Ухвала

від 12.05.2014 по справі 2а-5030/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 травня 2014 року м. Київ В/800/1900/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Бившева Л.І. Лосєв А.М. Рибченко А.О. Федоров М.О., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 р.

у справі №2а-5030/11/2670 (К/800/62222/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України, розглянута судовою колегією у складі: Бухтіярової І.О. (головуючого), Костенка М.І., Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зумос»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві,

за участю Прокурора м.Києва,

про стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 р. у названій справі.

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також п.п.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12.02.2008 р. у справі №б/н та від 26.04.2012 р. №К-1102/10, у яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, установлений приписами ст.237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а не процесуального права.

Разом із тим, з матеріалів поданої заяви вбачається, що податковим органом ставиться питання про неоднаковість застосування судом (судами) касаційної інстанції строків звернення до адміністративного суду із позовами про стягнення бюджетного відшкодування, тобто законодавчих норм, яким врегульоване таке питання.

У той же час, неоднакове застосування норм процесуального права, яким у даному випадку є строк звернення до суду, не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Тобто, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судом норм матеріального права відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 р. у справі №2а-5030/11/2670 (К/800/62222/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіБившева Л.І. Лосєв А.М. Рибченко А.О. Федоров М.О.