Постанова

від 02.06.2014 по справі 810/2334/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року 810/2334/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Глазун Т.О.,

представників позивача: Проненка О.П., Григоренка С.В.,

представника відповідача: не з'явився,

представників третьої особи - Дмитренка В.Ю., Перевозника П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій"

до Броварської районної державної адміністрації Київської області,

третя особа: Мокрецька сільська рада Броварського району Київської області,

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добродій» з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Мокрецька сільська рада Броварського району Київської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 №300 «Про погодження технічної документації по обміну земель колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в межах Мокрецької сільської ради Броварського району».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є правонаступником всіх майнових і немайнових прав КСП «Заплавний». Вважає, що земельна ділянка загальною площею 487,3 га згідно із виданим КСП «Заплавний» Актом на право постійного користування Серії I-КВ №002769 від 27.04.2000 належить йому, а тому третьою особою безпідставно вилучено її до земель запасу Рішенням від 23.11.2001 № 220 та у подальшому частину з цих земель передано оскаржуваним розпорядженням для розпаювання членам КСП «Заплавний». Позивач наголошує, що дозволу на вилучення земельної ділянки він не давав, а тому відповідачем безпідставно було передано його землі для розпаювання. Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Подав до суду заперечення, в яких зазначив, що оскільки позивач не привів у відповідність до чинного законодавства документи на оформлення права власності та користування земельними ділянками, що належали КСП «Заплавний», рішенням Мокрецької сільської ради було припинено право постійного користування на ці землі. У подальшому ці землі були передані до земель запасу в межах Мокрецької сільської ради. А тому, відповідач при затвердженні оскаржуваного рішення не зобов'язаний був отримувати дозвіл у СТОВ «Добродій» на вилучення земельної ділянки загальною площею 148,2 га. Просив у задоволенні позову відмовити. Справу просив розглядати за його відсутності.

Представники третьої особи проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серії І-КВ №002769 від 27.04.2000 рішенням 7 сесії 23 скликання Мокрецької сільської ради від 27.08.1999 КСП «Заплавний» надано у постійне користування для товарно-сільськогосподарського виробництва 487,3 га землі.

Згідно із Державним актом на право колективної власності на землю Серії КВ від 27.04.2000 рішенням 7 сесії 23 скликання Мокрецької сільської ради від 27.08.1999 № 80 передано у колективну власність КСП «Заплавний» 2467,5 га землі для здійснення товарно-сільськогосподарського виробництва.

10 серпня 1999 року ухвалою Арбітражного суду Київської області у справі № 136/1б-99 було порушено справу про визнання банкрутом КСП «Заплавний» та призначено розпорядника майна боржника.

Відповідно до протоколу загальних зборів КСП «Заплавний» від 29.09.1999 № 4 було уповноваженими членами підприємства вирішено провести паювання сільськогосподарських угідь КСП «Заплавний».

Згідно із протоколом загальних зборів КСП «Заплавний від 08.02.2000 №5, СТОВ «Добродій» стало правонаступником усіх майнових прав та немайнових прав і обов'язків КСП «Заплавний».

У зв'язку з тим, що КСП «Заплавний» знаходиться в стані ліквідації, та керуючись нормами Земельного кодексу, Мокрецька сільська рада Рішенням від 23.11.2001 №220 вирішила припинити право постійного користування КСП «Заплавний» на землі резервного фонду площею 360,7 га та водного фонду площею 126,6 га. (надані КСП «Заплавний» згідно із Державним актом Серії І-КВ №002769 від 27.04.2000) та передати вказані землі до земель запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради.

Як убачається з виписки з Протоколу №9 зборів уповноважених членів КСП «Заплавний» від 18.06.2002, на якому були присутні, зокрема, і голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний», вирішили провести територіальний обмін рівноцінними по вартості земельними ділянками, а саме:

- три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу ;

- три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП "Заплавний" , призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 №300 було погоджено технічну документацію з обміну вищезазначених земель та вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту, а саме:

- три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передати до земель запасу;

- три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передати до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП «Заплавний», призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2002 у справі № 136/1б-99 про банкрутство КСП «Заплавний» останнє замінено на СТОВ «Добродій».

Вказаною ухвалою, окрім іншого, зобов'язано СТОВ «Добродій» та Броварську райдержадміністрацію привести установчі документі СТОВ «Добродій» в частині правонаступництва у відповідність до чинного законодавства.

05 березня 2003 року до статуту СТОВ «Добродій» внесено зміни, відповідно до яких СТОВ «Добродій» є правонаступником КСП «Заплавний».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2011 у справі у справі № 136/1б-99 про банкрутство КСП «Заплавний» затверджено мирову угоду.

Як пояснив під час судового розгляду представник позивача, після закінчення процедури банкрутства позивач почав відновлювати господарську діяльність та проводити інвентаризацію наявних активів товариства.

У листопаді 2013 року позивачу стало відомо, що вищенаведеним Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 № 300 вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту.

Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав виносити оскаржуване розпорядження, оскільки позивач, як власник спірної земельної ділянки, не давав згоди на її обмін, а протокол загальних зборів КСП «Заплавний», на який відповідач посилається як на підставу для прийняття оскаржуваного розпорядження, є підробленим. А тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу від 25.10.2001 № 2786-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 19.04.1999 № 586-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів КСП «Заплавний» від 29.09.1999 № 4 було вирішено провести паювання сільськогосподарських угідь КСП «Заплавний».

18 червня 2002 року Протоколом загальних зборів КСП «Заплавний» № 9 уповноваженими членами підприємства вирішено провести територіальний обмін рівноцінними по вартості земельними ділянками, а саме:

- три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу ;

- три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП "Заплавний" , призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.

Як убачається з вказаного протоколу загальних зборів, такий обмін був обумовлений тим, що частина земель, які підлягали паюванню, затоплювалась повеневими та підґрунтовими водами та були непридатні для передачі громаданям.

У червні 2002 року голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний» Чебан О.П. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на підготовку проекту по обміну вищезазначених земель.

19 червня 2002 року листом № 685/3-13 відповідачем було надано такий дозвіл.

У подальшому, голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний» Чебан О.П. звернувся до Київського відділення інституту землеустрою із заявою про розробку технічної документації по обміну вищенаведених земель.

Технічна документація була розроблена та подана на затвердження до Броварської районної державної адміністрації Київської області, оскаржуваним Рішенням якої від 15.07.2002 № 300 вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту, а саме:

- три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу;

- три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, у т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП «Заплавний», призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що першочерговою підставою для прийняття розпорядження про погодження технічної документації по обміну земель від 15.07.2002 № 300 був вищезазначений Протокол загальних зборів КСП «Заплавний» від 18.06.2002 № 9.

Під час судового розгляду представник позивача наголошував, що зазначений протокол є підробленим, а за фактом його підробки триває кримінальне провадження.

Проте, суд не приймає до уваги таке твердження представника позивача, оскільки будь-яких допустимих доказів на підтвердження вказаного або доказів щодо визнання вказаного протоколу недійсним у судовому порядку представником позивача не надано.

Як убачається з матеріалів справи, взамін земель колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га останнє отримало у колективну власність землі загальною площею 148,2 га, які раніше належали КСП «Заплавний» на праві постійного користування.

Проте, рішенням Мокрецької сільської ради від 23.11.2001 № 220 земельна ділянка 148,2 га, що перебувала в постійному користуванні КСП «Заплавний» відповідно до Державного акта Серії I-КВ №002769 від 27.04.2000, була вилучена з користування КСП «Заплавний» та передана до земель запасу Мокрецької сільської.

Судом встановлено, що на час винесення оскаржуваного розпорядження, вказане рішення Мокрецької сільської ради не було скасоване .

Тобто, спірна земельна ділянка площею 148,3 га на час прийняття оскаржуваного розпорядження обліковувалась як землі запасу Мокрецької сільської ради.

Посилання представника позивача на той факт, що на даний час рішення третьої особи від 23.11.2001 № 220 скасоване постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2014 у справі № 361/10487/13-а, суд до уваги не приймає, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили (триває процедура апеляційного оскарження).

Посилання представника позивача на той факт, що обмін відбувся незаконно, без згоди позивача, як власника земельної ділянки (на підставі правонаступництва), суд не приймає до уваги, оскільки на час прийняття оскаржуваного розпорядження спірна земельна ділянка не перебувала у власності позивача, а відтак, відповідач і не зобов'язаний був брати у позивача дозвіл на обмін такої ділянки.

Крім того, суд зазначає, що розпорядження районної державної адміністрації про погодження технічної документації по обміну земель за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт проведення обміну), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.

Розпорядження про погодження технічної документації по обміну земель, як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому суд Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи Розпорядження від 15.07.2002 № 300 відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. А відтак, підстави для задоволення позову - відсутні.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єктам владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 червня 2014 р.