Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/4293/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4293/13 02.06.14

За позовомЗаступника прокурора міста Києва до 1. Київської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія-2006» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка 2. Міністерство освіти і науки України провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Бойко Р.В.

Івченко А.М.

Представники сторін:

прокурор:Лядецька Л.В. від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Грабовський І.А., Фрідман О.О. від третьої особи 1:Саленко І.В. від третьої особи 2:не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія-2006» (надалі - ТОВ «Будальянсіндустрія-2006») про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті були порушені норми чинного законодавства України. Крім того, прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами та зареєстрованого 26.09.2008 р. за №82-6-00521, зобов'язання відповідача 2 повернути на користь відповідача 1 земельну ділянку площею 3,0149 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, вартістю 49888921,06 грн., що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, та визнання відсутності у ТОВ «Будальянсіндустрія-2006» права користування спірною земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р., залишеним без зміно постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р., позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія-2006» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва», визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,0149 га, що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія - 2006», зареєстрований 26.09.2008 р. за №82-6-00521 у книзі записів державної реєстрації договорів, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія - 2006» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 3,0149 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, вартістю 49888921,06 грн., що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія - 2006» право користування земельною ділянкою площею 3,0149 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, вартістю 49888921,06 грн., що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. скасовано, а справу №910/4293/13 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/96 від 13.03.2014 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/4293/13 передано на розгляд судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.04.2014 р.

09.04.2014 р. від представника відповідача 2 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» проти задоволення позовних вимог заперечувало з огляду на пропуск прокурором строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом, а також вказувало, що скасування рішення відповідача 1, на підставі якого було видано державний акт на право постійного користування, є підставою для припинення відповідного права постійного користування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача 1 та третьої особи 2, а також неподанням ними витребуваних доказів.

05.05.2014 р. до канцелярії господарського суду міста Києва представником відповідача 2 подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Крім того, 05.05.2014 р. прокурором до господарського суду міста Києва подано заяву, якою однією із підстав для зобов'язання відповідача 2 повернути спірну земельну ділянку прокурор вказував на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами та зареєстрованого 26.09.2008 р. за №82-6-00521.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача 1 та третьої особи 2, а також неподанням ними витребуваних доказів.

В судовому засіданні 26.05.2014 р. представником відповідача 2 надано письмові пояснення по справі, в яких відповідач 2 зазначав, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки за адресою: вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, є третя особа 1, а відтак є безпідставною вимога про зобов'язання відповідача 2 повернути таку земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи № 910/4293/13 колегіально у складі трьох суддів.

26.05.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/4293/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Ломака В.С.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів, розгляд справи відкладено на 02.06.2014 р. у зв'язку із представників відповідача 1 та третьої особи 2, а також неподанням ними витребуваних доказів.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Бойко Р.В., Івченко А.М. у зв'язку з поданням суддею Ломакою В.С. заяви про велику завантаженість справами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів.

В судове засідання прокурор з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30069238.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали письмові пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечували з огляду на пропуск прокурором строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

В судове засідання представник третьої особи 1 з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги прокурора підтримала повністю.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30069220.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 та третя особа 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «По передачу вищих навчальних закладів до сфери управління МОН» від 12.01.2001 р. №5-р Київський геологорозвідувальний технікум передано до сфери управління Міністерства освіти та науки України.

10.07.2003 р. рішенням Київської міської ради №638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельних ділянок Київському геологорозвідувальному технікуму для експлуатації та обслуговування будівель технікуму на вул. Анрі Барбюса, 9 та гуртожитку на вул. Літній, 25 у Печерському районі м. Києва у зв'язку з закріпленням майна на праві оперативного управління.

Згідно з п. 37 вказаного рішення Київському геологорозвідувальному технікуму надано, за умови виконання п.37.1 цього рішення, в постійне користування земельну ділянку площею 0,51 га для експлуатації та обслуговування будівель технікуму на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови. Вирішено оформити Київському геологорозвідувальному технікуму, за умови виконання п.37.1 цього рішення, право постійного користування земельними ділянками, з них: площею 2,49 га на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель технікуму - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 19.11.1946 р. №2884.

15.03.2005 р. Київському геологорозвідувальному технікуму виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до якого технікум на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. №638/798 є постійним користувачем земельної ділянки площею 3,0000 га, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель технікуму.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія - 2006» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу 2 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення відповідачу 2 передано, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,02 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, в тому числі: площею 3,00 га - за рахунок земель, відведених відповідно до п.37 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 р. №638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», право користування якими посвідчено державним актом на право постійного користування землею від 15.03.2005 р. №02-09-00022 (лист-згода від 09.06.2006 №01/289); площею 0,02 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2008 р. у справі №17/285 вирішено вважати укладеним договір оренди земельної ділянки площею 3,02 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва між Київською міською радою та ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» в редакції, яка була підписана відповідачем 2, та відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором.

Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.09.2008 р. за №82-6-00521 у книзі записів державної реєстрації догорів (надалі - «Договір»).

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що, на думку прокурора, прийняте рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 є незаконним та підлягає скасуванню.

Зокрема, прокурор зазначає, що вказане рішення прийняте відповідачем 2 всупереч вимогам Земельного кодексу України, а саме без отримання у визначеному порядку погодження Міністерства освіти і науки України на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою.

За змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі - «Конвенція») та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 р., заява №311107/96, п.54).

Відтак, право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирно володіння яким з моменту винесення оспорюваного рішення та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 р. №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції», отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою позову прокурора є порушення, допущені Київською міською радою, Міністерством освіти і науки України та Київським геологорозвідувальним технікумом, тобто за відсутності порушень з боку набувача майна - ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006».

Більш того, прийняттю оскаржуваного рішення та набуттю ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» права оренди земельною ділянкою передувало укладання між ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» (інвестор) та Київським геологорозвідувальним технікумом (замовник) інвестиційного договору на реалізацію інвестиційного проекту «Будівництво нового комплексу Київського геологорозвідувального технікуму» №05/11/17-1д від 17.11.2005 р., згідно з умовами п. 1 якого інвестор зобов'язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити реалізацію погодженого в Міністерстві освіти і науки інвестиційного проекту: «Будівництво нового комплексу Київського геологорозвідувального технікуму для навчання в ньому 700 (семисот) студентів (згідно держзамовлення) денної форми навчання, на земельній ділянці, узгодженій з замовником, загальною площею 3,5 га, за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 210», а замовник - створення умов для його реалізації.

Відповідно до п. 2 вказаного інвестиційного договору для реалізації інвестиційного проекту в повному об'ємі, інвестору, відповідно до законодавства, передається в довгострокову оренду на 15 років під забудову земельна ділянка загальною площею 3,0 га, за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 9, яку на даний час займає Київський геологорозвідувальний технікум, згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №080642 від 15.03.2005 р.

При цьому, пунктом 5 такого договору сторонами погоджено, що протягом 10 днів від дня затвердження концепції, направити на ім'я Київського міського голови листа з відмовою від права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3,0 га за адресою: вул. А. Барбюса, 9 на користь інвестора - ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» згідно чинного інвестиційного договору.

Таким чином, пунктом 5 інвестиційного договору №05/11/17-1д від 17.11.2005 р. було передбачений обов'язок Київського геологорозвідувального технікуму направити заяву про відмову від права постійного землекористування, а цей договір погоджений Міністерством освіти і науки України, що обґрунтовано свідчить про правомірні очікування ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» на погодження такої дії з боку центрального органу виконавчої влади.

Суд відзначає, що умовами такого договору було передбачене одержання земельної ділянки для Київського геологорозвідувального технікуму в іншому місці (рішення Київської міської ради №988/1649 від 26.06.2007 р.) та інвестування ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» грошових коштів в проектування та будівництва нерухомого майна. В судовому засіданні представник відповідача вказав про витрачання на будівництво нового комплексу Київського геологорозвідувального технікуму більше 7 000 000,00 грн.

Листом №10-36-11066 від 03.08.2006 р. Фонд державного майна України повідомив Міністерство освіти і науки України про здійснення рецензування звіту про оцінку будівель та споруд Київського геологорозвідувального технікуму загальною площею 23 496,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А. Барбюса, 9, яка була проведена, в тому числі, на підставі інвестиційного договору №05/11/17-1д від 17.11.2005 р.

Крім того, із листа Міністерства освіти і науки України №1/11-410 від 19.01.2011 р. вбачається, що в 2006 році воно сприяло Київському геологорозвідувальному технікуму в отриманні земельної ділянки для реалізації інвестиційного договору №05/11/17-1д від 17.11.2005 р., що свідчить про обізнаність Міністерства освіти і науки України з умовами такого договору, одним із пунктів якого була відмова від права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3,0 га за адресою: вул. А. Барбюса, 9 на користь інвестора - ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006».

Наведені обставини давали правомірні очікування ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» на набуття у власність права оренди спірною земельною ділянкою, а подача позову прокурором з метою позбавлення такого права може свідчити про непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції.

З урахуванням вказаного рішення Європейського суду з права людини, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та встановлених судом обставин, відсутні підстави для визнання незаконним рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 (правової підстави для набуття ТОВ «Будальянсіндустрія - 2006» права власності на майно, яким в даному випадку є право оренди земельною ділянкою).

Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. у справі №5011-40/1455-2012.

За таких обставин, підстави для визнання рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Будальянсіндустрія - 2006» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва» незаконним та таким, що підлягає скасуванню у суду відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, прокурором заявлено позовні вимоги про недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами та зареєстрованого 26.09.2008 р. за №82-6-00521, зобов'язання відповідача 2 повернути на користь відповідача 1 земельну ділянку площею 3,0149 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, вартістю 49888921,06 грн., що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, та визнання відсутності у ТОВ «Будальянсіндустрія-2006» права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6. ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи, що оспорюваний договір було укладено на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2007 р. №986/1647, яке в судовому порядку не скасовано (не визнано недійсним), суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору з підстав, зазначених прокурором, а також для зобов'язання відповідача 2 повернути спірну земельну ділянку, визнання відсутності у ТОВ «Будальянсіндустрія-2006» права користування спірною земельною ділянкою.

Більш того, правомірність укладення між Київською міською радою та ТОВ «Будальянсіндустрія-2006» договору оренди земельної ділянки підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2008 р. у справі №17/285, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р., яким вирішено вважати укладеним такий договір у викладеній редакції.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог з викладених у позові Заступника прокурора міста Києва правових підстав необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Р.В. Бойко

А.М. Івченко