Постанова

від 10.06.2014 по справі 5011-62/3965-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 5011-62/3965-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Картере В.І., суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ "Світанок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013 за заявоюПублічного акціонерного товариства "АТ "Світанок" проперегляд за нововиявленими обставинами рішення від 11.06.2012 у справі№ 5011-62/3965-2012 господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства "АТ "Світанок" прозобов'язання вчинити певні дії в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_4; - відповідача Теплюк В.С.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2013 у справі № 5011-62/3965-2012 (суддя Васильченко Т.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (судді: Іоннікова І.А., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "АТ "Світанок" (надалі товариство/скаржник) у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі.

Товариство, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу, постанову та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі, задоволений позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "АТ "Світанок"; за рішенням зобов'язано відповідача в примусовому порядку виконати обов'язок в натурі шляхом обміну трьох акцій простих на пред'явника, а саме: серії С №001107, серії С №001106, серії С №002235, що належать ОСОБА_4 на праві приватної власності, на іменні акції, відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства".

Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2013.

У вересні 2013 року, товариство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі за нововиявленими обставинами. Як на нововиявлену обставину, заявник посилається на виписку з реєстру акціонерів відповідача, що підтверджує факт розподілу 100% акцій товариства станом на 31.12.2004 між їх власниками, серед яких не було зареєстровано ОСОБА_4

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Колегія суддів зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть також вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розгляду ХІІІ ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в основу рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі, був покладений висновок про те, що позивач (ОСОБА_4) є законним власником емітованих відповідачем акцій на пред'явника, є акціонером товариства та має щодо останнього відповідні корпоративні права, а тому, відповідач відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" та Порядку переведення випущених емітентом у документарній формі акцій на пред'явника в іменні акції, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1129 від 29.09.2009, зобов'язаний здійснити на вимогу позивача (ОСОБА_4) обмін належних йому акцій на пред'явника на іменні акції.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів. Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 9 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 вказаного Закону реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається з емітентом цінних паперів. Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери і реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів або його представника, а також номінального утримувача надати виписку з реєстру власників іменних цінних паперів. Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач повинен надати реєстратору список усіх власників (ст. 9).

Отже, виходячи із наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що товариство не було позбавлене права та можливості подати суду до прийняття рішення у справі №5011-62/3965-2012 (тобто, до 11.06.2012) відповідний реєстр акціонерів товариства на відповідну дату; тобто, як вірно зазначили суди, наданий товариством витяг з реєстру акціонерів відповідача станом на 31.12.2004 не є нововияленою обставиною, а є новим доказом. До того ж, наданий товариством витяг з реєстру станом на 31.12.2004 в якому відсутній ОСОБА_4 як учасник товариства, не спростовує висновків суду, викладених у рішенні від 11.06.2012, про те, що ОСОБА_4 станом на вказану дату, був учасником товариства, та володів трьома простими акціями на пред'явника, а саме: серії С №001107, серії С №001106, серії С №002235.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, викладеним як в обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 у даній справі за нововиявленими обставинами, так і в обґрунтування підстав апеляційної скарги, поданої на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013; судами попередніх інстанцій їм дана належна правова оцінка, а тому, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для їх повторного спростування. Крім того, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ "Світанок" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013 у справі №5011-62/3965-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Картере

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков