Рішення

від 14.05.2014 по справі 910/6961/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6961/13 14.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" м. Ужгорода

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" м. Києва

третя особа з самостійними вимогами Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк аваль" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 250172,61 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Солотва Н.Б.,

від відповідача: Дєтінкін Є.В.,

від третьої особи: Дем’янов І.Ю.

СУТЬ СПОРУ:

у квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксана" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 27 серпня 2012 р. між ним та відповідачем укладено договір № 008021/2202/0000385 добровільного страхування майна, що є предметом застави, згідно з яким відповідач застрахував його майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, що є предметом застави, а саме нерухомим майном нежилої будівлі по АДРЕСА_1.

10 грудня 2012 р. в приміщенні будівлі по АДРЕСА_1 сталася пожежа, внаслідок якої було знищено покрівлю 30 м 2 , перекриття, майно, що знаходилося в приміщенні, пошкоджено стіни, вікна, двері, сходи, перекриття.

Того ж дня він направив відповідачу повідомлення про настання страхового випадку, а також заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням пожежею майна, що застраховане на умовах укладеного між ними договору страхування.

Листом № 269 від 16 січня 2013 р. відповідач на підставі п. 2.2 договору відмовив йому у виплаті суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналистичного центру при УМВС України в Закарпатській області № 24-8 від 19 грудня 2012 р. за результатами обстеження приміщення та аналізу осередку пожежі, та її розповсюдження встановлено, що в приміщенні, де сталася пожежа були порушені вимоги пожежної безпеки, а також Правила будови електроустановок, електрообладнання спеціальних установок.

Посилаючись на те, що відмова у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, оскільки пожежа виникла не внаслідок порушення ним правил пожежної безпеки, позивач на підставі ст. 988 ЦК України просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 241128,65 грн. боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 482,25 грн., три проценти річних з простроченої суми 1426,95 грн., пеню 7134,76 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк аваль" заявило самостійні вимоги на предмет позову, подавши позовну заяву до відповідача.

Третя особа зазначила, що 20 серпня 2008 р. між нею та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 101/03-3- 220-М/74/1144, відповідно до умов якого вона зобов'язалася надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 85000 доларів США на строк до 19 серпня 2018 р., а остання - сплатити за його користування 17,5 % річних та повернути кредит.

Виконання ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним кредитним договором було забезпечене іпотекою нерухомого майна - нежилого приміщення по АДРЕСА_1 на підставі укладеного з позивачем договору іпотеки № 010/03-3/220-Z від 20 серпня 2008 р.

Несплачена сума за кредитним договором складає 168703,30 грн.

Пунктом 3.1.6 договору іпотеки передбачено, що при настанні страхового випадку відносно предмета іпотеки банк має право переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги із сум страхового відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Відповідно до п. 3 договору страхування вигодонабувачем по ньому є третя особа в частині і до моменту погашення заборгованості за кредитним договором № 101/03-3- 220-М/74/1144 від 20 серпня 2008 р.

Пунктом 4 договору страхування визначено, що об'єктом страхування є нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці третьої особи.

Посилаючись на те, що передане їй в іпотеку майно знищене, з відповідача на її користь підлягає стягненню 168703,30 грн. непогашеної частини боргу за кредитним договором.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позовів заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки в приміщенні де сталася пожежа були порушені вимоги пожежної безпеки, а також Правила будови електроустановок, електрообладнання спеціальних установок.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" підлягає частковому задоволенню, позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль" - задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк аваль" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 101/03-3- 220-М/74/1144, відповідно до умов якого третя особа зобов'язалася надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 85000 доларів США на строк до 19 серпня 2018 р., а остання - сплатити за його користування 17,5 % річних та повернути кредит.

Виконання ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним кредитним договором було забезпечене іпотекою нерухомого майна - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 на підставі укладеного третьою особою з позивачем договору іпотеки № 010/03-3/220-Z від 20 серпня 2008 р.

Згідно умов п. 3.1.6 договору іпотеки при настанні страхового випадку відносно предмета іпотеки банк має право переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги із сум страхового відшкодування. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, третьої особи, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договорів.

Також встановлено, що 27 серпня 2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 008021/2202/0000385 добровільного страхування майна, що є предметом застави, згідно з умовами якого відповідач застрахував майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, що є предметом застави, а саме нерухоме майно нежила будівля, яке знаходиться по АДРЕСА_1, та зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити на користь позивача страхову виплату у розмірі 742271 грн. Позивач у свою чергу зобов'язався сплатити страхові платежі та виконати інші умови договору.

Це підтверджується поясненнями сторін, третьої особи, копією договору страхування.

10 грудня 2012 р. в приміщенні по АДРЕСА_1 сталася пожежа, внаслідок якої було знищено покрівлю 30 м 2 , перекриття, майно, що знаходилося в приміщенні, пошкоджено стіни, вікна, двері, сходи, перекриття.

Вказані обставини підтверджуються актом про пожежу від 10 грудня 2012 р., довідкою Ужгородського районного відділу управління Держтехногенбезпеки у Закарпатській області № 01/1110 від 11 грудня 2012 р., актом огляду від 10 грудня 2012 р.

Внаслідок пожежі позивачу заподіяні збитки у розмірі 244840 грн., що підтверджується поясненнями позивача, складеним ним комісійним актом про пошкодження будівлі внаслідок пожежі від 11 грудня 2012 р., зведеним кошторисом розрахунку вартості будівництва капітального ремонту (після пожежі) будівлі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 від 1 лютого 2013 р., складеним ПП "Даб проект", актом переоцінки пошкодженого майна ТОВ "Рокасана" під час пожежі 10 грудня 2012 р. від 11 грудня 2012 р.

Доказів, які спростовували б розмір збитків позивача, суду не надано.

10 грудня 2012 р. позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, що підтверджується копією цієї заяви з відміткою представника відповідача про її одержання та реєстрацію.

Листом № 269 від 16 січня 2013 р. відповідач відмовив позивачу у виплаті суми страхового відшкодування з підстав п.п 2.2 договору страхування у зв'язку з настанням страхового випадку внаслідок порушення встановлених законом чи іншими нормативними актами вимог і мір пожежної безпеки.

У відповідності до умов п. 2.2 спірного договору страхування страховиком не відшкодовуються збитки при настанні страхового випадку, якщо безпосередньою причиною його стало порушення встановлених законом чи іншими нормативними актами, в тому числі відомчими та/або внутрішніми нормативними документами правил і норм безпеки чи інших аналогічних норм, в тому числі технічних вимог і мір пожежної безпеки, санітарних норм.

Згідно висновку № 6746/13-37/3204/14-47/1/71-ПТ від 31 березня 2014 р. судової комплексної комісійної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, проведеної Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, причиною виникнення пожежі у нежилій будівлі по АДРЕСА_1 є привнесення відкритого вогню на смолоскипі або на будь-якому іншому горючому носії, до зазначеного осередку пожежі за попередньою підготовкою події, яка полягала у відкритті зовні або розбитті шибки мансардного вікна, встановленого на даху згаданого кафе залитті горючої рідини або привнесенні горючого навантаження (паперу, дрантя, деревини) на поверхню підлоги другого поверху цього кафе. Виникнення пожежі не пов'язане з недотриманням Правил пожежної безпеки. Виникнення пожежі не пов'язане з електрообладнанням та електроустаткуванням, що використовувалось у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому в указаній будівлі.

Указаний висновок судової експертизи складений комісійно за участю представників двох експертних установ містить докладний опис проведеного дослідження, враховує висновки судової пожежно-технічної експертизи № 24-25 від 18 грудня 2012 р., проведеної за постановою слідчого № 38146 від 11 грудня 2012 р., інші зібрані у справі матеріали щодо пожежі, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань, тому суд приймає його як належний доказ у справі.

Поданий відповідачем висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МНС в Закарпатській області № 24-8 від 19 грудня 2012 р. як доказ щодо причин виникнення пожежі у будівлі позивача суд оцінює критично, оскільки він суперечить іншим зібраним у справі доказам та дійсним обставинам справи, зроблені експертом висновки суперечать обставинам, встановленим експертом у дослідницькій частині висновки.

Зокрема, згідно п. 2 висновку причиною пожежі стала "теплова електрична енергія", яка утворилася внаслідок короткого замикання. При цьому, загальновідомим є факт, що теплова енергія та електрична енергія є різними за походженням природними явищами і з точки зору фізики такого поняття як "теплова електрична енергія" не існує у природі.

У дослідницькій частині спеціаліст лише припустив, що теплові прояви аварійного режиму електромережі є найбільш імовірною причиною пожежі. При цьому, вказував на можливість інших версій виникнення пожежі, проте їх не досліджував і не вирішував.

Висновок спеціаліста про порушення позивачем правил пожежної безпеки та будови електроустановок також зроблений без дослідження та вирішення інших причин пожежі.

З наявних у справі матеріалів не вбачається, що привнесення джерела запалення у приміщення будівлі по АДРЕСА_1 було вчинене позивачем.

За таких обставин, посилання відповідача, що причиною пожежі було недотримання позивачем правил пожежної безпеки, є необгрунтованим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладанні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодо набувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь третьої особи, яка встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про страхування" визначено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхуванню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 3 договору страхування вигодонабувачем по ньому є - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

Згідно умов п. 4 договору страхування об'єктом страхування є нерухоме майно -нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці у відповідача.

Згідно пояснень представників сторін, третьої особи несплачена сума за кредитним договором складає 168703,30 грн.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок перед третьою особою відшкодувати збитки у розмірі 168703,30 грн., заподіяні втратою переданого в іпотеку майна.

Порядок здійснення страхової виплати визначений розділом 6 умов спірного договору страхування.

Доказів здійснення відповідачем в установлений строк страхової виплати за договором суду не надано.

Враховуючи, що відмова відповідача у страховій виплаті є неправомірною, з нього на користь позивача на підставі ст. 988 ЦК України підлягає стягненню 76136,70 грн. боргу (244840-168703,30).

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 482,25 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1426,95 грн. три проценти річних з простроченої суми, 7134,76 грн. передбаченої п. 8.2 договору пені.

Оскільки, вигодонабувачем за спірним договором страхування у розмірі заборгованості за кредитним договором № 101/03-3- 220-М/74/1144 є третя особа, з відповідача на її користь на підставі ст. 985 ЦК України підлягає стягненню частина заборгованого страхового відшкодування у розмірі 168703,30 грн. З цих підстав позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" в частині указаної суми задоволенню не підлягає.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" задоволено частково, позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль" задоволено, понесені по справі господарські витрати, окрім витрат по оплаті експертизи, стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Витрати по оплаті експертиз підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" м. Ужгорода задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В код 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксана" (88000, АДРЕСА_1, код 19113468) 76136,70 грн. боргу, 482,25 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1426,95 грн. три проценти річних з простроченої суми, 7134,76 грн. пені, 1629,39 грн. витрат по оплаті судового збору, 10304 грн. витрат по оплаті експертизи.

У позові в іншій частині відмовити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В код 20033533) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) 168703,30 грн. боргу, 3374,07 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар