Ухвала

від 10.06.2014 по справі 910/9908/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/9908/13 10.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технології і інвестиційний консалтинг»

про стягнення 52 500,00 грн. та розірвання договору,

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технології і інвестиційний консалтинг» (ТОВ СП «Тікон»)

до Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»

про стягнення 53 138,63 грн., -

За розглядом скарги Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»

на дії відділу Державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (скаржника, відповідача за зустрічним позовом): не з'явились;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Народенко В.І. (представник за довіреністю від 31.03.2014р.);

від Державної виконавчої служби: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод» (надалі також -позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до суду з первісним позовом про розірвання Договору на інформаційно-консультативні послуги №3Р від 11.02.2013р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним українсько-російським підприємством «Технології і інвестиційний консалтинг» (ТОВ СП «Тікон») (надалі також - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та про стягнення з останнього суми в розмірі 52 500,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним українсько-російським підприємством «Технології і інвестиційний консалтинг» було подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» суми в розмірі 53 138,63 грн., з яких 52 500,00 грн. - сума основного боргу та 638,63 грн. - сума пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. в первісному позові було відмовлено, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технології і інвестиційний консалтинг суму основного боргу в розмірі 52 500,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 699,82 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. було залишено без змін.

19.12.2013р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення.

Супровідним листом №06-14.1/3319 від 25.12.2013р. матеріали справи №910/9908/13 було скеровано до Київського апеляційного господарського суду на запит Вищого господарського суду міста Києва у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2014р. скарга була повернута скаржнику.

Супровідним листом №06-14.1/374 від 24.02.2014р. матеріали справи №910/9908/13 було скеровано до Київського апеляційного господарського суду на запит Вищого господарського суду міста Києва у зв'язку з надходженням касаційної скарги на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р.

17 березня 2014р. судом отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спільним українсько-російським підприємством «Технології і інвестиційний консалтинг» про внесення виправлень в рішення, ухвалу та наказ суду в частині зазначення організаційно-правової форми відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Ухвалою від 19.03.2014р. вирішення питання про прийняття заяви вих.№28 від 14.03.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю Спільним українсько-російським підприємством «Технології і інвестиційний консалтинг» про виправлення описки в рішенні, ухвалі та наказі було відкладено до повернення матеріалів справи №910/9908/13 з суду касаційної інстанції.

Супровідним листом №910/9908/13/144/2014 від 30.04.2014р. матеріали справи №910/9908/13 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 12.05.2014р. скаргу Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» було призначено до розгляду на 10.06.2014р.

В судове засідання 10.06.2014р. представники заявника та державної виконавчої служби не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В скарзі Публічне акціонерне товариство «Вовчанський агрегатний завод» просить суд відносити пропущений строк на скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№41666482 від 23.01.2014р.

Як зазначено заявником причина пропуску строку на оскарження дій державного виконавця була допущена з тих підстав, що при первісному зверненні Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» з зазначеною скаргою до суду, вона була повернута без розгляду у зв'язку з тим, що була допущена помилка про формуванні додатків до скарги. Окрім того, заявник зі скаргою спочатку звертався до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» яку доведено до господарських судів інформаційним листом Вищого господарського суду України від 19.03.2004р. №01-8/491 «Про постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Дослідивши матеріали справи та надані до скарги докази, судом ухвалено поновити позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) строк на оскарження дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№41666482 від 23.01.2014р.

В обґрунтування поданої скарги позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) посилається на те, що в порушення ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП№41666482 від 23.01.2014р., що стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг» а не Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг», а також постанова не містить гербової печатки державної виконавчої служби.

У судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) було оголошено заперечення на скаргу.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка божника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та скаргу відповідача у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження») а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. (ч. 1. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії постанови про відкриття виконавчого провадження №41666482 від 23.01.2014р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Куценко К.Ю. з метою примусового виконання наказу суду №910/9908/13 від 19.12.2013р. було відкрито виконавче провадження.

У вказаній постанові зазначено, що стягувачем є Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг».

Як встановлено судом в наказі Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р., яке набрало законної сили згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р., зазначено, що стягнення відбувається на користь Спільного українсько-російського підприємства «Технології та інвестиційний консалтинг».

Оскаржуючи бездіяльність державних виконавців ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві позивач посилається на те, що державним виконавцем не зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП№41666482 від 23.01.2014р., що стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг» а не Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг», та постанова не містить гербової печатки державної виконавчої служби.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Отже, здійснення виконавчого провадження державним виконавцем провадиться на підставі виданого судом виконавчого документу (наказу), який містить підпис судді та гербову печатку суду, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням тих сторін виконавчого провадження, які вказані в наказі суду.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, дії вчинені державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Куценко К.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №41666482 від 23.01.2014р. та зазначення в цій постанові, що стягувачем є Спільне українсько-російське підприємство «Технології та інвестиційний консалтинг», правомірні та такі, що вчинені у відповідності до норм діючого законодавства.

Окрім того, у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не повинна містити гербову печатку державної виконавчої служби.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, згідно норми ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення, прийняте судом, приймається за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

У відповідності до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивачем не обґрунтовано неправомірності винесення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Куценко К.Ю. постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№41666482 від 23.01.2014р. щодо виконання наказу суду №910/9908/13 від 19.12.2013р., скарга Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» на дії відділу Державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» на дії відділу Державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області в справі №910/9908/13.

2. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов