Ухвала

від 28.08.2014 по справі 20/335

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 серпня 2014 року Справа № 20/335

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Удовиченка О.С., Бакуліної С.В., Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П., Селіваненка В.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 Верховним Судом України у справі №20/335 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт" доДержавної служби інтелектуальної власності України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстур" про визнання недійсним повністю Свідоцтва України №22921 від 15.01.2002 на знак для товарів і послуг "Лужанська - 7",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у даній справі касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2009 у справі №21/441 та від 15.07.2014 у справі №5011-76/12622-2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" та статей 34, 40, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі №20/335, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним повністю Свідоцтва України №22921 на знак для товарів і послуг "Лужанська -7" з огляду на прийняття в якості належного доказу Висновку № 649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011 та Висновку №213/12 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 25.04.2013. Зазначене обумовлено тим, що, незважаючи на наявність у бібліографічному описі знака за свідоцтвом №22921 кодів Міжнародної класифікації зображувальних елементів (Віденської класифікації) та розкриття їх змісту, а також зазначення кольору, у якому зареєстрований знак, було зроблено висновок про те, що позначення "Лужанська-7" відноситься до словесних позначень", у той час коли цей знак у дійсності є комбінованим.

Водночас у постанові від 10.02.2009 у справі №21/441, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг з огляду на те, що відповідачем спірне свідоцтво отримано внаслідок подання заявки з порушенням прав заводу "ГЕРБАПОЛЬ", оскільки укладені заводом "ГЕРБАПОЛЬ" (позивачем) і ВАТ "Фармак" (відповідачем -2) ліцензійна угода від 17.02.1995 і додаткова угода від 01.07.1999 є зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а не договорами комісії, доручення або агентськими договорами; ВАТ "Фармак" фактично було комерційним (торговим) представником позивача в Україні, у зв'язку з чим, відповідно до статті 6 seрties Паризької конвенції про охорону промислової власності, дія якої поширюється на відносини названих сторін, спірне свідоцтво було видано внаслідок подання заявки з порушенням прав позивача.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014 у справі №5011-76/12622-2012, на яку посилається заявник, скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.

Неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Маргіт" у допуску справи №20/335 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя О. Удовиченко Судді С. Бакуліна Л. Катеринчук Г. Коробенко В. Селіваненко