Постанова

від 23.05.2014 по справі п/811/263/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2014 року Справа № П/811/263/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача -Підопригори В.І.

представника відповідача - Кац-Філімончук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "Спецформа-1" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП "Спецформа-1" (далі позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.02.2014 р., скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 27.08.2013 р. №0000572202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток;

- податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 27.08.2013 р. №0000582202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість;

- наказ Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 06.08.2013 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі незаконного наказу про проведення перевірки, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) винесені протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправомірних висновках податкових ревізорів про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Н.Т.К.Октан», оскільки реальність господарських операцій підтверджена усіма належними первинними документами, а отримані за даним правочином матеріали були в подальшому використані у господарській діяльності.

Відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ «Н.Т.К.Октан», мав місце правочин, який вчинений без мети реального настання, оскільки ТОВ «Н.Т.К.Октан» не мало реальних можливостей (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) здійснити поставку товару, а також є інформація від директора ТОВ «Н.Т.К.Октан», який заперечував проти здійснення ним господарської діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки наказ про проведення перевірки та податкові повідомлення-рішення винесені в межах повноважень.

Свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює ПП «Олекс» водієм, повідомив суду, що у 2010 р. придбав у ОСОБА_4 ТОВ «Н.Т.К.Октан» з метою займатись господарською діяльністю по поставці будівельних матеріалів.

Свідок зазначив, що не здійснював поставки тканини, сукна промітей та іншого швачного приладдя ні для ПП «Спецформа-1», ні для інших підприємств, оскільки займався лише поставкою щебню, піску та іншого будівельного матеріалу.

Судом, на огляд свідка надані первинні документи по господарських операціях з ПП «Спецформа-1» договір, накладні, видаткові накладі, на яких, як зазначив свідок, стоїть не його підпис. Крім того, у договорі поставки від 11.01.2011 р. зазначене не його прізвище, замість ОСОБА_3, зазначено «ОСОБА_3» та «ОСОБА_3».

Також свідок зазначив суду, що не надавав жодній особі довіреності на вчинення дій від імені товариства та не мав найманих працівників.

Також свідок зазначав, що іноді йому допомагав кум займатись господарською діяльністю, але лише поставкою будівельних матеріалів.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідка, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) від 06.08.2013 р. №457 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірки ПП «Спецформа-1» по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К.Октан» (далі оскаржуваний наказ, а.с.67).

На підставі даного наказу відповідач 08.06.2014 р. провів перевірку, про що складено акт від 14.08.2013 р. №34/11-23-22-02/33428670 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Спецформа-1» код за ЄДРПОУ33428670, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К.Октан» (код за ЄД?РПОУ35900535) з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. (далі - акт перевірки, а.с. 75-85).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп..139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4959 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 р. в сумі 4959 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4313 грн., в т.ч. за травень 2011 р. - 4313 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 27.08.2013 р.

- №0000572202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4959 грн. (далі оскаржуване рішення-1, а.с.18);

- №0000582202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4313 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення-2, а.с.19).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яке за результатами розгляду скарги винесло рішення «Про результати розгляду повторної скарги» від 11.01.2014 р. №263/6/99-99-1001-15, яким залишило без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (а.с.11-15).

Правомірність та обґрунтованість наказу про проведення перевірки та рішень про збільшення грошового зобов'язання є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного наказу про проведення перевірки, суд дійшов таких висновків.

Податковим органом на адресу позивача направлено запит про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження від 11.03.2013 р. №7111/10/22-2, в якому податковий орган зазначив про те, що у разі неподання протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту перелічених у запиті документів буде вирішуватись питання про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.107).

Зазначений запит отримано 14.03.2013 р., директором ПП «Спецформа-1» - Червінським А.С. (а.с.107 зворотній бік).

Позивачем до податкового органу надано відповідь на інформаційний запит від 11.03.2013 р., яка зареєстрована в податковому органі 25.03.2013 р. (а.с.108).

Оскільки дана відповідь не містила усю запитувана інформація, а тому, податковий орган виніс наказ про проведення перевірки, у зв'язку з порушенням вимог статті 78.1.1 ПК України.

Позивач, як на протиправність оскаржуваного наказу, посилається на те, що оскаржуваний наказ відповідач мав би право прийняти лише у разі наявності акту перевірки ТОВ «Н.Т.К.Октан», яку проводив сам, а не інший податковий орган.

Такі посилання суд оцінює критично, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 20.1.2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України), контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

В зв'язку з реалізацією вищезазначених повноважень відповідач направив позивачу запит, відповідь на який не містила усю запитувану інформацію.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В зазначеній нормі не міститься визначення повноти інформації, яку платник податків має надати у відповідь на письмовий запит контролюючого органу. Водночас, зазначена норма зобов'язує платника податків надати окрім пояснень їх документальні підтвердження.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Крім того, судовому захисту підлягає порушене право, яке судовим рішенням можна відновити, водночас, позапланова перевірка на підставі оскаржуваного наказу вже була проведена податковим органом.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині скасування наказу Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 06.08.2013 р. №457 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Стосовно оскаржуваних рішень про збільшення грошового зобов'язання, суд дійшов таких висновків.

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ «Н.Т.К.Октан». Правомірність формування податкового обліку за наслідками господарських операцій позивача по поставці товарів ТОВ «Н.Т.К.Октан» поставлена під сумнів податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір поставки від 11.01.2011 р., згідно якого Продавець (ТОВ «Н.Т.К.Октан») зобов'язується поставити сировину та матеріали для взуттєвої та швейної промисловості (далі товар) (а.с.16).

Позивачем надані копії первинних документів, виписаних ТОВ «Н.Т.К.Октан», які, як стверджував позивач, складені за наслідкам поставки товару.

У письмових поясненнях позивач зазначив, що товар доставлявся автомобілем «Форд», який належав ТОВ «Н.Т.К.Октан» (а.с.111).

Досліджуючи реальність господарської операції щодо поставки товару, суд зазначає наступне.

Так, згідно спеціального витягу з ЄДРЮОФОП директором ТОВ «Н.Т.К.Октан» є ОСОБА_3, в той час, як у абзаці першому договору поставки прізвище директора зазначено ОСОБА_6, а в якості підписанта даного договору вказано прізвище «ОСОБА_3».

Тобто, у договорі поставки двічі по-різному зазначено прізвище особи, яка була на той час директором товариства.

Посилання позивача про його неуважність не приймаються судом з огляду на те, що статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а відтак і повинен самостійно перевіряти вірність підписаних документів, і не перекладати таку відповідальність на правоохоронні органи.

Позивач не надав суду інформацію про звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій.

Крім того, у накладній №51 від 06.05.2011 р., накладній №151 від 31.05.2011 р., податковій накладній від 06.05.2011 р. №21, податковій накладній від 31.05.2011 р. №151 (а.с.20-23) зазначено прізвище керівника «ОСОБА_3», зазначене прізвище також відрізняється від написання прізвища директора товариства.

Отже, під час укладення договору поставки позивач мав би хоча б ознайомитись із копіями правоустановчими документами чи перевірити в довідці з ЄДРПОУ назву та організаційно-правовий статус юридичної особи, прізвище керівника тощо.

У податковій накладній від 06.05.2011 р. у №21 графі «вид цивільно-правового договору» зазначено «Договір від 21.01.2011 р. №5» (а.с.22), в той час, як позивач надав суду лише договір поставки без номеру від 11.01.2011 р. Тобто, в податковій накладній від 06.05.2011 р. у №21 зазначено реквізити неіснуючого договору.

Крім того, позивач при зверненні до суду надав копію накладної №151 від 31.05.2011 р. (а.с.21), а пізніше, в судове засідання 27.03.2014 р. надав оригінал та копію накладної від 31.05.2011 р. №151 (а.с.163), проте, суд констатує, що вони візуально відрізняються одна від іншої, а посилання надані позивачем з даного приводу (а.с.189-190), не приймаються судом з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинні документи не створюються хаотично, а створюються лише за наслідками вчиненої господарської операції. В разі створення дубліката накладної, остання повинна була містити напис «дублікат».

Більш того, позивач надав копію постанови про проведення виїмки від 29.06.2011 р., а протоколу проведення виїмки із переліком вилучених документів, позивач суду не надав.

Відповідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Позивач зазначив, що товар доставлявся ТОВ «Н.Т.К.Октан» на автомобілі ФОРД.

Такі пояснення спростовуються доказами у справі, як то інформацією ДАІ УМВС України в Кіровоградській області від 06.03.2014 р., згідно якої за ТОВ «Н.Т.К.Октан» не зареєстровано жодного транспортного засобу, а за ОСОБА_3 зареєстрованого автомобіля ФОРД не було (а.с.141-142), так і показами самого ОСОБА_3

Згідно наданої позивачем інформації на запит податкового органу (а.с.108), позивачем не здійснено розрахунок у повному обсязі за отриманий товар, оскільки існує кредиторська заборгованість у сумі 18568,21 грн. Тобто, за отриманий товар позивачем здійснено оплату лише у розмірі 28% від вартості усього товару.

Враховуючи численні недоліки складання первинних документів, покази свідка, який заперечував поставку товару позивачу, суд вважає ці документи штучно створеними і не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження фактичного переміщення товарів.

Отже, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти реальності вчинення господарських операцій з поставки товару ТОВ «Н.Т.К.Октан» за договором поставки, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо отримання позивачем товарів за первинними документами, наданими суду та показами свідка, який заперечував факт здійснення постановок товару позивачу та справжність підпису на первинних документах.

Відсутність фактичного здійснення господарських операції свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових та видаткових накладних, які навіть формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання за ТОВ «Н.Т.К.Октан» позивачу товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та доказів часткової оплати вартості товарів.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Доводи представника позивача, що позивачем було використано у господарській діяльності сировину для шиття, не приймається судом як доказ реальності господарських операцій, оскільки не доводить факту отримання позивачем товару саме від ТОВ «Н.Т.К.Октан».

А відтак, суд дійшов висновку про підтвердження висновків відповідача щодо порушення законодавства під час декларування взаємовідносин з ТОВ «Н.Т.К.Октан» у травні 2011 р.

Податковий облік здійснюється лише за наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, а оскільки господарська операція з поставки товару від ТОВ «Н.Т.К.Октан» не відбулась, а відтак не підлягають віднесенню до складу суми таких витрат та ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, про доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на 4959 грн. та податку на додану вартість на 4313 грн.

Позивачем висновки відповідача та докази отримані судом не спростовані, а правомірність формування валових витрат, витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з за ТОВ «Н.Т.К.Октан», як на думку суду, належними доказами не підтверджена. Тому у частині позову про скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до суду адміністративного позову з немайновими та майновими вимогами на загальну суму 9273 грн. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанцією 12648.106.5 (а.с.2), а тому з позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1644,30 грн. = 1827 - 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви приватного підприємства "Спецформа-1" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішень в повному обсязі. Стягнути з приватного підприємства "Спецформа-1" (код ЄДРПОУ 33428670, вулиця Велика Перспективна,64 м. Кіровоград, 25006) судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2014 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна