.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що передбачені законом підстави для визнання недійсного Свідоцтва України №22921 від 15.01.2002 р. на знак для товарів і послуг в редакції, яка була чинною станом на час подачі заявки на видачу Свідоцтва України № 2921, відсутні.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

15.01.2002 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстровано комбінований знак для товарів і послуг, який має вигляд словесного позначення виконаного оригінальним шрифтом у кольоровому виконанні, на ім'я відповідача-2 і видано Свідоцтво № 22921 на знак для товарів і послуг щодо товарів 32, 35, 42 класу МКТП..

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони визначені ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", зокрема, не можуть одержати правову охорону позначення які складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до абз. 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 №3771-ХІІ "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

У вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з питань невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи наведене положення, судом було призначено експертизу обєктів інтелектуальної власності у справі, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком № 237/12-53 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14.09.2012 р., який суди прийняли у якості належного доказу по справі:

- позначення "Лужанська-7" за заявкою № 2001021151, яке в подальшому було зареєстроване як торговельна марка за Свідоцтвом України № 22921 від 15.01.2002, на дату подачі цієї заявки , тобто на 27.02.2001, не складалося лише з позначень, що були загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- позначення "Лужанська-7" за заявкою № 2001021151, яке в подальшому було зареєстроване як торговельна марка за Свідоцтвом України № 22921 від 15.01.2002, на дату подання зазначеної заявки, тобто на 27.02.2001, не було таким, що складалося лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема, це позначення не вказувало на вид, властивості або призначення відповідних товарів і послуг чи місце походження товару.

При цьому, у висновку експерт встановив, що наданий на дослідження знак, який є комбінованим і містить кілька основних елементів, як словесних так і зображувальних, не належить до таких, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду. Буквенно-цифрове сполучення "Лужанська-7" не є позначенням виду товарів як їх сукупності товарів певної групи, об'єднаних спільною назвою та призначенням. Позначення "Лужанська-7" не є загальновживаною назвою чи обов'язковим елементом маркування мінеральної води, що видобувається зі свердловини № 7-гп Голубинського (Лужанського) родовища, оскільки у межах Голубинського (Лужанського) родовища існують щонайменше дві свердловини за № 7, а саме - № 7-РК та № 7-ГП.

Позначення "Лужанська-7" за заявкою № 2001021151 не вказує на приналежність якоїсь мінеральної води до питних чи бальнеологічних вод, як не вказує й на приналежність до лікувальних, лікувально-столових чи столових мінеральних вод чи взагалі до вод, а тому не є таким, що вказує на призначення цього товару.

У наданих на експертизу матеріалах відсутні відомості про використання позначення "Лужанська-7" без дозволу власника саме у тому вигляді, у якому він зареєстрований, до дати подання заявки № 2001021151, тобто до 27.02.2001 р.

Надані на експертизу матеріали справи не дають достатніх підстав для твердження про те, що у даному випадку мало місце одночасне, тривале та широке виробництво одного й того самого товару різними виробниками.

Вищий господарський суд України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про прийняття в якості належного доказу Висновку № 649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011 та Висновку № 213/12 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 25.04.2013. Зазначене обумовлено тим, що, незважаючи на наявність у бібліографічному описі знака за свідоцтвом № 22921 кодів Міжнародної класифікації зображувальних елементів (Віденської класифікації) та розкриття їх змісту, а також зазначення кольору, у якому зареєстрований знак, було зроблено висновок про те, що позначення "Лужанська-7" відноситься до словесних позначень", у той час коли цей знак у дійсності є комбінованим.

Віднесення знаку до словесних позначень призвело до того, що графічні ознаки знаку, які у даному випадку є суттєвими у забезпеченні його розрізняльної здатності, при подальших дослідженнях не враховувались і знак фактично розглядався як словесно-цифрове сполучення, виконане "стандартним" шрифтом.

Таким чином, суди вірно зазначили, що передбачені законом підстави для визнання недійсним Свідоцтва України № 22921 від 15.01.2002 р. на знак для товарів і послуг в редакції, яка була чинною станом на час подачі заявки на видачу Свідоцтва України № 22921, відсутні.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суд ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. у справі № 20/335 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення14.05.2014
Оприлюднено26.05.2014
Номер документу38842532
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20/335

Ухвала від 28.08.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Удовиченко О.С.

Ухвала від 26.05.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Постанова від 14.05.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Мирошниченко C.B.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Ухвала від 14.04.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Мирошниченко C.B.

Ухвала від 16.04.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Ухвала від 24.03.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Золотарьова Яна Сергіївна

Ухвала від 02.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Мирошниченко C.B.

Постанова від 09.10.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шипко В.В.

Ухвала від 02.09.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шипко В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні