Постанова

від 13.05.2014 по справі 49/234

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 49/234

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехсервіс» на постанову Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року у справі № 49/234 (суддя Митрохіна А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехсервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання відкликати податкові вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Політехсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання відкликати податкові вимоги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову Господарського суду м. Києва скасувати та винести нове рішення яким визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0001872626/0 та № 0001882626/0 від 07.11.2003 прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 відкрито провадження у справі.

Провадження у справі № 49/234 зупинялось неодноразово та змінювався склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2014 провадження у справі поновлено, у зв'язку з неподанням інформації щодо усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, а також необхідністю подальшого руху справи.

Розпорядженням Секретар судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, для розгляду справи № 49/234 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л., розгляд справи призначено на 13.05.2014.

Розпорядженням Секретар судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року у зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, для розгляду справи № 49/234 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 13.05.2014 справу № 49/234 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, інформації щодо обставин, які обумовили зупинення провадження у справі сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, з метою недопущення затягування судового процесу, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехсервіс» з питання взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Композит Опті» за період вересень-листопад 2002 р., за результатами якої складено Акт від 05.11.2003 р. № 115/26-20/25403029 (надалі - Акт перевірки).

Державною податковою адміністрацією у м. Києві в Акті перевірки зроблено висновок про те, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість за період вересень-листопад 2002 р., яка підлягає сплаті до бюджету та в результаті чого донараховується сума податку на додану вартість в розмірі 17294 грн. та зменшується сума заявленого до відшкодування ПДВ на 1542 грн.

У зв'язку з виявленими в результаті перевірки фактами, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2003 р:

№ 0001872626/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 941. 00 грн. в тому числі: основний платіж 17 294 грн., штрафні санкції 8 647 грн.:

№ 0001882626/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму і 542 грн.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та підтверджений відповідно податковими накладними. Підпункт 7.5. ст. 7 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст..7 Закону.

Підпунктом 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом.

Нормами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 165. встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2002 року між TOB «Політехсервіс» і TOB «Композит Опті» було укладено договір купівлі-продажу № 11/9, на підставі якого TOB «Композит Опті» було видано податкову накладну № 433 від 12.09.2002 року та накладну № 453 від 18.09.2002, а позивачем сплачено останньому суму в розмірі 18 180, 00 грн. (платіжне доручення № 278 від 12.09.2002 року).

26.09.2002 року між TOB «Політехсервіс» і TOB «Композит Опті» було укладено договір купівлі-продажу № 26/9, на підставі якого TOB «Композит Опті» було видано податкову накладну № 548-1 від 30.09.2002 року та накладну № 540-1 від 01.10.2002 року, а позивачем сплачено останньому суму в розмірі 23 000,00 грн. (платіжне доручення № 315 від 30.09.2002 року).

25.10.2002 року між ТОВ «Політехсервіс» і TOB «Композит Опті» було укладено договір купівлі-продажу № 25/10, на підставі якого TOB «Композит Опті» було видано податкову накладну № 735-1 від 28.10.2002 року та накладну № 755 від 01.11.2002 року, а позивачем сплачено останньому суму в розмірі 16 800, 00 грн. (платіжне доручення № 342 від 28.10.2002 року).

11.11.2002 року між TOB «Політехсервіс» і TOB «Композит Опті» було укладено договір поставки товару № 11/11, па підставі якого TOB «Композит Опті» було видано податкові накладні № 926 від 15.11.2002 року, № 963 від 20.11.2002 року та накладну №902 від 20.11.2002 року, а позивачем сплачено останньому суми в розмірі 41 678, 41 грн. (платіжне доручення № 362 від 15.10.2002 року), 13 357, 91 грн. (платіжне доручення №369 від 11.11.2002 року).

В період вересень-листопад 2002 р. позивачем придбано товар у TOB «Композит-Опті» на загальну суму 113016,35 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 18836,05 грн. Зазначена сума ПДВ віднесена позивачем до складу податкового кредиту у вересні-листопаді 2002 року на підставі податкових накладних, виданих TOB «Композит- Опті» в зв'язку з оплатою поставленого товару.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2003, яке набрало законної сили 30.06.2003, визнано недійсними установчі документи TOB «Композит Опті» з моменту складання та свідоцтво про реєстрацію TOB «Композит Опті» як платника ПДВ № 37039169 з дати занесення до реєстру платників ПДВ. Як установлено цим судом, у господарських операціях з Товариством на стороні продавця від імені TOB «Композит Опті» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності. Підприємство створене з порушенням діючого законодавства, що дало можливість невідомим особам в подальшому займатися незаконною підприємницькою діяльністю від імені TOB «Композит Опті».

Актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19 травня 2004 р. № 407/19-40131 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «Композит Опті» з 04.07.2002.

З наведеного вбачається, що податкові накладні, видані TOB «Композит Опті», підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, внаслідок чого такі податкові накладні не надають права позивачу відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем у вересні-листопаді 2002 р. завищено розмір податкового кредиту та занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України №2181 від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача правомірно застосовані штрафні санкції оспорюваними рішеннями.

Крім того, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача відкликати першу та другу податкові вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач всупереч приписам ч. 1 ст. 71 КАС України не надав жодних доказів щодо неправомірного виставлення відповідачем податкових вимог від 05.04.2004 № 1/1960 та від 13.05.2004 № 2/2517.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехсервіс» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 27.12.2005 року по справі № 49/234 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 49/234 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв