Рішення

від 17.10.2007 по справі 2-1355/07

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1355/07

Справа №2-1355/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17

жовтня 2007 року                                  Луцький

міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого

судді                                      Івасюти

Л.В.

при

секретарі                                              Березовській

О.Д.

з участю

представника позивача              ОСОБА_4

представника

відповідача                          Максимчука

Ю.П.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом

ОСОБА_1 до філії ОСОБА_2 про розірвання договору,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1

року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання договору.

Покликалася на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 року

між нею та ОСОБА_2 було укладено договір № НОМЕР_1,  згідно якого, 

банк зобов'язався надати їй кредит для купівлі товарів в сумі 3000 грн.

Того ж дня,  зазначені кошти були

перераховані на її особистий рахунок. Однак, 

зняти їх з рахунку вона була позбавлена можливості,  так як цими коштами заволодів незаконним

шляхом громадянин ОСОБА_3

Вироком

Луцького міськрайонного суду Волинської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 року,  залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду

Волинської області від ІНФОРМАЦІЯ_4 року. ОСОБА_3  було визнано винним у вчиненні шахрайства

відносно неї та присуджено стягнути з останнього на її користь 3 000 грн.,  як основний кредитний борг,  та 164, 

29 грн.,  як нараховані банком

відсотки за користування кредитом, 

згідно клієнтської виписки від ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Таким

чином,  ОСОБА_3  своїми злочинними діями позбавив її

можливості отримати визначені кредитним договором грошові кошти та використати

їх за призначенням.  Відсотки за

користування кредитом нараховуються їй банком і до цього часу.

Покликаючись

на вищевикладене,  просить кредитний

договір № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року між нею та ОСОБА_2 на суму 3000

грн. розірвати станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 року, 

її грошове зобов'язання перед ОСОБА_2 за даним договором визначити в

розмірі 3164, 29 грн. та встановити порядок погашення грошового зобов'язання

боржником по мірі отримання ним відповідного відшкодування від засудженого.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в

позовній заяві.

Представник

відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його

задоволення. Суду пояснив,  що позивач

зобов'язана вживати заходи до запобігання втрати (викрадення) картки,  ПІНа (персонального ідентифікаційного номера),  а у випадку, 

коли позичальник дав згоду на проведення операцій з карткою поза полем

його зору (іншій

2

особі),  він несе повну відповідальність за їх

використання та відповідає за операції, 

що супроводжуються введенням її персонального коду (ПІН-коду). Позивач

розписалася за отримання пластикової картки, 

ПІН-коду у банку. Обставини по зняттю коштів ОСОБА_3  не є істотними,  та такими, 

що не дають підстави для розірвання кредитного договору банку з ОСОБА_1

Вважає,  що підстави для розірвання кредитного

договору відсутні і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити в

повному обсязі.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

представника відповідача, 

дослідивши письмові докази по справі суд прийшов до висновку,  що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно

п.п. 6.8. та 8.3 Умов надання банківських послуг та Правилами користування

пластиковою карткою,  з якими позивачка

ознайомлена,  та які разом з заявою про

відкриття карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту в сумі 3000 грн.

від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. становлять договір, 

та які є невід"ємною частиною кредитного договору,  позивач зобов"язана вживати заходи до

запобігання втрати (викрадення) картки, 

ПІНа (персонального ідентифікаційного номера),  а у випадку, 

коли позичальник дав згоду на проведення операцій з карткою поза полем

його зору (іншій особі),  він несе повну

відповідальність за їх використання та відповідає за операції,  що супроводжуються введенням її персонального

коду (ПІН-коду).

З

матеріалів справи вбачається,  що вироком

суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. встановлено,  що

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. позивач добровільно,  без

будь-якого примусу,  передала своєму

знайомому ОСОБА_3  пластикову картку та

ПІН-код,  і останній,  використавши отриману від позивачки

пластикову картку та ПІН-код,  шляхом

проведення операцій по зняттю готівки через банкомат ПриватБанку, 

заволодів коштами в сумі 2738 грн.,  що були зараховані банком на картковий

кредитний рахунок позивачки згідно з договором від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Вироком

суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. з ОСОБА_3  в

користь позивачки стягнуто 3164, 29 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 2000

грн. моральної шкоди.

Обставини

по зняттю коштів ОСОБА_3  не є

істотними,  та такими,  що дають підстави для розірвання кредитного

договору банку з ОСОБА_1

На даний

час заборгованість за кредитом становить 3 916, 14 грн.,  оскільки позивач не сплачує заборгованість

банку з ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Відповідно

до  ст. 

652 ЦК України

у разі істотної зміни обставин,  якими

сторони керувалися при укладенні договору, 

договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо інше не встановлено договором або не

випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною,  якщо вони змінилися настільки,  що, 

якби сторони могли це передбачити, 

вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони

не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились,  або щодо його розірвання,  договір може бути розірваний,  а з підстав, 

встановлених частиною четвертою цієї статті,  - змінений за рішенням суду на вимогу

заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент

укладення договору сторони виходили з того, 

що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена

причинами,  які заінтересована сторона не

могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності,  які від неї вимагалися; 3) виконання договору

порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б

заінтересовану сторону того,  на що вона

розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового

обороту не випливає,  що ризик зміни

обставин несе заінтересована сторона.

У разі

розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд,  на вимогу будь-якої із сторін,  визначає наслідки розірвання договору

виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат,  понесених ними у зв'язку з виконанням цього

договору.

Зміна

договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у

виняткових випадках,  коли розірвання

договору суперечить суспільним інтересам або

з

потягне

для сторін шкоду,  яка значно перевищує

затрати,  необхідні для виконання

договору на умовах,  змінених судом.

В даному

випадку норми  ст.  652 ЦК України як підстава для розірвання

кредитного договору,  не можуть бути

застосовані,  оскільки зміна обставин

була зумовлена причинами,  які виникли

завдяки добровільним,  навмисним діям

позивачки та залежали від її волі і бажання, 

тобто ці умови створені штучно позивачем і не носять об'єктивного,  незалежного від волі позивача характеру.

Вимоги

позивача щодо визначення її грошового зобов'язання перед ОСОБА_2 в розмірі 3164, 29

грн.,  не підлягають задоволенню,  оскільки свої зобов"язання позивач перед

банком не виконує,  кредит та відсотки не

сплачує,  в даний час борг становить 3

916, 14 грн. Тому суду незрозуміло та необгрунтовано,  чому борг повинен бути визначений саме сумою

3 164, 29 грн. та станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

Також необгрунтованими є вимоги позивача щодо об'єднання питання про сплату

нею боргу банку з оплатою їй боргу ОСОБА_3

Враховуючи

наведене,  суд приходить до

висновку,  що підстави для розірвання

кредитного договору відсутні і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід

відмовити.

Керуючись  ст. 

ст.  6,  10, 

11,  58,  60, 

212-215,  224-226 ЦПК

України,   ст.  652 ЦК

України,

суд, -

вирішив:

В

задоволенні позову ОСОБА_1 до філії ОСОБА_2 про розірвання договору -

відмовити.

Рішення

може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький

міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення

протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на

рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження,  але апеляційна скарга не була

подана у строк,  встановлений  ст. 

294 ЦПК України,  рішення суду

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги рішення,  якщо його не

скасовано,  набирає законної сили після

розгляду справи апеляційним судом.