Ухвала

від 13.03.2015 по справі 910/4293/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 березня 2015 року Справа № 910/4293/13

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого суддіСтратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Селіваненка В.П., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі№ 910/4293/13 за позовомзаступника прокурора міста Києва до: 1) Київської міської ради, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006", треті особи: 1) Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2) Міністерство освіти і науки України, про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 986/1647 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,02 га, що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, зареєстрованого 26.09.2009р. за №82-6-00521 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- зобов'язання ТОВ "Будальянсіндустрія-2006" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 3,02 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, вартістю 49888921,06 грн., що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва;

- визнання відсутності у ТОВ "Будальянсіндустрія-2006" права користування земельною ділянкою площею 3,02 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі м. Києва.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2014 у справі № 910/4293/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені частково: визнано незаконним та скасоване рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 986/1647 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркингом на вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі міста Києва" в частині передачі земельної ділянки площею 3,0 га.; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений відповідачами та зареєстрований 26.09.2009 за №82-6-00521 у книзі державної реєстрації договорів, в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 3,0 га, кадастровий номер 8000000000:79:009:0004, що розташована по вул. Анрі Барбюса, 9 у Печерському районі міста Києва; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі № 910/4293/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 скасовано частково: в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного відповідачами, в зазначеній частині залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 про відмову в задоволенні позовних вимог; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі № 910/4293/13, в якій просить скасувати вказану постанову Вищого господарського суду України, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014, а рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 12.08.2013 у справі № 910/6313/13, на ухвалу Верховного Суду України від 09.11.2011, постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.05.2014 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 910/4293/13 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Так, у постанові від 04.12.2014 у справі № 910/4293/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовної вимоги прокурора про визнання недійсним рішення міської ради "Про передачу відповідачу-2 земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури, приміщеннями торговельно-розважального і спортивно-оздоровчого призначення, закладами громадського харчування та паркінгом" (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що міською радою (відповідачем-1) при прийнятті оспорюваного рішення про надання відповідачу-2 в оренду частини спірної земельної ділянки були порушені норми земельного законодавства, оскільки на той час зазначена земельна ділянка не була вільною від забудови та знаходилась у постійному користуванні іншої особи, відповідне право якої на цю земельну ділянку припинено не було. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки про факт порушення інтересів держави з боку відповідачів прокуратурі міста Києва стало відомо лише за результатами розгляду листа від 28.01.2013, то позовна давність прокурором при зверненні із даним позовом пропущена з поважних причин.

Водночас, у постанові від 12.08.2013 у справі № 910/6313/13, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України зазначив, що не підлягає задоволенню позов заступника прокурора, поданий в інтересах держави, про визнання недійсним рішення міської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів комунальної власності з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що станом на 2007 рік прокуратурі було відомо про існування оскаржуваних рішення та договору купівлі-продажу, оскільки всі рішення міської ради "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" направлялись прокуратурі міста Києва для перевірки їх законності, прокуратурою неодноразово вносилися протести на зазначені рішення, і, окрім того, представник прокуратури міста Києва був присутній на засіданні міської ради в день прийняття оспорюваного рішення, тобто прокурором при зверненні із даним позовом без поважних причин пропущено позовну давність.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Колегія суддів зазначає, що не є доказом неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвала Верховного Суду України від 09.11.2011, оскільки предметом позову у даній справі є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в той час як у справі № 910/4293/13, про перегляд постанови у якій подано заяву, позов поданий прокурором в інтересах держави про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки. Таким чином спірні правовідносини у даних справах не є подібними, а тому на ухвалу Верховного Суду України від 09.11.2011 не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом статті 111 16 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.05.2014 не може бути здійснене посилання, оскільки останні прийнято згідно розділу ХІІ 2 ГПК України та глави 3 розділу V ЦПК України, якими встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" у допуску справи № 910/4293/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:Л.Стратієнко Судді:І.Вовк Б.Грек В.Селіваненко М.Черкащенко