Рішення

від 03.06.2014 по справі 925/523/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 925/523/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача - Щербан С.О. - за довіреністю, відповідача - Трач О.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ "Тальне"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка"

про стягнення 98 781 грн. 36 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "АТМ "Тальне" (позивач) подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Чорна Кам'янка" (відповідач) прямих збитків у розмірі 98 781 грн. 36 коп., зокрема 83 282 грн. 63 коп. витрат з орендної плати за землю, 14 696 грн. 94 коп. витрат на сплату податку з доходів фізичних осіб, 801 грн. 74 коп. витрат зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку. В обгрунтування позову позивач вказав на те, що протягом квітня - жовтня 2010 року позивач уклав із фізичними особами - власниками земельних ділянок 49 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 129,342 га, що знаходяться в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, строком на 3 і 5 років з метою вирощування сільськогосподарської продукції. 12 та 13 квітня 2011 року вказані договори оренди зареєстровані у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" і в ці ж дні орендодавці (фізичні особи) передали земельні ділянки позивачу в оренду. Однак позивач не зміг приступити до використання вказаних земельних ділянок, так як відповідач (що був попереднім землекористувачем цих ділянок) восени 2010 року, незважаючи на закінчення строку дії договорів оренди, засіяв ці земельні ділянки озимими культурами, про що повідомив позивача листом від 23.05.2011. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки поновлення договорів оренди земельних ділянок в установленому законом порядку не відбулося і відповідач не мав права їх засівати та відповідно до закону зобов'язаний був звільнити. Порушення відповідачем земельного законодавства та прав позивача встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 27.07.2011 у справі № 07/5026/1218/2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011, яким зобов'язано ТОВ "Чорна Кам'янка" припинити використання та звільнити вказані у рішенні земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, на користь ТОВ "АТМ "Тальне", а також зобов'язано ТОВ "Чорна Кам'янка" утриматися від ведення господарської та будь-якої іншої діяльності на вказаних земельних ділянках. Отже, з вини відповідача позивач не зміг приступити до використання орендованих ним земельних ділянок загальною площею 129,342 га, відповідно, не отримав очікувані доходи, але поніс витрати на сплату орендодавцям орендної плати, сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, нарахованого на виплачену орендну плату, та фіксованого сільськогосподарського податку, які складають 98 781 грн. 36 коп. і являються для позивача збитками, тому згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст. 226 Господарського кодексу України (ГК України) відповідач повинен відшкодувати їх позивачу.

У запереченні проти позову (а. с. 30-31) та в Доповненні до заперечення проти позову (а. с. 79-80) відповідач повністю заперечив проти позовних вимог позивача, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю, посилаючись на таке: у вересні 2010 року відповідач правомірно провів посівну компанію, засіявши спірні земельні ділянки озимими культурами, оскільки термін дії договорів оренди земельних ділянок, укладених товариством із їх власниками, закінчувався у грудні 2010 року та лютому/березні 2011 року; за 30 днів до закінчення дії договорів оренди землі відповідач (орендар) повідомив орендодавців про поновлення строку дії договорів оренди і оскільки від них не надійшло ні погоджень, ні заперечень щодо продовження з товариством дії договорів оренди земельних ділянок, товариство мало законне право користування земельними ділянками; згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою; відповідно до умов договорів оренди землі земельні ділянки передавалися в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, при проведенні відповідачем посівної компанії заперечень з боку орендодавців не було; право оренди земельних ділянок у позивача виникло лише 12-13 квітня 2011 року, тобто тоді, коли на спірних земельних ділянках уже були посіви озимої пшениці (із вересня 2010 року), тому відповідач має законне право користування земельними ділянками до збору врожаю 2011 року; рішення господарського суду Черкаської області від 27.07.2011 у справі № 07/5026/1218/2011, на яке посилається позивач, набрало законної сили лише 21.11.2011, коли прийнята постанова КАГС, тому лише з цього дня, для виконання прийнятого рішення суду, відповідач мав звільнити займані земельні ділянки; оскільки позивачу було відомо про всі наведені обставини та про наявність судового спору, сплачувати будь-які кошти не було необхідності. Крім цього, відповідач вважає, що подані позивачем документи не підтверджують фактичного понесення позивачем збитків у вказаному ним розмірі; позивач наводить суму збитків з розрахунку 12 календарних місяців, хоча відповідач повернув земельні ділянки у липні 2011 року, тобто, користувався ними протягом 7 місяців і сплатив орендодавцям орендну плату. Відповідач не користувався земельними ділянками у 2012 році, що підтверджується відкритим виконавчим провадженням ВП № 31276374 на підставі наказу господарського суду Черкаської області № 07/5026/1218/2011 від 22.09.2011 та вимогою відділу ДВС Банківського РУЮ від 17.02.2012 за вих. № 446. Відповідач звернув увагу також на те, що перелік підстав, передбачених для відшкодування збитків власникам землі та користувачам, передбачений ст. 156 Земельного кодексу України (ЗК України). Частина 2 статті 157 ЗК України вказує, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і користувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (КМУ). Постанова КМУ від 19.04.1993 № 284 визначає порядок та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пунктом 2 якої встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Як вбачається з матеріалів справи, така комісія не створювалася, збитки не визначались, відповідно, вони не підтверджені, а позивачем не надано документів, які б служили належними доказами понесених збитків, як того вимагає чинне законодавство.

У письмовому відзиві на заперечення відповідача проти позову (а. с. 44-46) позивач навів спростування доводів відповідача та пояснив, що згідно податкової декларації зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку від 25.06.2011 позивач задекларував зобов'язання зі сплати податку у зв'язку з укладенням та реєстрацією у другому кварталі 2011 року договорів оренди землі на загальну площу 129,342 га. Додатком до декларації подано "Відомість про наявність земельних ділянок", у якій визначений перелік земельних ділянок, за які сплачується податок, із зазначенням прізвищ орендодавців та інших ідентифікуючих ознак земельних ділянок на загальну площу 129,342 га. Платіжне доручення на суму 801,75 грн. підтверджує сплату до бюджету фіксованого податку з оренди 129,342 га землі. Розрахунок орендної плати за земельні ділянки (паї) надає загальну інформацію про осіб, яким у 2011 році було нараховано та виплачено орендну плату, її розрахунок та сума сплачених до бюджету платежів. Згідно первинних документів на отримання орендної плати більша частина орендодавців отримала орендну плату в натуральній формі, що передбачено договором оренди, копії відомостей про отримання додаються. Надана відповідачем платіжна відомість від 12.03.2013, на якій ручкою дописано "с.Романівка, орендна плата за земельні ділянки за 2011 рік" викликає сумніви: по - перше, складена через більше ніж два повних роки після закінчення дії договорів оренди; по - друге, згідно п. 11 Договору оренди землі, який доданий відповідачем до матеріалів справи, орендна плата вноситься у такі строки: 1-31 серпня, остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року, тобто, виконуючи умови договору, відповідач мав розрахуватися з орендодавцями, зазначеними у платіжній відомості, до 31 грудня 2010 року; по - третє, у повністю надрукованому документі невідомо, з яких підстав і причин в графі "структурний підрозділ" "с.Романівка, орендна плата за земельні ділянки за 2011 рік"; по - четверте, у наданій відповідачем платіжній відомості значиться 17 осіб, з яких 8 осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, не відносяться до числа орендодавців, перелічених у позовні заяві. Вказані орендодавці передали позивачу свої земельні ділянки в оренду в 2012 році. Крім того, платіжні доручення № 408 від 27.10.2011, № 421 від 09.11.2011, № 354 від 19.09.2011 № 389 від 06.10.2011 на загальну суму 15 145 грн. повністю підтверджують факт сплати до місцевого бюджету податку з доходів фізичних осіб - орендодавців земельних паїв 14 696 грн., які зазначені в розрахунку орендної плати за земельні ділянки паї по с. Романівка за 2011 рік. Являються безпідставними доводи відповідача стосовно неправильного визначення позивачем розміру збитків, оскільки виходячи з фізіології та біології рослин позивач фактично отримав земельні ділянки у 2012 році, тому не мав можливості у весняно-осінній період 2011 року обробити вказані землі та отримати урожай. Посилання відповідача на ст. ст. 19, 33 Закону України "Про оренду землі", а також на судову практику Верховного Суду України (ВСУ), викладену в ухвалі ВСУ від 15 березня 2006 року, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дані обставини були предметом розгляду господарським судом у справі № 07/5026/1218/2011, який дав їм належну оцінку в рішеннях суду, що набрали законної сили. Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів. На підставі ст.ст. 22,69 ГПК України за клопотанням сторони строк розгляду спору господарським судом продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяви та письмових спростуваннях доводів відповідача, доказував, що з моменту виникнення у позивача права оренди земельних ділянок, з вини відповідача позивач не зміг реалізувати своє законне право на вільне користування цими земельними ділянками, тому позивач не отримав очікуваний доход та за користування земельними ділянками змушений був нести обов'язкові витрати, а саме: сплачувати орендну плату і податки; відповідач добровільно земельні ділянки не звільнив, про що свідчить рішення господарського суду Черкаської області від 27.07.2011 у господарській справі № 07/5026/1218/2011, яким встановлено порушення відповідачем чинного законодавства та прав позивача; без поновлення в установленому Законом України "Про оренду землі" порядку договорів оренди землі у відповідача не було законних підстав восени 2010 року засівати земельні ділянки озимими, які збираються аж у липні наступного року, просив повністю задовольнити позов та стягнути з відповідача 98 781 грн. 36 коп. прямих збитків;

- представник відповідача, повністю заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов та доповненнях до відзиву, і доказував, що відповідач правомірно вважав продовженими договори оренди землі, оскільки своєчасно направив орендодавцям повідомлення про продовження договорів оренди землі і не отримав заперечень з боку орендодавців земельних ділянок щодо небажання продовжувати термін дії договорів оренди землі; враховуючи період ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою, а також те, що у позивача право оренди земельних ділянок виникло лише 12-13 квітня 2011 року, тобто тоді коли на земельних ділянках уже були посіви озимої пшениці, відповідач мав законне право користування земельними ділянками до збору врожаю 2011 року; позивач знав про вказані обставини, отже не зобов'язаний був сплачувати будь-які кошти за користування земельними ділянками, адже справа, предметом якої були земельні ділянки, за які ніби-то сплатив грошові кошти позивач, перебувала на розгляді в судових інстанціях і рішення на дату сплати коштів винесено не було, просив суд повністю відмовити в позові.

Згідно з частиною 3 статті 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва із 24.04.2014 по 14.05.2014.

У судовому засіданні 03.06.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке .

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27 липня 2011 року у справі № 07/5026/1218/2011 за позовом ТОВ "АТМ Тальне" (позивач) до ТОВ "Чорна Кам'янка" (відповідач) громадяни - орендодавці земельних ділянок (треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору) про зобов'язання припинити використання та звільнити земельні ділянки і утриматися від вчинення дій (яке набрало законної сили) встановлено, що протягом квітня-жовтня 2010 року фізичні особи ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_56, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49. ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, як власники земельних ділянок на підставі державних актів на право приватної власності на землю, та товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне", уклали 49 договорів оренди, згідно з якими названі фізичні особи зобов'язалися передати товариству з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне", а останнє прийняти в оренду на строк 3, 5 років для вирощування сільськогосподарської продукції земельні ділянки загальною площею 129,342 га, що знаходяться в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за кадастровими №№ 712 408 9000-00-02-664, 712 408 9000-00-02-147, 712 408 9000-00-02-320,712 408 9000-00-02-872, 712 408 9000-00-02-597, 712 408 9000-00-02-970, 712 408 9000-00-02-805, 712 408 9000-00-02-898, 712 408 9000-00-02-749, 712 408 9000-00-02-291, 712 408 9000-00-02-812, 712 408 9000-00-02-2009, 712 408 9000-00-02-298, 712 408 9000-00-02-299, 712 408 9000-00-02-410, 712 408 9000-00-02-294, 712 408 9000-00-02-162, 712 408 9000-00-02-148, 712 408 9000-00-02-627, 712 408 9000-00-02-635, 712 408 9000-00-02-666, 712 408 9000-00-02-393, 712 408 9000-00-02-394, 712 408 9000-00-02-292, 712 408 9000-00-02-241, 712 408 9000-00-02-16, 712 408 9000-00-02-517, 712 408 9000-00-02-730, 712 408 9000-00-02-634. 712 408 9000-00-02-811, 712 408 9000-00-02-851, 712 408 9000-00-02-579, 712 408 9000-00-02-580, 712 408 9000-00-02-357, 712 408 9000-00-02-6, 712 408 9000-00-02-876, 712 408 9000-00-02-628, 712 408 9000-00-02-585, 712 408 9000-00-02-899, 712 408 9000-00-02-824, 712 408 9000-00-02-548, 712 408 9000-00-02-665, 712 408 9000-00-02-846, 712 408 9000-00-02-142, 712 408 9000-00-02-21, 712 408 9000-00-02-432, 712 408 9000-00-02-431, 712 408 9000-00-02-831, 712 408 9000-00-02-908, 712 408 9000-00-02-15, 712 408 9000-00-02-107.

12 та 13 квітня 2011 року вказані 49 договорів оренди землі були зареєстровані в Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" і в ці ж дні орендодавці на виконання зобов'язань за договорами оренди землі передали орендарю в оренду за актами приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 129,342 га.

Однак, після державної реєстрації договорів оренди землі і отримання в оренду відповідних земельних ділянок товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне", як орендар, не змогло приступити до самостійного господарювання на орендованих земельних ділянках, оскільки ними фактично користувалося товариство з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка", яке ще восени 2010 року засіяло ці земельні ділянки озимими культурами, про що товариство з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне" листом від 23.05.2011р. № 2028.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27 липня 2011 року в справі № 07/5026/1218/2011 встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка" чинного законодавства "Про оренду землі" та зобов'язано ТОВ "Чорна Кам'янка" припинити використання та звільнити земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області кадастрові №№ 712 408 9000-00-02-664, 712 408 9000-00-02-147, 712 408 9000-00-02-320, 712 408 9000-00-02-872, 712 408 9000-00-02-597, 712 408 9000-00-02-970, 712 408 9000-00-02-805, 712 408 9000-00-02-898, 712 408 9000-00-02-749, 712 408 9000-00-02-291, 712 408 9000-00-02-812, 712 408 9000-00-02-2009, 712 408 9000-00-02-298, 712 408 9000-00-02-299, 712 408 9000-00-02-410, 712 408 9000-00-02-294, 712 408 9000-00-02-162, 712 408 9000-00-02-148, 712 408 9000-00-02-627, 712 408 9000-00-02-635, 712 408 9000-00-02-666/712 408 9000-00-02-393, 712 408 9000-00-02-394, 712 408 9000-00-02-292. 712 408 9000-00-02-241, 712 408 9000-00-02-16, 712 408 9000-00-02-517, 712 408 9000-00-02-730, 712 408 9000-00-02-634, 712 408 9000-00-02-811, 712 408 9000-00-02-851, 712 408 9000-00-02-579, 712 408 9000-00-02-580, 712 408 9000-00-02-357, 712 408 9000-00-02-6. 712 408 9000-00-02-876, 712 408 9000-00-02-628, 712 408 9000-00-02-585, 712 408 9000-00-02-899, 712 408 9000-00-02-824, 712 408 9000-00-02-548, 712 408 9000-00-02-665, 712 408 9000-00-02-846, 712 408 9000-00-02-142, 712 408 9000-00-02-21, 712 408 9000-00-02-432, 712 408 9000-00-02-431, 712 408 9000-00-02-831, 712 408 9000-00-02-908, 712 408 9000-00-02-15, 712 408 9000-00-02-107 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне". Також ТОВ "Чорна Кам'янка" зобов'язано утриматися від ведення господарської та будь-якої іншої діяльності, використання земельних ділянок за цільовим або нецільовим призначенням, використання сільськогосподарської техніки, проведення агротехнічних операцій, рекультивації земель, деградації земель, забруднення ґрунтів, порушення ґрунтового покриву та здійснення будь-якого іншого антропогенного впливу на земельних вищезазначених ділянках, що знаходяться в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та від перешкоджання вільному веденню господарської діяльності та користуванню товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне" цими земельними ділянками.

У рішенні від 27 липня 2011 року суд зазначив, що укладені за участю орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ Тальне" договори оренди землі набрали чинності у день їх державної реєстрації, тобто 12 та 13 квітня 2011 року. З набранням чинності вказаних договорів оренди землі у ТОВ "АТМ Тальне" виникло право користування переданими йому в оренду земельними ділянками загальною площею 129,342 га в адміністративних межах Романівської сільської ради.

Станом на 12 та 13 квітня 2011року строки, на які були укладені договори оренди землі за участю орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка", закінчилися. Поновлення цих договорів в установленому законом порядку не відбулося.

Частина 3 ст. 19 та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" не передбачають права орендаря на продовження користування орендованою земельною ділянкою після закінчення строку, на який укладався договір оренди землі, тому посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на ці норми Закону є помилковими.

Із закінченням строків дії договорів оренди землі, укладених за участю орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка", ці договори в силу ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" припинилися, що означає і про припинення у товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка" права користування земельними ділянками за такими договорами загальною площею 129,342 га в адміністративних межах Романівської сільської ради та втрату ним права власності на посіви сільськогосподарських культур на цих земельних ділянках.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Таким чином, у даній справі не підлягають доказуванню, як такі, що встановлені рішенням господарського суду у справі № 07/5026/1218/2011, обставини правомірності укладення позивачем 49 договорів оренди земельних ділянок (паїв) загальною площею 129,342 га в адміністративних межах Романівської сільської ради, набрання цими договорами чинності 12 та 13 квітня 2011 року, передачі земельних ділянок позивачу, правомірність набуття позивачем 12 і 13 квітня 2011 права користування 49 земельними ділянками наведених вказаних громадян відповідно до названих у рішенні суду кадастрових номерів, відсутність права відповідача на поновлення договорів оренди цих земельних ділянок, припинення права користування відповідача вказаними земельними ділянками, порушення відповідачем земельного законодавства та встановленого ч. 1 ст.2 5 Закону України "Про оренду землі" права позивача, як орендаря земельних ділянок, на самостійне господарювання на землі з дотримання умов договорів оренди землі, отримання продукції і доходів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є стягнення грошової суми на відшкодування витрат суб'єкта господарювання (позивач) на сплату ним у 2011 році фіксованого сільськогосподарського податку, податку з доходів фізичних осіб, орендної плати за користування пайовими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, якими позивач, як законний орендар, не користувався у зв'язку з тим, що вказані земельні ділянки були засіяні сільськогосподарськими культурами іншим суб'єктом господарювання (відповідач), який був користувачем земельних ділянок до укладення договору оренди землі позивачем.

Сторони спору являються юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст. ст. 2, 55 ГК України, які займаються сільськогосподарським виробництвом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок 12-13 квітня 2011 року позивач правомірно набув право оренди 49 земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення, загальною площею 129,342 га в адміністративних межах Романівської сільської ради Тальнівського району. Восени 2010 року ці земельні ділянки засіяв озимими культурами відповідач, що ним не заперечується. Тому позивач не зміг у весняний період 2011 року приступити до самостійного господарювання на орендованій землі з дотримання умов договорів оренди землі та відповідно отримати продукцію і доходи.

Незважаючи на те, що позивач фактично не приступив до використання орендованих земельних ділянок, він на виконання договірних зобов'язань по договорах оренди землі у 2011 році нарахував і виплатив орендодавцям (фізичним особам) орендну плату грошовими коштами і продукцією в загальній сумі 83 282,63 грн., після утримання податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується окремими відомостями на видачу соломи, висівок, насіння соняшника, зерна пшениці, зерна ячменю, крупи, борошна, а також відомостями на виплату грошей; нарахований та утриманий податок з доходів громадян у виді орендної плати за землю в сумі 14 696,94 грн. позивач сплатив до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями № 354 від 19 вересня 2011 року, № 389 від 06 жовтня 2011 року, № 408 від 27 жовтня 2011 року, № 421 від 09 листопада 2011 року, з призначенням платежу: "… 35703605;110112; податок з доходів фізичних осіб за пай 2011"; також позивач подав податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку, згідно якої з площі 129,3420 га ріллі, нормативною грошовою оцінкою 4132,45, за ставкою 0,15%, починаючи з травня 2011 року позивач нарахував 801,75 грн. фіксованого сільськогосподарського податку, який платіжним дорученням від 30 червня 2011 року № 194 повністю сплатив до бюджету.

Суд вважає доведеним факт використання у 2011 році відповідачем пайових земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать на праві оренди позивачу, і за користування якими позивач розрахувався з орендодавцями, виплативши останнім 83282,63 грн. орендної плати, а також утримав і сплатив податок з доходів фізичних осіб та фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідач визнає факт використання ним у 2011 році належних позивачу на праві оренди земельних ділянок, але вважає це використання правомірним, мотивуючи тим, що його право засіяти земельні ділянки ґрунтувалося на договорах оренди землі, строк дії яких на дату посіву озимих культур не закінчився, і на дату засіву цих земельних ділянок у позивача права оренди земельних ділянок не було, воно виникло значно пізніше.

Ці доводи відповідача являються безпідставними і спростовуються наведеним рішенням господарського суду у справі № 07/5026/1218/2011, в якому господарський суд встановив, що всупереч вимогам чинного земельного законодавства, а саме: ст.ст.95, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.18, 19, 25, ч.1 ст.31, 33 Закону України "Про оренду землі" протягом квітня-серпня 2011 року відповідач неправомірно користувався земельними ділянками загальною площею 129,342 га в адміністративних межах Романівської сільської ради, які на правах оренди належали позивачу.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що право позивача на відшкодування витрат, понесених ним на виплату громадянам - орендодавцям договірної орендної плати за земельні паї, якими він не зміг своєчасно скористатися внаслідок неправомірних дій відповідача, а також сплачені податки, є збитками у розумінні ст.224 ГК України, з огляду на наступне.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 149 ГК України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах) (ч.1 ст.151 ГК України).

Загальні права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів визначені ст.ст.152, 153 ГК України, серед яких, зокрема: право вимагати компенсації шкоди, завданої належним йому природним ресурсам іншими суб'єктами, усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів; обов'язок відшкодовувати збитки, завдані первинним користувачам природних ресурсів.

Об'єкт - земля, який використав у 2011 році відповідач, являється природним ресурсом. За категорією ця земля відноситься до земель сільськогосподарського призначення, визначення яких та порядок їх використання встановлює Земельний кодекс України.

Згідно ст. 125 ЗК України право постійного користування, право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на законних підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" і договорами оренди землі набув права оренди 49 земельних ділянок.

Згідно зі ст.ст. 15, 21, 25 Закону України "Про оренду землі", умов договорів оренди земельних ділянок (паїв) позивач, як орендар, зобов'язаний був внести орендодавцям платіж за користування земельною ділянкою (орендну плату); відповідно до положень Податкового кодексу України (розділ ІУ "Податок на доходи фізичних осіб", розділ ХІУ глава 2 "Фіксований сільськогосподарський податок") зобов'язаний був з цього доходу нарахувати і утримати податок на доходи фізичних осіб та сплатити їх до бюджету, а також задекларувати право оренди земельними ділянками і сплатити у встановленому розмірі фіксований сільськогосподарський податок.

Отже, витрати позивача на оплату орендної оплати та сплату податків відповідають його договірним зобов'язанням перед орендодавцями та законодавчим зобов'язанням суб'єкта господарювання. Використання земельних ділянок відповідачем не звільняло позивача від сплати орендної плати та податку на доходи фізичних осію у виді орендної плати і фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, доводи відповідача про те, що наведені витрати позивача не являються обов'язковими, не відповідають законодавству.

Порушення відповідачем установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, пов'язаної із використанням землі сільськогосподарського призначення, призвело до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема, його права, передбаченого ст. 25 Закону України "Про оренду землі" самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з вини відповідача у 2011 році позивач не зміг своєчасно приступити до використання орендованих ним 49 земельних ділянок загальною площею 129,342га, відповідно, отримати продукцію та доходи, проте на виконання зобов'язань з використання цих земельних ділянок позивач поніс витрати, які згідно ст. 28 Закону України "Про оренду землі" не можуть покладатись на орендодавців, оскільки останні виконали свої договірні зобов'язання з передачі земельних ділянок.

Згідно ст. 152 ЗК України одним із способів захисту прав юридичних осіб на земельні ділянки є відшкодування заподіяних збитків.

Загальні підстави відшкодування збитків землекористувачам, порядок їх відшкодування визначені ст.ст. 156, 157 ЗК України.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення ст. 156 ЗК України, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства, зокрема, визначених ст.ст.1166 - 1194, 1209 - 1211 ЦК України, ст.ст.-224 - 229 ГК України.

Отже доводи відповідача про те, що збитки землекористувачам розраховуються лише в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України спеціальними комісіями, являються хибними.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 98 781 грн. 36 коп . збитків.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору із даного позову в сумі 1975 грн. 63 коп. (98 781, 36 грн. х 2%).

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чорна Кам'янка" (20144, Черкаська область, Маньківський район, с. Вікторівка, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 32837408) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ "Тальне" (20416, Черкаська область, Тальнівський район, с. Романівка, вул.Леніна,7, ідентифікаційний код 35703605) на користь - 98 781 грн. 36 коп. (дев'яносто вісім тисяч сімсот вісімдесят одну гривню 36 копійок) збитків, 1 975 грн. 63 коп. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 63 копійки) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10 червня 2014 року (вівторок, перший робочий день після вихідних).

Суддя А.Д. Пащенко