Постанова

від 03.06.2008 по справі 2а-21/2008

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 2а - 21/2008 р

Копія                                                                                              

Справа № 2а - 21/2008 р.

П О С Т А Н О В А

І  М ' Я М             У К Р А Ї Н И

3 червня 2008 

року.  Варвинський районний суд

Чернігівської області в складі :

головуючого судді - Соколик О.І.

                                                                            при

секретарі - Хажанець Н.Г.

представника відповідача - ОСОБА_1.               

 розглянувши

адміністративний позов ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту

населення Варвинської районної державної адміністрації про стягнення разової

щорічної грошової допомоги учаснику війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2звернулася

до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту

населення Варвинської районної державної адміністрації про стягнення разової

допомоги учаснику війни в сумі 3148 гривень 18 копійок. В позові зазначає про

те, що являється учасником війни, а тому згідно до вимог ст. 14 Закону України

„ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” їй щорічно до 5

травня відповідного року повинні виплачувати разову грошову допомогу у розмірі

трьох мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем зазначена допомога за

період з 2005 -2007 роки виплачувалась не в повному обсязі з посиланням на

Закон України „ Про Державний Бюджет” на відповідні роки.

В судове

засідання позивачка не з'явилась надавши суду заяву з проханням проводити

розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги задовольнити. Суд вважає

за можливе проводити розгляд справи без участі позивача .

Представник

відповідача  позовні вимоги не визнає

повністю вказуючи на те, що допомога була виплачена згідно діючого

законодавства. Виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5

травня відповідного року проводиться Чернігівським обласним центром по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, а тому Управління праці та

соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації не

може бути відповідачем по даній справі.

Вивчивши

матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають

задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Матеріалами

справи встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

 Відповідно до копії посвідчення  НОМЕР_1 ОСОБА_2є учасником війни та

користується пільгами встановленими 

законодавством України для 

ветеранів війни.

Згідно з

вимогами ч.3 ст.3 , ч. 5 ст. ст. 12, 13 Закону України „ Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня відповідного року

учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох

мінімальних пенсій за віком.

В судовому

засіданні з оглянутих відомостей встановлено , що позивачка отримала  в 2005 році - 50 гривень щорічної разової

грошової допомоги до 5 травня, в 2006 році - 50 гривень відповідної виплати , в

2007 році - 55 гривень.

 Мінімальна пенсія в 2005 році становила 332

гривни, в 2006 році - 359 гривень , в 2007 році - 410 гривень 06 копійок, а

тому розмір разової грошової допомоги повинен був становити відповідно в 2005 -

332 гривни х 3 = 996 гривень; 2006 році - 359 гривень х 3 = 1077 гривень; 2007

році - 410 гривень  06 копійок х 3 = 1230

гривень 18 копійок.

Недоплата

разової щорічної допомоги до 5 травня позивачу становила відповідно : в 2005

році  996 гривень - 50 гривень = 946

гривень; в 2006 році  1077 гривень - 50

гривень = 1027 гривень ;  в 2007 році 1230

гривень 18 копійок - 55 гривень = 1175 гривень 18 копійок.

 Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України „ Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” нормативні акти

органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують

права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Однак, Законами

України „ Про Державний бюджет України” на 2005-2007 роки зупинено дію положень

Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в

частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам

війни та встановлений інший розмір такої виплати, виходячи із обсягу видатків,

виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету.

Суд вирішуючи

питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України „

Про Державний бюджет” на 2005-2007 роки виходить з наступного.

 Згідно з приписами ст. 9 КАС України, суд при

вирішенні справи керується принципом 

законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого

самоврядування, їхні посадові і службові 

особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на

підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода

на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші

нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у

межах  повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та Законами України. У разі невідповідності

нормативно-правового акту Конституції України, міжнародному договору, згода на

обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту

суд  застосовує правовий акт, який має

вищу юридичну силу.

Окрім того,

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 „ Про

незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до ст. 8 та ст.

22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші

нормативно - правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи

людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених

Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

У Конституції

Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( стаття 1) ,

визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи

та їх гарантії, визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх

утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3), права і

свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( стаття 21), їх зміст і обсяг

при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути

звужений ( ст. 22).

На підставі ст.

8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно -

правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати

їй.

 Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи

громадян, держава окремими Законами України встановила певні соціальні пільги,

гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і  Юриними засобами здійснення цього права, а

тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 , ч.1 ст.68 Конституції України вони є

загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної

влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою

своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні

умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до

порушення принципів, соціальної. правової держави.

Зупинення дії

положень, законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг,

є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених

основним законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на

певний строк).

Рядом рішень

Конституційного суду України роз'яснено, що окремі положення законів та

державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг компенсацій і

гарантій є такими, що не відповідають Конституції України.   

Крім того,

встановлений ч.2 ст.95 Конституції України , Бюджетного Кодексу перелік

правовідносин, які регулюються Законом Про державний бюджет України є

вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і

обов”язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами

України, зокрема Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії в

соціальному захисту”, та не може будь - яким чином змінювати визначені іншими

законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом

положень ч. 2 і 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються,

а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б

до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже,

встановлення Законами України „ Про Державний бюджет” України” на 2005-2007

роки розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, виходячи з обсягу

видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету,

обмежило обсяг прав громадян, визначених Законом України „ Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту”. Залишивши незмінним зміст прав на

отримання щорічної разової грошової допомоги. , Закони  „ Про Державний бюджет України” на відповідні

роки звузили обсяг цього права, встановивши інший ( менший) розмір такої

виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення

належних умов існування учасників війни.

Виходячи з вище

викладеного суд вважає, що позивачу незаконно виплачувалась в 2005-2007 роках

одноразова грошова допомога в розмірі відповідно - 50, -50, - 55 гривень,

замість трьох мінімальних пенсій за віком, а тому з відповідача на користь

позивача необхідно стягнути за 2005 рік недоплачені кошти в сумі 946

гривень,  за 2006 рік в сумі - 1027

гривень, за 2007 рік в сумі - 1175 гривень, а всього недоотриманої грошової

допомоги в сумі 3148 гривень.

Посилання

відповідача в письмових запереченнях на пропущення позивачкою строку звернення

до суду в один рік, передбаченого ст. 99 КАС України, є безпідставним, оскільки

спірні правовідносини виникли до 01.09.2005 року, тобто до набрання чинності

Кодексу адміністративного судочинства України . Так враховуючи, що виплата

разової щорічної грошової допомоги відбувається до 5 травня відповідного року,

позивачка про порушення свого права на отримання такої допомоги за 2005-2007

роки дізналася відповідно 06 травня 2005 року, тобто до набрання чинності КАС

України - в період дії норми Цивільного кодексу України, якими встановленого

трьох річний строк позовної давності, в межах якого вона і звернулась до суду

за захистом своїх порушених прав. А подання до суду позову про стягнення

разової щорічної допомоги за 2007 позивачкою подано в лютому 2008 року, тобто в

межах річного строку позовної давності, встановленого КАС України.

За таких

обставин відсутні правові підстави стверджувати про пропущення позивачкою строку

позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав на

отримання разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки.

Керуючись   ст.ст.161-163 КАС України, Законом України „

Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд - 

П О С Т

А Н О В И В:

Позовні вимоги

ОСОБА_2задовольнити повністю.

Стягнути з

Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної

державної адміністрації на користь ОСОБА_2недоплачену щорічну разову грошову

допомогу до 5 травня за період 2005 -2007 рік в сумі 3148  ( три тисячі сто сорок вісім) гривень 18

копійок.

Зобов”язати

Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної

державної адміністрації проводити виплату щорічної разової грошової допомоги на

користь ОСОБА_2 у розмірі визначеному законодавством.

Постанова суду

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного

адміністративного суду через Варвинський районний суд шляхом подачі протягом

десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.

Суддя:                                    підпис                                                                   

О.І. Соколик

Копія вірна: Голова Варвинського

                                  районного

суду                                                             

О.І. Соколик