Постанова

від 11.06.2014 по справі 819/770/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/770/14-a

11 червня 2014 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника Бережанський РВ УМВСУ в Тернопільській області - Олексів Г.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування наказів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування дисциплінарного стягнення, стягнення з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області 540 грн. премії, що була знята, стягнення з Бережанського Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області грошових коштів, за роботу у вихідні дні, після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб, стягнення з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області грошові кошти за придбання паперу формату А-4, та заправку принтера для друку, стягнення з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області грошових коштів за обслуговування закріпленої адміністративної дільниці, кількість населення якої перевищує норму, зобов'язання УМВСУ в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю по факту отримання травми на виробництві (опіків частин тіла) та винесення окремої ухвали про встановлення в Бережанському РВ УМВСУ кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі.

Ухвалою судді від 18 квітня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині стягнення з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області грошових коштів за придбання паперу формату А-4, та заправку принтера для друку.

В судових засіданнях позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники Бережанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області та управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в судових засіданнях проти позовних вимог заперечили, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник УМВС України в Тернопільській області в судове засідання 11 червня 2014 року не прибув, про дату, місце та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства в суду відсутні і суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення УМВС України в Тернопільській області належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника УМВС України в Тернопільській області, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на посаді старшого слідчого Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області з 05.03.2013 року по теперішній час. Раніше, з листопада 2005 року по 04.03.2013 року він працював старшим дільничним інспектором міліції у вказаному райвідділі.

Пунктом 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2 «Про порушення службової дисципліни працівниками Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та покарання винних» (а.с. 170) за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог п.6.13, п.6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, старшого слідчого СВ Бережанського РВ УМВС України в України в Тернопільській області майора міліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність.

В судовому засіданні представник Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області пояснила, що таке дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_1 за наслідками службового розслідування, яким встановлено порушення ним службової дисципліни. Службове розслідування було проведено на підставі рапорту про перевірку мобільною групою УМВС України в області та наказу Бережанського РВ УМВС від 04 січня 2014 року № 1 «Про проведення службового розслідування». З рапорту (а.с. 193-194) та Висновку службового розслідування від 04 січня 2014 року (а.с. 188-189) встановлено, що в період з 02.35 год. до 03.40 год. 04.01.2014 мобільною групою УМВС України в області здійснювалася перевірка Бережанського РВ УМВС України в області. Під час перевірки основної слідчо-оперативної групи (СОГ) встановлено, що старший слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майор міліції ОСОБА_1, перебуваючи в складі основної слідчо-оперативної групи (СОГ) був відсутній в адміністративному приміщенні районного відділу, маючи при собі табельну вогнепальну зброю. Позивач близько 02.00 год. 03.01.2014 з дозволу в.о. першого заступника начальника відділу - начальника СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції Гончарука С.М. залишив місце несення служби в складі СОГ та покинув адміністративне приміщення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області не отримавши дозволу і не повідомивши оперативного чергового.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 (а.с. 172) скасовано п. 1 наказу Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2, майора міліції ОСОБА_1 за вчинене правопорушення попереджено про неповну службову відповідність, а майору Гончаруку С.М. оголошено сувору догану.

Наказом УМВС України в Тернопільській області від 14 травня 2014 року № 573 (а.с. 201) скасовано п. 1 наказу УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 та п.2 цього наказу про попередження позивача про неповну службову відповідність.

Таким чином, наказ УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності скасовано відповідачем - УМВС України в Тернопільській, а тому позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

У зв'язку із прийняттям наказу УМВС України в Тернопільській області від 14 травня 2014 року № 573 залишився в силі наказ Бережанського РВ УМВС України в області від 04.01.2014 № 2, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Судом встановлено, що позивач порушив вимоги п. 6.13 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940 (далі - Інструкція) відповідно до якого під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах та п.6.14. Інструкції, відповідно до якого члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами.

Згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № З460-1V, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

В судовому засіданні представник Бережанського РВ УМВС

України в Тернопільській області пояснила, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчий СВ майор міліції ОСОБА_1 не мав діючих дисциплінарних стягнень, попередня його поведінка була позитивною, він відповідально ставився до своїх службових обов'язків.

Суд бере до уваги пояснення представника Бережанського РВ УМВС

України в Тернопільській області про те, що при оголошенні позивачу неповної посадової відповідність, було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких вчинено порушення службової дисципліни. Порушення ОСОБА_1 вимог Інструкції є грубим порушенням службової дисципліни, оскільки згідно Інструкції основними завданнями органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

Крім того, на думку представника райвідділу міліції, ОСОБА_1, покинувши приміщення відділу та перебуваючи за місцем проживання під час чергування, у випадку отримання від чергового повідомлення про виїзд на виклик, не міг би забезпечити негайного реагування на повідомлення та вчасного прибуття на місце події.

При притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, було враховано обставини скоєння проступку, а саме вчинення його під час новорічних і різдвяних свят, коли керівництвом УМВС особлива увага зверталася на несення служби нарядами для належного забезпечення громадського порядку. Управлінням МВС України в Тернопільській області було винесено наказ № 1467 від 30.12.2013 року «Про організацію роботи ОВС області під час новорічних та різдвяних свят 2014 року» (а.с. 198), згідно п.2.1. цього наказу начальникам МРВ області було дано вказівку забезпечити з 01 по 07 січня 2014 року цілодобове чергування особового складу підпорядкованих підрозділів, а також п. 3 наказу дано вказівку забезпечити проведення перевірок несення служби особовим складом та з цією метою створити мобільні групи. З вимогами цього наказу було ознайомлено особовий склад відділу.

Суд звертає увагу те, що начальнику СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області майора міліції Гончарука С.М. за надання позивачу дозволу покинути приміщення райвідділу міліції наказом УМВС України в Тернопільській області від 03 лютого 2014 року № 143 оголошено сувору догану.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на положення п. 6.16 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.10.2012 N 940 згідно якого начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників має право своїм наказом передбачити можливість членам основної СОГ після 23.00 перебувати за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення з дотриманням вимог розділу II цієї Інструкції (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймає залежно від оперативної ситуації начальник ОВС або відповідальний по ОВС.

Відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 03 червня 2014 року № 3588 (а.с. 215) штатна чисельність райвідділу станом на 04 січня 2014 року складала 66 атестованих посад, а тому посилання позивача на п. 6.16 Інструкції є безпідставним.

Таким чином, ОСОБА_1, знаючи про вимоги керівництва УМВС щодо цілодобового чергування під час новорічних та різдвяних свят та про можливість проведення перевірки мобільними групами УМВС несення служби, допустив порушення службової дисципліни, що і було враховано при обранні йому виду стягнення, а тому позовна вимога про скасування дисциплінарного стягнення задоволенню не підлягає.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з Бережанського РВ УМВСУ кошти, в розмірі 540 гривень у вигляді 100% щомісячної премії, яка була знята з нього відповідно до наказу № 260 від 05.11.2013 року

Наказом Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 року № 260 «Про покарання працівників відділу» (а.с. 108) за порушення службової дисципліни, яке виразилося у невиконанні вказівок керівництва відділу старшому дільничному інспектору міліції СДІМ МГБ Бережанського РВ УМВС України майору міліції ОСОБА_1 знято 100% щомісячної премії за листопад 2012 року. Зазначений наказ виданий у зв'язку з тим, що позивач не прибув 04.11.2012 року на 08.00 год. у відділ на інструктаж та на опрацювання території де зник неповнолітній житель с. Божиків Бережанського району чим проігнорував вказівки керівництва.

Судом встановлено, що позивач подавав рапорт про скасування цього наказу (а.с. 102-130) проте отримав відповідь УМВС України в Тернопільській області, що наказ відповідає Положення про преміювання осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області, затвердженого наказом УМВС від 04.04.2008 № 196 (а.с. 101).

Суд звертає увагу, що розмір премії визначається відповідно до особистого внеску осіб рядового і начальницького складу в загальні результати роботи та на нього може впливати виконавська дисципліна працівника. Позивач не оскаржив наказ Бережанського РВ УМВС від 05.11.2012 року № 260, а тому підстави для стягнення коштів в сумі 540 грн. з Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області відсутні.

В судовому засіданні позивач також просив суд стягнути з Бережанського РВ УМВС України в тернопільській області кошти за чергування у вихідні дні та дні, які він перебував на роботі після добових чергувань з кінця березня 2013 року по кінець січня 2014 року, що становить 260 діб.

Згідно п.6.17 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940, членам слідчо-оперативної групи, які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.

Згідно п. 3.7.1. наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» - при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Згідно п. 3.7.2 цього наказу - годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці.

Згідно п. 3.7.3 наказу служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Згідно п. 3.7.5 наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 - облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості опрацьованих годин.

Із довідки, виданої Бережанським РВ УМВС вих. № 3188 від 13.05.2014 року (а.с. 175) вбачається, що у період з березня 2013 по січень 2014 року табелі обліку робочого часу старшого слідчого СВ майора міліції ОСОБА_1 у бухгалтерію відділу не поступали.

Представник Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні пояснила, що із записів в книзі нарядів Бережанського РВ УМВС України (яка ведеться згідно вимог п. 4 2 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 № 141, для обліку зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, що видаються нарядам, членам слідчо-оперативної групи) встановлено, що в період з 05 березня 2013 року по 28 січня 2014 року ОСОБА_1 перебував у цілодобових чергуваннях в складі основної слідчо-оперативної тупи 72 доби. Відповідно згідно вимог наказу МВС України № 940 йому мали б надаватися по 48 годин відпочинку після кожного чергування, тобто в загальному 144 доби. В складі додаткової слідчо-оперативної групи ОСОБА_1 перебував 58 днів (з 9 год. до 21 год.), після яких йому надавався відпочинок по 12 годин після кожного чергування.

Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Судом встановлено, що табелі обліку робочого часу працівників райвідділу не велися та у бухгалтерію не надходили, а тому немає жодних доказів про те, що позивач перебував на службі понаднормово 260 діб.

Разом з тим, відповідно до довідки Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області від 10 червня 2014 року (а.с. 222-225) у період з 05 березня 2013 року по 27 лютого 2014 року позивач чергував 33 вихідних дні та один святковий.

Як вже зазначалося, згідно п. 3.7.3 наказу служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі.

З пояснень сторін вбачається, що позивачу не надавалися компенсації за ці дні чергування.

Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 107 КЗпП України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі.

Згідно із довідки Бережанського РВ УМВС України від 20 травня 2014 року № 3344 (а.с. 202) середньоденне грошове забезпечення позивача складає 106,47 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за роботу у вихідні і святкові дні за відсутності компенсації днями відпочинку в сумі 3619,98 грн. є підставними та підлягають до задоволення.

Позивач просить суд стягнути з Бережанського РВ УМВС України кошти за обслуговування більшої адміністративної дільниці, ніж це нормативно передбачено.

В судовому засіданні позивач пояснив, що працюючи дільничним інспектором міліції в період з листопада 2005 року до 05.03.2013 року мав закріплену адміністративну дільницю Нараївської, Вербівської та Лапшинської сільських рад з кількістю населення 3770 чоловік, що перевищує встановлену норму.

Представник Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні пояснила, що у Бережанському РВ УМВС України щороку наказами начальника відділу закріплюються адміністративні дільниці за штатними співробітниками СДІМ Бережанського РВ УМВС, виходячи із оперативної обстановки в районі та штатної чисельності підрозділу дільничних інспекторів на час винесення наказу. Так, у зв'язку із некомплектом штату СДІМ, наказом Бережанського РВ УМВС від 19.01.2010 року № 18 закріплено 13 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями, наказом Бережанського РВ УМВС від 06.12.2011 року № 271 закріплено 12 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями, наказом Бережанського РВ УМВС від 06.01.2012 року № 1 закріплено 12 дільничних інспекторів міліції за 15-ма адміністративними дільницями. Накази за попередні роки здані в архів УМВС України.

Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку із некомплектом посад у секторі дільничних інспекторів міліції, за одним працівником закріплювалися адміністративні дільниці із більшим навантаженням. Зазначені обставини позивачем не заперечувалися.

Пунктом 10.1 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2010 N 550 передбачено, що організація роботи дільничного інспектора покладається на начальника міського, районного органу (управління) внутрішніх справ, його заступника - начальника міліції громадської безпеки та заступника начальника з керівництва дільничними інспекторами міліції. Безпосереднє керівництво його роботою здійснює начальник відділу (сектору) дільничних інспекторів та старший дільничний інспектор.

Відповідно до п. 10.2 Положення за дільничним інспектором наказом начальника міськрайоргану закріплюється адміністративна дільниця, якій надається відповідний порядковий номер. Територія адміністративної дільниці (її розміри та межі) визначається, а за необхідності уточняється або переглядається (зменшується або збільшується) начальником міськрайоргану за поданням заступника начальника міськрайоргану (начальника міліції громадської безпеки, начальника служби дільничних інспекторів міліції) з обов'язковим урахуванням чисельності населення, яке проживає на дільниці, стану оперативної обстановки, наявності закріпленого за дільничним інспектором автотранспорту, особливостей території та адміністративного поділу міста (району) до визначених розрахунків (до 3 тис. чол. - у містах, у сільській місцевості - до 2,2 тис. чол., індивідуально диференційованої площі залежно від кількості населених пунктів, віддаленості їх від міськрайоргану та між собою), думки населення та місцевих органів самоврядування.

Суд звертає увагу на те, що розмір дільниці може переглядатися, а грошова компенсація за роботу з такими дільницями не передбачена.

Крім цього, з довідки виданої Бережанським РВ УМВС від 13 травня 2014 року № 3186 (а.с. 174) встановлено, що позивачу, у період з жовтня 2005 по березень 2013 року, за службу на посаді дільничного, старшого дільничного інспектора міліції та начальника дільничних інспекторів міліції, виплачувалася надбавка у розмірі 50 - 75 % посадового окладу з урахуванням і кладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років. Крім цього, ОСОБА_1 в цей період виплачувалася надбавка у розмірі 10%, 5% посадового окладу за роз'їзний характер роботи для осіб, які займають посади старшого дільничного та дільничного інспектора міліції.

Згідно вимог п. 2.5.1 наказу МВС України від 13.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та мов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки установлюється надбавка за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.

Інших підстав для виплати надбавок чи компенсацій дільничним інспекторам міліції законодавством не передбачено, а отже зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати УМВСУ в Тернопільській області відшкодувати завдану шкоду здоров'ю у зв'язку із отриманням травми на виробництві (опіків частин тіла).

В судовому засіданні позивач пояснив, що 21.07.2007 року в с. Вербів Бережанського району з ним стався нещасний випадок, а саме під час знищення посіву снотворного маку шляхом його спалювання у позивача обгоріло обличчя, шия, обох передпліч та кистей рук внаслідок чого він перебував на лікуванні з 21.07.2007 року по 17.08.2007 року. Позивач також зазначив, що за вказаним фактом Бережанським РВ та відділом охорони праці проводилось службова перевірка і він всі необхідні документи для виплати компенсації подав в УМВС.

Факт перебування позивача на лікуванні підтверджується довідкою Бережанської ЦРКЛ (а.с. 99).

В судовому засіданні представник УМВС України в Тернопільській області повідомив, що жодних документів про отримання зазначених травм до УМВС не надходило та пояснив, що позивачем не надано жодного доказу того, що за вказаним фактом Бережанським РВ та відділом охорони праці проводилось службова перевірка, а також того, що позивач всі необхідні документи для виплати компенсації подав в УМВС.

Слід відмітити, що нормативно-правовими актами МВС України, Кабінету Міністрів України чи законами України не передбачено відшкодування такої шкоди здоров'ю. Позивач також не зазначає розмір спричиненої шкоди і чим саме вона має бути відшкодована.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже,м законодавством України передбачено не відшкодування шкоди завданої здоров'ю працівнику міліції, а виплата одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, відповідно до довідки УМЗ УМВС України в області від 13.05.2014 №4/1-302 (а.с. 179) нещасний випадок із позивачем, який з його слів мав місце 21.07.2007, за обліками служби охорони праці УМВС України в області не зареєстрований.

Крім того, відповідно до довідки ВФЗБО УМВС в області від 12.05.2014 №3/299 (а.с. 178) в період з липня 2007 по даний час до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку матеріали для призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням ним травми не надходило.

Таким чином, вимога позивача до УМВС України в Тернопільській області не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягає.

Суд також відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо винесення окремої ухвали про облаштування в Бережанському РВ УМВС України в Тернопільській області кімнати слідчо-оперативної групи для відпочинку та вживання їжі, оскільки винесення окремої ухвали суду не є обов'язок суду, а його право у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону.

Крім того, відповідно до пп. 75 п. 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011 Міністерство відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ МВС України, у тому числі приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, обмундируванням, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань.

Тому суд вважає, що матеріально-технічне забезпечення Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області та облаштування такої кімнати провинно здійснюватись МВС України у встановленому порядку.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача, крім виплати компенсації в розмірі 3619,98 грн. були спростовані. Натомість відповідачами доведено правомірність своїх дій, за виключенням виплати зазначеної компенсації.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Бережанський районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (47501, м. Бережани, вул. С.Бандери, 8, код ЄДРПОУ 08675507) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) 3619 (три тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн., 98 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови підписано 16 червня 2014 року.

Суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.