Ухвала

від 21.05.2014 по справі 826/14523/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14523/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Петрика І.Й.,

Собківа Я.М.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Асоціації користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "Уран" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 № 0003902207 та № 0003912207.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального, права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку , відповідачем не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, не будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Асоціації користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «Уран» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах із ТОВ «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012) у період з 01.01.2011 по 31.12.2012 рр., за наслідками якої було складено акт № 2254/22.7/34662584 від 15.05.2013 р.

30.05.2013 р. на підставі Акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003902207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 406 751,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 77 672,00 грн.

- № 0003912207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 450 348,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 50 577,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає, що судом першої інстанції вірно застосовано та проаналізовано положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в контексті оцінки операцій 1 кв. 2011 року) та норми Податкового Кодексу України, зокрема, щодо оподаткування прибутку підприємств, формування витрат та щодо ПДВ, а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та дійшов вірного висновку, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією, а правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою, що між Асоціацією «УРАН» (Замовник) в особі виконавчого директора Домбругова М.Р. та TOB «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012)(Виконавець) в особі директора ОСОБА_1 укладено Договір № 156/11 від 01.03.2011 р., за умовами якого Виконавець зобов'язався надати Замовникові телекомунікаційні послуги мережі Інтернет.

У період з березня 2011 по серпень 2012 року TOB «Даймонд-Телеком» було надано позивачеві послуг на загальну суму 2 440 500,00 грн.

На підтвердження дотримання вимог податкового законодавства з питань нарахування додатку на додану вартість та податку на прибуток підприємств позивачем до перевірки було надано документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: договір, податкові накладні, виписки з банківського рахунку.

Відповідач, згідно Акту перевірки, не прийняв до увагу ці документи, вважаючи їх такими, що суперечать чинному законодавству, а відтак прийшов до висновку про нереальність фінансово-господарських операцій між позивачем та TOB «Даймонд-Телеком» у період з березня 2011 по серпень 2012 року та, відповідно, неправомірність формування по цих операціях податкового кредиту та складу витрат.

Такі дії податковий орган аргументував тим, що у відповідності до акту № 2038/22-2 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у період з 01.11.2010 по 30.04.2012 рр.», ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС встановлено порушення TOB «Даймонд-Телеком» вимог податкового законодавства, які, на думку контролюючого органу, свідчать про неможливість останнім виконувати зобов'язання перед контрагентами у вказаний період.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості такого висновку податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посилання апелянта на порушення контрагентом вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того , постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2013 р. по справі № 2а-10730/12/2670, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 р., визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки, що оформлено актом № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки, а відтак, відомості, викладені у згаданому акті про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Даймонд-Телеком», в силу вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, не можуть вважатися допустимими доказами по цій справі та братися до уваги судом, як підстава правомірності дій відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегією суддів апеляційного суду також звернуто увагу і на те, що акт № 2038/22-2 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у період з 01.11.2010 по 30.04.2012 рр.» не може встановлювати реальність чи нереальність усіх фінансово-господарських операцій між позивачем та TOB «Даймонд-Телеком», адже ці операції здійснювалися між ними й поза межами періоду, за який здійснювалася зустрічна звірка (зокрема, з 01.05.2012 по 31.08.2012 рр.).

Разом із тим, у матеріалах справи містяться документи первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинам із TOB «Даймонд-Телеком», а також особами, яким отримані позивачем послуги були реалізовані, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту та складу валових витрат по взаємовідносинам із TOB «Даймонд-Телеком».

Зазначені первинні документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності сторін, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що судом під час прийняття оскаржуваного рішення не було взято до уваги доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які не були висвітлені апелянтом у Акті перевірки, що є порушенням чинного процесуального законодавства України.

Однак із таким твердженням погодитися не можна.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК У країни, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.10 ст. 86 ПК України,в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зі змісту викладених положень закону вбачається, що податкове повідомлення-рішення приймається керівництвом контролюючого органу на підставі акту перевірки платника, у якому й мають бути викладені чітко і об'єктивно факти порушення податкового законодавства, із посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку. Будь-які інші, не висвітлені у акті перевірки чинники не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Звідси випливає, що обґрунтовуючи правомірність податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган не може посилатися на обставини й факти, що не були викладені у акті перевірки.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно не взято до уваги обставин та фактів, якими апелянт не міг керуватися під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та які, з огляду на положення ст. 70 КАС України, не можуть бути належними доказами по цій справі.

Разом із тим, посилання апелянта на протокол допиту директора TOB «Даймонд-Телеком» ОСОБА_1, висновок почеркознавчої експертизи № 505/1 від 05.12.2011 р., інші обставини, встановлені в рамках кримінального провадження щодо цієї особи, не можуть вважатися належними та допустимими доказами по справі, адже будь-яких відомостей щодо фінансово-господарських операцій між TOB «Даймонд-Телеком» та позивачем ці документи не містять.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, і на чому наголошено представниками позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, дані протоколу допиту ОСОБА_1, на який посилається податковий орган, в подальшому самим ОСОБА_1 спростовано, а постанову про порушення кримінальної справи, порушеної щодо нього, судом скасовано. Відтак, враховуючи наведене, та беручи до уваги, що матеріали справ містять дані фактичної наявності працівників TOB «Даймонд-Телеком» (штатний розпис), а ОСОБА_1. в суді адміністративної юрисдикції не був допитаний в якості свідка і не підтвердив доводи податкового органу, тому посилання відповідача на вказані ним обставини, не можуть бути взяті до уваги.

Так, згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 11 КАС України, з метою офіційного з'ясування обставин по справі, за електронним запитом від 20.05.2014 року за №18700608 встановлено, що станом на 20.05.2014 року TOB «Даймонд-Телеком», згідно відомостей Єдиного державного реєстру, у процесі припинення не перебуває, функціонує, державну реєстрацію вказаної юридичної особи з підстав порушень, допущених під час реєстрації, не скасовано. Керівник юридичної особи - ОСОБА_1, за підписом якого складено документацію первинного бухгалтерського обліку по спірним господарським операціям.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: І.Й. Петрик

Я.М.Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.