Постанова

від 21.10.2013 по справі 1-940/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-940/11

Провадження №1/761/122/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козятник Л.Г.

за участю секретарів Іващенко К.Ю., Артюхіної М.А.,

Павко К.М., Медицької У.І.

прокурорів Беби Є.Г., Марущенка Є.Г., Попова А.О., Ковальова А.В., Шаповалова Є.О., Кобилянського О.М., Голуба Є.В., Черната А.О., Бондара М.В.,

Сезонова Д.І., Клюшніченка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 55 КК України 1960 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні постало питання про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не може бути усунуто в судовому засіданні, оскільки на досудовому слідстві не з'ясовано усі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та пред'явлено ОСОБА_5 неконкретне обвинувачення, що є порушенням його права на захист.

Прокурор вважав, що відсутні підстави для повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.

Підсудний ОСОБА_5 просив направити кримінальну справу на додаткове розслідування з порушених судом питань.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Статтею 22 КПК України 1960 року визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Виходячи із вказаних норм процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. [а] ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно з якою, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Разом з тим, вказані вимоги процесуального закону органами досудового слідства належно не виконано, досудове слідство у даній кримінальній справі проведено неповно та однобічно, всупереч вимогам ст. 64 КПК України 1960 року належним чином не досліджено обставини, що підлягають доказуванню у справі.

Так, відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення злочину за наступних обставин.

ОСОБА_5 відповідно до рішення № 1 від 14 травня 2006 року, займаючи посаду директора приватного підприємства «Лекскомсервіс» (код ЄДРПОУ 35910731), зареєстрованого Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 15 травня 2008 року за № 10681020000022717, юридична та фактична адреса: м. Київ вул. Горького № 13, офіс 3, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих та виконуючих ним адміністративно-господарських функцій, в обов'язки якого входило: відповідно до п.п. 6.4, 6.5, 6,12 ст. 6 Статуту ПП «Лекскомсервіс» - здійснення керівництва діяльністю підприємства; вирішення всіх питань діяльності підприємства в межах своїх повноважень; виконання дій від імені підприємства та представництво його у всіх установах, підприємствах і організаціях; організація роботи підприємства та розробка планів і програм його розвитку; організація зберігання документації та печатки підприємства; відкриття в банківських установах рахунків (поточних, депозитних) в національній та іноземній валюті; затвердження підписами всіх документів фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі угод, зобов'язань, звітів та балансів; нести персональну відповідальність у повному обсязі за діяльність підприємства та свої дії на посаді директора.

Тобто, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, в червні, липні, серпні та жовтні 2008 року, а також в травні 2009 року неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, також неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 11199642 грн., чим завдав збитків державі в особливо великих розмірах.

Так, ПП «Лекскомсервіс» протягом 2008 року здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Інком-Сервіс» щодо надання консультаційних послуг та послуг з управлінського консалтингу. Для забезпечення сплати коштів за надання вказаних послуг директор ПП «Лекскомсервіс» ОСОБА_5 надав в ТОВ «Інком-Сервіс» наступні рахунки-фактури, а саме: № 0206-1 від 02.06.08 - консультаційні послуги на суму 5580000 грн., у т.ч. ПДВ - 930000 грн.; № 0707-1 від 07.07.08 - послуги з управлінського консалтингу на суму 5640000 грн., у т.ч. ПДВ - 940000 грн.; № 0108-1 від 01.08.08 - послуги з управлінського консалтингу на суму 2700000 грн., у т.ч. ПДВ - 450000 грн.; № 0210-1 від 02.10.08 - консультаційні послуги на суму 5640000 грн., у т.ч. ПДВ - 940000 грн.; № 0310-2 від 03.10.08 - послуги з управлінського консалтингу на суму 5640000 грн., у т.ч. ПДВ - 940000 грн.; № 0410-3 від 04.10.08 - послуги з управлінського консалтингу на суму 2700000 грн., у т.ч. ПДВ - 450000 грн.

Окрім цього, директор ПП «Лекскомсервіс» ОСОБА_5 надав в ТОВ «Інком-Сервіс» наступні податкові накладні, а саме: № 198 від 02.06.08 консультаційні послуги на суму 2760000 грн., у т.ч. ПДВ - 460000 грн.; № 199 від 03.06.08 консультаційні послуги на суму 2820000 грн., у т.ч. ПДВ - 470000 грн.; № 208 від 07.07.08 послуги з управлінського консалтингу на суму 2820000 грн., у т.ч. ПДВ - 470 000 грн.; № 209 від 08.07.08 послуги з управлінського консалтингу на суму 2820000 грн., у т.ч. ПДВ - 470000 грн.; № 232 від 01.08.08 послуги з управлінського консалтингу на суму 270000 грн., у т.ч. ПДВ - 450000 грн.; № 531 від 02.10.08 консультаційні послуги на суму 5640000 грн., у т.ч. ПДВ - 940000 грн.; № 532 від 03.10.08 послуги з управлінського консалтингу на суму 5640000 грн., у т.ч. ПДВ - 940000 грн.; № 533 від 04.10.08 послуги з управлінського консалтингу на суму 2700000 грн., у т.ч. ПДВ - 450000 грн.; всього, на загальну суму: 27900000 грн., у т.ч. ПДВ - 4650000 грн.

Однак, ОСОБА_5, являючись директором ПП «Лекскомсервіс», всупереч вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

№ 168/97 від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), визначену у вказаних податкових накладних суму податку на додану вартість на загальну суму 4650000 грн. через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків не включив до складу податкових зобов'язань за червень, липень, серпень і жовтень 2008 року та не відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за вказаний період, наданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, що призвело до заниження податку на додану вартість за вказаний період у розмірі 4650000 грн.

Окрім цього, ОСОБА_5, займаючи посаду директора ПП «Лекскомсервіс», в травні 2009 року неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, також неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 6549642 грн.

Так, ПП «Лекскомсервіс» в жовтні 2008 року здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Факторіал» (код ЄДРПОУ 32131691) з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг). Для забезпечення сплати коштів за надання вказаних послуг директор ПП «Лекскомсервіс» ОСОБА_5 отримав від ТОВ «Факторіал» рахунки-фактури та податкові накладні. Однак, ОСОБА_5, являючись директором ПП «Лекскомсервіс», через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року не зазначив в додатку 5 ідентифікаційний номер вказаного підприємства, як продавця товарів (робіт, послуг) за вказаний період, що призвело до порушення вимог Наказу ДПА України № 159 від 17.03.2008 про порядок складання податкових декларацій з ПДВ.

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки, директор ПП «Лекскомсервіс» ОСОБА_5, знаючи, що він зобов'язаний здійснювати керівництво своїм підприємством, а також створювати необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігати оброблені документи, регістри і звітність протягом установленого терміну, включив до складу податкового кредиту ПП «Лекскомсервіс» податок на додану вартість у розмірі 13099284 грн. до податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року, який виник від здійснення господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Факторіал» у жовтні 2008 року. Однак, ОСОБА_5, через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків всупереч вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), не надав до перевірки первинні документи, що підтверджують право ПП «Лекскомсервіс» включити до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 13099284 грн., що призвело до приховування від податкового органу відомості про продавця товарів (робіт, послуг): ТОВ «Факторіал» та від сплати податків позбавив можливості пересвідчитись у правомірності формування ПП «Лекскомсервіс» податкового кредиту з ПДВ на вказану суму за травень 2009 року.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 зазначених дій, сформований в травні 2009 року податковий кредит у розмірі 13099284 грн. - без підтверджуючих первинних документів, був безпідставно відображений у податковій декларації з податку на додану вартість ПП «Лекскомсервіс» за вказаний період.

Відповідно до акту № 186/1-23-08-35910731 від 03 квітня 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Лекскомсервіс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інком-сервіс» за червень, липень та серпень 2008 року, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), ПП «Лекскомсервіс» занижено суми ПДВ за період з червня по серпень 2008 року на загальну суму 2320000 грн.

Відповідно до акту № 244/1-23-08-35910731 від 06 травня 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Лекскомсервіс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інком-сервіс» за жовтень 2008 року, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), ПП «Лекскомсервіс» занижено ПДВ за жовтень 2008 року на суму 2330000 грн.

Відповідно до акту №483/1-23-08-35910731 від 11 серпня 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Лекскомсервіс» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Факторіал» за травень 2009 року, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), ПП «Лекскомсервіс» за травень 2009 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 13099284 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2009 року на суму 6549642 грн.

Таким чином, ОСОБА_5, являючись директором ПП «Лекскомсервіс» та маючи реальну можливість забезпечити належний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, своєчасне фіксування: у податковому обліку підприємства фактів здійснення господарських операцій при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Інком-Сервіс»; фактів здійснення господарських операцій у первинних документах при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Факторіал», в червні, липні, серпні та жовтні 2008 року, а також в травні 2009 року неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, також неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 11199642 грн., що більше ніж в п'ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України, як неналежне виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а саме, призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Як убачається з матеріалів справи, висновок про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України обґрунтовано, зокрема, даними, що містяться у показаннях допитаного в якості обвинуваченого ОСОБА_5, показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, протоколах процесуальних та слідчих дій, висновках експертиз, а також письмових документах.

Так, органами досудового слідства ОСОБА_5 було інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході судового розгляду прокурор змінив пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення та пред'явив нове обвинувачення, інкримінувавши останньому вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 К України.

Згідно зі ст. 367 КК України відповідальність за цією нормою закону настає за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, а також за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

З об'єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох обов'язкових ознак у їх сукупності: 1) діяння (дія або бездіяльність) у вигляді невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків; 2) наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинним зв'язком між вказаними діяннями та шкідливими наслідками.

Невиконання службових обов'язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Такий вид недбалості характеризується тим, що службова особа повністю не виконує свої обов'язки.

Неналежне виконання службових обов'язків - це такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості характеризується тим, що службова особа виконує свої обов'язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Визначення можливості (чи не можливості) виконання нею своїх обов'язків здійснюється за допомогою з'ясування у справі відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів. До об'єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа, а до суб'єктивних - особливості цієї особи.

Для кваліфікації діяння за ст. 367 КК України слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій.

Зі змісту пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення убачається, що він, обіймаючи з 14 травня 2006 року посаду директора ПП «Лекскомсервіс» та маючи реальну можливість забезпечити належний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, також неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 11199642 грн., чим завдав збитків державі в особливо великих розмірах.

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості обвинуваченого (т. 4 а.с. 221-222, 232-235, 236-243, 244-250, т. 5 а.с. 7-16, 30-34), а також в судовому засіданні, ОСОБА_5 дав показання, згідно з якими він, приблизно в квітні - травні 2008 року, на пропозицію свого знайомого ОСОБА_11 зареєстрував ПП «Лекскомсервіс» та вони разом вирішили займатися купівлею-продажем автомобільних запасних частин. Крім того, за домовленістю з ОСОБА_11 він став директором вказаного підприємства, при цьому, останній запевнив його, що самостійно буде здійснювати купівлю-продаж автомобільних запасних частин та за наслідками господарської діяльності він, ОСОБА_5, буде отримувати частину прибутку. Печатка та документи на підприємство знаходилися в ОСОБА_11 Ствердив, що він не керував господарською діяльністю ПП «Лекскомсервіс», не складав і не готував по діяльності підприємства ніяких документів, крім того, він взагалі не розуміється на веденні бухгалтерського обліку та податкової звітності. Також йому не відомо, чи мало ПП «Лекскомсервіс» офіс, при цьому, він як директор не наймав на роботу працівників. Зазначив, що він допускає про можливість підписання документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, які йому приносив ОСОБА_11

Однак, органами досудового слідства такі показання ОСОБА_5 залишилися не перевіреними, при цьому, у справі залишилися не дослідженими питання, чи мав реальну можливість ОСОБА_5 виконувати обов'язки директора ПП «Лекскомсервіс», а також здійснювати контроль над діяльністю працівників ПП «Лекскомсервіс» та яких саме і в який спосіб.

Крім того, згідно з обвинуваченням, ОСОБА_5, являючись директором ПП «Лекскомсервіс», в червні, липні, серпні та жовтні 2008 року, а також в травні 2009 року неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному веденні податкового обліку та звітності, також неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 11199642 грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, за висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1445/11-11 від 09 лютого 2011 року підписи виконані ОСОБА_5 лише у податкових деклараціях ПП «Лекскомсервіс» з ПДВ за липень та жовтень 2008 року (т. 4 а.с. 125-127).

У той же час, за наявності таких даних, органами досудового слідства належним чином не перевірено наявності причинного зв'язку між інкримінованими ОСОБА_5 діяннями у вигляді неналежного виконанням своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них в червні, липні, серпні та жовтні 2008 року, а також в травні 2009 року, та наслідками у вигляді ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 11199642 грн.

Таким чином, органи досудового слідства всупереч положень ст. 64 КПК України 1960 року належним чином не дослідили спосіб вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме, конкретні діяння ОСОБА_5 під час перебування на посаді директора ПП «Лекскомсервіс», хоча їх з'ясування та встановлення є істотним, впливає на підставність, обґрунтованість та законність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отже, серед предмету доказування, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, об'єктивна сторона та спосіб вчинення цього злочину залишено поза увагою органів досудового слідства, а суд в даному разі позбавлений можливості встановити вказані обставини.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що органами досудового слідства допущено неповноту та неправильність, які не може бути усунуто в судовому засіданні, оскільки належним чином не з'ясовано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та пред'явлено ОСОБА_5 неконкретне обвинувачення, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а саме, порушенням його права на захист.

За змістом ч. 2 ст. 16-1 КПК України 1960 року, при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну й ту ж особу.

Відповідно до ч. 3 ст. 16-1 КПК України 1960 року, державне обвинувачення у суді здійснює прокурор.

Суд, як убачається з ч. 6 ст. 16-1 КПК України 1960 року, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих прав.

При цьому, виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України 1960 року, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін, та судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

З урахуванням викладеного, а також того, що процесуальні можливості органів досудового слідства для встановлення вищенаведених та передбачених у статті 64 КПК України 1960 року обставин не вичерпані, проте вони відсутні у суду, виходячи із завдань судової влади, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно встановити усі обставини інкримінованого останньому злочину, що мають істотне значення у справі, перевірити доводи ОСОБА_5 на свій захист та за результатами повного і всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_5 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діянням.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без зміни, оскільки суд не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд

П О С Т А Н О В И В :

кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернути прокурору Шевченківського району м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд

м. Києва.

Суддя