ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14 липня 2014 року м. Київ В/800/3024/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. - судді-доповідача,
Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Муравйова О.В., Костенка М.І.,
розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі № 2а-5334/10/1670
за позовом приватного підприємства «Дагер»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Ферум»,
приватне підприємство «Капітал»
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року, якою касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилено, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2011 року та ухвалу Харкіського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року залишено без змін.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року № К/9991/59709/11.
Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Дагер» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Ферум», приватне підприємство «Капітал», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Судді О.А. Веденяпін
А.М. Лосєв
Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов
М.І. Костенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2014 |
Оприлюднено | 05.08.2014 |
Номер документу | 40019108 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Веденяпін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні