Рішення

від 11.06.2014 по справі 924/776/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2014 р.Справа № 924/776/13

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Музика М.В., суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом агрофірми "Проскурів", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) приватне підприємство „Діоріт Плюс", м. Хмельницький

2) приватне підприємство „Діоріт Плюс 1", м. Хмельницький

3) управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, м. Хмельницький

4) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

5) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

6) ОСОБА_3 (Хмельницький р-н, с. Малиничі)

про визнання недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р.

Представники сторін:

від позивача: Токаж Є.О. - за довіреністю №18 від 11.07.2013р.;

від відповідача: Дорош Д.М. - представник за довіреністю №40/07-2049/13 від 10.07.13р.;

від третьої особи-1: ПП „Діоріт Плюс": Гунько Л.С. - директор;

від третьої особи-2: ПП „Діоріт Плюс 1": Гунько Л.С. - директор;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився;

від третьої особи-6: не з'явився.

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що АФ „Проскурів" є землекористувачем земельної ділянки площею 699,5га. на підставі державного акта на право постійного користування землею від 20.02.1996р.

Проте, вказує, що 04.10.2012р. відповідачем видано розпорядження №1771/2012-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради", яким затверджено відповідний проект землеустрою та надано у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,1000 га кожному для ведення садівництва.

Позивач стверджує, що надані згідно спірного розпорядження земельні ділянки були виділені за рахунок земель, які входять в межі вищезгаданого державного акта від 20.02.1996р.

При цьому, звертає увагу суду на те, що право постійного землекористування є безстроковим, тобто на даний час право позивача на вказані земельні ділянки не припинено, в добровільному порядку від цих земельних ділянок позивач не відмовлявся. Державний акт від 20.02.1996р. є дійсним, що підтверджується постановою РАГС від 03.07.2012р. по справі №15/5025/2097/11, тому вважає спірне розпорядження незаконним та просить його скасувати.

В ході вирішення спору позивачем долучено до матеріалів справи докази про те, що АФ „Проскурів" зверталася до ПП „Земельно-юридичного центру" для встановлення меж земельних ділянок до акта на постійне користування землею (серія ХМ від 20.02.1996р.) Однак, відповідно до довідки наданої ПП „Земельно-юридичний центр" встановити межі земельної ділянки НОМЕР_1, площею 11,8га., яка відповідно до вищевикладеного акта знаходяться в постійному користуванні АФ „Проскурів" є неможливим у зв'язку з тим, що Хмельницькою РДА на території земельної ділянки НОМЕР_1, було надано у приватну власність земельні ділянки фізичним особам, зокрема, земельні ділянки за кадастровими номерами: 6825087200:06:018:0115 - ОСОБА_1; 6825087200:06:018:0116 - ОСОБА_2; 6825087200:06:0118:0117 - ОСОБА_3.

Вказує, що ці докази підтверджують той факт, що земельні ділянки виділені на основі спірного розпорядження знаходяться на земельній ділянці 313, яка перебуває у постійному користуванні АФ „Проскурів" згідно Державного акту на право постійного користування серія ХМ від 20.02.1996р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні,

Повноважний представник відповідача проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне розпорядження прийняте в межах повноважень. Подав відзив на позов, в якому вказує, що в державному акті на право постійного користування та на право колективної власності, виданих Агрофірмі „Проскурів" спірні земельні ділянки відсутні. Таким чином, після реорганізації колгоспу „Комунар" в Агрофірму „Проскурів" та переходу всього майна, майнових та немайнових прав до правонаступника - АФ „Проскурів", дані земельні ділянки не були включені до земель, які перебувають у постійному користуванні АФ „Проскурів".

Посилається на приписи Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.93р. №28 (яка була чинною на момент видачі акту постійного користування), в якому визначається, що виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, постійного користування землею та колективної власності на землю, що видається садівницьким товариствам, провадиться після винесення в натуру (на місцевість) меж земельних ділянок за проектами їх відведення.

На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовлюються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Роботи, пов'язані із складанням державних актів на право колективної власності на землю, приватної власності на землю та постійного користування землею, на існуючі землекористування проводяться, як правило, одночасно по всій території сільської, селищної, міської ради народних депутатів, а також по всій території населеного пункту або окремих його кварталах.

Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

З огляду на зазначене, відповідач вказує, що технічні документації із землеустрою, що виготовлялися на земельні ділянки громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зроблені належним чином і відповідають вимогам чинного законодавства. Вони містять всі необхідні висновки та погодження, тобто усі необхідні складові, а також цим земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери.

Разом з тим, відповідач наголошує, що позивачем не подано технічної документації на земельну ділянку, що знаходиться у нього в постійному користуванні (абрисів геодезичних вимірювань; каталогу координат окружної межі землекористування; плану земельної ділянки; відомості обчислення площ; експлікації земельних угідь; матеріалів погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами), тому неможливо встановити факт повного чи часткового накладення на земельну ділянку позивача, земельних ділянок, переданих у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, державні акти яких навпаки виготовлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять усі необхідні складові, в тому числі і розпорядження Хмельницької РДА від 04.10.12р. №1771/2012-р.

Таким чином, відповідач вважає, що Хмельницька РДА жодним чином не порушувала права та законні інтереси позивача, а спірне розпорядження від 04.10.12р. №1771/2012-р. є законним, тому у позові просить відмовити.

Крім того, представником відповідача 07.11.2013р. на вимогу суду подано додаткові пояснення з приводу часткового припинення права постійного користування земельною ділянкою Агрофірмі „Проскурів", яка передана їй в постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого 20.02.1996 року. Зазначено, що своїми розпорядженнями Хмельницька районна державна адміністрація частково припиняла право постійного користування земельною ділянкою ВАТ „ Проскурів" , а саме: розпорядженням від 25 вересня 2003року № 687/03-р, розпорядженням від 19 березня 2004року № 370/04-р:" припинити право постійного користування земельними ділянками лісового фонду АТ АФ „Проскурів" загальною площею 0,51га"; розпорядженням 31 березня 2004року № 429/04-р:" припинити право постійного користування земельними ділянками площею 9,34 га та 9,14 га АТ АФ „ Проскурів"; розпорядженням 01 квітня 2004року № 430/04-р: припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 9,70 га АТ АФ „Проскурів". Стверджує, що всі ці розпорядження та низка інших, що прийнятті на підставі вищенаведених, стосуються передачі в користування на умовах оренди земельних ділянок для будівництва ринку ТСЦ „ Поділля" за межами с. Розсоша, Розсошанської сільської ради. Отже АТ АФ" Проскурів" було припинено постійне користування землею загальною площею 19,55 га.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, однак в письмових поясненнях від 07.11.2013 р. підтримали позицію відповідача, вважають позовні вимоги АФ „Проскурів" безпідставними, в позові просять відмовити.

Зазначають, що відповідно до розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 04.10.2012 року №1771/2012-р кожному з них було передано земельну ділянку у власність на території Розсошанської сільської ради, а відповідно до чинного законодавства та, зокрема, Земельного кодексу України, станом на дату прийняття даних розпоряджень, Хмельницька райдержадміністрація являлась розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів. Земельна ділянка, що передана їм у власність пребуває за межами населеного пункту с.Розсоша на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та згідно графічних (планово-картографічних) матеріалів наявних в Управлінні Держземагенста у Хмельницькому районі відноситься до вільних земель державної власності (резервний фонд) Розсошанської сільської ради Хмельницького району.

Вказують, що твердження позивача про те, що їх земельні ділянки, які передані їм у власність, входять в межі державного акта на право постійного користування землею виданого агрофірмі „Проскурів" 20.02.1996 р. жодним чином не обґрунтовані та документально не підтвердженні. В обґрунтуваннях своїх позовних вимог, позивачем не враховано те, що межі цих земель ніколи не встановлювалися та не здійснювалося відновлення їх меж.

Зазначають, що оскільки вони відповідно до законодавства отримали земельні ділянки у власність, у них є державні акти на право власності на земельні ділянки, а самі земельні ділянки відображені на Публічній кадастровій карті України. Користуючись Публічною кадастровою картою України накладок їх земельних ділянок на державний акт на право постійного користування землею агрофірми „Проскурів" ними не було виявлено.

Також, треті особи по справі стверджують, що зверталися в архів щодо рішення, на підставі якого виданий державний акт на право постійного користуванн землею агрофірмі „Проскурів", а саме: рішення Розсошанської сільської ради від 29.05.1995 року №2, але в даному рішенні не вказано про передачу земельної ділянки в постійне користування площею 699,5 га.та зверталися в Управління Держземагенства у Хмельницькому районі з привду того, чи передавався другий примірник державного акта на право постійного користування землею агрофірми „Проскурів" на зберігання, але другий примірник державного акта відсутній в Управлінні Держземагенства у Хмельницькому районі.

Крім того, право постійного користування земельною ділянкою набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної форми власності. В свою чергу, Агрофірма „Проскурів" має приватну форму власності, тому земельна ділянка може їй належати лише на праві оренди.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Держземагенство у Хмельницькому районі Хмельницької області у письмових поясненнях по справі проти позовних вимог заперечує, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, мотивуючи тим, що Хмельницька РДА є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів (т.1 а.с. 172-174).

Стверджує, що земельні ділянки, передані у власність гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 перебувають за межами населеного пункту с. Розсоша на території Розсошанської сільської ради та згідно графічних (планово-картографічних) матеріалів наявних в Управлінні Держземагенства у Хмельницькому районі відносяться до вільних земель державної власності (резервний фонд) Розсошанської сільської ради. На підтвердження вищезазначеного подав копію з графічних матеріалів розміщення земель на території Розсошанської сільської ради.

Заперечує проти твердження позивача, що спірні землі належать АФ „Проскурів" на підставі акта на право постійного користування землею, виданого 20.02.1996р. При цьому, зазначає, що технічної документації (проектної документації) до даного Державного акта немає та відомості про те, що така документація взагалі колись розроблялася, відсутні, так як в Управлінні Держземагенства у Хмельницькому такої документації ніколи не було, межі цих земель ніколи не встановлювалися, не здійснювалося відновлення їх меж, відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок, відсутні експлікації земель.

Звертає увагу на те, що в інтервалі 1996-2012р. Хмельницькою РДА на підставі добровільної згоди АФ „Проскурів" неодноразово припинялося право постійного користування земель на користь інших фізичних та юридичних осіб. Однак, інвентаризація земель показала, що в постійному користуванні АФ "Проскурів" знаходиться не 699,5га., а значно менше земель.

Щодо вимог суду надати інформацію про розташування земель АФ „Проскурів" та ймовірність накладення земельних ділянок, переданих у власність гр. ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_1 на землі, що належать АФ „Проскурів" на підставі Державного акта від 20.02.1996р. вказує, що надати таку інформацію неможливо, оскільки інформація про належні АФ „Проскурів" землі в Національній кадастровій системі відсутня.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП"Діоріт Плюс" та ПП "Діоріт Плюс 1" в судових засіданнях а також у письмових поясненнях №274 від 03.10.2013 р. (т.1 а.с. 157-163) зазначав, що документи щодо виділення земельних ділянок громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виготовлялися не ПП „Діоріт Плюс", а ПП „Діоріт Плюс 1", директором якого також є Гунько Л.С. У письмових поясненнях від 03.10.2013 р. зазначає, що:

1) перевірити реєстрацію належного АФ „Проскурів" Державного акта на право постійного користування землею неможливо, оскільки на момент здійснення реєстрації записи велися виконкомами відповідних сільських рад народних депутатів;

2) земельна ділянка АФ „Проскурів" є несформованою, оскільки не має чітко визначеної площі, межі та інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру, кадастровий номер їй не присвоювався, тому їх державна реєстрація мала б здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Отже, така земельна ділянка не може бути відображена на Публічній кадастровій карті України, оскільки на ній в режимі он-лайн відображається інформація тільки про зареєстровані земельні ділянки;

3) для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику видається Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проте, таких дій щодо земельної ділянки АФ „Проскурів" не проводилося , тому визначити її місцерозташування неможливо.

4) оскільки відсутні відомості про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі АТ „Агрофірма „Проскурів", то відповідно не може бути здійснена реєстрація речових прав на цю земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.12.2013р. у справі №924/776/13 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.12.2013р. залучено до проведення топографо-геодезичних робіт із землеустрою ТОВ „Подільський земельний центр" (м. Хмельницький вул. Гагаріна, буд.5, офіс 324 ) та зобов'язано останнього надати суду результати в паперовому та електронному вигляді, для подальшого скерування їх експерту. Також, матеріали справи направлені на адресу експертної установи, провадження у справі зупинено на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 19.02.2014 р. провадження у справі №924/776/13 поновлено для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. Матеріали справи №924/776/13 направлено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи, а провадження у справі №924/776/13 зупинено на час проведення судової земельно-технічної експертизи. При цьому, зобов'язано Хмельницьке відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз повідомити суд про закінчення проведення експертизи, а експертний висновок направити на адресу суду разом з матеріалами справи.

04.03.2014 року на адресу господарського суду Хмельницької області на виконання ухвали від 02.12.2013 р. від Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок земельно-технічної експертизи за №183/13-26 від 28.02.2014 р. по справі №924/776/13 з додатками, а також матеріалами справи. Ухвалою від 02.04.2014 р. судом було поновлено провадження у справі № 924/776/13 та призначено судове засідання з викликом представників сторін та третіх осіб.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Хмельницької області Комарніцього В.В. № 138/14 від 22.04.2014 р. справу № 924/776/13 призначено до розгляду в колегіальному складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Музика М.В., суддя Гладій С.В.

Ухвалою суду від 23.04.2014 р. справу № 924/776/13 колегією суддів прийнято до свого провадження.

Представник позивача із висновком судової земельно-технічної експертизи погодився повністю.

Представники відповідача та третіх осіб проти висновків судової експертизи заперечують повністю, просять її не враховувати приприйнятті рішення у справі.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

Агрофірма „Проскурів" зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесена до ЄДРПОУ, що підтверджується витягом із ЄДРПОУ від 02.07.2013 р. (т.1, а.с. 43-45, 188-189).

Згідно довідки відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №02.5-08-160 від 10.10.2013 р. були здійсненні перетворення організаційно-правової форми Агрофірми "Проскурів" (код ЭДРПОУ №03788891) за період 1993-2013 рр.:

- 23.04.1193 р. зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Проскурів";

- 05.04.1994 р. зареєстровано Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів", створене шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Проскурів";

- 23.04.1998 р. Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів" перереєстровано в Агрофірму "Проскурів".

Станом на 10.10.2013 р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості щодо юридичної особи - Агрофірма "Проскурів" (код ЄДРПОУ №03788891, організаційно - правова форма - Колективне підприємство) (т.1. а.с. 187).

Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області - зареєстрована як юридична особа та внесена до ЄДР, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №241672 (т.1, а.с. 56)

Приватне підприємство "Діоріт плюс" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №831677, витягом з ЄДР ЮО та ФОП серії АЕ №383217, довідкою з ЄДРПОУ серії АА №599722 та діє на підставі Статуту, затв. рішенням власника №1 від 08.10.2010 р. (т.1. а.с. 147-155)

Приватне підприємство "Діоріт плюс 1" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №036442, довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 599723 та діє на підставі Статуту, затв. рішенням власника №1 від 10.08.2011 р. (т.1. а.с. 136-144)

Управління держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області - зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДР, що підтверджується витягом з ЄДР на електронному ресурсі "Інформаційно-ресурсний центр" від 08.04.2014 р.(т.3, а.с. 64-66)

25.12.1995 р. Хмельницьким філіалом інститут землеустрою затверджено Проект роздержавлення земель акціонерного товариства агрофірми "Проскурів" Хмельницького району Хмельницької області з виготовленням державних актів на право колективної власності на землю і право постійного користування землею (т.2 с.11-66).

Відповідно до Державного акту серії ХМ, виданого 20.02.1996 р. АТ АФ „Проскурів" набуло право постійного користування на земельних ділянках площею 699,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Із змісту державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 699, 5 га вбачається, що останній видано АТ АФ "Проскурів" на підставі рішення Розсошанської сільської ради народних депутатів від 29.05.1995 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.8-10).

Вищезазначений державний акт на право постійного користування землею від 20.02.1996 р., виданий АФ "Проскурів" Розсошанською сільською радою є дійсним, відповідає вимогам чинного законодавства, на момент його прийняття, та не скасований у встановленому законодавством порядку, що підтверджено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. по справі 15/5025/2097/11 за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької РДА, Хмельницької ОДА, Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області до Розсошанської сільської ради та Агрофірми "Проскурів" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -3 - Державної сільськогосподарської інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсним державного акта та вилучення землі (т.1. с. 25-42).

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012р. по справі №15/5025/2097/11 позов прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької РДА, Хмельницької ОДА, головного управління Держкомзему у Хмельницькій області до Розсошанської сільської ради, Агрофірми „Проскурів" про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державного акта та вилучення землі задоволено частково.

Постановою РАГС від 03.07.2012р. рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012р. у справі №15/5025/2097/11 скасоване в частині задоволення позову та прийнято постанову про відмову в позові.

В зазначеній постанові апеляційним судом встановлено, що за результатами проведення заходів по роздержавленню земель колгоспу „Комунар" правонаступником якого стала агрофірма „Проскурів", відповідно до чинних на той час нормативно-правових актів, було визначено перелік та межі земель, які передаються підприємству у колективну власність та які залишаються у підприємства на праві постійного користування.

При цьому, судом апеляційної інстанції вказано, що виділення земельної ділянки під час роздержавлення земель стосувалося лише земель колективної власності, а землі, що були у постійному користуванні не виділялися, а залишалися за агрофірмою „Проскурів" як правонаступником колгоспу „Комунар".

Таким чином, відсутні правові підстави для скасування Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ХМ, б/н від 20.02.1996р., відповідно до якого у постійне користування АФ „Проскурів" передано 699,5 га. земель

04.10.12р. Хмельницькою районною державною адміністрацією видано розпорядження №1771/2012-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради" (т.1, с. 12), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)) для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 площею 0,1000 га. кожному.

Згідно експлікації земель агрофірми "Проскурів" (т. 1, с. 112, 113) та експлікації земель в межах плану (копії зроблені з Плану землекористування), площа земель, що передається у постійне користування становить 699, 5 га, з яких: сільськогосподарські угіддя (резервний фонд) - 201,1 га; лісові площі - 275,2 га; землі водного фонду 169,2 га під водою та 54,0 га болота (т.1, а.с. 133).

Приватним підприємством "Діоріт Плюс" розроблено документацію щодо виділення земельних ділянок гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №1771/2012-р „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради", а саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області (т.1, а.с. 90-111).

Відповідно до листа Держсільгоспінспекції №4/1-3652 від 14.11.2013 р., на земельну ділянку під НОМЕР_1, площею 11,8 га, накладаються земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами надані у власність Хмельницькою райдержадміністрацією (т.1, а.с. 236-237).

Згідно листа Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №4-1-5/6819 від 10.09.2013 р., адресованого Держсільгоспінспекції, державний акт на право постійного користування землею виданого АФ "Проскурів" 20.02.1996 року в управлінні відсутній. Тому, надати достовірні відомості про те, що земельні ділянки громадян зазначених у листі, входять у державний акт на право постійного користування землею виданого АФ "Проскурів" не можливо (т.1, а.с. 238).

Із висновку земельно-технічної експертизи слідує, що експерт при вирішенні першого запитання поставленого судом на розгляд експертизи встановив, що є накладення земельних ділянок, які виділялись гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №1771/2012-р від 04.10.2012 р., на земельну ділянку, яка належить агрофірмі „Проскурів" на підставі державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996 р..

Щодо другого запитання поставленого судом, експертом встановлено, що земельні ділянки, які виділялись гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю накладаються на земельну ділянку НОМЕР_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996 р. в межах, площах та конфігураціях зображених на плані земельних ділянок у Додатку №1 (т.3, а.с. 55).

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне:

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ст. 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р. №586-ХІV передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст. 17 Земельного кодексу України).

Судом враховується, що позивач на підтвердження позовних вимог посилається на державний акт на право постійного користування землею площею 699,5га., серія ХМ, б/н, від 20.02.1996р., виданий 20.02.96р. АФ „Проскурів" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Розсошанською сільською радою народних депутатів.

Відповідно до ст. 35 Господарського кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на зазначене, судом приймається до уваги, що вищезазначений державний акт на право постійного користування землею від 20.02.1996р., виданий АФ „Проскурів" Розсошанською сільською радою є правовстановлюючим документом на підтвердження правомірності користування агрофірмою „Проскурів" земельною ділянкою площею 699,0га. на території Розсошанської сільської ради за межами населеного пункту с Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області. Вказаний державний акт є дійсним, виданим у встановленому законом порядку та не скасований у встановленому чинним законодавством порядку, що вбачається із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. по справі 15/5025/2097/11 за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької РДА, Хмельницької ОДА, Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області до Розсошанської сільської ради та Агрофірми „Проскурів" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-3 - Державної сільськогосподарської інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державного акта та вилучення землі.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради".

В обгрунтування свого порушеного права щодо постійного користування землею позивач посилається на державний акт на право постійного користування землею серія ХМ від 20.02.1996 р., згідно якого Агрофірмі „Проскурів" як землекористувачу було надано у постійне користування 699,5 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

При цьому, позивач наполягає на тому, що в порушення вимог чинного законодавства та прав агрофірми „Проскурів", як землекористувача, спірним розпорядженням №1771/2012-р від 04.10.2012р. позивача було позбавлено частини земельної ділянки внаслідок накладення у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

В ході вирішення даного спору судом було встановлено та підтверджено висновком земельно-технічної експертизи за №183/13-26 від 28.02.2014 р., що земельні ділянки, які виділялись гр. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для ведення садівництва, що знаходяться на території Розсошанської сільської ради за межами населеного пункту с Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області на підставі розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №1771/2012-р від 04.10.2012 р., повністю накладаються на земельну ділянку, площею 10,96 га, що перебуває в постійному користуванні акціонерного товариства агрофірма „Проскурів" на підставі державного атка на право постійного користування землею (ділянка НОМЕР_1 площею 11,8 га.) від 20.02.1996 р.

Фактичне накладення земельних ділянок також підтверджується листом Держсільгоспінспекції №4/1-3652 від 14.11.2013 р., в якому зазначено, що на земельну ділянку під НОМЕР_1, площею 11,8 га, накладаються земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами надані у власність Хмельницькою райдержадміністрацією.

Вирішуючи спір про правомірність винесення спірного розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації №1771/2012-р від 04.10.2012р. із врахуванням встановлених фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, судом до уваги приймається таке.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент прийняття Хмельницькою райдержадміні-страцією спірного розпорядження №1771/2012-р від 04.10.2012р., яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельних ділянок площею по 0,1000 га. для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради, у позивача у постійному користуванні знаходилась земельна ділянка площею 699, 5 гактарів в межах згідно з планом користування.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія ХМ від 20.02.1996 р., землю було надано у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Розсошанської сільської Ради народних депутатів від 29.05.1995 р. № 2.

Виходячи із наведеного, розпорядженням голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради", позивача було позбавлено права постійного користування земельною ділянкою, яка належить останньому на підставі державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996 р.

Підстави і порядок припинення права користування земельною ділянкою встановленні ст. ст. 141, 143, 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

У відповідності з ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку або права постійного користування у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу чи до власника земельної ділянки.

Згідно ч.2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Доводи відповідача та третіх осіб щодо нечинності державного акта 02.04.1997р. серія І-ХМ №000422 як такого, що не відповідає встановленій формі та відсутності кадастрового номера земельної ділянки, судом до уваги не приймається, зважаючи на таке.

Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992р. №2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" було затверджено форму державного акта на право постійного користування землею.

Пунктом 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Законом України № 2059-ІУ від 06.10.2004 року „Про внесення змін до Земельного кодексу України" строк переоформлення права власності або користування продовжено до 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. по справі 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) пункт 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного Кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, пункт 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (із змінами) встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Із аналізу Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі 1-17/2005 слідує, що для права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов'язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому, орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України. Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що Державний акт на право постійного користування землею серія ХМ від 20.02.1996 р., є правовстановлюючим документом на підтвердження правомірності користування Агрофірмою „Проскурів" земельною ділянкою площею на території Розсошанської сільської ради.

Вищезазначений державний акт на право постійного користування землею від 20.02.1996 р., виданий АФ "Проскурів" Розсошанською сільською радою є дійсним, відповідає вимогам чинного на момент його прийняття законодавства та не скасований у встановленому законодавством порядку, що вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. по справі 15/5025/2097/11 за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької РДА, Хмельницької ОДА, Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області до Розсошанської сільської ради та Агрофірми "Проскурів" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -3 - Державної сільськогосподарської інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсним державного акта та вилучення землі. Доказів про визнання його недійсним (скасування) в установленому законом порядку, суду не було подано.

Натомість, доводи третіх осіб, а саме гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо відсутності у позивача порушеного права, оскільки межі земель, які надавались у постійне користування агрофірмі „Проскіурів" на підставі державного акта серії ХМ від 20.02.1996 р. ніколи не встановлювалися та не здійснювалося відновлення цих меж (т.1 а.с. 222, 223, 224, абз. 5 ), а також аналогічні твердження відповідача - Хмельницької районної адміністрації у відзиві на позов (т.1, а.с. 196, абз. 8) судом оцінюється критично.

Вказаний висновок судом здійснено з урахуванням долучених до матеріалів справи копії експлікації земель агрофірми "Проскурів" (т. 1, с. 112, 113) та експлікації земель в межах плану (копії зроблені з Плану землекористування), згідно яких площа земель, що передається у у постійне користування становить 699, 5 га, з яких: сільськогосподарські угіддя (резервний фонд) - 201,1 га; лісові площі - 275,2 га; землі водного фонду 169,2 га під водою та 54,0 га болота (т.1, а.с. 133).

Отже, наведеним вище, а саме експлікаціями земель агрофірми "Проскурів" та експлікаціями земель в межах плану, підтверджується наявність встановлених меж земельних ділянок при передачі земель у постійне користування.

За правилами ст. ст.125, 126 Земельного кодексу належним чином зареєстрований Державний акт є підтвердженням права особи на користування земельною ділянкою.

Окрім того, в п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Судом враховується, що на дату винесення Хмельницькою райдержадміністрацією спірного розпорядження №1771/2012-р від 04.10.2012р. відмови позивача від земельної ділянки площею 699,5 га не було, а право постійного користування землею може посвідчуватись саме Державним актом, який знаходиться у позивача та є дійсним.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р., належним чином обгрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, грунтуються на нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов агрофірми "Проскурів", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області до Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного підприємства „Діоріт Плюс", м. Хмельницький; приватного підприємства „Діоріт Плюс 1", м. Хмельницький; управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, м. Хмельницький; ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); ОСОБА_2 (АДРЕСА_2); ОСОБА_3 (Хмельницький р-н, с. Малиничі) про визнання недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р. задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради".

Стягнути з Хмельницької районної державної адміністрації (м. Хмельницький, вул. Кам`янецька,122/2, код ЄДРПОУ 21318806) на користь агрофірми „Проскурів" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, код ЄДРПОУ 03788891) 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 13.06.2014 р.

Головуючий суддя О.Є. Танасюк

Суддя М.В. Музика

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 8 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257);

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122);

4- третій особі - Управлінню Держземагенства у Хмельницькому районі (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) простим;

5- третій особі - ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) - простим.;

6- третій особі - ОСОБА_1 (АДРЕСА_4) - простим.;

7- третій особі - ОСОБА_3 (Хмельницький р-н, с. Малинівка) - простим;

8- третім особам - ПП „Діоріт Плюс 1" та ПП „Діоріт Плюс" - поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Подільська, 22/2).