Ухвала

від 24.04.2014 по справі 2а-5334/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року м. Київ К/9991/40542/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011

у справі № 2а-5334/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Дагер"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферум",

Приватне підприємство "Профіт Капітал"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дагер" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПП «Дагер» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства; за результатами якої складено акт від 24.02.2010 № 634/23-209/34397962.

В ході вказаної перевірки виявлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було прийнято повідомлення-рішення № 0000932301/0/718, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33 167.00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000922301/0/717, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 44582.00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суди виходили з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2008 позивач уклав договір перевезення з ТОВ «Ферум».

Згідно із пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.1 ст. 5 та пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Зважаючи на вище зазначені правові норми, колегія суддів зазначає, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкові накладні, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суди попередніх інстанцій що дослідивши договір від 01.06.2008, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, дійшли висновку про реальність вчиненої угоди позивача з вказаним контрагентом, а тому валові витрати та податковий кредит по господарським операціям з TOB «Ферум» сформовані позивачем правильно, у зв'язку з чим донарахування позивачу податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток у загальній сумі 10516,05 грн. та з податку на додану вартість у загальній сумі 8412.00 грн. є безпідставним

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 у справі № 2а-5334/10/1670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 у справі № 2а-5334/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді О.І. Степашко Т.М.Шипуліна