Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/7201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7201/13 12.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЛ КАТ МЕДІА"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Індепендент Медіа"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиждень моди»

про порушення авторських прав та стягнення 425 550,00 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Блажівська О.Є.

Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Терещенко М.О., Ногін А.М.

від відповідача 1: Фердман Є.Г.

від відповідача 2: Фердман Є.Г.

від третьої особи: Романюк М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЛ КАТ МЕДІА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Індепендент Медіа" (далі-відповідач 1) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи" (далі-відповідач 2) про зобов'язання відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Індепендент Медіа» та відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» надрукувати у найближчому номері журналів «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health» та «Story» на першій сторінці інформацію про те, що «Власником і видавцем журналу «Harper's BAZAAR» / «Esquire» / «Men's Health» / «Story» було порушено авторське право Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА». Без його дозволу в журналах «Harper's BAZAAR» (НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7) / «Esquire» (НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7) / «Men's Health» (ІНФОРМАЦІЯ_4) / «Story» (НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8) було опубліковано 128 (сто двадцять вісім) / 8 (вісім) / 8 (вісім) / 8 (вісім) фотографій (відповідно) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА»; стягнення з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Індепендент Медіа" компенсації за порушення авторських прав в сумі 380 755,26 грн., що дорівнює 331,95 грн. розмірам мінімальної заробітної плати; стягнути з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи" компенсацію за порушення авторських прав в сумі 44 794,74 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями відповідачів було порушено авторські права позивача та авторів використаних фотографій, так як позивач, як власник виключних майнових прав, не надавав відповідачам жодних повноважень (прав) на використання фотографій шляхом їх розміщення у журналах «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health», «Story» та публічного розповсюдження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

12.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання, в якому просить витребувати у відповідачів оригінал буклету, який був розповсюджений 21.11.2012 р. на заході «Самые стильные украинки 2012».

Суд відхилив подане клопотання.

У судовому засіданні 25.04.2013 р. судом оголошувалась перерва до 23.05.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

22.05.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідачів подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що права позивача щодо об'єктів інтелектуальної власності, які створені громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_9, не порушені, а позивач у своєму позові заявляє, що фотографічні твори належать саме цим авторам.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. судом оголошувалась перерва до 13.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

В процесі провадження у справі представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому просить призначити комплексну судову експертизу.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. судом оголошувалась перерва до 27.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

27.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 р. у справі № 910/7201/13 призначено судову експертизу та зупинено провадження на час її проведення.

01.08.2013 р. до Господарського суду міста Києва від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: засвідчений підписом позивача Додаток №1 до позовної заяви «Таблиця використаних фотографій із посилання на оригінал» (т.1, а.с. 33-35) та залучення до проведення експертизи Давидченка Віктора Вікторовича - судового експерта, який має кваліфікацію за спеціальністю «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» та працює в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України.

02.08.2013 р. Господарським судом міста Києва направлено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності лист №06-37.1/2292 з проханням повернути матеріали справи для вирішення питання про залучення експерта з іншої експертної установи та задоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

13.08.2013 р. матеріали справи № 910/7201/13 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2013 р. та зобов'язано позивача надати суду засвідчений підписом позивача Додаток №1 до позовної заяви «Таблиця використаних фотографій із посилання на оригінал» (т.1, а.с. 33-35).

У судовому засіданні 29.08.2013 р. представник позивача надав суду витребувані експертом у клопотанні про надання додаткових матеріалів документи, зокрема, суд визнав обґрунтованим та задовольнив клопотання старшого судового експерта Сугоняка Ю.П. про надання додаткових матеріалів та залучення до проведення експертизи Давидченка Віктора Вікторовича - судового експерта, який має кваліфікацію за спеціальністю «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» та працює в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 р. призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

03.12.2013 р. матеріали справи № 910/7201/13 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком судових експертів №138/13 від 31.10.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. поновлено провадження у справі № 910/7201/13 та розгляд справи призначено на 23.12.2013 р. за участю представників сторін.

19.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідачів подав клопотання про перенесення розгляду справи через необхідність додаткового часу для підготувки заперечень та пояснень на висновки судової експертизи.

23.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідачів подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів у зв'язку зі складністю справи.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. представник позивача подав клопотання про стягнення витрат з відповідачів на проведення комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у розмірі 22 080,00 грн.

Також представник позивача подав пояснення щодо висновку судової експертизи.

Крім того, у судовому засіданні 23.12.2013 р. представник позивача подав клопотання про залучення третьої особи, в якому просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиждень моди» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиждень моди» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та призначено колегіальний розгляд справи №910/7201/13.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/7201/13 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Блажівська О.Є., Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Блажівська О.Є., Марченко О.В. справу №910/7201/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 30.01.2014 р.

У судовому засіданні 30.01.2014 р. судом оголошувалася перерва до 20.02.2014 р. на підставі ст.77 ГПК України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу №910/7201/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Марченко О.В. (головуюча), судді: Блажівська О.Є., Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 р. справу №910/7201/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Марченко О.В. (головуюча суддя), судді: Блажівська О.Є., Привалов А.І. та призначено розгляд справи на 24.03.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження, справу №910/7201/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), судді: Блажівська О.Є., Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу №910/7201/13 прийнято до свого провадження колегією суддів: Бондарчук В.В.(головуюча суддя), судді: Блажівська О.Є., Марченко О.В. та призначено розгляд справи на 24.03.2014 р.

24.03.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав додаткові пояснення.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Марченко О.В. у відпустці, справу №910/7201/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), судді: Блажівська О.Є., Нечай О.В.

У судовому засіданні 24.03.2014 р. судом оголошувалась перерва до 14.04.2014 р.

11.04.2014 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача-1 подав пояснення по справі, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову.

14.04.2014 р. судове засідання не відбулося через участь суддів Бондарчук В.В., Блажівської О.Є. та Нечая О.В. на загальних зборах суддів Господарського суду міста Києва відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Ухвалою суду від 14.04.2014 р. розгляд справи призначено на 12.05.2014 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідачів проти позову заперечив з підстав необґрунтованості.

Представник третьої особи у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.05.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником знака для товарів та послуг «Jetsetter» за свідоцтвом України №99522 щодо 16,35,38,41 класу за міжнародною класифікацією товарів та послуг (далі-МКТП) та інтернет сайту з доменним ім'ям: www.jetsetter.ua.

На підставі наказу №1-К від 25.09.2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнл Кат Медіа» про прийняття на роботу, було прийнято ОСОБА_9 на роботу з 25.05.2009 р. (копія в мат. справи).

25.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Файнл Кат Медіа» та ОСОБА_9 (далі-працівник) укладено трудовий договір №1-К, за умовами якого працівник приймається позивачем на посаду фотографа для виконання роботи з проведення фотографічної зйомки - виготовлення фоторепортажів заходів, призначених для інформаційного наповнення інтернет-сайтів позивача.

Відповідно до п. 2.5.3. договору позивач має право на всі та будь-які майнові права інтелектуальної власності на твори створені безпосередньо працівником або за його участю у зв'язку із виконанням ним роботи, визначеної цим трудовим договором, належить позивачу в повному обсязі з моменту створення таких творів.

Пунктом 2.8.2. договору встановлено, що позивач зобов'язаний завчасно надавати працівнику інформацію про заходи, час та місце їх проведення.

Згідно п. 5.1. договору працівник передає позивачу майнові права інтелектуальної власності на твори, які створені ним в рамках трудових відносин, а також всі твори, які можуть стати предметом захисту авторського права, створені в рамках трудових відносин.

Відповідно до п. 5.4. договору за працівником зберігаються особисті немайнові права на твір, створений ним в рамках трудових відносинах.

На підставі наказу №11-К від 04.11.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнл Кат Медіа» про прийняття на роботу, було прийнято ОСОБА_8 на роботу з 07.11.2011 р. (копія в мат. справи).

07.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Файнл Кат Медіа» та ОСОБА_8 (далі-працівник) укладено трудовий договір №11-К, за умовами якого працівник приймається позивачем на посаду фотографа для виконання роботи з проведення фотографічної зйомки - виготовлення фоторепортажів заходів, призначених для інформаційного наповнення інтернет-сайтів позивача.

Відповідно до п. 2.5.3. договору позивач має право на всі та будь-які майнові права інтелектуальної власності на твори створені безпосередньо працівником або за його участю у зв'язку із виконанням ним роботи, визначеної цим трудовим договором, належить позивачу в повному обсязі з моменту створення таких творів.

Пунктом 2.8.2. договору встановлено, що позивач зобов'язаний завчасно надавати працівнику інформацію про заходи, час та місце їх проведення.

Згідно п. 5.1. договору працівник передає позивачу майнові права інтелектуальної власності на твори, які створені ним в рамках трудових відносин, а також всі твори, які можуть стати предметом захисту авторського права, створені в рамках трудових відносин.

Відповідно до п. 5.4. договору за працівником зберігаються особисті немайнові права на твір, створений ним в рамках трудових відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було видано накази про проведення фотографічних зйомок працівниками останнього - ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на різних заходах, зокрема наказ №3/12-ф-сп від 29.02.2012 р., наказ №4/12-ф-сп від 30.03.2012 р., наказ №5/12-ф-сп від 30.04.2012 р., наказ № 6/12-ф-сп від 31.05.2012 р., наказ №7/12-ф-сп від 29.06.2012 р., наказ №9/12-ф-сп від 31.08.2012 р., наказ №10/12-ф-сп від 28.09.2012 р., наказ №11/12-ф-сп від 31.10.2012 р.

Так, позивач зазначає, що відповідачами було використано 128 фотографій, авторські права на які належать позивачеві, без згоди останнього у журналах «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health», «Story».

Матеріалами справи також підтверджується, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Індепендент Медіа" належить друкований засіб масової інформації: «Harper's BAZAAR», «Esquire», а Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничі Ініціативи" належить друкований засіб масової інформації: «Men's Health», «Story».

Зазначене підтверджується копіями свідоцтв про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (копії наявні в матеріалах справи).

Так, згідно п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: - виключне право на використання твору; - виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною 3 ст. 15 Закону передбачено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Як зазначено в пункті 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних фотографій у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Так, пунктом 28 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 роз'яснено, що у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов'язані з авторством твору, досліджуються лише в разі якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.

Оскільки з наданих позивачем електронних носіїв вбачається, що фотографії, авторські права яких на думку позивача порушено відповідачем, були створені в результаті творчої праці фотографів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд приходить до висновку, що вказані особи являються авторами 128 фотографій, порушення авторських прав на які є предметом спору у даній справі, враховуючи, що авторство даних осіб на твори надані на електронному носії відповідачем не оспорюються чи заперечуються.

Частинами 1 та 2 статті 16 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Пунктом 35 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 зазначено, що якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то у відповідності із статтями 429, 430 ЦК України виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором ; при цьому особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. Права на твори та/або об'єкти суміжних прав, створені поза межами трудового договору чи службового завдання, замовлення не можуть вважатися переданими роботодавцеві чи замовникові на підставі закону; наприклад, здійснені працівником ілюстрації до твору, створеного у процесі виконання службового завдання, не розглядатимуться як службові твори, якщо вони не передбачені таким завданням чи трудовим договором (контрактом) з роботодавцем. Межі службового завдання в разі виникнення спору визначаються з урахуванням як змісту трудового договору (контракту), так і інших документів, що визначають обсяг службових обов'язків працівника (посадових інструкцій, наказів, розпоряджень, службових записок тощо).

Так, для встановлення дати та часу створення фотографічних творів, ухвалою суду від 29.08.2013 р. було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності та поставлено на дослідження експертам наступні питання:

- Які дати створення фотознімків позивача, що містяться в матеріалах справи (диск CD-R від 13.06.2013 р.) ?

- Чи тотожні фотознімки, опубліковані у журналах: «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health», «Story» фотознімкам позивача, що містяться в матеріалах справи (диск CD-R від 13.06.2013 р.)?

У висновку №138/13 від 31.10.2013 р. експертами було надано відповіді на поставлені питання у вигляді таблиці із зазначенням дати та часу створення відповідних фотографій.

З проведеного аналізу суд дійшов висновку, що дати та час створення фотографічних творів відповідає приблизному часу проведення заходів, де працівники позивача повинні були проводити фотозйомку, та яких відображено в наказі №3/12-ф-сп від 29.2.2012 р., наказі №4/12-ф-сп від 30.03.2012 р., наказі №5/12-ф-сп від 30.04.2012 р., наказі № 6/12-ф-сп від 31.05.2012 р., наказі №7/12-ф-сп від 29.06.2012 р., наказі №9/12-ф-сп від 31.08.2012 р., наказі №10/12-ф-сп від 28.09.2012 р., наказі №11/12-ф-сп від 31.10.2012 р.

Тому, приймаючи до уваги укладений між фотографами: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і позивачем трудові договори, які містять аналогічні положення, що й стаття 16 Закону, оскільки об'єкти інтелектуальної власності, що є предметом розгляду, були створені під час виконання працівниками трудових відносин, суд приходить до висновку, що особисті немайнові права на службовий твір належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а відповідні майнові права на такі твори належать позивачеві.

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Щодо підтвердження факту використання відповідачами фотографічних творів, майнові права на які належать позивачеві, то згідно висновку №138/13 від 31.10.2013 р. експертів було встановлено, що відповідачем-1 було повністю або частково відтворено 128 фотографічних творів, а відповідачем-2 повністю або частково відтворено 10 фотографічних творів, майнові права на які належать позивачеві, що в належний спосіб було встановлено судом вище.

При цьому, суд відзначає, що твердження відповідачів про належність йому авторських прав на використані об'єкти інтелектуальної власності є необґрунтованим, оскільки судом встановлено, що відповідачами було повністю або частково відтворено фотографічні твори позивача, що виключає можливість набування відповідачами таких саме фотографій від інших третіх осіб.

Крім того, відповідачами не надано суду жодних доказів належного отримання від позивача прав на використання об'єктів авторського права на підставі ліцензійного договору.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав на фотографічні твори у розмірі 380 755,26 грн. з відповідача-1 та 44 794,74 грн. з відповідача-2.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218, 00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачами майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин, виходячи з кількості об'єктів порушених авторських прав, вимоги позивача про зобов'язання відповідачів сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 128 мінімальних заробітних плат, що становить 155 904,00 грн. з відповідача-1 та у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 12 180,00 грн. з відповідача-2.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів надрукувати у найближчому номері журналів «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health» та «Story» на першій сторінці інформацію про те, що «Власником і видавцем журналу «Harper's BAZAAR» / «Esquire» / «Men's Health»/«Story» було порушено авторське право Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА», суд відзначає наступне.

Згідно п. «є» частини 1 статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

Тому, беручи до уваги факт порушення відповідачами майнових авторських прав позивача на фотографічні твори, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено 22 080,00 грн. за проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі №910/7201/13, що підтверджується платіжним дорученням №348 від 25.09.2013 р.

За наведених обставин, витрати з оплати експертизи в сумі 22 080,00 грн. згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЛ КАТ МЕДІА" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Індепендент Медіа» (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код - 32855102) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код - 32985500) надрукувати у найближчому номері журналів «Harper's BAZAAR», «Esquire», «Men's Health» та «Story» інформацію про те, що «Власником журналу «Harper's BAZAAR» / «Esquire» / «Men's Health» / «Story» було порушено авторське право Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА». Без його дозволу в журналах «Harper's BAZAAR» (НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6, НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7) / «Esquire» (НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7) / «Men's Health» (ІНФОРМАЦІЯ_4) / «Story» (НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8) було опубліковано 128 (сто двадцять вісім) / 8 (вісім) / 8 (вісім) / 8 (вісім) фотографій (відповідно) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЛ КАТ МЕДІА».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Індепендент Медіа» (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код - 32855102), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЛ КАТ МЕДІА" (03186, м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 19, ідентифікаційний код - 34963735) 155 904 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп. - компенсації за порушення майнових авторських прав, 3 691 (три тисячі шістсот дев'яносто одну) грн. 58 коп. - судового збору та 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 20 коп. - витрат на оплату експертизи.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код - 32985500), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЛ КАТ МЕДІА" (03186, м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 19, ідентифікаційний код - 34963735) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. - компенсації за порушення майнових авторських прав, 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 10 коп. - судового збору та 631 (шістсот тридцять одну) грн. 97 коп. - витрат на оплату експертизи.

5. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.05.2014 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Блажівська О.Є.

Нечай О.В.