КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2334/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
24 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" до Броварської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Мокрецька сільська рада Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2013 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Мокрецька сільська рада Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження. Свої позовні вимоги мотивував тим, що він є правонаступником всіх майнових і немайнових прав КСП «Заплавний». Вважає, що земельна ділянка загальною площею 487,3 га згідно із виданим КСП «Заплавний» Актом на право постійного користування Серії I-КВ №002769 від 27.04.2000 року належить йому, а тому третьою особою безпідставно вилучено її до земель запасу Рішенням від 23.11.2001 року №220 та у подальшому частину з цих земель передано оскаржуваним розпорядженням для розпаювання членам КСП «Заплавний». Наголошував, що дозволу на вилучення земельної ділянки він не давав, а тому відповідачем безпідставно було передано його землі для розпаювання. Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав виносити оскаржуване розпорядження, оскільки позивач, як власник спірної земельної ділянки, не давав згоди на її обмін, а протокол загальних зборів КСП «Заплавний», на який відповідач посилається як на підставу для прийняття оскаржуваного розпорядження, є підробленим. Просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 року №300 «Про погодження технічної документації по обміну земель колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в межах Мокрецької сільської ради Броварського району».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серії І-КВ №002769 від 27.04.2000 рішенням 7 сесії 23 скликання Мокрецької сільської ради від 27.08.1999 КСП «Заплавний» надано у постійне користування для товарно-сільськогосподарського виробництва 487,3 га землі.
Згідно із Державним актом на право колективної власності на землю Серії КВ від 27.04.2000 рішенням 7 сесії 23 скликання Мокрецької сільської ради від 27.08.1999 №80 передано у колективну власність КСП «Заплавний» 2467,5 га землі для здійснення товарно-сільськогосподарського виробництва.
10 серпня 1999 року ухвалою Арбітражного суду Київської області у справі №136/1б-99 було порушено справу про визнання банкрутом КСП «Заплавний» та призначено розпорядника майна боржника.
Відповідно до протоколу загальних зборів КСП «Заплавний» від 29.09.1999 №4 було уповноваженими членами підприємства вирішено провести паювання сільськогосподарських угідь КСП «Заплавний».
Згідно із протоколом загальних зборів КСП «Заплавний від 08.02.2000 №5, СТОВ «Добродій» стало правонаступником усіх майнових прав та немайнових прав і обов'язків КСП «Заплавний».
У зв'язку з тим, що КСП «Заплавний» знаходиться в стані ліквідації, та керуючись нормами Земельного кодексу, Мокрецька сільська рада Рішенням від 23.11.2001 №220 вирішила припинити право постійного користування КСП «Заплавний» на землі резервного фонду площею 360,7 га та водного фонду площею 126,6 га. (надані КСП «Заплавний» згідно із Державним актом Серії І-КВ №002769 від 27.04.2000) та передати вказані землі до земель запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради.
Як вбачається з виписки з Протоколу №9 зборів уповноважених членів КСП «Заплавний» від 18.06.2002, на якому були присутні, зокрема, і голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний», вирішили провести територіальний обмін рівноцінними по вартості земельними ділянками, а саме: - три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу; - три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП "Заплавний", призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.
Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 №300 було погоджено технічну документацію з обміну вищезазначених земель та вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту, а саме: - три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передати до земель запасу; - три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передати до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП «Заплавний», призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.
У подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2002 року у справі №136/1б-99 про банкрутство КСП «Заплавний» останнє замінено на СТОВ «Добродій».
Вказаною ухвалою, окрім іншого, зобов'язано СТОВ «Добродій» та Броварську райдержадміністрацію привести установчі документі СТОВ «Добродій» в частині правонаступництва у відповідність до чинного законодавства.
05 березня 2003 року до статуту СТОВ «Добродій» внесено зміни, відповідно до яких СТОВ «Добродій» є правонаступником КСП «Заплавний».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2011 року у справі у справі №136/1б-99 про банкрутство КСП «Заплавний» затверджено мирову угоду.
Позивач, пояснював під час судового розгляду, що після закінчення процедури банкрутства позивач почав відновлювати господарську діяльність та проводити інвентаризацію наявних активів товариства.
У листопаді 2013 року позивачу стало відомо, що вищенаведеним Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області від 15.07.2002 року №300 вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу від 25.10.2001 №2786-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 19.04.1999 №586-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів КСП «Заплавний» від 29.09.1999 №4 було вирішено провести паювання сільськогосподарських угідь КСП «Заплавний».
18 червня 2002 року Протоколом загальних зборів КСП «Заплавний» №9 уповноваженими членами підприємства вирішено провести територіальний обмін рівноцінними по вартості земельними ділянками, а саме: - три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу; - три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, в т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП "Заплавний", призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.
Як вбачається з вказаного протоколу загальних зборів, такий обмін був обумовлений тим, що частина земель, які підлягали паюванню, затоплювалась повеневими та підґрунтовими водами та були непридатні для передачі громаданям.
У червні 2002 року голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний» Чебан О.П. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на підготовку проекту по обміну вищезазначених земель.
19 червня 2002 року листом № 685/3-13 відповідачем було надано такий дозвіл.
У подальшому, голова ліквідаційної комісії КСП «Заплавний» Чебан О.П. звернувся до Київського відділення інституту землеустрою із заявою про розробку технічної документації по обміну вищенаведених земель.
Технічна документація була розроблена та подана на затвердження до Броварської районної державної адміністрації Київської області, оскаржуваним Рішенням якої від 15.07.2002 року №300 вирішено обміняти рівноцінні по грошовій оцінці землі колективної власності КСП «Заплавний» на землі запасу в адміністративних межах Мокрецької сільської ради за межами населеного пункту, а саме: - три земельні ділянки колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га, з них ріллі - 125,1 га, в т.ч. осушеної 38,0 га, госп. шляхів - 2,5 га передано до земель запасу; - три земельні ділянки запасу загальною площею 148,2 га, з них ріллі - 148,1 га, у т.ч. осушеної 17,3 га, госп. шляхів - 0,1 га передано до земель колективної власності для забезпечення земельними паями громадян - власників сертифікатів на земельну частку (пай) в КСП «Заплавний», призначеними для товарного сільськогосподарського виробництва.
Також встановлено, що першочерговою підставою для прийняття розпорядження про погодження технічної документації по обміну земель від 15.07.2002 року №300 був вищезазначений Протокол загальних зборів КСП «Заплавний» від 18.06.2002 року №9.
Під час судового розгляду позивач наголошував, що зазначений протокол є підробленим, а за фактом його підробки триває кримінальне провадження.
Проте, не можливо прийняти до уваги таке твердження представника позивача, оскільки будь-яких допустимих доказів на підтвердження вказаного або доказів щодо визнання вказаного протоколу недійсним у судовому порядку представником позивача не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, взамін земель колективної власності КСП «Заплавний» загальною площею 127,6 га останнє отримало у колективну власність землі загальною площею 148,2 га, які раніше належали КСП «Заплавний» на праві постійного користування.
Проте, рішенням Мокрецької сільської ради від 23.11.2001 №220 земельна ділянка 148,2 га, що перебувала в постійному користуванні КСП «Заплавний» відповідно до Державного акта Серії I-КВ №002769 від 27.04.2000, була вилучена з користування КСП «Заплавний» та передана до земель запасу Мокрецької сільської.
На час винесення оскаржуваного розпорядження, вказане рішення Мокрецької сільської ради не було скасоване.
Тобто, спірна земельна ділянка площею 148,3 га на час прийняття оскаржуваного розпорядження обліковувалась як землі запасу Мокрецької сільської ради.
На момент розгляду даної справи у суді першої інстанції, рішення третьої особи від 23.11.2001 №220 скасоване постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2014 у справі №361/10487/13-а, яка не набрала законної сили.
Посилання позивача на той факт, що обмін відбувся незаконно, без згоди позивача, як власника земельної ділянки (на підставі правонаступництва), суд не приймає до уваги, оскільки на час прийняття оскаржуваного розпорядження спірна земельна ділянка не перебувала у власності позивача, а відтак, відповідач і не зобов'язаний був брати у позивача дозвіл на обмін такої ділянки.
Крім того, необхідно зазначити, що розпорядження районної державної адміністрації про погодження технічної документації по обміну земель за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт проведення обміну), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.
Розпорядження про погодження технічної документації по обміну земель, як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.
Станом на час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, апеляційну скаргу Мокрецької сільської ради Броварського району Київської області задоволено. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Дана постанова є чинною.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому суд Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добродій" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 29 липня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 24 липня 2014 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2014 |
Оприлюднено | 28.07.2014 |
Номер документу | 39911940 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Костюк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні