Ухвала

від 28.05.2014 по справі 3/63-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "28" травня 2014 р. Справа № 3/63-Б

За заявою: Державної податкової інспекції у Житомирському районі (м. Житомир)

До боржника: Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон" (с.Кодня Житомирський район Житомирська область)

про визнання банкрутом

(заява управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі про видачу наказу)

Суддя Гнисюк С.Д.

Без виклику учасників у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.12.2012 по справі №3/63-Б було затверджено мирову угоду від 10.12.2012, укладену між засновником Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон" ОСОБА_1, головою комітету кредиторів - Яневич Ю.Ю., представником Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби, директором Приватного підприємства "Миролюбівське" - Петелюком О.А., погодженої начальником Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби Максимчуком С.О. в редакції, яка узгоджена сторонами, провадження у справі № 3/63 - Б припинено.

27.05.2014 на адресу господарського суду Житомирської області від управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області надійшла заява №1758/06 про видачу наказу на виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 24.12.2012.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, господарський суд Житомирської області зазначає наступне.

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 18.01.2013 (далі - Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

За змістом ст.ст. 202, 203 ЦК України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який, відповідно до ст. 11, частини 2 ст. 509 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. При цьому ухвала суду, якою затверджено мирову угоду, відповідно до пункту 2 частини другої ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.

Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (ст.18 Закону України "Про виконавче провадження") і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Зазначена правова позиція викладена також в пункті 7.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Крім того, слід зазначити, що в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди (п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про видачу наказу, в межах справи №3/63-Б, провадження в якій припинено, не підлягає розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пунктом 1 ч.1 ст. 62 ГПК України, встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області №1758/06 про видачу наказу на виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 24.12.2012 по справі 3/63-Б.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 18.01.2013, господарський суд Житомирської області,-

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області (м. Житомир) №1758/06 про видачу наказу на виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 24.12.2012 по справі 3/63-Б - відмовити.

Додаток: Заява №1758/06 з додатками - на 3 арк.

Суддя Гнисюк С.Д.

Віддрукувати:

1- у справу

2- УПФУ в Житомирському р-ні Житомирської обл.

(10009, м. Житомир, пл. Польова, 8) (рек. з повід).