Рішення

від 10.06.2014 по справі 911/999/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа № 911/999/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Груп-Сервіс» до Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» про стягнення 1 057 953, 02 грн. Представники:

від позивача:не з'явилися від відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 1 057 953, 02 грн. заборгованості за договором № 03/01-2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та місць загального користування Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» від 03.01.2013 р., з яких: 1 022 688, 20 грн. - основного боргу, 23 665, 01 грн. - пені, 5 463, 68 грн. - 3 % річних та 6 136, 13 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.04.2014 р.

14.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 14.04.2014 р. (вх. № 6841/14 від 14.04.2014 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням позивачем вимог суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та невиконанням позивачем вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 26.05.2014 р. представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 9824/14 від 26.05.2014 р.) та подав клопотання про продовження строку розгляду спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 9825/14 від 26.05.2014 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/999/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 10.06.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 10.06.2014 р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.01.2013 р. між сторонами було укладено договір № 03/01-2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та місць загального користування Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» (надалі - договір № 03/01-2013 від 03.01.2013 р.), предметом якого є забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та місць загального користування, розташованих на території Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» у Макарівському районі, Київської області, збір, очищення та постачання води, обслуговування каналізації, ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування ОК «Северинівка», а відповідачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором та додатками до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору позивач надає послуги відповідно до затвердженої та погодженої калькуляції на 2013 рік, яка є додатком № 1 даного договору, при цьому на кожен рік сторони укладають додаткову угоду з додатками до неї з затвердженою новою калькуляцією, відповідно до затверджених тарифів загальними зборами членів ОК «Северинівка».

Згідно з п. 2.1 договору розмір плати за наданні послуги встановлюється згідно затверджених та погоджених на кожен рік загальними зборами ОК «Северинівка» калькуляцій, які є додатками до даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата за користування послугами вноситься не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим.

Згідно з п.п. 2.4, 2.5 договору послуги оплачуються у безготівковій формі. Плата вноситься на розрахунковий рахунок позивача: р/р 26004011001262 в ВАТ «БТА Банк», МФО 321723, ЄДРПОУ 36594820.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що якщо протягом 5 робочих днів наступного місяця за звітним з боку відповідача не надійшло претензій з надання послуг позивачу, то такі послуги вважаються надані якісно та в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.5 договору відповідач зобов'язався: оплачувати послуги в установлений цим договором строк; у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому договором.

Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.6 позивач має право: нараховувати, у разі несвоєчасного внесення відповідачем плати за наданні послуги, пеню у розмірі встановленому договором; припинити надання послуг відповідачу, передбачених даним договором або замовлених додатково, в разі неоплати, несвоєчасного внесення та/або оплати не у повному обсязі відповідачем будь-якого платежу передбаченого даним договором.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що позивач і відповідач за порушення умов цього договору несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.1.2 договору відповідач несе відповідальність у разі несвоєчасного внесення платежів за послуги шляхом сплати пені.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність перегляду його умов, цей договір вважається щороку продовженим, при цьому сторони укладають додаткові угоди до цього договору.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що цей договір може бути розірваний достроково у разі невиконання його сторонами умов цього договору.

Додатком № 1 до договору № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. сторони визначили перелік послуг, що повинні надаватися позивачем, їх загальну вартість за рік та середню вартість за один місяць 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 26.11.2013 р., на виконання вимог п. 8.2 договору, було надіслано відповідачу лист вих. № 18-11 від 18.11.2013 р. про небажання продовжувати термін дії договору № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. на наступний рік у зв'язку з постійним порушенням строків оплати за виконанні роботи зі сторони відповідача. В підтвердження направлення вищезазначеного листа позивачем надано до суду опис вкладення у цінний лист від 26.11.2013 р.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. ним були наданні відповідачу послуги з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та місць загального користування Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» за період з січня 2013 року по грудень 2013 року (включно) на загальну суму 3 869 793, 20 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.03.2014 р.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 022 688, 20 грн., що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову посилається на те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписанні представниками правління ОК «Северинівка» після 15.06.2013 р., зборами членів правління ОК «Северинівка» № 3-14 від 28.01.2014 р. визнані анульованими, оскільки вони підписані неповноважними особами, що підтверджується судовими рішеннями. Так, відповідач стверджує, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000034 від 30.09.2014 р., № ОУ-0000040 від 31.10.2014 р., № ОУ-0000050 від 30.11.2014 р., № ОУ-0000052 від 06.12.2014 р., № ОУ-0000051 від 13.12.2014 р., які підписані головою правління ОК «Северинівка» ОСОБА_1 не можуть братися до уваги, оскільки протокол, яким ОСОБА_1 було обрано головою правління ОК «Северинівка» визнано недійсним, відтак на дату підписання вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_1 не мав повноважень на ведення господарської діяльності ОК «Северинівка» та підписання будь-яких документів в інтересах кооперативу. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що в акті звірки взаєморозрахунків від 25.03.2014 р. та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000053 від 31.12.2013 р., на які посилається позивач, відсутні підпис посадової особи та печатка ОК «Северинівка», а згідно картки рахунку № 631 по даних бухгалтерського обліку ОК «Северинівка» існує лише заборгованість позивача перед відповідачем у вигляді передоплати у розмірі 1 224 266, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заперечення відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України обов'язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання виконавцем, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт, оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт не є господарським зобов'язанням у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків та, відповідно, зобов'язань згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України є договір.

Крім того, обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акта про приймання-передачу робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України є саме замовник і виконавець.

Судом встановлено, що договір № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. неоспорювався та недійсним не визнавався, факт надання позивачем відповідачу послуг за договором № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. останнім не заперечується, відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами підписані, скріплені печатками, послуги прийняті відповідачем без жодних заперечень, після отримання послуг відповідач також здійснив їх часткову оплату, що свідчить про схвалення останнім дій вчинених його представниками та настання для нього встановлених договором правових наслідків відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Визнання недійсним рішеннями Макарівського районного суду Київської області від 26.11.2013 р. у справі № 370\2094\13-ц та від 26.12.2013 р. у справі № 370\2022\13-ц рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу, проведених шляхом письмового опитування у період з 18 серпня 2013 року по 03 вересня 2013 року та рішення позачергових загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу «Северинівка» від 15 червня 2013 року, якими було обрано голів правління ОК «Северинівка», які підписували договір № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на підставі та на виконання зазначеного договору, не може бути підставою для анулювання чи визнання недійсними актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних головами правління, оскільки не усуває факту законності дій голів правління у 2013 році по виконанню рішень загальних зборів.

Крім того, спір у вищезазначених справах є корпоративним, учасниками якого були члени кооперативу та кооператив, а відносини між позивачем і відповідачем засновані на цивільному договорі, тому рішення Макарівського районного суду Київської області від 26.11.2013 р. у справі № 370\2094\13-ц та від 26.12.2013 р. у справі № 370\2022\13-ц не стосуються прав та обов'язків позивача, який не є суб'єктом корпоративних відносин і не знав про обмеження, зазначені відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за наданні послуги за договором № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. не спростував.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за договором № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. позивач надав до суду акт № ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2013 р. на суму 11 009, 60 грн., акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2013 р. на суму 5 919, 20 грн., акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013 р. на суму 14 397, 60 грн., акт № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. на суму 9 223, 20 грн., акт № ОУ-0000016 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000023 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2013 р. на суму 22 954, 40 грн., акт № ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000031 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.06.2013 р. на суму 20 669, 60 грн., акт № ОУ-0000032 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 9 492, 00 грн., акт № ОУ-0000029 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000033 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2013 р. на суму 11 256, 00 грн., акт № ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000040 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000050 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2013 р. на суму 311 867, 00 грн., акт № ОУ-0000052 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.12.2013 р. на суму 11 883, 60 грн., акт № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.12.2013 р. на суму 155 933, 50 грн., акт № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2013 р. на суму 155 933, 50 грн. як доказ факту отримання відповідачем послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Детально дослідивши надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), вбачається, що наданий позивачем акт № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2013 р. на суму 155 933, 50 грн. не може бути прийнята судом у якості належного та допустимого доказу отримання відповідачем послуг, оскільки зазначений акт не містить підпису особи, що здійснювала приймання послуг від імені відповідача та не містить печатки/штампу Обслуговуючого кооперативу «Северинівка».

Доказів направлення/вручення відповідачу акту № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2013 р. на суму 155 933, 50 грн. позивачем до суду не надано, так як і доказів надання відповідачу зазначених у цьому акті послуг.

Наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.03.2014 р. за договором № 03/01-2013 від 03.01.2013 р. суд також не приймає як належний та допустимий доказ, що підтверджує отримання послуг відповідачем, оскільки він не підписаний від імені відповідача та не містить печатки/штампу Обслуговуючого кооперативу «Северинівка».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у матеріалах справи первинні документи, що підтверджують факт надання послуг на суму 3 703 275, 70 грн., а також банківські виписки та довідку з банку № 35-01-035/179 від 23.04.2014 р., що підтверджують часткову сплату відповідачем за надання послуги в сумі 2 847 105, 00 грн., суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 856 170, 70 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 5.1.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за наданні послуги, яка за розрахунком позивача складає - 23 665, 01 грн. за період з 20.01.2014 р. по 25.03.2014 р. (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що він є невірним, оскільки позивачем нараховано пеню на загальну суму заборгованості, без врахування п. 2.3 договору та ст. 253 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.3 договору оплата за користування послугами вноситься не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, судом було здійснено власний розрахунок пені по кожному акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо, з урахуванням часткової сплати відповідачем за послуги та часткового задоволення судом основної суми заборгованості, зважаючи на п. 2.3 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України та беручи до уваги заявлений позивачем період нарахування, відповідно до якого стягненню підлягає 19 761, 16 грн. пені.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманні послуги в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 20.01.2014 р. по 25.03.2014 р. (включно) складають - 5 463, 68 грн., а інфляційний втрати за період з 20.01.2014 р. по 25.03.2014 р. (включно) - 6 136, 13 грн.

Судом здійснено власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат по кожному акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо, з урахуванням часткової сплати відповідачем за послуги та часткового задоволення судом основної суми заборгованості, зважаючи на п. 2.3 договору, ст. 253 Цивільного кодексу України та беручи до уваги заявлений позивачем період нарахування, відповідно до якого стягненню підлягають 4 560, 27 грн. - 3 % річних та 6 136, 13 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 03/01-2013 про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та місць загального користування Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» від 03.01.2013 р. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 886 628, 26 грн., з яких: 856 170, 70 грн. - основного боргу, 19 761, 16 грн. - пені, 4 560, 27 грн. - 3 % річних та 6 136, 13 грн. - інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Груп-Сервіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Северинівка» (08000, Київська область, Макарівський район, селище міського типу Макарів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 9, кабінет 37, ідентифікаційний код - 36879965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо Груп-Сервіс» (08061, Київська область, Макарівський район, село Ясногородка, вулиця Київська, будинок 33, кімната 1А, ідентифікаційний код - 36594820) 856 170 (вісімсот п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят) грн. 70 коп. - основного боргу, 19 761 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 16 коп. - пені, 4 560 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 27 коп. - 3 % річних, 6 136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 13 коп. - інфляційних втрат та 17 732 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 57 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак