Постанова

від 21.05.2014 по справі 36/412

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 36/412 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Білий Замок"

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 12.11.2013 року

у справі № 36/412

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Білий Замок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Публічного акціонерного товариства

"Універсал Банк"

про визнання права власності

за участю представників:

позивача - Батюшиної К.І.

відповідача - Білоусова О.А.

третьої особи - Сімонової Є.О.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Білий Замок" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття з реєстрації в органах ДАІ автомобіля BMW E 60 525 хі, 2006 року випуску, та передати позивачу належним чином оформлені документи на нього.

В грудні 2011 року ТОВ "Компанія "Білий Замок" просило додатково визнати за ним право власності на предмет лізингу за договором № 070302/ФЛ -176 фінансового лізингу від 02.03.2007 р., а саме - вищевказаний автомобіль, а в січні 2012 року - лише визнати за ним право власності на цей автомобіль.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено, визнано за позивачем право власності на транспортний засіб - BMW E 60 525 xi, 2006 року випуску; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 411,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року (судді: Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А., Коротун О.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано повністю; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з ТОВ "Компанія "Білий Замок" до спеціального фонду Державного бюджету 5 142,20 грн. недоплаченого судового збору за розгляд позовної заяви; стягнуто з ТОВ "Компанія "Білий Замок" на користь "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" 3 746,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В касаційній скарзі ТОВ "Компанія "Білий Замок" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та додержання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2007 року між ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (лізінгодавець) та ТОВ "Компанія „Білий Замок" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №070302/ФЛ-176, згідно якого лізингодавець надавав в користування лізингоодержувачу майно, придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до додатку № 2 до договору відповідач передав позивачу у лізинг автомобіль BMW E 60 525 хі 2006 року випуску, НЗ ВС 7100 АХ, тип - легковий седан В, номер шасі 31060СС99772, об'єм двигуна - 2497, колір - сірий, вартістю 374 659,79 грн., в тому числі ПДВ - 62 443,29 грн.

В додатку № 1 до договору погоджено графік нарахування та сплати лізингових платежів, загальна сума яких становить 563 739,71 грн., що складається з вартості майна та погашення процентів (комісій).

ТОВ „Компанія „Білий Замок" в період з березня 2007 року по березень 2011 року сплатило ТОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" 563739,77 грн. лізингових платежів.

Згідно п. 17.1 договору лізингодавець зобов'язався здійснити в повному обсязі всі зобов'язання перед банком до моменту підписання лізингодавцем та лізингоотримувачем акта, відповідно до п. 17.3 даного договору, та надати лізингоодержувачу належні докази неперебування майна в заставі банку.

В пунктах 17.2., 17.3. договору сторони домовились про те, що одночасно зі сплатою лізингового платежу, за умови сплати лізингоотримувачем всього розміру заборгованості, штрафних санкцій та можливих збитків (що підтверджується підписанням сторонами акта звірки взаєморозрахунків), і лише за попередньою згодою банку (за умови, що лізингодавцем порушено п. 17.1 договору) від лізингодавця до лізингоодержувача переходить право власності на майно. Перехід права власності оформлюється актом, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

01.06.2011 року сторонами підписано акт передачі права власності згідно договору фінансового лізингу № 07032/ФЛ-176 від 02.03.2007 року.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ "Компанія "Білий Замок" вказало на невиконання відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу від 02.03.2007 року №070302/ФЛ-176 щодо передачі позивачу у власність предмета лізингу. При цьому, з метою реалізації ТОВ "Компанія "Білий Замок" права власності (володіння, користування та розпорядження спірним автомобілем) відповідач зобов'язаний зняти автомобіль з обліку в МРЕВ УДАІ ГУ МВС України в Львівській області.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив факт сплати позивачем в повному обсязі вартості транспортного засобу та наявність підстав для набуття ТОВ "Компанія "Білий Замок" права власності на автомобіль BMW E 60 525 хі, 2006 року випуску.

При цьому, вказавши на порушення відповідачем норм статті 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено обов"язок сторін належним чином виконувати зобов'язання, та статті 392 цього ж Кодексу щодо права власника майна пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, місцевий господарський суд виходив з безпідставності ухилення відповідача від виконання умов договору лізингу.

Також місцевий господарський суд послався на пункти 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою КМУ, згідно яких власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака "транзит" забороняється.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду про задоволення позову, зазначивши про помилковість висновку суду першої інстанції щодо визнання за позивачем права власності на вищевказаний автомобіль з огляду на перебування лізингового майна в заставі банку, що є порушенням домовленості сторін, викладеної в пункті 17.1. договору.

Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що пунктом 17.2 договору сторони погодили, що перехід права власності на предмет лізингу відбувається лише за попередньою згодою банку та за наявності акта звірки взаєморозрахунків, які в матеріалах справи відсутні.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним приписам норм процесуального права, позивач не надав господарським судам доказів вчинення усіх необхідних дій, визначених договором фінансового лізингу від 02.03.2007 року № 070302/ФЛ-176, необхідних для переходу до нього права власності на вказаний автомобіль.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги з посиланням на акт від 01.06.2011 року, як на доказ підтвердження права власності позивача на спірне майно, не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції щодо перебування цього майна в заставі банку та відсутності згоди останнього на перехід права власності на автомобіль до позивача.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Білий Замок" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року у справі № 36/412 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко