ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2014 року м. Київ К/800/47228/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електрім»
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013
та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2013
у справі № 812/5240/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Електрім»
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електрім» звернулось до суду з позов про скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 21.05.2013 № 00002422700.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Електрім» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД», складено акт № 312/22-700/10/33765790 від 14.05.2013, в якому зафіксовані порушення: п. 201.1 ст. 201 , п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 , п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України , що призвело до завищення суми податкового кредиту за листопад 2011 року на суму 5 366 грн. та заниження податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 5 366 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 21.05.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000242270 від 21.05.2013 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 707,50 грн., в т.ч.: 5 366 грн. основного платежу та 1 341,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також судами встановлено, що за податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2011 року позивач до складу податкового кредиту з ПДВ включив суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» на суму 5 366 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу товарів № К-30/11 від 30.11.2011, укладеному між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електрім» (покупець) та ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» (постачальник), постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно наданих постачальником рахунків; доставка продукції здійснюється постачальником або покупцем по узгодженню сторін.
На виконання умов договору ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» були виписані: видаткова накладна № 3002 від 30.11.2011 на суму 32 193,60 грн. та податкова накладна № 3002 від 30.11.2011 на суму 32 193,60 грн., в т.ч.: ПДВ на суму 5 365,60 грн., за підписом ОСОБА_2
Відповідач в акті перевірки зробив висновок, що товар на виконання договору, фактично не поставлявся та відповідно придбання такого товару не відбулося, оскільки у контрагента відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань відсутні товарно-транспортні накладні, а на підставі наданих до перевірки документів, відсутня можливість встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій.
Також, вироком Ленінського районного суду міста Луганська у кримінальній справі № 1-1037/12 від 18.10.2012 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 , ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України , громадянку ОСОБА_3, де встановлено, що ОСОБА_3 фактично придбала підприємство ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД», не маючи цілі займатися законною підприємницькою діяльністю, а зареєструвала ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» на підставну особу - ОСОБА_2, якому про це не було відомо та який не здійснював будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені товариства; ОСОБА_3 виконувала підписи від його імені. ОСОБА_2 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» ніколи не керував та не доручав цього нікому іншому; ніяких документів, а саме, договорів та додатків до них, податкових накладних, накладних, рахунків, векселів, товарно-транспортних накладних, актів тощо він не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам; податкову та іншу звітність він не складав та не підписував, а також нікому не доручав це робити; всі правочини, складені від ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» в період, коли він значився директором, не підписував. Бухгалтерський та податковий облік на ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» вівся іншою особою, яка від імені ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД» не була уповноважена на це у встановлений законом спосіб.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем податкові накладні, оформлені з порушенням діючого податкового законодавства, а тому підстав для формування податкового кредиту у платника податку не було.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. п. 201.7, 201.10 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як визначено в п. 201.1 ст. 201 зазначеного Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. п. 2, 5, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 № 1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
У ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «КОМФІНАНС-КРЕДО ЛТД», податкова накладна якого стала підставою для формування ТОВ «Виробничо-комерційною фірмою «Електрім» податкового кредиту у листопаді 2011 року, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість на підставну особу - ОСОБА_2, який заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписану від його імені податкову накладну не можна вважати належно оформленим та підписаним повноважною особою звітним документом, який посвідчує факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту є безпідставним.
Зважаючи на вказані обставин, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електрім» відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2014 |
Оприлюднено | 11.06.2014 |
Номер документу | 39134953 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні